Рішення № 126300019, 01.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2025 року Справа № 280/594/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічні продукти" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічні продукти" (далі - відповідач), в якому позивач просить суд надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічні продукти" за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що станом на день звернення з позовом за підприємством обліковується податковий борг у розмірі 94132,67 грн, з яких: 1111,14 грн по податку на додану вартість та 41701,91 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та 51319,62 грн з орендної плати з юридичних осіб. Стверджує, що податковим органом вживались заходи, направлені на погашення податкового боргу та боржнику направлялась податкова вимога форми «Ю» № 68-49 від 04.01.2019, яка залишилась без виконання. Також вказує, що ГУ ДПС у Запорізькій області прийняте рішення № 1175-49/8300 від 08.01.2019 про опис майна у податкову заставу та майно платника податків описано у податкову заставу згідно акгу опису майна № 381/08-01-13-04 від 10.05.2024. Також, на виконання даного рішення до банківської установи були направлені платіжні інструкції, які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29 січня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року залишено без руху позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічні продукти" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 03 березня 2025 року продовжено розгляд справи№280/594/25.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що податкова вимога форми «Ю» № 68-49 була виписана позивачем 04.01.2019 року, та отримана відповідачем 14.01.2019 року. Рішення уповноваженої особи позивача про опис активів відповідача у податкову заставу № 1175-49/8300 було прийнято 08.01.2019 року. Таким чином, строк, що дає суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення позовних вимог, обчислюється з дня виникнення зазначених підстав. До суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 24.01.2025 року, тобто із пропуском тримісячного строку звернення, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України, та не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

У відповіді на відзив зазначено, що оскільки, дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та подальші заходи з реалізації такого майна є одним із способів погашення (стягнення) податкового боргу платника, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не було пропущено строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

До суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує на те, що податковий борг виник на у січні 2019 року, тому граничний строк для звернення до суду сплинув в січні 2022 року, в той час, як позивач звернувся з позовними вимогами лише 24.01.2025 року, тобто з триричним пропуском строку звернення до суду, встановленим як КАС України, так ї Податковим кодексом України, та не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом установлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологічні продукти" код ЄДРПОУ 24910267, зареєстроване як юридична особа згідно Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на день подання позовної заяви за платником податків обліковується податковий борг у розмірі 94132,67 грн, з яких: 1111,14 грн по податку на додану вартість, 41701,91 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та 51319,62 грн з орендної плати з юридичних осіб.

Податковий борг по податку на додану вартість виник внаслідок самостійно поданого до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань №9286176375 від 30.09.2024, яким збільшено суму податкового зобов`язання за червень 2024 року на 4000 грн. Згідно з інтегрованою карткою платника податків з податку на додану вартість податковий борг становить: 4000 грн (нараховано за уточнюючим розрахунком) 2888,86 грн (переплата) = 1111,14 грн.

Податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виник внаслідок самостійно поданих до контролюючого органу податкових декларацій та розрахунків до них, а саме: декларація від 23.01.2023, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2023 рік у сумі 35044,35 грн. Відповідно до додатку 2 до податкової декларації Розрахунку у частині об`єктів нежитлової нерухомості, розмір щоквартальних внесків складє 8761,09 грн за І-ІІІ квартали та 8761,08 грн за ІV квартал; декларація від 15.02.2024, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2024 рік у сумі 37136,55 грн. Відповідно до Додатку 2 до податкової декларації Розрахунку у частині об`єктів нежитлової нерухомості, розмір щоквартальних внесків складає 9284,14 грн за І-ІІІ квартали та 9284,13 грн за ІV квартал. У зв`язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань на підставі ст.129 ПК України, відповідачу нарахована пеня у сумі 11173,29 грн. Згідно з інтегрованою карткою платника податків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, податковий борг становить: 8761,08 грн (нараховано за ІV квартал 2023 року) 6084,88 грн (сплачено) + 27852,42 грн (нараховано за І-ІІІ квартали 2024 року) + 11173,29 грн (нараховано пені) = 41701,91 грн.

Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб виник у зв`язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань, визначених у податкових деклараціях №9015619932 від 02.02.2022, №9054451605 від 20.03.2023 та з несвоєчасною сплатою штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням №0022510410 від 21.07.2023, на підставі статті 129 ПК України відповідачу нарахована пеня у сумі 53107,86 грн. Згідно з інтегрованою карткою платника податків з орендної плати з юридичних осіб податковий борг становить: 53701,86 (нарахована пеня) 1788,24 грн (сплачено) = 51319,62 грн.

З метою погашення податкового боргу, відповідачу було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ю» №68-49 від 04.01.2019, яка була надіслана на адресу платника податків та отримана 14.01.2019.

Майно платника податків описано у податкову заставу згідно з актом опису майна №381/08-01-13-04 від 10.05.2024, відповідно до рішення №1175-49/830 про опис майна у податкову заставу від 08.01.2019.

Крім того 13.05.2024 винесено рішення №245/4-0801 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

До банківських установ були направлені платіжні інструкції:

№ 1443-к/08-01-13-04 від 06.09.2024 (АТ «Мета Банк»), яка повернута без виконання, у зв`язку з тим, що платіжна інструкція стягувача надійшла за іншим виконавчим документом, ніж той, ддя забезпечення виконання якого накладено арешт, отриманий банком раніше, і на рахунку немає інших (крім арештованих за попереднім виконавчим документом) коштів відповідача;

№ 1444-к/08-01-13-04 від 05.09.2024 (АТ «Мета Банк»), яка повернута без виконання, у зв`язку з тим, що платіжна інструкція стягувача надійшла за іншим виконавчим документом, ніж той, ддя забезпечення виконання якого накладено арешт, отриманий банком раніше, і на рахунку немає інших (крім арештованих за попереднім виконавчим документом) коштів відповідача;

У зв`язку із поверненням платіжних інструкцій без виконання, позивач звернувся до суду з даним позовом про надання дозволу суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Стосовно доводів відповідача про те, що зверненнязпозовом до суду здійснено позивачем з пропуском строку, що встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України,суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюєтьсяз дня виникненняпідстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно із пунктом 102.4 статті 102Податковогокодексу України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язкузвідмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання,може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу,крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягуєтьсязарішенням суду, строки стягнення встановлюються до повногопогашеннятакого платежу або визначенняборгубезнадійним.

Визначений наведеною нормою строк позовної давності на підставі п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України було зупинено з 18.03.2020 до 24.02.2022. Строк позовної давностібуло зупинено в подальшому з 24.02.2022 до 01.08.2023 на підставі п. 102.9 ст. 102 ПК України в період дії правового режиму воєнного стану та на підставі пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №904/3405/19 зупинення перебігу позовної давності має тимчасовийхарактер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннямистатті 95 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу зазначених норм вбачається, що, обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Верховний Суд пунктом 17 постанови від 28.01.2020 у справі №520/3516/19 виснував, що особливості погашення податкового боргу за рахунок продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі встановлені статтею 95 Податкового кодексу України, приписи якої передбачають надання контролюючим органом доказів здійснення заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, або відсутності таких коштів станом, зокрема на день звернення до суду із зазначеним позовом.

Суд звертає увагу на те, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за рахунок коштів погасити податковий борг відповідача не вдається через відсутність коштів на його рахунках, що позивач підтверджує платіжними інструкціями на примусове списання коштів від 05.09.2024, 06.09.2024.

Разом з тим, з позовом до суду позивач звернувся лише у січні 2025 року та жодним чином позивач не обґрунтовує те, що станом на дату звернення до суду у відповідача відсутні кошти на рахунках для погашення податкового боргу.

Тобто, на час звернення до суду з цим позовом позивач не пересвідчився у відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, що свідчить про передчасність такого позову.

Також, судом установлено, що у складі податкового боргу, який контролюючий орган планує погасити за рахунок майна, є податковий борг, що виник у зв`язку із прийняття контролюючим органом податкового повідомлення рішення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення такого податкового боргу за рахунок коштів, що містяться на рахунках відповідача та/або за рахунок готівки, оскільки не надано відповідного рішення суду про стягнення з рахунків відповідача такого податкового боргу.

В свою чергу, положення абзацу 2 п.95.5 ст.95 ПК України щодо порядку стягнення такого податкового боргу застосовуватись не можуть.

За таких обставин, позивачем не обґрунтовано правомірність звернення до суду з позовними вимогами щодо погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Суд зауважує, що окремою підставою для звернення до суду з таким позовом є те, що сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника є узгодженою у встановленому законодавством порядку, натомість, позивач звертаючись до суду з цим позовом просить суд надати дозвіл на погашення «усієї» суми податкового боргу, без зазначення конкретної суми, що також свідчить про не дотримання позивачем вимог визначених законом для звернення до суду з таким позовом.

Право формувати позовні вимоги надається виключно позивачу, при цьому суд не має повноважень на власний розсуд, замість контролюючого органу, визначати, яка сума є узгодженою та в межах якої суми має бути надано дозвіл на погашення боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене, позивач не довів належними, допустимими, достатніми доказами своє право на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, позивачем не доведено виконання ним необхідних умов, за яких допускається стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічні продукти" (69068, м.Запоріжжя, вул.Кругова, буд.165, код ЄДРПОУ 24910267) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова