Рішення № 126320622, 27.03.2025, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/765/24

Провадження № 2/382/52/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі судового засідання Матвієнко Ю. Л.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Медвідь Ю. В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 382/765/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Поліської селищної ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Поліської селищної ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, відповідно до вимог якої просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у період з 24 травня 2016 року по 16 квітня 2018 року ОСОБА_3 (далі Позивачка) та ОСОБА_2 (далі Відповідач) перебували у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_4 . З 2017 року відповідач самоусунувся від виховання, утримання свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2 лютого 2018 року позивачка звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу. 16 квітня 2018 року Іванківським районним судом Київської області по справі № 366/2060/18 прийнято рішення, яким позов позивачки до відповідача задоволено; шлюб укладений між позивачкою та відповідачем розірвано; спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до його повноліття залишено проживати разом з позивачкою; після розірвання шлюбу позивачці відновлене дошлюбне прізвище " ОСОБА_5 ". 30 січня 2019 року Іванківським районним судом Київської області по справі № 366/2392/18 за позовом позивача до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини прийнято рішення, яким позов позивачки до відповідача задоволено у повному обсязі. 12 березня 2019 року Яготинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято постанову по відкриття виконавчого провадження № 58601479. 10 березня 2021 року позивачка та ОСОБА_6 уклали шлюб. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище зі " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_7 ". Згідно з довідкою № 4 від 15 січня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно проживає разом з позивачкою. Відповідно до акту обстеження умов проживання складеного комісією, біологічний батько ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться його особистим життям, станом здоров`я і взагалі навіть не телефонує до сина. 16 січня 2024 року ОНЗ Красятицьке НВО "ЗОШ І-ІІІ ступенів дитячий садок" Поліської СР Вишгородського району Київської області видано характеристику на ОСОБА_4 , відповідно до якої відповідач з сім`єю не проживає, у вихованні сина жодної участі не бере, за період навчання в школі чоловік жодного разу не навідав хлопчика. Позивачка піклується про здоров`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечує здобуття ним освіти, готує його до самостійного життя, вказані обставини підтверджуються зазначеними вище доказами. Відповідач, натомість, з сином не спілкується, не цікавиться його життям та здоров`ям, не виконує свої зобов`язання щодо його фізичного, духовного, морального розвитку та не допомагає позивачці готувати сина до самостійного життя.

Ухвалою від 24.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано Службу у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України надати висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав щодо його дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він заперечив в повному обсязі проти задоволення позовних вимог, аргументуючи це тим, що із позивачкою вони дійсно одружилися 24.05.2016 року. ІНФОРМАЦІЯ_6 у них народився син ОСОБА_8 . За спільною згодою сторін на час одруження та народження сина вони проживали у помешканні відповідача у АДРЕСА_1 . На початку їх спільного проживання та певний час після народження сина у них із позивачкою сімейні відносини складались нормально. Вона не працювала, перебувала вдома разом із дитиною. Відповідач займався роботою та підробітками і матеріально забезпечував сім`ю. Їх сім`ї фізично і матеріально також частково допомагали рідні відповідача. Приблизно через півтора роки після народження дитини позивачка почала вести себе трохи незрозуміло. Однак, відповідач вважав це через те, що він мало був вдома, бо займався роботою. В той же час, виявилося, що відповідач помилявся. Одного разу, пізньої осені 2017 року, в той час коли відповідач був на роботі поза межами м. Яготин у м. Києві, позивачка начебто пішла в гості до своєї знайомої із їхнім спільним сином і довго не поверталася додому. Коли відповідач після декількох спроб не зміг додзвонитись до неї по телефону, то попросив рідних невідкладно дізнатись куди пішла дружина, чому не повертається додому і що з їхнім сином. Знайома дружини повідомила, що позивачка поїхала кудись разом із їхньою спільною дитиною. Через певний час, відповідач дізнався, що вона перебуває за адресою: АДРЕСА_2 . Повертатись до їхнього спільного помешкання вона не погоджувалась. На пропозиції відповідача побачитись із сином повідомила, що він може приїхати, однак має привезти з собою кошти. Ще через деякий час відповідачу надійшло поштове відправлення і він дізнався, що позивачка розлучається з ним та подала також позов про стягнення з відповідача аліментів. І ще через деякий час, йому прийшли документи про розлучення, а згодом і на стягнення аліментів. Десь у той же час відповідач також дізнався, що позивачка практично зразу ж після того, як виїхала із їхнього спільного місця проживання, стала проживати із іншим чоловіком. Ознайомившись із даним позовом, відповідач дізнався, що у них через рік після їхнього розлучення народився син. Лише через 2 роки вони одружились. Правда, за 4 місяці до одруження у них народилась ще і донька. Увесь цей час відповідач намагався отримати погодження у позивачки на хоча б періодичне спілкування із сином. Цього йому не вдалось. Просто так їхати до помешкання позивачки відповідач не наважувався, так як її мати та бабуся були з самого початку їхніх відносин із позивачкою налаштовані проти відповідача. І його приїзд туди не мав би хороших наслідків. Таким чином, про те як росте їхній спільний син відповідач міг дізнатися лише від інших осіб. Позивачці було відомо, ще до їхнього з нею одруження, відповідач вже був розлучений та з листопада 2015 року сплачував аліменти на дитину 2013 року народження в розмірі 1/4 частки від всіх видів щомісячного заробітку (доходу). У судовому засіданні по стягненню з відповідача аліментів на користь позивачки для утримання їхнього спільного сина ОСОБА_8 відповідач не був присутнім. Однак, він визнав позов і суд стягнув з нього аліменти на користь позивачки для утримання їхнього сина. Незважаючи ні на що та на відношення позивачки до спілкування відповідача і неможливість зустрічей із їхнім сином, відповідач сплачував аліменти. Оскільки він в силу об?єктивних причин, не завжди мав можливість постійного заробітку та сплачував аліменти ще по одному вищезгаданому виконавчому листу, то через це виникала певна заборгованість. 3 початком війни, навіть маючи неналежний стан здоров?я, відповідач мобілізувався до ЗСУ, приймав безпосередньо участь у бойових діях на Сумщині та Донеччині. І знову ж таки, продовжував сплачувати аліменти. Такі сплати мали місце фактично до липня 2023 року, коли відповідачу в силу тих обставин, що склались, у квітні 2023 року було обрано запобіжний захід у вигляді спочатку домашнього арешту, а потім з 29.03.2024 і цілодобового домашнього арешту. Саме через це до даного часу відповідач не має можливості отримувати грошові кошти та сплачувати аліменти. Однак, має переконання, що з цієї підстави задовольняти позовні вимоги позивачки та позбавляти його батьківських прав є незаконним.

Ухвалою від 05.08.2024 року зобов`язано Виконавчий комітет Поліської селищної ради, як орган опіки та піклування в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України надати письмовий висновок щодо розв`язання спору (висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою від 08.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити в позові.

ОСОБА_3 в судовому засіданні 06.02.2025 року пояснила, що з ОСОБА_9 поїхали в жовтні 2017 року, причин дуже багато пов`язаних з відносинами з колишнім чоловіком. Він телефонував їй на початку 2018 року і це було 2 рази. Він запитував як дитина, запитав чи може приїхати до дитини, вона сказала йому "ти знаєш де ми живемо". Також пояснила, що біологічний батько не спілкується, не цікавиться як живе, навчається, як відвідував дитячий садок, як зараз почувається його дитина. Кошти від нього надходили в примусовому порядку, оскільки вона подала на аліменти. Спочатку по 100, 200, 300 гривень, потім надходили більші суми і вже рік дитина не отримує коштів. Також її теперішній чоловік хоче стати офіційним батьком ОСОБА_4 , усиновити його, бо біологічного батька він не знає і хочемо, щоб у дітей був один батько і одне прізвище, бо дитина вважає його батьком. Також дитині майже 9 років і він вважає рідним батьком ОСОБА_6 , оскільки 7 років вже проживаємо разом і в неї із ОСОБА_6 є ще двоє спільних дітей. Перешкод у спілкуванні ОСОБА_2 з сином не чинила. ОСОБА_10 , сестра ОСОБА_2 , приїздила сама, а потім зі своєю донькою на день народження до її сина.

ОСОБА_2 в судовому засіданні 06.02.2025 року пояснив, що телефонував до ОСОБА_3 , але коли дізнався, що вона проживає з іншим чоловіком і вагітна від нього, то припинив спілкування і не приїздив, тому що його там не чекали. Відносини з мамою і бабусею позивачки були погані, і не хотіли його там бачити. Сина хотів побачити, але їхати і ночувати деінде не хотів. Офіційно з нього вираховували аліменти. Також він давав кошти ОСОБА_11 і просив щоб вона перерахувала. Через неї цікавився дитиною бо позивачка не хотіла більше ніякого зв`язку. ОСОБА_3 колись зателефонувала до нього і запропонувала відмовитись від ОСОБА_12 , а вона відмовиться від заборгованості по аліментам. Проти позбавлення батьківських прав заперечував, щоб в дитини був батько. На запитання представника позивача, що справа слухається близько року і чи вчиняв відповідач якісь заходи щоб побачити дитину відповів що не було можливості.

