Постанова № 126276437, 27.03.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/770/25

Провадження № 3/487/460/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В., свідка ОСОБА_1 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судув м.Миколаєві матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

09.01.2025 року о 01-30 год. ОСОБА_2 перебуваючи за адресою свого проживання АДРЕСА_2 , умисно, з перевагою сили, вчинив сварку відносно доньки своєї співмешканки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході якої виражався нецензурною лайкою та застосував фізичну силу (викручував руку), чим спричинив шкоду психологічному здоров`ю потерпілої та завдав фізичного болю.

Таким чином ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнав, заявив клопотання про виклик свідка ОСОБА_1 ..

До судового засідання призначеного на 27.03.2025 року не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його особиста розписка.

Потерпіла ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

У заяві зазначила, що з ОСОБА_2 , який попросив у неї вибачення, примирилася, з урахуванням чого провадження по справі просила закрити.

Вислухавши пояснення свідка ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами ст.252 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Об`єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру по відношенню до доньки своєї співмешкани ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у вчинені вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наступними матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №660469 від 09.01.2025 року, поясненнями ОСОБА_3 від 09.01.2025 року, формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копіями термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №031625 від 09.01.2025 року та серії АА №031626 від 09.01.2025 року, дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери працівникаполіції.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 підтвердила той факт, що 09.01.2025 року, близько 01:30 год., між її співмешканцем ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3 відбулась сварка у присутності її неповньолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якої чоловік у стані алкогольного сп`яніння висловлювався відносно ОСОБА_3 нецензурною лайкою та шарпав за руки.

Заперечення ОСОБА_2 стосовно факту вчинення домашнього насильства та як наслідок скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд сприймає критично, оскільки вони повністю спростовані сукупністю досліджених у судовому засіданні вищезазначених належних та допустимих доказів по справі.

Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Клопотання потерпілої ОСОБА_3 щодо закриття провадження у справі, яке було викладено у заяві датованій 18.03.2025, суд вважає таким, що задоволенню не підлягає, враховуючи, характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, очевидцем якого стала неповньолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та яке могло негативно вплинути на її психологічний стан.

Таким чином, вчинене ОСОБА_2 правопорушення не відповідає критеріям малозначності, що виключає можливість застосування положень ст.22 КУпАП.

Висловлена потерпілою ОСОБА_3 позиція, та той факт, що ОСОБА_2 попросив у неї вибачення, що може свідчити про той факт, що він став на шлях виправлення, враховуються судом при визначенні виду та розміру адмінімтративного стягнення.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає що виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення стягнення у вигляді штрафу в межах санкції даної статті, яке є необхідним і достатнім, та згідно ст. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 605,60 грн..

Керуючись ст. 40-1, 173-2, 245, 268, 280 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП України та накласти на адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн. (Отримувач: Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN): UA698999980313030106000014480; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; Наявність відомчої ознаки: "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60грн. Реквізити рахунків для сплати судового збору в Заводському районному суді м.Миколаєва: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: 101; РНОКПП; Судовий збір стягнутий з ОСОБА_2 на користь держави, за постановою №487/770/25.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Головуючий суддя І.О. Притуляк