Рішення № 126253387, 31.03.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3889/24

пр.№ 2/464/529/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2025 року м.Львів

Сихівський районнийсуд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 а простягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 30 квітня 2010 року у розмірі 42232,82 грн станом на 15 травня 2024 року, що складається із: 34121,10 грн заборгованість за тілом кредиту; 8111,72 грн заборгованість за простроченими відсотками, покликаючись на невиконання взятих на себе зобов`язань.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначеносуддю Тімченко О.В.

Суддя ухвалою від 07 червня 2024 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд ухвалою від 21 січня 2025 року постановив розгляд справи у порядку спрощеного провадження проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наданням пояснення по суті справи, надалі скористався наданим ч.3 ст.211 ЦПК України правом щодо подання заяви розгляд справи у відсутності сторони позивача, не заперечує щодо проти заочного розгляду справи.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбаченіст.223 ЦПК України. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч.4ст.223 ЦПК України).

За умовамист.280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У силу приписівст.3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою, зокрема, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.

З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства відповідач рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено повістку про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання за відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області, отриманим у порядкуст.187 ЦПК України.

У зв`язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідач у порядку п.4 ч.8 ст.128ЦПК України вважається таким, якому вручена судова повістка.

У порядку ч.4 ст.263ЦПК України при застосуванні норм права суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, від 01 грудня 2023 року у справі № 591/4832/22, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Суд бере до уваги висновки Верховного Суду (постанові від 23 січня 2023 року) у справі № 496/4633/18 з покликанням на практику Європейського суду з прав людини у справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18), де висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідач додатково (альтернативними способами) повідомлявся про розгляд справи за номером мобільного телефону та електронної пошти, наявними у матеріалах справи.

Судом вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідача та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін.

Відповідач у судові засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, причин неявки не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, а тому зі згоди сторони позивача суд уважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

У судове засідання 24 березня 2025 року сторони не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вирішуючи цивільно-правовий спір між сторонами, суд дійшов наступного висновку з огляду на таке.

У відповідності до ст.ст.12,13,81 ЦПК Українисуд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях.

За сформованою позицією Верховного Суду у справі № 607/16163/19 (постанова від 27 січня 2021 року), обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2ст.11 ЦК України). За умовамист.629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи із положень ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1і2 глави 71цього Кодексу ст.ст.1046-1057-1 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1, 2 ст.1069 ЦК України).

Уст.1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

30квітня 2010року міжсторонами укладенодоговір пронадання банківськихпослуг шляхомпідписання увідповідності дост.207ЦК Українивідповідачем анкети-заяви,в якійвідповідачем вказаносвої анкетні(персональні)дані,ідентифікаційний номер,серію таномер паспорта,ким тавиданий,місце проживання,наявна датапідписання тапідпис.Також,08лютого 2022року сторонамибуло погодженонаступні умови кредитування: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту не перевищує 200000 грн; строк кредитування12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту- на споживчі цілі; спосіб надання кредиту- безготівковим шляхом; процентна ставка- 42 % річних для карт «Універсальна» та 40,8 % річних - для карт «Універсальна» Gold; повернення кредиту здійснюється шляхом: договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта/шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу: 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно; 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.

У даному випадку діє презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України), яка не спростована, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, позивачем надано виписку з особового рахунку клієнта. Дана виписка у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, підтверджує виконання за день операцій клієнтом (постанова Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц).

Аналіз наявної виписки свідчить про користування кредитними коштами здійснення розрахунків та платежів. Підписані позивачем заяви та виписка з особового рахунку відповідача у сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку очевидності здійснення операцій саме відповідачем, у тому числі із ідентифікацією особи, яка користується карткою.

Достовірність письмових доказів відповідачем не оспорюється.

Отримавши кредитні кошти, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував, а відтак, згідно з розрахунком позивача станом на 15 травня 2024 року має заборгованість у розмірі 42232,82 грн, що складається з: 34121,10 грн заборгованість за тілом кредиту; 8111,72 грн заборгованість за простроченими відсотками, які нараховувалися з 08 лютого 2022 року у відповідності до заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

З урахуванням взятих на себе відповідачем зобов`язань за кредитним договором, який ним не виконувався належним чином, та обов`язковості договору для сторін, доводи позивача щодо стягнення заявленої суми боргу з відповідача з наданням переконливих доказів є підставними та позов підлягає до задоволення. Порушене відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідач не висловив свою позицію про заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг, жодних доводів у спростування позову не наведено та доказів, які б досліджувалися судом, не надано. За відсутності відзиву відповідача суд вирішив справу за наявними матеріалами (ч.8ст.178 ЦПК України).

Висновок суду узгоджується із такими засадами цивільного законодавства/судочинства як верховенство права, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України,ст.2 ЦПК України). У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували даний рішення суду та беззастережно доводили протилежне.

У порядкуст.141ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Задоволити позов.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 30 квітня 2010 року у розмірі 42232,82 грн станом на 15 травня 2024 року, що складається з: 34121,10 грн заборгованість за тілом кредиту; 8111,72 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 2422,40 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили в порядкуст.273 ЦПК України.

Інформація про учасників справи:

позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 31 березня 2025 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО