Рішення № 126291686, 02.04.2025, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/334/25

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2025 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді Міланіч А.М.

при секретарі Слухай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його племінниця ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, він (позивач) являється спадкоємцем за законом третьої черги. Інших спадкоємців немає, оскільки її батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час бомбордування військами російської федерації селища Бородянки, померли. У зв`язку з тим, що тіло ОСОБА_3 після деокупації так і не знайшли, але він (позивач) знав зі слів знайомих селища Бородянки, що брат та його дружина з дочкою загинули. Він звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з метою оголошення ОСОБА_3 померлим. Звернувшись до Бородянської районної державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини після смерті брата, виявилось, що у ОСОБА_3 відсутні документи, що підтверджують родинний зв`язок, тому він (позивач) був змушений звернутися до суду з метою встановлення факту родинних відносин. Нотаріусом було здійснено запит до КП КОР «Київське обласне БТІ», щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 та відповідно до відповіді право власності на вказану квартиру зареєстровано на праві спільної часткової власності по 1/3 частці за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Після цього він (позивач) звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про спадщину за законом, на підставі якої було заведену спадкову справу, але у видачі свідоцтва було відмовлено, оскільки ним пропущений шестимісячний строк, встановлений для прийняття спадщини.

Тому просив визначити йому додатковий строк, достатній для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позов підтримала, викладене підтвердила.

Відповідач Бородянська селищна рада свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати без його участі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 /а.с.19/.

Згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 /а.с.10-13,18/.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року у справі № 185/686/24, яке набрало законної сили 26 квітня 2024 року, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом по матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.14-17/.

З ахівної довідки Комунального підпиємства Київської обласної ради Київське обласне бюро технічної інвентаризації від 05 березня 2024 року вбачається, що станом на 31 грудня 2012 року, право власності на об`єкт квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві спільної часткової власності за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по 1/3 частині на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 06 листопада 2008 року видане органом приватизації при Бородянській селищній раді, згідно розпорядження № 14 від 20 жовтня 2008 року /а.с.8/.

Постановою від 11 грудня 2024 року Бородянська державна нотаріальна контора відмовила позивачу ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після померлої ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що спадкоємцем було пропущено строк для прийняття спадщини та відсутній факт прийняття спадщини /а.с.21-22/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтями 1216-1218 ЦК визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

У частині третій статті 1272 ЦК України зазначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, віднесення будь-яких обставин до поважних є оціночним та таким, що безпосередньо належить до волі суду та його оцінки.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги відсутність заперечень щодо позову з боку відповідача, оскільки позивач у визначений чинним законодавством термін не звернувся до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що не знав про наявність спадкового майна, до того ж, вимушений був звертатись до суду для встановлення родинних відносин, вважаючи причину пропуску позивачем строку для прийняття спадщини поважною, визнає за необхідне позов задовольнити та надати ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 терміном три місяці з моменту набрання чинності даним рішенням.

Керуючись ст.1216,1218,1221-1223,1235,1236,1268-1270, 1272 ЦК України, ст.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 племінниці ОСОБА_2 терміном три місяці з моменту набрання чинності даним рішенням.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 02 квітня 2025 року.

Головуючий-суддяА.Міланіч