Вирок № 126253086, 01.04.2025, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/448/25

Провадження № 1-кп/445/239/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141210000618 від 01.12.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скварява Золочівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в :

згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 30 листопада 2024 року близько 21:50 години, перебуваючи на подвір?ї, поблизу житлового багатоквартирного будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , в ході попередньо раптово виниклого побутового конфлікту, який розпочався у під?їзді будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , біля дверей квартири АДРЕСА_3 , де проживас ОСОБА_5 , діючи умисно, з мотивів особистих неприязних відносин, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, перебуваючи поряд з останнім на подвір?ї, поблизу зазначеного багатоквартирного будинку, тримаючи у правій руці побутового ножа, умисно напіс ОСОБА_5 не менше двох ударів ножем, а саме один удар в ділянку черевної порожнини зліва, спричинивши останньому тілесне ушкоджения у виді проникаючого колюче-ріжучого поранення живота, яке по ознаці небезпеки для життя відноситься до тяжкого тілесного ушкодження та удар в ділянку лівого колінного суглоба, спричинивши рану в ділянці лівого колінного суглоба, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Такі дії обвинуваченого кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений обставини вказані в обвинувальному акті визнав повністю та підтвердив їх у своїх показах, просить суворо його не карати, щиро розкаюється у вчиненому.

Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України, суд встановив, що обвинуваченому ОСОБА_4 суть обвинувачення зрозуміла. Обвинувачений визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, щиро розкаюється у вчиненому, показання обвинуваченого не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий в судовому засіданні вказав, що раніше з обвинуваченим знайомим не був, ввечері 30 листопада 2024 року перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_4 , в двері неочікувано постукав обвинувачений, яка мета візиту обвинуваченого йому не зрозуміло, в ході спілкування у них виник конфлікт, в процесі якого обвинувачений завдав йому тілесних ушкоджень ножем. На досудовому розслідування обвинувачений вибачень не просив, на даний час його вибачення він не приймає.

З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, згодою із кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутність заперечень щодо встановлених обставин учасників судового провадження, які з`явились у судове засідання, відсутність сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 . При цьому, судом йому було роз`яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1ст. 121 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого правопорушення, фактичні обставини справи, обставини, що пом`якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні матір похилого віку, має місце постійного проживання, одружений, на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше несудимий, є особою передпенсійного віку (57 років), вчинив кримінальне правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за що щиро розкаюється.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, що є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч.2 ст.50 КК України.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та вищевказані обставини справи та характеризуючі дані щодо обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування реального покарання з випробуванням, а тому його необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України, із встановленням іспитового строку, що буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших кримінальних правопорушень, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Долю речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити, відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту в певний період доби до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 06.12.2024 року слід скасувати.

Керуючись ст. 50, 65, 66, 75, 76, ч.1 ст. 121 КК України, ст. 100, 349, 368-371, 373- 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку 01 квітня 2025 року.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту в певний період доби до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 06.12.2024 року, на ніж №1,який складаєтьсяіз дерев`яноїрукоятки довжиною9см талезом довжиною10см,на лезіприсутній напис«Maestro»,ніж №2,який складаєтьсяіз дерев`яноїрукоятки довжиною11,5см,та лезадовжиною 10,5без написів,та ніж№3,який складаєтьсяіз пластмасовоїрукоятки синьогокольору довжиною11м талеза довжиною9,5см,на лезіприсутній напис«Mora»,штани сірогокольору знадписом назадній частині«Disvoka»зі слідамизабруднення ґрунтом,светр світло-сірогокольору знадписом «CedarwoodState»в комірцевіділянці знашаруванням бруду,черевики зимовічорного кольоруз нашаруваннямґрунту змаркуванням «Payas»,які належать ОСОБА_4 ;футболку чорногокольору знадписом «fruitofloom»з наявнимислідами РБК,кофта знадписом «diadora»на якінаявні слідиРБК таштани чорногокольору ізнадписом «Adidas»із слідамиРБК,які належатьпотерпілому ОСОБА_5 - скасувати.

Речові докази: ніж №1, який складається із дерев`яної рукоятки довжиною 9 см та лезом довжиною 10 см, на лезі присутній напис «Maestro», ніж №2, який складається із дерев`яної рукоятки довжиною 11,5 см, та леза довжиною 10,5 без написів, та ніж №3, який складається із пластмасової рукоятки синього кольору довжиною 11 м та леза довжиною 9,5 см, на лезі присутній напис «Mora», штани сірого кольору з надписом на задній частині «Disvoka» зі слідами забруднення ґрунтом, светр світло-сірого кольору з надписом «Cedarwood State» в комірцеві ділянці з нашаруванням бруду, черевики зимові чорного кольору з нашаруванням ґрунту з маркуванням «Payas», які належать ОСОБА_4 ; футболку чорного кольору з надписом «fruit of loom» з наявними слідами РБК, кофта з надписом «diadora» на які наявні сліди РБК та штани чорного кольору із надписом «Adidas» із слідами РБК, які належать потерпілому ОСОБА_5 ; біологічні зразки ОСОБА_4 : букальний епітелій, змиви з обох рук, зрізи нігтьових пластин з обох рук, пальцеві відбитки рук та долонь, кров, що поміщені в паперові конверти; біологічні зразки ОСОБА_5 - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1