Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 703/6399/24
2/703/295/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.,
секретар судових засідань Яковенко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Смілянської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ
03 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з ухиленням від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини.
Позов обґрунтовує тим, що 2011 року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Сміла Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області. Від даного шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У 2018 року позивач звернувся із позовом до суду і шлюб між сторонами було розірвано рішенням суду. У 2020 році, згідно ухвали суду, встановлено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , 2013 року народження, спільно із батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Позичаючи з вказаного часу, мати дитини тривалий час вихованням і утриманням дитини не займається, участі у його житті і навчанні не приймає, що, на думку позивача, свідчить про ухилення і порушення обов`язків матері по вихованню дитини. Не бере участі у вихованні дитини, не провідує його, не цікавиться здоров`ям, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує. Таким чином, ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та забезпечення здобуття ним освіти, чим порушує батьківські обов`язки.
Неповнолітній син ОСОБА_3 проживає разом з позивачем, останній створив всі умови для проживання дитини, здійснює опіку над ним, доглядає та піклується про його стан здоров`я, готує їжу, купує одяг та подарунки. Дитина проживає окремо від матері.
З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, позивач вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 13 грудня 2024 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, залучено до участі у справі третю особи, яку зобов`язано подати до суду письмовий висновок щодо доцільності чи недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно дитини, відповідачу роз`яснено право на подання до суду відзиву на позовну заяву та встановлено відповідний строк.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подала.
20 лютого 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначеного справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Новіков Ю.А. у судове засідання не з`явилися, останній звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити без його та позивача участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем її проживання, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відзиву на позовну заяву та заперечень до суду не направила.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Смілянської міської ради у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить при прийнятті рішення врахувати рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 11 лютого 2025 року №83 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ».
З урахуванням положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, врахувавши позиції позивача та третьої особи, які викладені у заявах про розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 31 грудня 2011 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 уклали шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Смілі Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 31 грудня 2011 року зроблено відповідний актовий запис за №462, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Смілі Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області 31 грудня 2011 року. Після реєстрації шлюбу відповідач ОСОБА_5 змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с.10).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Смілі Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області 13 червня 2013 року, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 липня 2018 року, яке набрало законної сили 17 серпня 2018 року, у справі №703/1524/18, вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 31 грудня 2011 року Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, актовий запис №462 (а.с.12).
Згідно ч.1-4 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.
Згідно ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
У постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Так, ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 червня 2020 року, яка набрала законної сили 18 червня 2020 року, у справі №703/1641/18, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки і піклування виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, орган опіки і піклування виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про визначення місця проживання дитини, вирішено затвердити мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, за умовами якої:
1. Місце проживання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення дитиною 10-ти річного віку, а після досягнення цього віку місце проживання ОСОБА_7 визначається за спільною згодою батьків та самої дитини;
2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначається у вихованні її сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступний спосіб: особисті побачення з сином кожного вівторка та п`ятниці протягом двох годин без присутності батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_8 ; перша та четверта суботи щомісяця з 10 години 00 хвилин ранку до 12 години 00 хвилин неділі з ночівлею за місцем проживання матері: АДРЕСА_2 , з урахуванням розпорядку дня дитини та стану здоров`я; до двох тижнів на рік спільного відпочинку в літній період без супроводу батька, але за його відома (а.с.13).
Як вбачається з копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 18 серпня 2003 року на ім`я позивача ОСОБА_1 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 листопада 2013 року за №12952013, позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 (а.с.9).
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, який складений комісією у складі головного спеціаліста-юрисконсульта служби у справах дітей ВК СМР Смаляного МВ та головного спеціаліста служби у справах дітей ВК СМР Кугота В.Ф. та затверджений начальником служби у справах дітей Шуригіною О.В. 27 червня 2024 року, комісією проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житло знаходиться на 1 поверсі 1-поверхового будинку, складається з 4 кімнат, загальна площа 75 кв.м., опалення газове, водопостачання в наявності, будинок умебльований, в наявності необхідна побутова техніка. Санітарно-гігієнічні умови - в кімнатах прибрано та чисто. Для виховання, розвитку та проживання дитини створено умови - окрема кімната, в якій знаходиться ліжко, шафа, стіл, телевізор, в наявності одяг, харчування, предмети гігієни та іграшки. За даною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації проживання: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - зареєстрований та проживає, власник (батько дитини); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає, учень ЗОШ №15. Інші особи не зареєстровані та не проживають. Висновок - малолітній ОСОБА_9 , 2013 року народження, проживає разом з батьком ОСОБА_1 , який одноосібно здійснює догляд та утримання сина. Мати дитини участі у вихованні не приймає, місце її перебування не встановлено (а.с.15).
Згідно довідки Смілянського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів №15» Смілянської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учень 6 класу, навчається у Смілянському навчально-виховному комплексі «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15. Дитина спокійна, урівноважена. Сумлінно та старанно навчається, є відмінником. Батько, ОСОБА_1 , є головою батьківського комітету та одноосібно здійснює догляд у вихованні та навчальному процесі дитини. Мати участі у вихованні не приймає та не цікавиться шкільним життям дитини. В школі не з`являється (а.с.16).
Відповідно до відповіді №964826 від 12 грудня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.28).
При цьому, будь-яких доказів, які свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 виховує малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , піклується про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечує здобуття ним освіти, готує його до самостійного життя, забезпечує належним рівнем проживання, матеріали цивільної справи не містять, натомість невиконання вказаних батьківських обов`язків по відношення до свого малолітнього сина підтверджується вищевказаними належними та допустимими доказами, при цьому жодних поважних причин невиконання своїх батьківських обов`язків по відношення до малолітнього сина матеріали справи не містять.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин виховуванням малолітнього сина ОСОБА_3 , 2013 року народження, не займається, про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток не піклується, здобуття ним освіти не забезпечує, до самостійного життя не готує, матеріально його не утримує та достатній рівень життя малолітнього не забезпечує, в зв`язку з чим умисно ухиляється від виконання своїх передбачених чинним законодавством України батьківських обов`язків.
При цьому, відповідач, достовірно усвідомлюючи можливі наслідки ухилення протягом тривалого часу від виконання своїх обов`язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 , зокрема можливість позбавлення її батьківських прав по відношення до останнього, жодних дій, направлених на відстоювання своїх батьківських прав щодо дитини не вчинила, у судові засідання жодного разу не з`явилася, що, на думку суду, свідчить про незацікавленість у вирішенні спору на її користь та байдужість як по відношення до своїх батьківських прав, так і по відношення до долі своєї дитини.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Згідно ч.3 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною;по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.п.94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09).
Європейський Суд з прав людини зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), (заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року): інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.
Пленум Верховного Суду України у пункті 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини, лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Вказану позицію висловив ЄСПЛ, зазначивши, що суд, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, повинен був, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (справа «Шульц проти Польщі» (Schultzv. Poland), № 50510/99, від 08 січня 2002 року; «Реммо і Узункая проти Німеччини» (RemmoandUzunkayav. Germany), № 5496/04, від 20 березня 2007року; та «Полашек проти Чеської Республіки» (Polasekv. CzechRepublic), № 31885/05, від 08 січня 2007року).
Статтею 19 СК України передбачено, що рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом 10 днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого ч.1 ст.170 цього Кодексу. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним - обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 11 лютого 2025 року за №83 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 » вирішено затвердити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідає інтересам дитини та є доцільним (додається) (а.с.55).
Згідно Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сусіди родини ОСОБА_6 , а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , в своїх заявах повідомили, що вихованням та матеріальним утриманням малолітнього ОСОБА_3 займається одноосібно батько. Мати проживає за кордоном. Сина не відвідує більше п`яти років, участі у його вихованні та утриманні не приймає, не цікавиться його життям та здоров`ям. Згідно з інформацією голови квартального комітету №22 ОСОБА_2 не з`являлась до сина більше п`яти років, не надає йому фінансової допомоги та не цікавилась його життям та здоров`ям. У повідомленні Смілянського міського центру соціальних служб зазначається, що в роботі з психологом ОСОБА_4 взагалі не відтворював образ мами в своєму гармонійному світі. Під час нагадування про матір він відразу ж змінював вираз обличчя (ставав замкнутий та відсторонений). Про маму категорично говорити не хоче, з шаблонних картинок маму викреслив. Це свідчить про відсутність прив`язаності дог матері. Службою у справах дітей проводилась робота щодо встановлення обставин, за яких ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей. ОСОБА_14 була повідомлена (за місцем реєстрації) про питання, що розглядається та запрошувалась як до служби у справах дітей, так і на засідання комісії з питань захисту прав дитини, проте проігнорувала вказані запрошення. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідає інтересам дитини та є доцільним (а.с.56-57).
Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду встановлено факт невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 відносно до свого малолітнього сина ОСОБА_3 , 2013 року народження, та свідомого нехтування такими обов`язками, оскільки вона без поважних на це причин вихованням сина не займається, про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток не піклується, здобуття дитиною освіти не забезпечує, до самостійного життя його не готує та матеріально не забезпечує, в зв`язку з чим, з метою захисту інтересів дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції ID: 4631-2051-1534-6601 від 30 листопада 2024 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок.
Враховуючи клопотання позивача про покладення судових витрат на нього, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, понесених позивачем по сплаті судового збору за подання даної позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.19, 150, 152, 155, 157, 164 СК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 89, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Смілянської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Смілянської міської ради, адреса: 20701, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 34275340.
Головуючий: Т.В. Ігнатенко
Судове рішення № 126283748, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 01.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 703/6399/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: