Рішення № 126287852, 01.04.2025, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/265/25

Провадження 2/193/219/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 квітня 2025 року сел. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

секретаря Ратушної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту - АТ «ПУМБ») звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 46703,14 грн. та понесені судові витрати в сумі 2422,40 грн. Позов обґрунтовує тим, що відповідно до договору споживчого кредитування від 30.06.2021 року № 1001910839201 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000 грн. У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01.12.2024 року утворилася заборгованість в загальній сумі 20396,97 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10220,30 грн., заборгованість за процентами 2,17 грн., заборгованість за комісією 10174,5 грн. та відповідно до договору споживчого кредитування від 20.10.2021 року № 1001997362501 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20000 грн. У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01.12.2024 року утворилася заборгованість в загальній сумі 26306,17 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 16342,60 грн., заборгованість за процентами 3,57 грн., заборгованість за комісією 9960 грн. Позивач направив письмові вимоги відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Ухвалою судді Софіївського районного суду від 25.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явились, направили відзив про часткове визнання позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредиту. Заперечували проти задоволення позову в частині стягнення суми комісії, враховуючи положення ст..ст. 12,18 ЗУ «Про споживче кредитування» та висновку Великої Палати ВС від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, 30.11.2023 № 216/7637/21.

Відповідно до положень ст.. 247 ЦПК України, технічний звукозапис судового засідання не здійснювався.

Дослідивши надані сторонами письмові докази, оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності і достатності, суд на їх підставі встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що 30.06.2021 року № 1001910839201 між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» було укладено договір комплексного банківського обслуговування строком 24 місяці, згідно заяви ОСОБА_1 , отримав споживчий кредит у розмірі 15000 грн., що підтверджено відповідним перерахуванням. Підписана заява містить графік платежів із сумою платежу за розрахунковий період та інше .

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01.12.2024 року утворилася заборгованість в загальній сумі 20396,97 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10220,30 грн., заборгованість за процентами 2,17 грн., заборгованість за комісією 10174,5 грн.

Відповідно до договору споживчого кредитування від 20.10.2021 року № 1001997362501 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20000 грн., строк дії договору 24 місяці що підтверджено відповідним перерахуванням. Підписана заява містить графік платежів із сумою платежу за розрахунковий період та інше .

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01.12.2024 року утворилася заборгованість в загальній сумі 26306,17 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 16342,60 грн., заборгованість за процентами 3,57 грн., заборгованість за комісією 9960 грн.

Позивач направив письмові вимоги відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не булла, про що надано копію поштового відправлення.

До зазначеної заяви додано публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у новій редакції, яка діє з 21.03.2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи АТ «ПУМБ» свої зобов`язання перед відповідачем виконав, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.50359818.125820.8810 від 30.06.2021 року відповідно до якого АТ "ПУМБ" перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 15000,00 грн., факт отримання коштів не заперечується відповідачем та її представником.

Як вбачається з матеріалів справи АТ «ПУМБ» свої зобов`язання перед відповідачем виконав, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.53025483.58467.8810 від 20.10.2021 року відповідно до якого АТ "ПУМБ" перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20000,00 грн., факт отримання коштів не заперечується відповідачем та її представником.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимогст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула, про що не заперечила відпоідач та її представник.

З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що у відповідача станом на 01.12.2024 року виникла заборгованість перед АТ «ПУМБ» в загальному розмірі 46703,14грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту, з яких: за кредитом № 1001910839201: 10220,3 грн. - заборгованість за кредитом; 2.17 грн. - заборгованість за процентами; за кредитом № 1001997362501: 16342,6 грн. - заборгованість за кредитом; 3,57 грн. - заборгованість за процентами.

02.12.2024 АТ «ПУМБ» направив відповідачу ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення), в якій міститься вимога про виконання всіх зобов`язань перед АТ «ПУМБ» за кредитними договорами в загальному розмірі 127307,94 грн. не пізніше 30 днів з дня отримання вимоги.

Згідно ізст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно дост.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

На переконання суду, вимога банку щодо стягнення заборгованості за комісією, як складової заборгованості за кредитними договорами № 1001910839201 від 30.06.2021 та №1001997362501 від 20.10.2021 року задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

При визначенні підстав та порядку нарахування комісії, потрібно керуватися положеннями абзацу 3 частини 4статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», якими кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону.

10 червня 2017 року набрав чинностіЗакон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно до частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З огляду на зміст приписів частин 1 та 2статті 228ЦК Україниумова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. Вказаний платіж є платою за послугу банку, вимагати придбання якої забороняла частина 3статті 55Закону України «Про банки та банківську діяльність». Тому така умова договору порушує публічний порядок.

За змістом заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування, наданим розрахунком і банківською випискою, вбачається, що позивачем заявлено вимоги щодо стягнення комісії як щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості, яке узгоджено з відповідачкою згідно із встановленими тарифами. Тоб-то АТ «ПУМБ» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником.

Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Укладеним між сторонами кредитним договором № 1001910839201 встановлено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,99% без уточнення систематичності запиту інформації щодо кредиту споживачем.

Укладеним між сторонами кредитним договором № 1001997362501 встановлено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 2,49% без уточнення систематичності запиту інформації щодо кредиту споживачем.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в розмірі 3,99 % та 2,49% відповідно договорів є нікчемним.

Таким чином, позовні вимоги банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази, суд приходить до висновку, що розрахунок, проведений позивачем АТ «ПУМБ», є частково обґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, однак з огляду на вищенаведене позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають до часткового задоволення в загальному розмірі 26568,64 грн., з яких: за кредитом № 1001910839201: 10220,3 грн. - заборгованість за кредитом; 2.17 грн. - заборгованість за процентами; за кредитом № 1001997362501: 16342,6 грн. - заборгованість за кредитом; 3,57 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українислід стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволено 56.89% позову, а сплачено 2422,40 грн. судового збору, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 1378,10 грн. судових витрат (56.89 % х 2422,40 грн. : 100%).

Керуючись ст.ст.4,12,13,141,206,211,261,264,265,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ) заборгованість за кредитними договорами № 1001910839201 від 30.06.2021 року та № 1001997362501 від 20.10.2021 року, в загальному розмірі 26568 (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят вісім) гривень 64 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 10 копійок.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 01.04.2025 року.

Суддя: Н.О.Кравченко