Рішення № 12633684, 24.11.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.2010 Справа № 2/93

За позовом публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород”, м. Ужгород

ДО фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Берегово та

ДО фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Берегово

ПРО стягнення суми 1082231,06грн., в тому числі суми 520000грн. простроченого кредиту, 480000грн. кредиту, що достроково вимагається до погашення, 24539,78грн. відсотків за користування кредитом, 45615,96грн. пені та 12075,32грн. трьох відсотків річних

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої в порядку вимог ст. 22 ГПК України щодо їх зменшення)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача Зелізник К.А. представник за довіреністю від 14.07.2010р.

від відповідачів не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача просить позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. На виконання вимог суду подав відомості стосовно виконання сторонами вимог пункту 8 договору поруки №4711/10-08 від 05.05.2008р., а також надав відомості про часткове виконання відповідачами своїх зобовязань. Посилається на відсутність у відповідачів коштів на погашення суми боргу, невиконання взяти х на себе зобовязань за договором кредитування, а відтак, наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідачі у судове засідання, яке відбулося 11.10.2010р., повноважних представників не направили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 27.09.2010 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Крім того, про належне повідомлення відповідачів у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення № 01394566 та №01394574, з якого вбачається про своєчасне

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2010 року по справі № 2/93

отримання представниками відповідачів ухвали суду від 27.09.2010 року.

Ухвалою суду від 11.10.2010р. розгляд справи було відкладено на 25.10.2010р., 15.11.2010р. та 24.11.2010р., однак, відповідачі повторно в судове засідання не зявились, вимог ухвали суду від 27.09.2010р., від 11.10.2010р. та від 25.10.2010р. не виконали, витребуваних судом матеріалів не подали, своїх уповноважених представників в засідання суду не направили.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представників відповідачів не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в звязку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представників відповідачів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 - Позичальником та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (який перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційного банк») в особі завідувача без балансовим відділенням в м.Берегово філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород" (що була перейменована у філію «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород") - Кредитором, було укладено кредитний договір № 18/3-08 /надалі - Кредитний договір/, згідно якого Кредитор видав Позичальнику кредит в сумі 1000000,00 (Один мільйон) гривень. Станом на 21.09.2010 року залишок заборгованості за кредитним договором складає 1000000,00 (Один мільйон) гривень

У забезпечення повернення кредиту 05.05.2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 - Позичальником, Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі в особі завідувача безбалансовим відділенням в м.Берегово філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород" - Кредитором, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 - Поручителем було укладено договір поруки № 4711/10-08, згідно якого Поручитель брав на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором № 18/3-08 від 05.05.2008 року.

У відповідності до п. 1.2. та 3.2.1. Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов'язання повертати кредит частинами у відповідності до графіку передбаченого п.1.2. кредитного договору та у відповідності до п. 2.4, 3.2.2. Кредитного договору своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом.

У строк, зазначений в п. 1.2., 2.4. Кредитного договору Позичальник суму кредиту та процентів своєчасно не сплатив, чим порушив п.п. 1.2., 2.4., 3.2.1. та 3.2.2. Кредитного договору та норми статей 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Позивач вказує на те, що У відповідності до п. 2 договору поруки № 4711/10-08 від 05.05.2008 року Позичальник та поручитель є солідарними боржниками перед Кредитором та залишаються зобов'язаними за Кредитним договором до повного виконання всіх зобов'язань за ним у повному обсязі.

Відтак, враховуючи несплату позичальником протягом тривалого часу відсотків за користування кредитом (протягом семи місяців), а також самого кредиту (протягом чотирнадцяти місяців) , що дає підстави вважати що позичальник та

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2010 року по справі № 2/93

поручитель всіма способами ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором, просить позовні вимоги задовольнити повністю з урахуванням заяви про їх зменшення у звязку з частковим виконання позичальником взяти х на себе зобовязань.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтями 1054, 1055 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Умови про відповідальність сторін за порушення зобовязань (їх невиконання або виконання з порушенням умов) передбачені, наприклад, у главі 51 Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи встановлено, що 05.05.2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 - Позичальником та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (в особі завідувача без балансовим відділенням в м.Берегово філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород" - Кредитором, було укладено кредитний договір № 18/3-08, згідно якого Кредитор видав Позичальнику кредит в сумі 1000000,00 (Один мільйон) гривень. Станом на 21.09.2010 року залишок заборгованості за кредитним договором складає 1000000,00 (Один мільйон) гривень

У забезпечення повернення кредиту 05.05.2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 - Позичальником, Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі в особі завідувача безбалансовим відділенням в м.Берегово філії "Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород" - Кредитором, та фізичною особою - підприємцем

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2010 року по справі № 2/93

ОСОБА_1 - Поручителем було укладено договір поруки № 4711/10-08, згідно якого Поручитель брав на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором № 18/3-08 від 05.05.2008 року.

У відповідності до п. 1.2. та 3.2.1. Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов'язання повертати кредит частинами у відповідності до графіку передбаченого п.1.2. кредитного договору та у відповідності до п. 2.4, 3.2.2. Кредитного договору своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом.

У строк, зазначений в п. 1.2., 2.4. Кредитного договору Позичальник суму кредиту та процентів своєчасно не сплатив, чим порушив п.п. 1.2., 2.4., 3.2.1. та 3.2.2. Кредитного договору та норми статей 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України та п. 3.3.5. Кредитного договору у разі прострочення повернення Позичальником чергової частини кредиту та/або сплати відсотків Кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився. У зв'язку із порушенням Позичальником умов кредитного договору ПАТ Промінвестбанк 25.08.2010 року направлено на адресу Позичальника вимогу за № 12-07/474 про дострокову сплату заборгованості за кредитним договором № 18/3-08 від 05.05.2008 року. Однак станом на 21.09.2010 року Позичальником заборгованість за кредитним договором не погашено.

Таким чином, враховуючи порушення позичальником умов кредитного договору в частині погашення відсотків та кредиту відповідно до графіку встановленого кредитним договором, а також повідомлення Позичальника про необхідність дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, ПАТ Промінвестбанк звернувся з вимогою. про дострокове повернення позичальником отриманої суми кредиту у розмірі 480000,00 (Чотириста вісімдесят тисяч) гривень, строк сплати якої згідно кредитного договору не настав.

У відповідності до п. 2 договору поруки № 4711/10-08 від 05.05.2008 року Позичальник та поручитель є солідарними боржниками перед Кредитором та залишаються зобов'язаними за Кредитним договором до повного виконання всіх зобов'язань за ним у повному обсязі. Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідачів суми 520000грн. простроченого кредиту та 480000грн. кредиту, що достроково вимагається до погашення підлягають задоволенню повністю.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2010 року по справі № 2/93

сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Позичальник у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору свого зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом не виконав. Позивачем на день судового засіданні подано докази про часткову сплату позичальником суми відсотків за користування кредитом, внаслідок чого заборгованість по відсотках складає суму 24539,78грн.

Факт наявності у відповідачів заборгованості по процентах за користування кредитом позивачем за позовом належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований.

Відтак, позовні вимоги за позовом щодо стягнення з відповідача 24539,78грн. заборгованості за процентами є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2010 року по справі № 2/93

грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2 Кредитного договору передбачено, що при порушенні строку повернення кредиту та перерахування процентів за його користування Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочення у подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Судом встановлено, що сторонами визначено інший порядок нарахування штрафних санкцій.

В той же час, ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно зі статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні положення закріплені й у частині 2 статті 343 Господарського кодексу України, відповідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню за прострочення строку повернення кредиту (за період з 22.09.2009 р. до 21.09.2010 р.) та пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за період з 01.12.2009 р. до 21.09.2010 р.) з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, а також суму 12075,32грн. трьох відсотків річних.

Відтак, суд приходить до висновку, що порушення позичальниками кредитних зобов'язань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов'язань перед кредиторами, в тому числі перед державною в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в державі в цілому.

Одночасно, відсутність надходжень коштів за кредитними договорами перешкоджає Банку виконувати свої зобов'язання по виплаті вкладникам (фізичним та юридичним особам) банку нарахованих відсотків по депозитним вкладам, що призводить до порушення прав та інтересів останніх.

Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2010 року по справі № 2/93

господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту шляхом присудження до виконання обовязку Позичальника та Поручителя за Договором, шляхом солідарного стягнення з відповідачів суми 1082231,06грн., в тому числі суми 520000грн. простроченого кредиту, 480000грн. кредиту, що достроково вимагається до погашення, 24539,78грн. відсотків за користування кредитом, 45615,96грн. пені та 12075,32грн. трьох відсотків річних.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідачів фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгород", м. Ужгород, вул. Крилова, 10 (код ЄДРПОУ 09312161) заборгованість у розмірі 1 082 231,06 (Один мільйон вісімдесят дві тисячі двісті тридцять одна грн. 06 коп.) грн., що включає в себе: 520000,00 гривень - сума простроченого кредиту, 480000,00 гривень - сума кредиту, що достроково вимагається до погашення; 24539,78 гривень - відсотки за користування кредитом; 45615,96 грн. - пеня, 12075,32 грн. - три проценти річних, а також 11622,26 грн. - витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу, солідарно.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі

В.о. помічника судді В.В. Мазюта