Рішення № 126288055, 01.04.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/81/25

01 квітня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося всуд ізпозовною заявоюдо ОСОБА_1 простягнення заборгованості в розмірі 38345,42 грн за кредитним договором №Z52.20183.005218000, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 03.05.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.05.2019 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №Z52.20183.005218000. Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальникові кредит у сумі 21112 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти (плату за користування грошовими коштам) на умовах та у порядку, визначені договором. Договором визначено термін повернення відповідачем кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідач кредитні кошти не повернув, проценти не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за кредитним договором №Z52.20183.005218000. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 38345,42 грн, з яких: 8858,20 грн. -заборгованість за основною сумою боргу; 2,85 грн. - заборгованість за відсотками; 29484,37 грн - заборгованість за комісіями.

Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погасив, то просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 38345,42грн заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача на розгляд справи не з`явилася, у поданій заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності, позов підтримала у повному обсязі, не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено,що03.05.2019року міжАТ «ІдеяБанк» тавідповідачем булоукладено договіркредиту тастрахування №Z52.20183.005218000.Відповідно доумов укладеногодоговору кредитодавецьнадав позичальникукредит нанаступних умовах:сума кредиту21112грн.;процентна ставка 0,01%річних);строк кредиту-12місяців. Договоромвизначено термінповернення відповідачемкредиту,нарахованих процентівта комісії (а.с.11- 12).

Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору (а.с.13).

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором (а.с.20-24)

25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за кредитним договором №Z52.20183.005218000. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 38345,42 грн, з яких: 8858,20 грн. -заборгованість за основною сумою боргу; 2,85 грн. - заборгованість за відсотками; 29484,37 грн - заборгованість за комісіями (а.с. 25-48).

Відповідно до ч. 2 ст.11ЦКУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612ЦКУкраїни боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 1046, 1047ЦКУкраїни за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 527 ЦК України передбачено зобов`язання боржника виконати свій обов`язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов`язанні вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як слідує зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору та договору факторингу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За такихобставин судвважає,що звідповідача накористь позивачаслід стягнутизаборгованість закредитним договором№Z52.20183.005218000 від03.05.2019року станомна 22.01.2025 року в розмірі 38345,42 грн, з яких: 8858,20 грн. -заборгованість за основною сумою боргу; 2,85 грн. - заборгованість за відсотками; 29484,37 грн - заборгованість за комісіями.

Судові витрати відповідно до вимог ст.141 ЦПК України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, ст.11, 205, 512, 514, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. 100, 141, 263-265 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 38345,42 грн заборгованості за кредитним договором №Z52.20183.005218000 від 03.05.2019 року, а також 2422,40 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий О. А. Шишко