Постанова № 12632225, 03.11.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2010 року Справа № 2а-1953/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Олександрійський міськрайонний центр зайнятості (надалі - Олександрійський МРЦЗ) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" (надалі - ТОВ "Медіфарм") про стягнення штрафу у розмірі 850 грн.

Позов мотивовано тим, що 17.03.10 інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості перевірено додержання законодавства про зайнятість населення на ТОВ "Медіфарм" та складено акт контрольного заходу від 17.03.10 №48. Перевіркою встановлено, що відповідачем допущено порушення вимог ст.8 Закону України "Про зайнятість населення", а саме використання праці особи без громадянства ОСОБА_1 без одержання дозволу державної служби зайнятості. У зв'язку з цим рішенням №1108-11/23096349 від 09.04.10 до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 850 грн. Оскільки вказані санкції добровільно відповідачем не сплачені, позивач просить суд стягнути їх на свою користь.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Відповідач до суду не прибув, подав заяву про розгляду справи без його часті. У письмових запереченнях, визнаючи факт використання праці ОСОБА_1 в період з 03.11.97 до 24.02.99, позов не визнав, посилаючись на те, що на момент прийняття на роботу ОСОБА_1 законодавством не було закріплено обов'язку отримувати іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості, та не було передбачено відповідальність у виді штрафних санкцій підприємств, які використовують працю осіб без громадянства та іноземних громадян. Крім того, оскільки застосовані позивачем економічні санкції підпадають під визначення адміністративно-господарських санкцій, тому, на думку відповідача, позивачем порушено передбачений ст. 250 ГК України строк, протягом якого вони можуть бути застосовані. У зв'язку з цим просив суд у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" з 02.03.95 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області (а.с.9), зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в Олександрійському МРЦЗ.

Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості 17.03.10 проведено планову перевірку додержання законодавства про зайнятість населення у ТОВ "Медіфарм", за результатами якої складено акт контрольного заходу №48 від 17.03.10. (а.с. 4-5).

Перевіркою встановлено, що у трудових відносинах з ТОВ "Медіфарм" перебувала ОСОБА_1, яка на підставі наказу №51 від 03.11.97 прийнята на роботу фармацевтом з 03.11.97 (а.с. 5) Особа ОСОБА_1 підтверджена паспортним документом серії НОМЕР_2 виданим ВВС Таджикської СРСР 06.09.77.

Відповідно до листа відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Кіровоградській області від 31.03.10 особа без громадянства ОСОБА_1 24.02.99 документована тимчасовою посвідкою на проживання в Україні серії НОМЕР_1 з терміном дії до 15.02.05. Указом Президента України від 28.02.04 ОСОБА_1 прийнята до громадянства України. (а.с. 8)

Розглянувши матеріали перевірки, начальник інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості прийняв рішення про застосування до ТОВ "Медіфарм" економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення №1108-11/23096349 від 09.04.10 - а саме за порушення вимог ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення", п.1 Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні, затвердженого наказом Міністерства праці України від 05.05.93 №27, щодо використання праці особи без громадянства ОСОБА_1 в період з 03.11.97 до отримання тимчасової посвідки на проживання в Україні 24.02.99, без дозволу державної служби зайнятості. Вказаним рішенням на позивача накладено штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на загальну суму 850 грн. (а.с. 6).

Вказане рішення 09.04.10 рекомендованим листом направлено відповідачеві з пропозицією добровільно сплатити економічні санкції та отримано останнім 16.04.10, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7). Відповідач у передбаченому порядку зазначене рішення не оскаржив, а економічні санкції не сплатив, у зв'язку з чим пред'явлено даний позов.

Вирішуючи спір щодо стягнення з відповідача вказаного штрафу, суд дійшов до таких висновків.

Правовий статус іноземців іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їхні основні права, свободи та обов'язки визначено Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 04.02.94 № 3929-XII.

Статтею 8 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (в редакції, яка діяла на час працевлаштування ОСОБА_1 до ТОВ "Медіфарм") передбачено, що іноземці мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України. Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування. Іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.

На час працевлаштування ОСОБА_1 оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні здійснювалося відповідно до Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні, затвердженого наказом Міністерства праці України від 05.05.93 №27 (надалі - Тимчасове положення).