Суд, заслухавши учасників, свідків, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.09.2016 року, видане Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області, актовий запис № 182.

Відповідно до копії рішення Іванківського районного суду Київської області від 16.04.2018 року у справі № 366/260/18 було вирішено: позов ОСОБА_13 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю. Шлюб укладений між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 , зареєстрований Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області 24.05.2016 року, актовий запис № 33 розірвати. Спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до його повноліття залишити проживати разом з ОСОБА_13 . Після розірвання шлюбу позивачу відновити дошлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".

В подальшому з ОСОБА_2 було вирішено стягувати аліменти на користь ОСОБА_14 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/5 частини заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, відповідно до копії рішення Іванківського районного суду Київської області від 30.01.2019 року у справі 366/2392/18.

Також до матеріалів справи долучена копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58601479 від 12.03.2019 року відповідно до виконавчого листа № 366/2392/18 від 05.03.2019 року виданого Іванківським райсудом Київської області, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 7 вересня 2018 року і до повноліття дитини.

10.03.2021 року, позивачка вдруге уклала шлюб із ОСОБА_6 , відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 10.03.2021, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Іванківському та Поліському районах Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 17. Прізвище позивачки після укладення шлюбу змінилося на " ОСОБА_7 ".

Із долученої копії довідки № 4 від 15.01.2024 року, яка видана старостинським округом № 1 сіл Левковичі, Городещино, Дубова Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_3 1996 року народження, жительці АДРЕСА_2 , про те, що її дитина, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживає разом з нею (матір`ю) і знаходиться на її утриманні.

Відповідно до копії акту обстеження умов проживання проведене старостою старостинського округу № 1 Кіндратенко К. І., діловодом округу № 1 Паговіченко К. О., зав. ФАПом ОСОБА_15 , депутатом Ільницьким О. І. та Мельник О. М. на підставі заяви ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 з метою обстеження умов проживання багатодітної родини. Проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце реєстрації: АДРЕСА_2 . Житло розміщене на 1 поверсі 1 поверхового будинку, складається з 4-ох кімнат, будинок газифікований, підведений інтернет-зв`язок, забезпечений електроенергією. Умови проживання добрі. Для виховання та розвитку малолітніх дітей забезпечено та облаштовано умови. Наявні столи, стільчики, шафи, окремі ліжечка. В домі належний санітарно-гігієнічний стан. Діти забезпечені продуктами, повноцінним харчуванням, опалення як і пічне, так і є наявний природній газ. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: мати ОСОБА_16 є відповідальною, наполегливою, добросовісною людиною. До виховання та розвитку дітей відноситься відповідально. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - мати, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 батько, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .. Зі слів ОСОБА_3 , біологічний батько ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини (не цікавиться його особистим життям, станом здоров`я) взагалі навіть і не телефонує до сина. ОСОБА_2 як батько, сплачував аліменти на виховання ОСОБА_8 в менших розмірах. ОСОБА_6 не являється біологічним батьком ОСОБА_8 відноситься до нього, як до рідного сина. Комісія просить задовольнити прохання ОСОБА_3 .

Згідно характеристики на учня ОНЗ Красятицьке НВО "ЗОШ І-ІІІ ступенів дитячий садок" Поліської СР Вишгородського району Київської області від 16.01.2024 року, вбачається, що ОСОБА_19 навчається у школі з 1 вересня 2022 року. За час навчання ОСОБА_20 зарекомендував себе як здібна, розумна дитина. Має високі досягнення у навчанні. Хлопчик дуже старанний, відповідальний, слухняний, вихований. На уроках учень активний, старанно виконує завдання. А на перервах поводиться спокійно, любить гратися з друзями, намагається уникати конфліктів. У стосунках з однокласниками доброзичливий, товариський. ОСОБА_21 проживає в багатодітній сім`ї. Сім`я для ОСОБА_22 є дуже важливою. Він дуже любить своїх рідних: маму, вітчима, якого вважає татом, братика і сестричку. Мати, ОСОБА_3 , бере активну участь у житті дитини, регулярно відвідує батьківські збори, а в минулому навчальному році була головою батьківського комітету. ОСОБА_23 забезпечує відмінне навчання сина, сумлінно виконує свої обов`язки. Хлопчик регулярно відвідує школу: жодного пропуску без поважної причини не було. Мати організовує правильне проведення вільного часу для своїх дітей. Батько ОСОБА_2 , з сім`єю не проживає. У вихованні сина жодної участі не бере. За період навчання в школі чоловік жодного разу не навідав хлопчика.

