Рішення № 126254063, 01.04.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8658/24

н\п 2/490/1855/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тащі М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2024 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.04.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №463886-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на банківську картку в розмірі 17000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, зі сплатою 1,15826489 процентів за кожен день користування кредитом (фіксована ставка).

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого допустив заборгованість, яка станом на 14.09.2024 року складає 45409,29 грн, з яких: 16340,39 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 28875,25 грн - сума прострочених платежів по процентах, 193,65 грн - сума прострочених платежів за комісією. З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 02.10.2024 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.12.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи.

05 грудня 2024 року в даній справі судом ухвалено заочне рішення яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромбуло задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №463886-КС-001 від 24.04.2023 року у розмірі 45409 (сорок п`ять тисяч чотириста дев`ять) грн. 29 коп., з яких: 16340,39 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 28875,25 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 193,65 грн. - сума прострочених платежів за комісією, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 28 січня 2025 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та скасовано заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.12.2024 року по справі №490/8568/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судовезасідання длярозгляду справипо суті на 04.03.2025 року на 10:00 годин в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, каб. № 11).

20.03.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповдач не погоджується з існуванням заборгованості за відсотками у заявленому позивачем розмірі, оскільки заявлена позивачем сума є невмотивованою та необгрунтованою належними розрахунками, оскільки кредитний договір №463886-КС-001 є строковим та був укладений строком на 16 тижнів (з 24.04.2023 року по 14.08.2024 року), а тому нарахування процентів поза межами цього терміну є безпідставним.

Також у відзиві наголошено, що відповідач ОСОБА_1 з 31.08.2023 року і по теперішній час проходить військову службу в Збройних Силах України та щодня захищає нашу землю від агресіїз боку рф, а тому на нього поширюються пільги передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", щодо заборони нарахування штрафних санкцій, пені а також процентів за користування кредитом.

Крім того, у відзиві зазначено про недоведеність всього розміру заборгованості, оскільки не надано первинні бухгалтерські документи та сума заборгованості в розмірі 45409,29 грн є несправедливою у розумінні статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимога про нарахування та сплату процентів за договором фінансового кредиту, які є завищеними, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч. 1, ч. 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Також відповідач заперечує проти стягнення з нього судового збору, з посиланням на п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

В судовому засіданні представник відповідача визнав позов частково, а саме в частині стягнення з відповідача 17000,00 грн, в іншій частині заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з`явився, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, за такого справа розглядається за відсутності представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення учасника справи, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

24 квітня 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікційних систем, дистанційно, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (UA-9641), укладено договір №463886-КС-001 про надання кредиту, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 17000,00 грн, строком кредитування на 16 тижнів до 14.08.2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом 1,15826489% в день (фіксована ставка) та комісії за надання кредиту у розмірі 2550,00 грн, що узгоджується п. 2.1, 2.3, 2.4, 2.5 кредитного договору, а також Паспортом споживчого кредиту, які підписані відповідачем.

Згідно інформаційної довідки №609/09 від 13.09.2024 року, ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомило, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція №38232-43700-99273, номер замовлення affb1f10-e278-11ed-b82a-000c29d57ed21, 24.04.2023 о 11:19:30 на суму 17000,00 грн, на номер платіжної картки НОМЕР_1 (GLOBUS BANK) з кодом авторизації 367328, призначення платежу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №463886- КС-001 від 24.04.2023 Без ПДВ.

У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, у відповідача ОСОБА_1 станом на 14.09.2024 року утворилася заборгованість у розмірі 45409,29 грн, з яких: 16340,39 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 28875,25 грн - сума прострочених платежів по процентах, 193,65 грн - сума прострочених платежів за комісією. Наведене узгоджується з довідкою про стан заборгованості за договором №463886-КС-001 про надання кредиту від 24.04.2023 року.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

За правилами статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другоюстатті 78 ЦПК Українивстановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимогст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно достатті 202 Цивільного кодексу України(далі ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК Українивстановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також вчинення правочину у формі, встановленій законом.

Згідно зістаттею 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно достатті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст. 610, 612 ЦК України).

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документдокумент, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Зі змісту статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Подані позивачем документи підтверджують укладення з відповідачем кредитного договору, отримання кредиту в узгодженій сторонамі сумі. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Відповідач не довів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував.

При цьому, судом не приймаються до уваги аргументи відповідача щодо невмотивованості та необгрунтованості належними розрахунками суми заборгованості та що нарахування процентів здійснено поза межами терміну дії договору, оскільки такі спростовані дослідженими судом доказами. При цьому, з розрахунку заборгованості за кредитом вбачається що відсотки за користування кредитом нараховано за перід з 24.04.2023 року по 14.08.2023 року, тобто в межах строку дії кредитного договір №463886-КС-001.

Також суд зазначає, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості по процентам та комісії за період до 15.08.2023 року, натомість відповідач проходить військову службу з 31.08.2023 року, а тому аргументи відповідача про поширення на нього пільг передбачених ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", щодо заборони нарахування штрафних санкцій, пені а також процентів за користування кредитом, саме з огляду на предмет даного позову та період за який нарахована заборгованість, є безпіставними.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на положення статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч. 1, ч. 2 статті 627 ЦК України, оскільки відповідач доборовільно, без будь-якого примусу, свідомо уклав кредитний договір №463886-КС-001 від 24.04.2023 року та на власний розсуд самостійно вчиняв дії щодо виконання (невиконання) його умов зі свого боку, усвідомлюючи наслідки таких дій.

Враховуючи вище наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором №463886-КС-001 від 24.04.2023 року у розмірі 45409 (сорок п`ять тисяч чотириста дев`ять) грн. 29 коп., з яких: 16340,39 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 28875,25 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 193,65 грн. - сума прострочених платежів за комісією, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК України, з відповідача, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена при подачі позову до суду, що підтверджується платіжною інструкцією №6691 від 26.09.2024 року у сумі 2422,40 грн.

При цьому, судом не приймаються посилання відповідача на звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки, хоча відповідач і є військовослужбовцем, але з огляду на предмет даного спору, такий не пов`язаний з виконанням відповідачем військового обов`язку та спірні правовідносини виникли не під час виконання службових обов`язків.

Крім того, хоча відповідач є учасником бойових дій, вказана справа не пов`язана з порушенням прав відповідача, а тому відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 10, 18, 23, 76, 81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №463886-КС-001 від 24.04.2023 року у розмірі 45409 (сорок п`ять тисяч чотириста дев`ять) грн. 29 коп., з яких: 16340,39 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 28875,25 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 193,65 грн. - сума прострочених платежів за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Саламатін