Згідно з пунктами 1 та 2 Тимчасового положення дозвіл на працевлаштування оформлюється іноземному громадянину та особі без громадянства (надалі - іноземний громадянин), який має намір займатися в Україні трудовою діяльністю за умов, якщо в країні (регіоні) відсутні працівники, які спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатні обґрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України. Підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності і господарювання, та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України (надалі роботодавець), можуть використовувати працю іноземних громадян лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

Дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Міністерства праці України або з його дозволу центрами зайнятості Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на зазначеному підприємстві, установі, організації на певній посаді (за фахом). Рішення про надання дозволу приймається на підставі заяви роботодавця (у довільній формі) з обґрунтуванням необхідності використання праці іноземних громадян і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності. Заява має бути погодженою з центром зайнятості відповідно Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. До заяви додаються: копія контракту між іноземними та українськими суб'єктами господарської діяльності на виконання певного обсягу робіт або послуг, копія статуту та копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності (засвідчені у встановленому порядку), список іноземних громадян із зазначенням їх повного імені та прізвища, року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху), статі, а також квитанція про перерахування коштів за розгляд заяви.

Між тим, наведені положення чинного законодавства щодо використання праці іноземців при прийнятті на роботу ОСОБА_1 - особи без громадянства, яка на той момент не мала права на постійне проживання на території України, ТОВ "Медіфарм" не дотримані. За дозволом на її працевлаштування у встановленому порядку до державної служби зайнятості відповідач не звертався. Наявність обставин, передбачених п.3 Тимчасового положення, які передбачали можливість працевлаштування іноземця за відсутності такого дозволу, позивачем не доведена. Натомість, як встановлено у судовому засіданні, посвідку на проживання в Україні, яка згідно з пп. "а" п.3 Тимчасового положення звільняла від одержання дозволу на працевлаштування, ОСОБА_1 отримала лише 24.02.99. (а.с. 8).

За таких обставин суд відхиляє посилання відповідача на те, що на момент прийняття на роботу ОСОБА_1 законодавством не було закріплено обов'язку отримувати іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості, та визнає доведеним факт використання відповідачем праці особи без громадянства ОСОБА_1 в період з 03.11.97 до 24.02.99 без дозволу державної служби зайнятості.

Відповідальність роботодавця за використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості передбачена ст.8 Закону України "Про зайнятість населення". Зокрема, згідно з ч. 3 ст.8 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції Закону України від 21.11.97, який набрав чинності 25.12.97 і був чинним на момент вчинення відповідачем порушення законодавства про зайнятість населення, яке мало триваючий характер) у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до державного фонду сприяння зайнятості населення.

Підпунктом "г" п. 8 Положення про Інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів УРСР №47 від 24.06.91 "Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення", передбачено право інспекції застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.

Право органів державної служби зайнятості стягувати відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" штрафи з підприємств у разі використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості передбачено також пп. "л" п. 8 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №47 від 24.06.91 "Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення".

Разом з тим, Законом України від 25.12.08 статтю 8 Закону України "Про зайнятість населення" викладено у новій редакції, відповідно до якої передбачено, що у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ч.4 ст. 8 Закону)

У частині першій статті 58 Конституції України закріплено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип права означає, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Суд відкидає посилання відповідача на порушення при прийнятті рішення №1108-11/23096349 від 09.04.10 строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України, з огляду на те, що оскільки Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення не є органом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а штрафи, що стягуються нею за порушення Закону України "Про зайнятість населення", не є адміністративно-господарським штрафом в розумінні ст. 241 ГК України, тому на них не поширюються положення ст. 250 ГК України.

Наведене свідчить, що при застосуванні економічних санкцій, стягнення яких є предметом даного судового розгляду, Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством. Факт порушення відповідачем законодавства про зайнятість населення знайшов своє підтвердження.

Оскільки відповідач протягом місяця у добровільному порядку не сплатив до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття накладений на нього штраф, як того вимагає ч.4 ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення", рішення про застосування економічних санкцій №1108-11/23096349 від 09.04.10 у встановленому порядку не оскаржив, тому зазначений штраф підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги Олександрійського міськрайонного центру зайнятості, як місцевого органу державної служби зайнятості, є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Олександрійського міськрайонного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" (28008, м. Олександрія, проспект Леніна, 107, ідентифікаційний код 23096349, р/р 26005011114600 АКІБ "Укрсіббанк" МФО 351005) на користь Олександрійського міськрайонного центру зайнятості (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Леніна, 126а, р/р 37171303901014, МФО 823016, код 23095859 в УДК Кіровоградської області) штраф у розмірі 850 грн. (вісімсот пятдесят гривень).

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Постанову складено в повному обсязі 06.11.10.