Відповідно до характеристики № 3 від 15.01.2024 року виданою старостинським округом № 1 Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з якої вбачається, що громадянка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та дійсно постійно проживає за адресою: АДРЕСА_3 , разом з чоловіком ОСОБА_6 та трьома малолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_23 являється багатодітною матір`ю. На даний час перебуває в декретній відпустці. Зарекомендувала себе добросовісною, відповідальною матір`ю. Постійно приділяє увагу вихованню дітей, забезпечує дітей всім необхідним для повноцінного проживання дітей. Алкогольні напої не вживає. В громадських місцях і дома поводить себе добре. До адміністративної відповідальності не притягувалась.

Також до матеріалів справи долучена копія посвідчення багатодітної сім`ї серії НОМЕР_4 від 05.08.2021 року, видане Поліською селищною радою, згідно якого мати: ОСОБА_3 , батько: ОСОБА_6 , діти: ОСОБА_4 , 2016 р. н., ОСОБА_17 , 2019 р. н., ОСОБА_18 , 2021 р. н.

Крім того, в матеріалах справи також міститься копія довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 3 від 15.01.2024 року, яка видана уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення (будинку), членові житлово-будівельного кооперативу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , про те, що до складу сім`ї/зареєстрованих/входять: ОСОБА_3 , заявник, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , чоловік, ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , син, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 , син, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_24 , дочка, ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Відповідачем, окрім відзиву, також було долучено копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, з якого вбачається, що сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 , за період з березня 2022 року по липень 2023 року складає 28050,49 грн.

Крім того, з копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з березня 2023 року по липень 2023 року, вбачається, що сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 , складає 68438,86 грн.

Крім того, відповідачем також долучена копія довідки про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим, державним соціальним страхуванням, яка видана ОСОБА_2 , який працював, проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_11 , відокремленому підрозділі ІНФОРМАЦІЯ_12 , з якої вбачається, заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески, за період з січня 2023 року по червень 2023 року, склала 105002,10 грн.

З копії характеристики на громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 вбачається, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Яготин, фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , одружений, має на вихованні трьох неповнолітніх дітей, від початку військового стану перебуває на військовій службі. За час проживання за вказаною адресою останній зарекомендував себе позитивно. Порушень громадського порядку не допускає, алкогольними напоями не зловживає, з сусідами підтримує дружні взаємовідносини. Скарг від жителів громади на громадянина ОСОБА_2 до Яготинської ТГ не надходило.

З копії службової характеристики на солдата ОСОБА_2 , стрілець 2 взводу, 3 відділення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_13 вбачається, що за час проходження служби солдат ОСОБА_2 зарекомендував себе з позитивної сторони, принциповим, грамотним. До виконання поставлених завдань ставиться з необхідною вимогливістю. Здатний організовувати та якісно виконувати поставлені завдання. Швидко орієнтується в обстановці. Статути Збройних Сил України та керівні документи вивчається та керується їх вимогами. На критику реагує правильно, здатний критично оцінити свою службову діяльність. На даний момент проходить службу в роті охорони ІНФОРМАЦІЯ_13 . Державною мовою володіє добре. Характеристика видана командиром роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_13 підполковником ОСОБА_25 від 17.04.2023 року.

Із копії довідки № 79 виданої Комунальним некомерційним підприємством Яготинської міської ради "Яготинська центральна міська лікарня" від 17.04.2023 року громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , в тому, що він в психіатричний кабінет КНП "Яготинська ЦМЛ" за медичною допомогою звертався. Крім того, із копії довідки № 80 виданої Комунальним некомерційним підприємством Яготинської міської ради "Яготинська центральна міська лікарня" від 17.04.2023 року громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , в тому, що він в наркологічний кабінет КНП "ЯЦМЛ" за медичною допомогою не звертався.

Із копії витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 (по стройовій частині) № 169 від 15.07.2022 року, вбачається, що солдат ОСОБА_2 , який перебуває у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 від 15.07.2022 № 27-РС на посаду стрільця третього відділення другого взводу роти охорони другого відділу цього самого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ВОС-100915А, вважати таким, що з 15 липня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2730 гривень на місяць, за тарифним розрядом 4, шпк "солдат". Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 289% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Допустити солдата ОСОБА_2 до роботи з документами для службового користування з 15 липня 2022 року.

Із копії довідки про доходи № 2/3/2/98 від 20.09.2022 року видана ОСОБА_2 про те, що він дійсно проходить військову службу у другій роті ІНФОРМАЦІЯ_14 , на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_15 , форма працевлаштування основна, вбачається, що загальна сума нарахованого доходу за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 становить 169954,06 грн, утримано військового збору 2549,32 грн, перераховано на картковий рахунок 160238,62. В серпні утримано аліменти в сумі 7166,12 горн. ОСОБА_2 вибув 12.05.2022 на фінансування в іншу військову частину згідно наказу № НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_16 і прибув до ІНФОРМАЦІЯ_17 08.07.2022 згідно наказу № 162.

На підтвердження неналежного стану здоров`я, як зазначив відповідач у відзиві, ним була долучена копія висновку лікаря невролога від 09.06.2022 року.

На виконання ухвали, Поліська селищна рада Вишгородського району Київської області надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого було встановлено, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з травня 2016 року по квітень 2018 року. Від подружнього життя у батьків народився син ОСОБА_4 . Однак, сімейне життя у подружжя не склалося через відсутність взаєморозуміння. 16 квітня 2018 року рішенням Іванківського районного суду шлюб між громадянами було розірвано (справа № 366/2060/18), а малолітнього сина залишено проживати разом із мамою. З 2017 року ОСОБА_2 став проживати окремо від сина та дружини, займався виключно своїм життям. З 2018 року ОСОБА_26 взагалі перестав цікавитися сином. Батько не виявляв жодного бажання займатися його вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина не надавав. Був період, коли він працював та з його зарплатні вираховувалися відсотки по аліментах, але із січня місяця 2024 року перестали надходити взагалі будь які виплати і на сьогоднішній день у ОСОБА_2 є заборгованість по виплаті аліментів. З 2017 року мати ( ОСОБА_3 ) одна займається вихованням та матеріальним забезпеченням сина. Зі слів матері, батько не дарував подарунків своєму синові ні на день народження, ні на день святого Миколая, а ні на Новий рік. За весь час, що вони проживають окремо, він лише декілька разів зателефонував, а потім і взагалі зник. Коли дитина хворіла, батько її не провідував, не цікавився станом здоров`я та не надавав жодної матеріальної допомоги на лікування. Батько не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дитиною, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до його внутрішнього світу. На засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті селищної ради 28.08.2024 року була присутня лише одна мама, оскільки з батьком дитини немає зв`язку. Намагалися зв`язатися по номеру телефону, але номер абонента був вимкнутий. 23.08.2024 року працівниками старостинського округу № 1 Поліської селищної ради було проведено обстеження умови проживання дитини за адресою АДРЕСА_3 , в ході обстеження встановлено, що будинок складається з 2-х кімнат, кухні, коридору. Умови проживання добрі, дитина забезпечена усім необхідним для комфортного проживання, навчання та проведення дозвілля. Враховуючи наведене, Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті селищної ради вважає, що доцільно позбавити громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також Поліською селищною радою Вишгородського району Київської області було надано розрахунки заборгованості зі сплати аліментів, що стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , сукупний розмір заборгованості аліментів становить за період: з лютого 2020 року по січень 2021 року 19778,83 грн; лютий 2021 року 22208,63 грн; з березня 2021 року по квітень 2021 року 27068,23 грн; з травня 2021 року по липень 2022 року 66420,09 грн; з серпня 2022 року по лютий 2023 року 41557,60 грн; з березня 2022 року по лютий 2024 року 26319,20 грн.

Також до матеріалів справи долучена надана інформація Службою у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради № 01-22/570 від 01.10.2024 адвокату Медвідь Ю. В., в якій зазначено, що на звернення Служби у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Київської області від 22.08.2024 року, що обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , працівниками Служби 28.08.2024 року відвідано сім`ю ОСОБА_2 , за місцем проживання: АДРЕСА_1 . З документів вбачається, що в будинку створені належні умови для проживання та виховання дитини. Зі слів ОСОБА_2 , стало відомо, що він працює неофіційно слюсарем по ремонту автомобілів без укладення трудового договору. Не сплачує аліменти на утримування дитини близько року. Під час розмови громадянин ОСОБА_2 заперечив щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , він бажає спілкуватися з сином, з його слів мати дитини чинить перешкоди.

З копії акту про проведення співбесіди складеного 28 серпня 2024 року з громадянином ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи, навчання: тимчасові заробітки (ремонт автомобілів), комісія в складі: спеціаліст вищої категорії ССДС Лавріненко В. В., ДСР ЦСС ( ОСОБА_27 ), старший інспектор ДОП Ткачук А. В., підстави для проведення співбесіди: лист Поліської селищної ради ССДС від 22.08.2024 № 17-21/103, встановлено, що ОСОБА_2 заперечує проти позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_8 . З його слів відомо, що сплачував аліменти на його користь з заробітної плати, коли громадянин був призваний на військову службу. Близько 1 року матеріально не утримує. Громадянин працює на тимчасових заробітках (ремонтує автомобілі). Висновки комісії: з сином не спілкувався орієнтовно з 2021 року, оскільки мати дитини перешкоджає у спілкуванні з сином (зі слів ОСОБА_2 )

З копії акту обстеження умов проживання складеного 28 серпня 2024 року, спеціалістом І категорії, ССДС Лавріненко В. В., ФСР ЦСС Хорунжа О. М., старший інспектор ДОП Ткачук А. В. на підставі листа ССДС Поліської селищної ради від 22.08.2024 року № 17-21/103 з метою обстеження умов проживання родини, проведено обстеження умов проживання громадян: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 1 поверсі 1 поверхового будинку, складається з 4 кімнат: коридор, 2 спальні кімнати, санвузол, кухня. Умови проживання: родина проводить косметичний ремонт в будинку (переобладнання кімнат). Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: в будинку створені належні умови для проживання родини. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_18 батько, ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_19 дружина, ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_20 син, ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_21 син. Стосунки, традиції сім`ї: скарг на поведінку до ССДС не надходило на громадянина ОСОБА_2 .

Крім того, до матеріалів справи долучена копія звернення Служби у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Київської області № 17-21/103 від 22.08.2024 року до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради, з якої вбачається, що Служба у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради звертається до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради з проханням провести акт обстеження умов проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що у Яготинському районному суді знаходиться справа № 382/765/24 щодо позбавлення його батьківських прав по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для підготовки висновку щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З копії розгляду звернення Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради № 01-22/501 від 03.09.2024 року до Служби у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Київської області, вбачається, що працівниками Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради (далі Служба) 28.08.2024 року відвідано сім`ю ОСОБА_2 , за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_2 , стало відомо, що він працює неофіційно слюсарем по ремонту автомобілів без укладення трудового договору. Не сплачує аліменти на утримування дитини близько року. Під час розмови громадянин ОСОБА_2 заперечив щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , він бажає спілкуватися з сином, з його слів мати дитини чинить перешкоди. З громадянином ОСОБА_2 проведена роз`яснювальна робота, що відповідно до ст. 141, 142, 157 Сімейного Кодексу України батько, мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини має право спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. ОСОБА_26 запевнив спеціаліста Служби, що виплатить заборгованість по сплаті аліментів після звернення до Державної виконавчої служби.

З копії акту обстеження долученого в судовому засіданні захисником відповідача ОСОБА_31 вбачається, що депутатом Яготинської міської ради восьмого скликання ОСОБА_32 в присутності свідків: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено, що за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстровані і проживають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , син. ОСОБА_29 проживає спільно з батьком ОСОБА_2 , має окрему кімнату та знаходиться на повному триманні батька ОСОБА_2 . ОСОБА_28 , мати ОСОБА_29 , з початку вересня 2024 року перебуває за кордоном. Інших родичів ОСОБА_29 першого ступеня спорідненості немає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомила, що ОСОБА_3 знає з 2015 року, спочатку ОСОБА_3 винаймала квартиру, а потім ОСОБА_16 з ОСОБА_2 та сином ОСОБА_8 проживали в будинку. Проживали там до листопада 2017 року. Негараздів у них в сім`ї не було. Потім одного дня ОСОБА_3 забрала дитину і кудись зникла та як з`ясувалося пізніше, вона поїхала до батьків. Чи зв`язувався ОСОБА_2 з ОСОБА_3 не знає. Мати і бабуся ОСОБА_3 завжди була проти ОСОБА_2 . Також повідомила, що пізніше, десь через рік вона поїхала з своєю донькою до ОСОБА_4 на день народження. Коли вона приїхала, там був чоловік і ОСОБА_3 була вагітна, це було десь у вересні 2018 року. Потім вона їздила ще раз в ОСОБА_3 вже була дитина. Зазначила, що ОСОБА_34 пересилали через пошту і на карту скидали, але не часто. Мама ОСОБА_3 сказала, що тут є тато і ОСОБА_35 буде він виховувати. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 було неочікуваним. На сьогоднішній день він проживає сам, на утриманні має сина ОСОБА_36 2018 року народження тому, що його теперішня дружина перебуває за кордоном, до дитини відноситься дуже добре, інколи вони його до себе забирають, він водить і забирає з садочку. Чи їздив ОСОБА_2 до дитини не відомо, але думає, що ні, чи телефонував не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що з ОСОБА_3 проживають разом з початку 2018 року. Одружені з 2021 року. До свого сина відповідач з 2018 року не приїздив ні разу, по телефону не зв`язувався. Позивачка жодних перешкод у спілкуванні з дитиною не чинила, не забороняла дитині бачитись з батьком. Коли почали проживати знав, що вона одружена з ОСОБА_2 , вона була ініціатором розлучення. Спершу ОСОБА_2 телефонував декілька раз, доки не дізнався, що свідок проживає разом з ОСОБА_3 . Декілька разів цікавився за сина, чи можна з ним поговорить, чому вона поїхала. Добровільно кошти не давав. Декілька разів приїздила хрещена ОСОБА_37 . Під час періоду поки вони були в окупації ні ОСОБА_2 , ні його рідні не телефонували, не приїздили і не цікавились.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам та відносинам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 та ч. 2 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 127/34145/21 (провадження № 61-10347св22):

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи спір, суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21) вказано, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить "якнайкращі інтереси дитини", оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У рішенні від 30.06.2020 у справі "Ілля Ляпін проти Росії" (заява № 70879/11) ЄСПЛ зазначив, що якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією. У цій справі ЄСПЛ звернув увагу на те, що заявник міг і повинен був усвідомлювати, що таке тривале і повне розставання з його сином, зокрема, враховуючи юний вік останнього в той час, коли їх контакт припинився, може призвести лише до значного ослаблення, якщо не повного розриву, зв`язку між ними і відчуження дитини від нього (§ 52). Саме бездіяльність заявника призвела до розриву зв`язків між ним і його сином і підштовхнула результат справи проти нього. Очевидно, що позбавлення заявника батьківських прав не більше ніж анулювало юридичний зв`язок між заявником і його сином. Враховуючи відсутність будь-яких особистих відносин протягом семи років, що передували цьому рішенню, не можна сказати, що воно негативно вплинуло на ці відносини (§ 54). Існуючі сімейні зв`язки між подружжям і дітьми, про яких вони фактично піклуються, зумовлюють захист відповідно до Конвенції. Більш того, якщо минув значний проміжок часу з того моменту, як дитина жила разом зі своїми біологічними батьками, то інтерес цієї дитини в тому, щоб його de facto сімейна ситуація знову не змінилася, може домінувати над інтересами батьків, щоб їх сім`я возз`єдналася (§ 55).

Судом установлено, що з моменту фактичного припинення шлюбних відносин батьків (2017-2018), дитина постійно проживала та продовжує проживати з матір`ю, а відповідач з моменту проживання окремо фактично не виконує батьківських обов`язків щодо свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується як показами свідків, так і письмовими доказами, зокрема, щодо несплати аліментів, неучасті у вихованні, спілкуванні із сином, не цікавиться його життям, навчанням (в тому числі не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.1 ст. 12 закону України "Про охорону дитинства").

Доказів на підтвердження виконання відповідачем, як батьком, батьківських обов`язків щодо дитини, крім часткової нерегулярної сплати аліментів у виконавчому провадженні, не надано та такі в матеріалах справи відсутні.

Суд зауважує, що певна віддаленість місця проживання (в межах Київської області) та небажання родичів матері дитини спілкуватися з відповідачем не можна визнати поважними причинами невиконання батьківських обов`язків; такі наведені причини не направлені на захист інтересів дитини та жодним чином їх не враховують, а поведінку відповідача не виправдовують. Фактично, відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у піклуванні, розвитку, вихованні дитини є мінімальною (несистематична примусова сплата аліментів, ухиляння від виконання своїх батьківських обов`язків, жодних дій, спрямованих навіть на мінімальне спілкування із дитиною, відповідач не вчиняє) та вочевидь недостатньою для забезпечення інтересів дитини, в тому числі для забезпечення його виховання зі сторони батька, його фізичного, духовного та морального розвитку, що в свою чергу свідчить про ухилення батька від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.

Також суд звертає увагу, що справа в суді перебувала на розгляді тривалий час та відповідач, заперечуючи проти позбавлення його батьківських прав, натомість також не вчинив жодних дій спрямованих на мінімальне спілкування із дитиною, виправлення своєї поведінки.

Також суд приймає до уваги, що з моменту фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами, відповідач не проживав із сином однією сім`єю, та, відповідно, з цього часу фактично не бере участі у вихованні дитини, не піклується про нього, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально належним чином, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування сина, як складову частину виховання, а також, незважаючи на судовий позов, та розгляду справи в суді свою поведінку щодо виконання своїх батьківських обов`язків не змінив (докази протилежного в матеріалах справи відсутні).

За положенням частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд приймає до уваги та погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки він фактично обґрунтований невиконанням ОСОБА_2 , батьківських обов`язків. Крім того, жодних доказів про його намагання зберегти зв`язок з сином, та що він цікавиться життям свого сина, бажає брати участі в його житті, не надано.

До принципів правового статусу дитини, які випливають з міжнародно-правових документів, Конвенція про права дитини 1989 року відносить, зокрема:

- пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, що стосується дітей, так званий принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини (стаття 3);

- принцип забезпечення захисту і турботи про благополуччя дитини (стаття 5);

- право дитини висловлювати свою думку, викладати інформацію про свої проблеми (діти мають право бути почутими, стаття 12-15);

- принцип відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини (стаття 18).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності, на переконання суду, можуть перевищувати інтереси батьків.

Поряд з цим, судом встановлено, що з дня винесення висновку, а також протягом розгляду справи в суді, ОСОБА_2 не надав доказів на спростування доводів про невиконання ним своїх батьківських обов`язків фактично з 2017-2018 років, а також будь-яких доказів, що ним змінена його позиція щодо неучасті у вихованні і розвитку свого сина, що він реально, а не на словах, бажає брати участь у житті дитини та вживає для цього практичні заходи. Не надано доказів й сплати заборгованості по аліментам.

Викладене свідчить про те, відповідач для себе належних висновків не зробив, реальних кроків щодо виховання та утримання дитини не вчинив. Обґрунтованих заперечень щодо позбавлення його батьківських прав суду не надав.

Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні батьком ОСОБА_2 малолітнього сина, судом не встановлено. Також судом не встановлено жодних об`єктивних даних, які б вказували на те, що відповідач намагався виконувати батьківські обов`язки але йому в цьому чинили перешкоди.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків, не утримує належним чином свого сина, не піклується про його здоров`я, не приділяє достатньої уваги його розвитку, фактично свідомо не бере участі в його житті.

Аналізуючи викладене у своїй сукупності, суд дійшов до переконання про неможливість у цьому випадку зміни поведінки батька щодо невиконання ним своїх обов`язків, що допускає, за наявності свідомого волевиявлення відповідача щодо такої своєї винної поведінки, позбавлення його батьківських прав.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені судом обставини, а також керуючись принципом найкращого забезпечення інтересів дитини, закріпленим у Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, суд приходить до висновку про доведеність невиконання відповідачем батьківських обов`язків, умисність таких дій та свідоме нехтування ними, безвідповідальне ставлення до їх виконання.

Провівши ретельний аналіз можливих наслідків позбавлення відповідача батьківських прав в аспекті встановлених обставин, суд приходить до висновку, що саме застосування до нього крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відносно сина забезпечить захист інтересів дитини, а наявні мотиви для позбавлення батьківських прав в даному випадку досягають цієї легітимної мети, а також є пропорційними (інтерес дитини переважає інтерес батька) і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів, що узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п. 48 рішення від 18.12.2008 року № 39948/06 у справі "Савіни проти України" та в п. 65 рішення № 46544/99 у справі "Кутцнер проти Німеччини".

Таким чином, позов про позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підлягає задоволенню.

За умов зміни (виключення) обставин, які стали підставою позбавлення батьківських прав, та при додержанні порядку, встановленого ст. 169 СК України, відповідач має право звернутися з позовом про поновлення його батьківських прав відносно дитини.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, а тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в розмірі 1211,20 грн за подання позову.

Керуючись ст. ст. 141, 244, 258-259, 265, 268, 279, 289, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Поліської селищної ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_3 , 1211,20 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Виконавчий комітет Поліської селищної ради, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04361723, адреса місцезнаходження: смт Красятичі Вишгородського району Київської області, вул. Воздвиженська, 81.

Повний текст рішення складено 03.04.2025.

Суддя М. М. Нарольський