Ухвала суду № 126254469, 01.04.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 1806/2-442/11

Провадження № 4-с/592/9/25

УХВАЛА

01 квітня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районнийсуд м.Суми вскладі головуючогосудді КостенкоВ.Г.,з участюсекретаря судовогозасідання СидоренкоЮ.О.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судускаргу стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Жованик Юлії Андріївни, боржник ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Стягувач просить визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця та зобов`язати її винести постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості 1 / 4 частин земельної ділянки кадастровий номер 5924187900:04:002:0438, описати та арештувати 1 / 4 частину ділянки кадастровий номер 5924187900:03:003:0135, та зобов`язати здійснити усі дії щодо перевірки майнового стану боржника.

Скарга мотивована тим, що рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 01.02.2021 у справі №1806/2-442/11 стягнуто з боржника заборгованість за кредитним договором у сумі 234982,66 грн., залишок заборгованості становить 154814,29 грн.. На думку стягувача виконавець не вживає передбачених законом заходів до виконання рішення, не вчиняє дій на перевірку майнового стану боржника, не викликав останнього, не звертає стягнення на зазначені земельні ділянки

Приватний виконавець та боржник письмових пояснень на скаргу не подавали.

В судове засідання учасники розгляду не з`явилися.

Суд, заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

При вирішенні скарги слід керуватися положеннями закону.

Так згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу можебути поданодо суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Згідно зч.2і ч.3ст.451ЦПК Україниу разівстановлення обґрунтованостіскарги судвизнає оскаржуванірішення,дії чибездіяльність неправомірнимиі зобов`язуєдержавного виконавцяабо іншупосадову особуоргану державноївиконавчої служби,приватного виконавцяусунути порушення(поновитипорушене правозаявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Аналізуючи наведені положення закону суд зазначає, що предметом розгляду скарги на дії приватного виконавця, є відповідно конкретні дія чи рішення, яке відбулося у певний час. При цьому скарга може бути подана у продовж десяти днів коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Поряд з цим суд при розгляді скарги у разі встановлення порушень визнає такі дії чи рішення протиправними та зобов`язує виконавця усунути такі порушення. У тому разі якщо виконавець діяв відповідно до закону, суд відмовляє у задоволенні скарги.

Разом з цим наведені положення закону не містять порядку дослідження доказів, обов`язків доведення обґрунтованості скарги чи дій виконавця тощо. Проте для цього слід керуватися загальними засадами цивільного судочинства.

Так згідноз положеннямич.ч.1-3ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збираннядоказів уцивільних справахне єобов`язком суду,крім випадків,встановлених цимКодексом.Суд маєправо збиратидокази,що стосуютьсяпредмета спору,з власноїініціативи лишеу випадках,коли ценеобхідно длязахисту малолітніхчи неповнолітніхосіб абоосіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зч.ч.1-4ст.12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналізуючи наведені положення закону суд звертає увагу, що при розгляді скарги обов`язок доказування обставин у обґрунтування скарги покладений на особу яка з нею звернулася. Виконавець має право заперечувати проти скарги та доводити таки обставини у загальному порядку.

З наданих до скарги доказів вбачається, що 28.08.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Жованик Юлією Андріївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Цією постановою виконавець відкрила виконавче провадження №75921297 на виконання виконавчого листа №1806/2-442/11 виданого 13.08.2024 Ковпаківським районним судом м.Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувача заборгованості у сумі 154814,29 грн.

05.11.2024 виконавець виніс постанову про опис та арешт майна боржника, якою наклав арешт на 1 / 4 частину земельної ділянки кадастровий номер 5924187900:04:002:0438.

З 28.08.2024 виконавець здійснила дії для встановлення майнового стану боржника, зокрема 28.08.2024, 20.09.2024 26.09.2024, 08.10.2024, 20.10.2024, 23.10.2024, 09.11.2024, 26.11.2024, 16.12.2024, 23.01.2025, 03.02.2025, 05.02.2025, 22.02.2025 здійснювала запити на отримання інформації яка становить банківську таємницю, про доходи та транспортні засоби боржника.

Проте незважаючи на зазначені заходи виконавчий документ не виконано.

Разом з цим стягувач не надав доказів на підтвердження належності боржнику зазначених частин земельних ділянок. Оскільки стягувач не надав доказів на підтвердження належності зазначених частин ділянок боржнику, суд вважає, що скарга у цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо звернення скарги про зобов`язання виконавця вчинити дії щодо перевірки майнового стану боржника слід також зазначити.

Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок здійснення виконання судових рішень у примусовому порядку.

Згідно зст.2Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчепровадження здійснюєтьсяз дотриманнямтаких засад: 1)верховенства права; 2)обов`язковості виконаннярішень; 3)законності; 4)диспозитивності; 5)справедливості,неупередженості таоб`єктивності; 6)гласності тавідкритості виконавчогопровадження; 7)розумності строківвиконавчого провадження; 8)співмірності заходівпримусового виконаннярішень таобсягу вимогза рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Під час виконання рішення виконавець наділений рядом обов`язків і повноважень. Зокрема виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходипримусового виконаннярішень успосіб тав порядку,які встановленівиконавчим документомі цимЗаконом.Для виконаннярішення виконавецьмає павовикликати боржника. (ст. 18 Закону).

Згідно зположеннями ст.48Закону зверненнястягнення намайно боржникаполягає вйого арешті,вилученні (списаннікоштів зрахунків)та примусовійреалізації (пред`явленніелектронних грошейдо погашенняв обмінна кошти,що перераховуютьсяна відповіднийрахунок органудержавної виконавчоїслужби,рахунок приватноговиконавця). Прозвернення стягненняна майноборжника виконавецьвиносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.(ч. 8 ст. 48 Закону)

Згідно з ч. 3 ст. 57 Закону для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Зазначені положення закону визначають обов`язки, права виконавця під час виконання судового рішення, порядок звернення стягнення на майно боржника.

З зазначених вище відомостей про виконавче провадження вбачатися, що судове рішення не виконане, а вчинені дії виконавцем є неефективними.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень.

Такий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18.

Натомість у даному виконавчому провадженні судове рішення не виконане, а тому заходи виконання рішення вжиті виконавцем є недостатніми.

Ураховуючи наведене суд вважає, що скарга обґрунтована частково, а тому бездіяльність виконавця слід визнати неправомірною і зобов`язати усунути такі порушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 450-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити частково скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Жованик Юлії Андріївни.

Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Жованик Юлії Андріївни у виконавчому провадженні №75921297 по виконанню виконавчого листа №1806/2-442/11 виданого 13.08.2024 Ковпаківським районним судом м.Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості у сумі 154 814,29 грн.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Жованик Юлії Андріївни у виконавчому провадженні №75921297 вжити усіх заходів щодо перевірки майнового стану боржника ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення.

Суддя В.Г. Костенко