Рішення № 126327655, 03.04.2025, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3475/24

Провадження №:2/138/204/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Бугери І.С.,

розглянувши усудовому засіданніу приміщенніМогилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областіцивільну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з вказаним вище позовом про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, зокрема, що 05.11.2019 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 010/64665/82/708566. Відповідно до умов вказаного договору банк надав позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути використану суму кредиту у строк до 03.11.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45%. 30.11.2021 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №114/2-47, відповідно до умов якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитним договорами, у тому числі за договором №010/64665/82/708566 від 05.11.2019. ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі і за вказаним договором.

Таким чином, позивач наділений правом вимоги до відповідача. ОСОБА_1 умови договору не виконує та заборгованість по кредиту та процентах не повертає. За таких підстав у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 123180,12 грн.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито загальне позовне провадження у справі та постановлено розпочати підготовче провадження у справі.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.03.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась. У своєму позові просила проводити судовий розгляд без її участі. Не заперечували проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Правом на подання відзиву на позов не скористався. Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень до суду не подав.

Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви представника позивача, ухвалою суду від 03.04.2025 вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи таке.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено, що 05.11.2019 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/64665/82/708566. Відповідно до умов вказаного договору, банк відкрив відповідачу картковий рахунок. На вказаний рахунок було встановлено поточний (кредитний) ліміт, який станом на дату підписання заяви становить 0 (нуль) гривень та може бути змінений в порядку та на умовах передбачених п.2.1. заяви, розмір поточного ліміту станом на дату початку кредитування становить 50000,00 грн. Строк кредиту сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт відповідно до п.2 заяви. Строк кредитування становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту. Подовження строк є можливим згідно п.2.3.4 пункту 2.3. ст.2 розділу 6 Правил. Проценти 45% річних.

До вказаного договору також долучено заяву №010/64665/82/708566 від 05.11.2019 на приєднання до договору добровільного страхування життя.

Також, в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредитування, в якому наведено, зокрема, основні умови надання коштів у позику з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості позики для споживача, порядок повернення кредиті та інша важлива інформація щодо умов кредитування, а також розписка про отримання картки № НОМЕР_1 .

На підтвердження факту користування відповідачем кредитними коштами позивачем надано до суду виписку по рахунку сформовану 17.10.2024, зі змісту якої слідує, що відповідач користувався відкритим йому рахунком, а також здійснював часткові погашення суми заборгованості.

Як слідує з наданого до суду розрахунку заборгованості підготовленого АТ «Райффайзен банк» загальна сума заборгованості відповідача станом на 30.11.2021 становила 77947,25 грн., Крім того, з вказаного розрахунку слідує, що відповідач здійснював часткове погашення кредиту.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правиломстатті 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт-фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор -банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник-набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньоїгрошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника;

Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

30.11.2021 між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №114/-47 відповідно до умов якого, зокрема, первісний кредитор передав новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Як слідує з реєстру боржників до договору факторингу №114/2-47 від 30.11.2021, а також витягу з нього, ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №010/64665/82/708566 від 05.11.2019.

Відповідно до розрахунку заборгованості підготовленого ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 заборгованість відповідача перед ТОВ «Вердикт Капітал» становила 101896,88 грн., з яких, 57736,03 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 18900,12 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 25260,73 грн. нараховані відсотки згідно кредитного договору.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого, зокрема, первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належні йому, а новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору (Реєстр Боржників)

Як слідує з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, а також витягу з нього, ТОВ «Коллект Центр» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №010/64665/82/708566, загальна сума заборгованості становить 101896,88 грн.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Матеріали справи також містять докази, що позичальником частково сплачувалась заборгованість по кредитному договору.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

Доказів погашення заборгованості перед первісними кредиторами відповідачем суду не надано, а також не зазначено про неможливість подачі таких доказів самостійно.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року в справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), згідно яких у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як стверджує позивач, всупереч вказаним вище нормам закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним вище договором належним чином не виконав.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1.ст.526 ЦК України встановлює, що з має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як стверджує позивач у своєму позові, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

На підтвердження суми заборгованості відповідача за договором № 010/64665/82/708566 від 05.11.2019 позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 13.11.2024, з якого вбачається, що заборгованість відповідача становить 123180,12 грн.

Відповідач щодо наданих позивачем розрахунків заборгованості заперечень не подавав та не зазначав, а тому суд не вбачає підстав для піддавання їх сумніву.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що кредитний договір, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 123180,12 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, 02.09.2024 між ФОП ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» укладено договір про надання правової допомоги №02-09/2024-7.

У розділі 4 вказаного вище договору передбачено, що вартість послуг виконавця визначається на підставі тарифів виконавця і зазначається сторонами в акті про надання юридичної допомоги. Клієнт зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги після надання виконавцем клієнту відповідного рахунку для оплати. Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги, який готується виконавцем та надсилається клієнту для підписання по факту виконання заявки клієнта на надання юридичної допомоги. Підписанням акту сторони підтверджують, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу наданих послуг в цілому один до одного не мають.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №26 від 12.10.2024 сторони договору погодили надання послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача, що включає в себе надання усної та письмової консультації у кількості 3 години вартістю 7000,00 грн., а також складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у кількості 6 годин вартістю 18000,00 грн.

Згідно витягу з акту №2 про надання юридичної допомоги від 12.11.2024 сторони погодили вартість наданих послуг у загальному розмірі 25000,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 (провадження 61-4683св23).

Також, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу при задоволенні позову звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України такі витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, а також те, що окрім позовної заяви стороною позивача більше жодних заяв, клопотань чи заперечень суду подано не було, участі в судових засідання представник позивача не брала, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн. є значно завищеними та недостатньо обґрунтованими.

З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 3000,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставівикладеного такеруючись ст.3,11,12Закону України«Про електроннукомерцію»,ст.3,525,526,626,629,641,644,1048,1049,1054,1077ЦК України,ст.12,13,81,89,141,247,259,263-268,279,280-281ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики №010/64665/82/708566 від 05.11.2019 в розмірі 123180 (сто двадцять три тисячі сто вісімдесят) гривень 12 копійок, а також судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», Код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул.Мечнікова, 3, офіс 306, м.Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.Б.Київська