Рішення № 12632477, 19.11.2010, Здолбунівський районний суд Рівненської області

справа №2 - 1354 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2010 року.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Кушніра О.Г.

при секретарі Лозовицькій Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

його представників ОСОБА_3

ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс-Плюс”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5, до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

У поданій до суду заяві позивач ТзОВ “Інфокс-Плюс” просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборговані кошти за надані посередницькі послуги у розмірі 900 доларів США, що еквівалентно 7 200 грн., 396 доларів США або 3 168 грн. пені за несвоєчасну оплату послуг, 2 000 грн. штрафу, 5 000 грн. моральної шкоди та 300 грн. понесених витрат на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 31 липня 2009 року між сторонами укладено договір про надання посередницьких послуг, відповідно до якого ОСОБА_2 доручив ТзОВ “Інфокс-Плюс” виконати роботи, повязані з пошуком ймовірного покупця однокімнатної квартири АДРЕСА_1. На виконання умов договору відповідач оплатив аванс у розмірі 100 доларів США. Решту суми 900 доларів США мав оплатити в день укладення договору відчуження квартири. Позивач свої зобовязання виконав, 12 серпня 2009 року був укладений договір купівлі-продажу вказаної вище квартири. Однак відповідач кошти у розмірі 900 доларів США не сплатив. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборговані кошти та штрафні санкції. 17 серпня 2009 року під час передачі відповідачем квартири новому власнику ОСОБА_2 звинуватив ОСОБА_5 у викраденні з проданої квартири обладнання, чим завдав їй моральної шкоди, яка полягає у втраті клієнтури, приниженні фірмової гідності та ділової репутації та яку позивач оцінює у розмірі 5000 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримав повністю та з аналогічних мотивів, збільшивши розмір позовних в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату послуг, просить стягнути з відповідача 8 000 грн. пені та витрати за оплату правової допомоги адвоката в розмірі 2000 грн.

Відповідач та його представники позовні вимоги не визнали, зазначивши, що ТзОВ “Інфокс-Плюс” посередницьких послуг з продажі нерухомого майна йому не надавав угод щодо надання йому позивачем таких послуг не укладав. Про існування договору про надання посередницьких послуг від 31 липня 2009 року дізнався в суді, проте не виключає можливості його підписання механічно при підписанні договору завдатку. Спірний договір про надання посередницьких послуг не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в ньому відсутні всі необхідні істотні умови, зокрема, щодо ціни, грошові зобовязання зазначені в іноземній валюті.

Суд, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, показання свідків, зясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором про надання послуг згідно ч.1 ст.901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 31 липня 2009 року між відповідачем ОСОБА_2 (замовником) та ТзОВ “Інфокс-Плюс”, підписаним її директором ОСОБА_5, укладено договір про надання посередницьких послуг (для продавця), пунктом 1 якого визначено, що предметом договору є виконання комплексу робіт, повязаних з пошуком ймовірного покупця обєкту нерухомості - однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Згідно п.3.1 договору замовник ОСОБА_2 за виконання послуг, зазначених у договорі, виплачує посереднику ТзОВ “Інфокс-Плюс” 1000 доларів США або 8000 грн., що з пояснень ОСОБА_5 є еквівалентом оплати виконавцеві виконаних послуг, вираженого в іноземній валюті.

Тому, доводи відповідача, що в указаному вище договорі про надання посередницьких послуг від 31 липня 2009 року відсутні істотні умови договору є помилковими.

Частиною 1 ст.524 ЦК України визначено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

31 липня 2009 року між ОСОБА_7 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладено договір завдатку, предметом якого є має намір покупця купити у продавця нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, а також намір укласти 14 серпня 2009 року договір купівлі продажу та з метою його забезпечення продавець отримав завдаток в розмірі 600 доларів США, що не відповідачем не заперечується.

Відповідно до п.3.2 договору про надання посередницьких послуг при укладенні договору завдатку замовник сплачує посереднику 10% від суми завдатку, який зараховується в суму оплати посередницьких послуг.

На виконання цих умов позивач отримав від ОСОБА_2 100 доларів США.

Обставини передачі відповідачем представнику агентства нерухомості “Інфокс-Плюс” ОСОБА_5 100 дол.США підтвердив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, який зокрема, показав, що саме працівники позивача знайшли йому квартиру ОСОБА_2, яка в подальшому була продана йому відповідачем. У присутності ОСОБА_5 та. ОСОБА_2 ним оглядалась квартира АДРЕСА_1, підписувались відповідні договори, передавались ключі.

Надання позивачем ТзОВ “Інфокс-Плюс” послуг, повязаних з пошуком покупця квартири ОСОБА_2, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_8, яка зазначила, що ОСОБА_5 декілька разів у липні-серпні 2009 року приходила з клієнтами оглядати квартиру ОСОБА_2, який продавав своє житло.

12 серпня 2009 року між ОСОБА_7 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацькою Л.І., що не заперечується сторонами.

Згідно п.3.4 договору про надання посередницьких послуг повна оплата послуг посередника ТзОВ “Інфокс-Плюс” провадиться в день укладення замовником ОСОБА_2 договору відчуження.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник згідно ст.612 ЦК України вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідач ОСОБА_2 порушував свої зобовязання за договором про надання посередницьких послуг від 31 липня 2009 року і в передбачені договором строки, тобто в день укладення замовником ОСОБА_2 договору відчуження, кошти в розмірі 900 доларів США позивачу не сплатив.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) та у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.3.5 договору про надання посередницьких послуг у випадку несвоєчасної оплати послуг посередника, замовник сплачує пеню в розмірі 80 грн. або 1% від вартості послуг за кожний день прострочення, але не більше 100% від вартості послуг, що за період з 17 вересня 2009 року по даний час з розрахунку 80 грн. х 365 днів складає понад 29200 грн.

Вартість послуг договором про надання посередницьких послуг в гривневому еквіваленті визначена 8000 грн., тому розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідачу не може перевищувати вказаної суми.

Крім того, пунктом п.4.4 договору про надання посередницьких послуг передбачено, що у випадку порушення замовником будь-якого пункту даного договору, останній сплачує посереднику штраф у розмірі 2000 грн., сплата якого не звільняє сторону від виконання свого зобовязання.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Будь-яких доказів підписання договору про надання посередницьких послуг (продавцю) від 31 липня 2009 року від імені ОСОБА_2 іншою особою відповідачем суду не представлено, у судовому засіданні він не заперечує факту можливого підписання договору ним при підписанні договору завдатку, тому покликання відповідачем на обставини, що він зазначений договір з позивачем не укладав, належними доказами недоведені.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача по договору про надання посередницьких послуг від 31 липня 2009 року складається з 900 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 19 листопада 2010 року з розрахунку 793,77 грн. за 100 доларів США становить 7143 грн. 93 коп., 8000 грн. 00 коп. пені та 2000 грн. штрафу, а всього на загальну суму 17 143 грн.93 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Не підлягають задоволенню та є безпідставними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, яка умовами укладеного між сторонами договору та чинним законодавством при встановлених судом правовідносинах не передбачена.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Ураховуючи те, що відповідно до ст.82 ЦПК України сплату судових витрат відстрочено до ухвалення судового рішення в справі, з відповідача підлягає до стягнення на користь держави судовий збір у розмірі 171 грн. 44 коп. та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Згідно квитанції до прибуткового ордеру №01/10 від 14 жовтня 2010 року за надання адвокатських послуг згідно договору про надання правової допомоги від 12 жовтня 2010 року позивачем ТзОВ “Інфікс-плюс” сплачено адвокату ОСОБА_1 2000 грн., які відповідно до ч.3 ст.79 ЦПК України належать до судових витрат, тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.

На підставі наведеного, ст.ст.526, 530, 553, 554, 610-612, 625, 901, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 57, 59, 60, 79, 88, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс-Плюс” до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 н а користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс-Плюс” заборговані кошти в сумі 17 143 (сімнадцять тисяч сто сорок три) грн.93 (девяносто три) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 н а користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокс-Плюс” 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. понесених судових витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп., які перерахувати на користь спеціального Фонду Державного бюджету (УДК в Рівненській області, МФО 833017 код ЗКПО 22586360 р/р 31214259700171).

Стягнути з ОСОБА_2 у прибуток держави судовий збір у розмірі 171 (сто сімдесят одна) грн. 44 (сорок чотири) коп.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі через Здолбунівський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення у той же строк із дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: