Рішення № 126321666, 03.04.2025, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 705/160/25

Провадження № 2/702/193/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Возної В.В.,

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі по тексту також ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач) звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 16375,00 грн. та таких судових витрат, як судовий збір в розмірі 2422,40 грн., і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 19.09.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 00-9611218 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, який відтворений шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону.

За умовами кредитного договору відповідач отримала кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 5000,00 грн. на умовах, передбачених договором, який зобов`язалась повернути до 17.01.2024, сплатити проценти за користуванням ним та виконати інші обов`язки, передбачені його умовами.

Позивач стверджує, що всупереч умов правочину відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 16375,00грн., у тому числі 5250,00 грн. тіла кредиту та 11125,00 грн. відсотків за користування ним.

22.01.2024 між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладений договір факторингу №22-01/2024, на підставі якого до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 16375,00 грн.

16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладений договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, на підставі якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 16375,00 грн., яку ОСОБА_1 добровільно не погашає, а тому позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Також позивач вважає, що з відповідача на його користь підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27.02.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін і відповідачу наданий термін на подання відзиву на заявлену вимогута задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації, що містить банківську таємницю, про емітування на ім`я відповідача платіжної картки; про зарахування коштів на картковий рахунок; про фінансовий номер телефону; про повний номер рахунку маска - картки, а також про надання первинних документів бухгалтерського обліку банку.

Представник позивача Тараненко А.І. у судове засідання не з`явився про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, в тексті позовної заяви просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд ухвалити у справі заочне рішення, у випадку неявки у судове засідання відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялась за місцем своєї реєстрації, про причини неявки суд не інформувала, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за її відсутності не надходили, правом на подання відзиву на позов не скористалась.

Зважаючи на відсутність визначених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, суд постановив ухвалу про його здійснення за відсутності представника позивача Тараненка А.І. і відповідача ОСОБА_1 .

Оскільки справа розглядається без участі сторін, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходить із такого.

Судом встановлено, що 19.09.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 00-9611218 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 3247Z відправлено 19.09.2023 о 14:20:16 на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено нею 19.09.2023 о 14:20:46.

Відповідно до п.1.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути Кредит, сплатити проценти за користуванням ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п.1.2, 1.3 сума Кредитного ліміту складає 5000 грн., строк дії - 120 днів. Позичальник зобов`язався повернути Кредит Кредитодавцю 17.01.2024 або достроково.

За умовами п.п.1.3.1 позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 19 жовтня 2023 року протягом дії Кредитної лінії, Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.

Відповідно до п.п. 1.4.1 Договору, знижена процентна ставка становить 1% від суми кредиту за кожний день користування ним, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1. даного Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання Кредиту, зазначеного в п.1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.

Відповідно до п.п. 1.4.2 Договору, стандартна процентна ставка складає 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування ним, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

За умовами п.п.1.7.-1.8. орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору становить 5472,01 %, орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладання Договору складає 18750,00 грн.

Датою надання/видачі кредиту є дата зарахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту 5000 грн. на карту позичальника № НОМЕР_2 , яка зазначається у форматі НОМЕР_3 , емітовану банком (п.2.8. Договору).

Пунктом 1.5 Договору сторони погодили, що за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 250,00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити у останній день повного погашення кредиту (а.с.24-31).

19.09.2023 ТОВ «Качай Гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору №00-9611218 від 19.09.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "Платежі Онлайн" на платіжну картку № НОМЕР_2 , номер транзакції-39512-24486-74213, сума - 5000 грн., ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , код авторизації 503247 (а.с.77-79).

Згідно з датованої 09.09.2024 вих.№204/09 інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» за №374 19.09.2023 о 14:20:49 за номером транзакції 39512-24486-74213 на платіжну картку № НОМЕР_2 , банк-емітент ПРИВАТБАНК, код авторизації 503247, проведено успішну транзакцію - видача в сумі 5000,00 грн.(а.с.73-75).

За даними виписки з особового рахунку за Кредитним договором №00-9611218 сума операції (за дебетом або кредитом відповідно) за період 16.08.2024 - 09.01.2025 складає: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5250,00 прострочені відсотки - 11125,00 грн. (а.с.86).

Відповідно до інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 (ІВАN НОМЕР_6 ); номер телефону НОМЕР_1 рахується фінансовим номером телефону ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) (а.с.173).

Дослідженням наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виписи встановлено зарахування грошових коштів на карту № НОМЕР_5 у сумі 5000,00 грн. 19.09.2023 (а.с. 174).

22.01.2024 між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладений Договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Качай Гроші» передає (відступає) ТОВ «Макс Кредит» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Макс Кредит» приймає належні ТОВ «Качай гроші» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги (а.с.90-98).

Відповідно до Акта приймання - передачі до Договору факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024, що складений ТОВ «Качай Гроші», як клієнтом, та ТОВ «Макс Кредит», як фактором, клієнт передав, а фактор прийняв борги 18598 боржників на загальну суму 139 691 609,01 грн.(а.с.106).

За даними витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024 до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право грошової вимоги до боржника за Договором №00-9611218 від 19.09.2023 під номером 16569 ОСОБА_1 в розмірі 16375 грн, з яких 5250 грн. залишок заборгованості по тілу кредиту та 11125 грн. - залишок заборгованості за простроченими відсотками, кількість днів прострочення 58 (а.с.109-111).

16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладений Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с.113-122).

Відповідно до Акта приймання - передачі до Договору факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024, що складений ТОВ «Макс Кредит», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», як фактором, клієнт передав, а фактор прийняв борги 9192 боржників на загальну суму 137 609 617,75 грн.(а.с.131).

За даними витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до боржника за Договором №00-9611218 від 19.09.2023 під номером 6962 ОСОБА_1 в розмірі 16375 грн., з яких 5250 грн. борг за тілом кредиту та 11125 грн. - залишок заборгованості за простроченими відсотками, кількість днів прострочення 272 (а.с.134-136).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 вказаного закону).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем та ТОВ «Качай Гроші», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним договором про надання фінансового кредиту за договорами відступлення прав вимоги.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності Кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме засадам змагальної та диспозитивності.

На переконання суду факт перерахування коштів на картку відповідача підтверджує надана АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виписка за період з 19.09.2023 по 24.09.2023, відповідно до якої 19.09.2023 на картку ОСОБА_1 зараховано 5000,00 грн.

Такий же розмір коштів згідно з інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» 19.09.2023 товариство за дорученням ТОВ «Качай Гроші» перерахувало на картку № НОМЕР_2 відповідача ОСОБА_1

ТОВ «Качай Гроші» відповідача ідентифікувало за одноразовим ідентифікатором 3247Z, за номером телефону НОМЕР_1 , на який ідентифікатор був надісланий, а також переданими нею власними персональними даними, якими є місце проживання, номер ІD карти та реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.76-81 ЦПК України на спростування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС», а також своїх заперечень проти позову.

Відтак, в силу зазначених вище вимог матеріального закону, суд доходить висновку, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти з користування ним та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором кредитної лінії №00-9611218 від 19.09.2023. Незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов`язку, наданий їй кредит в строк, передбачений кредитним договором не повернула.

За змістом зазначених договорів факторингу та додатків до них, позивач набув право вимоги до відповідача щодо сплати відповідної суми заборгованості за Договором кредитної лінії. Після відступлення прав вимоги до відповідача остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Однак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 16125,00 грн, яка складається з 5000,00 грн. отриманого кредиту та 11125,00 грн. процентів за користування кредитними коштами.

Стягнення з відповідача комісії у розмірі 250,00 грн. до задоволення не підлягає, оскільки зазначена комісія не є тілом кредиту, а про стягнення комісії позивач вимоги не ставить.

Крім того, суд враховує, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначений перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення комісії за надання кредиту, передбачена умовами договору про споживчий кредит п. 1.5, графіком платежів за договором про споживчий кредит і її розмір складає 250,00 гривень , тобто 5,00 відсотків від суми кредиту одноразово у останній день повного погашення кредиту.

При цьому в кредитному договорі не зазначений перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена одноразова комісія за надання кредиту.

Ураховуючи, що кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору надання споживчого кредиту, то положення договору щодо обов`язку позичальника платити за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

З урахуванням викладеного, правових позицій Верховного Суду у датованій 06.11.2023 у справі №204/224/21 постанові та відсутністю вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 250,00 гривень комісії.

Вирішуючи питання щодо компенсації позивачу витрат, пов`язаних з правовою допомогою, суд виходить із такого.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

При зверненні з позовом у позовній заяві представником позивача Тараненком А.І. зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблений висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Дослідженням наданих на підтвердження розміру цих витрат з`ясовано, що між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко і партнери» укладений договір про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024.

Доданим до договору протоколом погоджена вартість цих послуг, а додатковою угодою від 22.11.2024 - перелік Кредитних договорів, послуги зі стягнення заборгованості за якими має надавати адвокат Тараненко І.І. (а.с.137-141).

Згідно з актом прийому - передачі наданих послуг від 22.11.2024 адвокат надав позивачу професійну правничу допомогу загальною вартістю 7000,00 гривень, зокрема, 5000,0 гривень за складання позовної заяви, 1000,00 гривень за вивчення матеріалів справи, 500,00 гривень за підготовку адвокатського запиту і 500,00 грн. за подання клопотання щодо отримання інформації (а.с.144).

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 Вищий суд виснував, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши надані представником позивача на підтвердження понесених витрат докази, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг досліджених доказів, зважаючи на те, що ця справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, наявність узгодженої та усталеної судової практики щодо вирішення спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 4 000 грн.

З урахуванням усіх наведених аргументів, що мають значення для вирішення цього правового питання, такий розмір, на переконання суду, буде об`єктивним та справедливим.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати - судовий збір в розмірі 2385,34 грн (98,47%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-283, 287 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №00-9611218 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9611218 від 19.09.2023 в розмірі 16125 (шістнадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок, з яких 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп. отриманого кредиту та 11125 (одинадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 00 коп. процентів за користування кредитними коштами.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2385 (дві тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень 34 копійки та 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» місцезнаходження: вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005 м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення складене 03.04.2025.

Суддя Тетяна БАРСЬКА