Постанова № 126281654, 02.04.2025, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/661/25

Провадження № 3/375/592/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2025 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 ,

за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, 4 березня 2025 року близько 00 год 43 хв, перебуваючи по вул. Висока, 91, у селі Житні Гори Білоцерківського району Київської області, керував транспортним засобом електровелосипедом MINAKO MONSTER потужність двигуна 1000 w в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ALCOTEST 7510, тест № 1207, результат 0,95 проміле. Водій з результатами згоден, від проходження огляду в найближчому медичному закладі категорично відмовився чим порушив п. 2.9.А ПДР України, керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Працівниками поліціїдії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення повістки за місцем проживання та шляхом направлення повідомлень в додаток "Viber" з АСДС «Д-3», які отримує.

Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.

Враховуючи, що згідно ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з`явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.9 а ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За ч. 2 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значеннядля правильного вирішення справи.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №261639 від 04.03.2025; довідку щодо кваліфікації адміністративного правопорушення від 04.03.2025; витяг з бази АРМОР щодо ОСОБА_1 від 04.03.2025; копію постанови Рокитнянськогорайонного судуКиївської областівід 19грудня 2024року пронакладення наФіліппова стягненняза ч.1ст.130КУпАП;направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніня від 04.03.2025; роздруківка тесту Драгер № 1207 від 04.03.2025; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №261630 від 04.03.2025; рапорти працівника поліції від 04.03.202, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського на підтвердження зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.

Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього рухуУкраїни, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні відомості про видачу ОСОБА_1 посвідчення водія, суд дійшов висновку, що він в розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього рухуУкраїни не є водієм, та до нього не застосовується стягнення у виді позбавлення спеціального права.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП України, судом не встановлено.

Враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, наявність даних про те, що ОСОБА_1 не має посвідчення на право керування транспортними засобами, суд вважає, що йому має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП України, а саме: у виді штрафу.

Згідно пункту 5 частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисячнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Штраф підлягає стягненню на користь держави (рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Судовий збір підлягає стягненню в дохід держави (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя Олена БАНАХ-КОКУС

Постанова суду набирає законної сили ________

Постанову може бути пред`явлено до виконання до _______