Рішення № 12633660, 24.11.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

24.11.2010 р. Справа № 19/77

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Сталь Транспорт”, м. Мукачево

про стягнення 4 406 грн. 50 коп., в тому числі 3 781 грн. 98 коп. основного боргу за телекомунікаційні послуги, 190 грн. 45 коп. пені, 324 грн. 83 коп. інфляційних нарахувань та 109 грн. 24 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники:

Позивача Ісаєва М.В., довіреність № 2424 від 28.12.2009 року

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” заявлено позов в особі Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Ужгород до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Сталь Транспорт”, м. Мукачево про стягнення 4 406 грн. 50 коп., в тому числі 3 781 грн. 98 коп. основного боргу за телекомунікаційні послуги, 190 грн. 45 коп. пені, 324 грн. 83 коп. інфляційних нарахувань та 109 грн. 24 коп. три проценти річних.

Представник позивача просить задоволити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови типового договору про надання послуг електрозвязку № 1466 від 21.05.2007 року, а саме повністю не оплатив телекомунікаційні послуги в розмірі 3 781 грн. 98 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 12.10.2010 року, 26.10.2010 року та 10.11.2010 року, надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення судова повістка б/н від 16.10.2010 року, повідомлення судова повістка б/н від 30.10.2010 року та повідомлення судова повістка б/н від 13.11.2010 року), у судові засідання 26.10.2010 року, 10.11.2010 року та 24.11.2010 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Між сторонами спору 21.05.2007 року був укладений типовий договір про надання послуг електрозвязку № 1466, відповідно до якого підприємство звязку (позивач) взяло на себе зобовязання надавати послуги електрозвязку, перераховані в додатку № 1, та безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2 до даного договору. Відповідно до розділу 4 договору сторони встановили, що послуги, які надаються підприємством звязку (позивачем), оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Пунктом 4.2. договору зазначено, що споживач (відповідач) сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою кредитною чи авансовою системою оплати з наданням рахунків. Споживач (відповідач) повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3. договору). Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.5. договору). У разі застосування авансової системи оплати споживач (відповідач) для одержання послуг електрозвязку проводить щомісячно до 20 го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами відноситься до договірних зобовязань по наданню послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” № 1280-IV від 18.11.2003 року, з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобовязані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, в тому числі своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є

юридичний факт. В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами є надання телекомунікаційних послуг.

Отже, обовязок відповідача оплатити вартість наданих телекомунікаційних послуг є безспірним.

Відповідно до типового договору про надання послуг електрозвязку № 1466 від 21.05.2007 року та рахунків за телекомунікаційні послуги № 6.2009.1466 за червень 2009 року, № 7.2009.1466 за липень 2009 року, № 8.2009.1466 за серпень 2009 року, № 9.2009.1466 за вересень 2009 року, № 10.2009.1466 за жовтень 2009 року, № 11.2009.1466 за листопад 2009 року та № 12.2009.1466 за грудень 2009 року, позивачем було надано відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 3 781 грн. 98 коп. Однак, за надані телекомунікаційні послуги відповідач не розрахувався.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 18.06.2010 року на адресу відповідача була надіслана претензія № 01/3-782 від 17.06.2010 року з вимогою про проведення розрахунку за телекомунікаційні послуги, однак відповідач на дану претензію не відреагував, заборгованість за твердженням позивача станом на сьогоднішній день не погашена.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобовязання, не оплатив повну вартість наданих йому телекомунікаційних послуг в розмірі 3 781 грн. 98 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за телекомунікаційні послуги в розмірі 3 781 грн. 98 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорамимають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 3 781 грн. 98 коп. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 190 грн. 45 коп.

Відповідно до п. 5.8. договору у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад встановлений термін (з 21 го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач (відповідач) сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання нарахована пеня, визначена відповідно до п. 2 ст. 36 Закону У країни

„Про телекомунікації” від 18.11.2003 року з врахуванням обмеження її розміру однією обліковою ставкою НБУ та терміну її нарахування відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 190 грн. 45 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки, складає 324 грн. 83 коп., три проценти річних 109 грн. 24 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач документальних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 509, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 901 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сталь Транспорт”, м. Мукачево, вул. Валенберга, 1/6 (код ЄДРПОУ 34850682) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4 (код ЄДРПОУ 25438186) суму 4 406 (Чотири тисячі чотириста шість гривень) грн. 50 коп., в тому числі 3 781 (Три тисячі сімсот вісімдесят одна гривень) грн. 98 коп. основного боргу за телекомунікаційні послуги, 190 (Сто девяносто гривень) грн. 45 коп. пені, 324 (Триста двадцять чотири гривень) грн. 83 коп. інфляційних нарахувань та 109 (Сто девять гривень) грн. 24 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.