Рішення № 126318940, 31.03.2025, Сахновщинський районний суд Харківської області

Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/244/25

Номер провадження 2-а/634/14/25

Категорія 140

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2025

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Єрьоміної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Сахновщина Харківської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУНП у Харківській області, третя особа інспектор ВП № 1 Красноградського РВП ГУ НП у Харківській області капітан поліції Ванда Сергій Валентинович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову серія ЕНА № 4205186 від 05.03.2025 року в справі про адміністративне правопорушення, яка винесена відносно ОСОБА_1 інспектором ВП № 1 Красноградського РВП ГУ НП у Харківській області капітаном поліції Вандою С.В., та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 05.03.2025 року о 22.19 год. по провул. Анастасії Сідаш (Матросова) в сел. Сахновщина Харківської області керував автомобілем ВАЗ 2105 державний номер НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком (у темну пору доби), чим порушив п. 2.9 в ПДР України.

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн.

Із вказаною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною та винесеною з порушенням норм діючого законодавства, так як перед експлуатацією транспортного засобу було перевірено технічний стан автомобіля, який був задовільний (справний).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ГУНП уХарківськійобласті у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за їх відстуності, у встановлений законом строк надав відзив, з якого вбачається, що винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадовим інструкціям поліцейського і було спрямовано на дотримання безпеки дорожнього руху. Посилання позивача після його зупинки на необізнаність про несправність автомобіля, через яку номерний знак був неосвітленим, не свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. У зв`язку із викладеним просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа інспектор ВП № 1 Красноградського РВП ГУ НП у Харківській області Ванда С.В. у судове засідання з`явився, підтримав обставини, вказані в оскаржуваній постанові, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представника позивача, інспектора ВП № 1 Красноградського РВП ГУ НП у Харківській області, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 20 КАС Українимісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч. 1ст. 30 Закону України «Про національну поліцію»поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначенихКодексом України про адміністративні правопорушеннятаКримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Як вбачається із постанови серія ЕНА № 4205186 від 05.03.2025 року, винесеної інспектором ВП № 1 Красноградського РВП ГУ НП у Харківській області капітаном поліції Вандою С.В., Кисельов В.І. 05.03.2025 року о 22.19 год. по провул. Анастасії Сідаш (Матросова) в сел. Сахновщина Харківської області керував автомобілем ВАЗ 2105 державний номер НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком (у темну пору доби), чим порушив п. 2.9 в ПДР України.

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн.

Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюютьПравила дорожнього руху(далі -ПДР), затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Упункті 1.3 Правил дорожнього рухузазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно зп.1.9.ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Водієм у розумінніПДРУкраїни є особа, яка саме керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

За змістом п. 2.9.вПДРУкраїни водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частина 1ст. 121-3 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у невстановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Позивачу в провину ставиться правопорушення, що виразилося у керуванні транспортним засобом з номерним знаком, що не освітлюється, чим порушив п. 2.9.вПДРУкраїни, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст.121-3 КУпАП.

На підтвердження обставин справи, які уповноважена особа вважає встановленим, додано відеозапис з боді-камери поліцейського.

Так, під час огляду відеозапису вбачається, що уповноваженою особою не зафіксовано та належним чином не доведено: факт керування позивачем транспортним засобом та неосвітлення номерного знаку.

Будь-які інші докази, що підтверджують керування вищевказаним транспортним засобом саме позивачем, а також неосвітлення номерного знаку, відповідачем не надані.

Вказаний факт не спростовано інспектором поліції Вандою С.В. у судовому засіданні. Клопотань про витребування додаткових доказів по справі заявлено не було.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і відеозапису.

Із ст.77КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не грунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного суд констатує, що відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, у зв`язку з чим факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є недоведеним.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 243 - 245, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 4205186 від 05.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором ВП № 1 Красноградського РВП ГУ НП у Харківській області капітаном поліції Вандою Сергієм Валерійовичем.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 03.04.2025 року.

Суддя: