Рішення № 126311923, 21.03.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18497/24

провадження № 2/753/3282/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги мотивував тим, що 22 лютого 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «BMW 13», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля марки «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , належного позивачу. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12.03.2024 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУСО». Позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатом розгляду матеріалів страхової справи 01.05.2024 та 30.05.2024 страховиком було виплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 204 969,39 грн. Разом з тим, згідно висновку експерта КНДІСЕ № 2790/24-54 від 14.03.2024, складеного на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , що була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 391 537,47 грн. В подальшому, автомобіль «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 було фактично відновлено на суму 451 756 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № 8 від 01.04.2024. З урахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути з ПАТ «СК «ВУСО» різницю між фактично сплаченим відшкодуванням (204 969,39 грн.) та матеріальним збитком, визначеним у Висновку експерта (391 537,47 грн.), що становить 186 568,08 грн., а з ОСОБА_4 різницю між вартістю фактично відремонтованого автомобіля (451 756 грн.) та страховим відшкодуванням (391 537,47) в розмірі 60 218,53 грн., 10 000 грн. моральної шкоди, а також стягнути з відповідачів витрати, пов`язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 2 726,21грн. та судовий збір.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (викликом сторін).

У відзиві на позовну заяву від 02.11.2024 представник відповідача Беззубець О.Л. проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те що, на замовлення ПАТ «СК «ВУСО» ТОВ «Експертна компанія «Фаворит асистенс» було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку власнику колісного транспортного засобу» № 38102 від 12.04.2024, відповідно кого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 293 539,56 грн., а тому ПТТ «СК «ВУСО» виконало свої зобов`язання перед позивачем за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Одночасно, Відповідач 2 не погоджується із висновком за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження, оскільки в даному висновку не вказана тане зазначено, що дослідження автомобіля «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 проводилось як нового, без врахування технічного стану автомобіля до ДТП та встановлення технічної справності на момент вище вказаного ДТП. Вважає, що в матеріалах справи відсутні письмові підтвердження оплати позивачем послуг із ремонту автомобіля саме на рахунок ФОП ОСОБА_5 , оскільки достеменно не відомо, чи належить рахунок в платіжних інструкціях саме тій особі, яка начебто здійснювала ремонт, а не якійсь іншій особі.

Заявою про часткову відмову від позову від 03.12.2024 позивач просив суд закрити провадження у справі № 753/18497/24 в частині позовних вимог до ПАТ «СК «ВУСО» про стягнення з ПАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 186 568,08 грн., 2 600 грн. - витрат, понесених на евакуацію пошкодженого транспортного засобу, 1363,10 - витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи. Позовні вимоги до ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 60 218,53 грн., 1 363,10 грн. - витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи та 10 000 грн. - моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.12.2024 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «СК «ВУСО», ОСОБА_4 в частині позовних вимог до ПАТ «СК «ВУСО» про стягнення з ПАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 186 568,08 грн., 2 600 грн. - витрат, понесених на евакуацію пошкодженого транспортного засобу, 1 363,10 - витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи, закрито.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги до ОСОБА_4 підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

22 лютого 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «BMW 13», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля марки «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , належного позивачу.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12.03.2024 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 застрахована у приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУСО» на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №219501224 від 19.02.2024. Страхова сума -160 000 грн., франшиза - 0 грн.

Полісом добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту ОСОБА_4 застрахована у приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУСО». Страхова сума - 250 000 грн.

26.02.2024 позивач звернувся до ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» із заявою про виплату страхового відшкодування.

20.03.2024 ОСОБА_1 повідомив ПАТ «СК «ВУСО», що 22.02.2024 після дорожньо-транспортної пригоди він звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення транспортно-товарознавчої експертизи.

Згідно Висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2790/24-54 від 14.03.2024 вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику автомобіля «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , що була заподіяна внаслідок пошкоджень ДТП, що сталась 22.02.2024 дорівнювала 391 537,47 грн.

Листом №24/04 від 24.04.2024 ПАТ «СК «ВУСО» повідомило адвоката позивача про те, що обов`язок щодо визначення розміру збитків покладено саме на страховика та надіслало копію Звіту № 38102 від 12.04.2024.

Згідно Звіту ТОВ «Експертна компанія Фаворит Ассистанс» № 38102 від 12.04.2024 вартість відновлювального ремонту КТЗ «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 496 148,48 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяної власнику автомобіля станом на 01.03.2024 дорівнює з урахуванням ПДВ та запасні частини, але буз врахування ВТВ 293 539,56 грн.

Листом від 22.04.2024 позивач повідомив страховика, що 12.04.2024 страховику було направлено документи проведеного відновлювального ремонту автомобіля «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , вартість складає 451 756 грн. Просив повторно дослідити Висновок експерта КНДІСЕ від 14.03.2024 № 2790/24-54.

Згідно Рахунку ФОП ОСОБА_5 № 84 від 07.03.2024, Акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_5 № 8 від 01.04.2024, Акту ФОП ОСОБА_5 №8 прийому-передачі виконаних робіт, виконавець виконав роботи по ремонту автомобіля «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно рахунку № 84 від 07.03.2024 на суму 451 756 грн., а ОСОБА_1 здійснив оплату за надані послуги на загальну суму 451 756 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 04.04.2024, 08.04.2024, 09.04.2024.

У відповідь на заяву позивача від 22.04.2024 ПАТ «СК «ВУСО» повідомило адвоката Такташова О.Я. про замовлення судової експертизи про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Листом № 2472/2024 від 04.06.2024 СК «ВУСО» повідомило позивача, що розрахунок суми страхового відшкодування проводився на підставі Висновку експертного дослідження № 42 від 23.05.2024 з оцінки транспортного засобу.

Згідно Висновку експертного дослідження № 42 від 23.05.2024 з оцінки транспортного засобу, проведеного СПД « ОСОБА_6 » вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали автомобіля могла становити 402 116,15 грн. Сума матеріальних збитків станом на дату оцінки 22.02.2024 могла становити 204 969,39 грн.

За результатом розгляду матеріалів страхової справи 01.05.2024 ПАТ «СК «ВУСО» здійснило виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 160 000 грн. за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №219501224 від 19.02.2024, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.05.2024 № 27101 та копією страхового акту №2349262-1.

30.05.2024 ПАТ «СК «ВУСО» здійснило доплату страхового відшкодування в розмірі 44 969,39 грн. згідно з Договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.05.2024 № 32828 та копією страхового акту №2360358-1.

Заявою про часткову відмову від позову від 03.12.2024 позивач просив суд закрити провадження у справі № 753/18497/24 в частині позовних вимог до ПАТ «СК «ВУСО» про стягнення з ПАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 186 568,08 грн., 2 600 грн. - витрат, понесених на евакуацію пошкодженого транспортного засобу, 1363,10 - витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи у зв`язку із досягненням згоди з приводу добровільної компенсації ПАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 у межах заявлених вимог до ПАТ «СК «ВУСО»

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.12.2024 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «СК «ВУСО», ОСОБА_4 в частині позовних вимог до ПАТ «СК «ВУСО» про стягнення з ПАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 186 568,08 грн., 2 600 грн. - витрат, понесених на евакуацію пошкодженого транспортного засобу, 1 363,10 - витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи, закрито.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 60 218,53 грн., 1 363,10 грн. - витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи та 10 000 грн. - моральної шкоди.

Предметом доказування є вчинення відповідачем певних дій, які призвели до заподіяння позивачу матеріальної шкоди.

Підставою для задоволення позовних вимог позивачем зазначено, що для повного відшкодування завданої шкоди відповідач зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди (вартість відновлювального ремонту) та розміром страхового відшкодування.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( частина друга статті 1187 ЦК України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе, у межах суми страхового відшкодування, виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди в межах суми страхового відшкодування.

Вказані вище висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-176цс18.

Згідно з частиною першою статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. (п.9.1, 9.2, 9.4 ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Отже, позивач має право на відшкодування в повному обсязі реальної вартості понесених витрат.

Позивачем розраховано різницю суми відшкодування матеріальних збитків, виходячи із вартості відновлювального ремонту визначеного на підставі Рахунку ФОП ОСОБА_5 № 84 від 07.03.2024, Акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_5 № 8 від 01.04.2024, Акту ФОП ОСОБА_5 № 8 прийому-передачі виконаних робіт та платіжних інструкцій від 04.04.2024, від 08.04.2024, від 09.04.2024 на загальну суму 451 756 грн. за відрахуванням вартості матеріального збитку КТЗ в розмірі 391 537,47 грн., що була розрахована згідно Висновку експерта КНДІСЕ від 14.03.2024, що становить 60 218,53 грн. (451 756 грн. - 391 537,47 грн.).

Суд не в повній мірі погоджується з наданим позивачем розрахунком, оскільки обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, а тому розмір матеріальної шкоди становить (451 756 грн. - 410 000 (160 000 грн. +250 000 грн.) 41 756 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо розміру фактично завданої шкоди, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, не визнаючи розмір фактично завданої матеріальної шкоди представник відповідача з клопотанням про призначення судової авто товарознавчої експертизи на спростування розміру матеріальної шкоди та проведеного ремонту не звертався, хоча судом було неодноразово роз`яснено таке право.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки сума страхової виплати є недостатньо для покриття завданої позивачу матеріальної шкоди, різниця між фактичним розміром шкоди (451 756 грн.) і страховою сумою (410 000 грн.) має бути сплачена безпосередньо відповідачем у відповідності до положень ст. 1194 ЦК України, що складає 41 756 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення 1 363,10 гривень за складання Висновку експерта КНДІСЕ № 2790/24-54 від 14.03.2024 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження слід зазначити наступне.

Положенням п. 34.2. ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Враховуючи, що ПАТ «СК «ВУСО» своєчасно направила свого представника до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків підстав для стягнення витрат за складання Висновку експерта КНДІСЕ № 2790/24-54 від 14.03.2024 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження суд не вбачає.

Стосовно стягнення з відповідача завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

ідповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно положень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Вивчивши зібрані у справі письмові докази та встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачу дійсно завдано моральної шкоди у зв`язку із пошкодженням належного йому майна, що в свою чергу призводить до моральних страждань, які вимагають додаткових зусиль для організації життя. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, завданих пошкодженням його майна, а також керується принципами співмірності, розумності та справедливості, і приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди.

Наданими суду документами позивачем не було доведено обсягу моральних та фізичних страждань, який би відповідав вимогам щодо відшкодування в розмірі 10 000,00 грн.

Дана сума є дещо завищеною. Тому з урахуванням викладених обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням глибини душевних страждань позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 4 000 грн.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає задоволенню частково.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 708 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, статтями 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 41 756 грн., моральну шкоду - 4 000 грн. та судовий збір - 708 грн., а всього 46 464 грн.

В іншій частині - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА