Рішення № 126291349, 01.04.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

01.04.2025 Справа №489/10381/24

Провадження №2/489/1063/25

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Ставратій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

встановив.

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 56406 грн. 68 коп. та судові витрати. Мотивуючи вимоги тим, що 08.04.2024 між ОСОБА_1 та ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 220253811), згідно якого є забезпеченою цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 . 20.05.2024 о 16:04 год. в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 71 сталася ДТП за участю транспортних засобів: Dodge RAM VAN державний номер НОМЕР_2 ; Volkswagen державний номер НОМЕР_3 ; ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача. 01.06.2024 до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою звернувся власник пошкодженого транспортного засобу Dodge RAM VAN державний номер НОМЕР_2 з приводу виплати страхового відшкодування в порядку регресу у звязку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування. ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило за даним страховим випадком страхове відшкодування в розмірі 56406,68 грн. Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва у справі № 489/3972/24, вищезгадана ДТП сталася з вини відповідача, який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, проте, відповідачем виплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснено.

Ухвалою суду від 18.02.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. на позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін,на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позовуз ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановленні наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 20.05.2024 о 16:04 год. в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 71 сталася ДТП за участю транспортних засобів: Dodge RAM VAN державний номер НОМЕР_2 ; Volkswagen державний номер НОМЕР_3 ; ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача.

На час дорожньо-транспортної пригоди був чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № 220253811), цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «ВАЗ 2108», д.р.н. НОМЕР_1 на час ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило за даним страховим випадком страхове відшкодування в розмірі 56406,68 грн.

Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, проте, відповідачем виплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснено.

Норми права та мотиви їх застосування.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно достатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2статті 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України).

Відповідно достатті 979 ЦК Україниза договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19)).

Спірні правовідносини регулюютьсяЗаконом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та главою 82 підрозділу 2розділу III ЦК України.

Вище вказаний Закон України є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За нормами статті 3 даного Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першоїстатті 1191 ЦК Україниособа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Разом із тим, при наявності умов, передбачених устатті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Наведене чітко відзеркалюється у правових висновках, викладених у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2022 року в справі №727/182/21, провадження №61-11749св21, від 17 серпня 2022 року в справі №761/15232/18 провадження №61-19661св20 та інших.

Дійсно, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц.

Одночасностаттею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що цей страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду у чітко визначених випадках, а саме:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогамПравил дорожнього руху;

ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1статті 33 цього Закону;

д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування);

Також передбачено, що цей страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини та до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Із змісту статей 559 та 1191ЦК Українивбачається, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.05.2024 о 16:04 в м. Миколаєві, по вул. Космонавтів, 71, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2108 р/н НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Dodge р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який в свою чергу здійснив самовільний рух транспортного засобу та здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen р/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який стояв попереду нього. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б., п. 12.1, п. 13.1 ПДР України.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08.08.2024, ОСОБА_1 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.08.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч. 1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.)

Частиною 6статті 82 ЦПК Українипередбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, в питанні, чи мали місце ці дії, (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

24 травня 2024 ОСОБА_2 , який є власником автомобіля Dodge р/н НОМЕР_2 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування за Договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно Звіту № 39168 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяння пошкодженням транспортного засобу від 22.07.2024, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Dodge RAM VAN державний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 148435,85 грн.

Як вбачається з платіжної інструкції № 40985 від 30.07.2024, ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 по Договору № 220253811 від 09.04.2024 без ПДВ у розмірі 56406,68 грн.

15 серпня 2024 за вих. № 08-03-14/8999 ПАТ «НАСК «Оранта» на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено Претензію про сплату суму страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 56406,68 грн.

Станом на теперішній час, відповідачем вказана сума не сплачена.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини щодо, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), підтверджені матеріалами справи, сума страхового відшкодування на користь потерпілої особи склала 56406,68 гривень, що підтверджується копією страхового акту, розрахунку страхового відшкодування, копією платіжної інструкції № 40985 від 30.07.2024.

Відтак, суд дійшов висновку, що з відповідача, як з водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та цивільно-правова відповідальність якого при цьому була застрахована, на користь позивача підлягає стягненню сума витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 56406,68 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно дост.141 ЦПК Українисудові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн. 00 коп., що підтверджено платіжним дорученням, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4,12, 82, 89, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд

вирішив:

позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі56406 грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, місце реєстрації: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено «01» квітня 2025.

Суддя Н.О. Рум`янцева