Ухвала суду № 126251140, 31.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/3926/2012

Провадження № 6-а/761/5/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючо госудді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 та його представників: Малиновської Елли Станіславівни, Туріна Дмитра Володимирвовича про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України; накладення штрафу по справі №2610/3926/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які заявляють самостійні вимоги, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» про визнання дій/бездіяльності незаконною; зобов`язання вчинити дії; відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями/бездіяльністю,-

в с т а н о в и в:

У січні 2022р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана заява в якій заявники просили суд:

- визнати звіт Київської міської ради від 29 листопада 2021р. у справі №2610/3926/2012 таким, що не підтверджує виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, яка набрала законної сили;

- накласти штраф на директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - Депаратамент);

- накласти штраф на голову Київської міської ради Кличка В.В.;

- встановити Київській міській ради та Департаменту новий строк для подання до суду звіту про виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, яка набрала законної сили;

- винести окрему ухвалу.

Так, заявниками зазначено, що відповідачами тривалий час не вчинено дій, спрямованих на виконання постанови від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, яка набрала законної сили, а тому, ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2021р. та 02 липня 2021р., серед іншого, було вирішено зобов`язати Київську міську раду та Департамент подати до суду звіт про вжиті заходи щодо виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили. Вказані судові рішення набрали законної сили 03 листопада 2021р. Заявники зазначили, що станом на 09 грудня 2021р. в матеріалах справи наявний звіт Київської міської ради від 29 листопада 2021р., в той час як звіт Департаменту відсутній, а отже, останнім проігноровано ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2021р. та 02 липня 2021р., які набрали законної сили.

Разом із тим, заявники зазначили, що звіт, поданий до суду Київською міською радою 29 листопада 2021р. необхідно визнати таким, що не підтверджує виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, оскільки у звіті вказано, що до порядку денного пленарних засідань 23 вересня 2021р., 07 жовтня 2021р. (повторно) та 21 жовтня 2021р. (повторно) було включено розгляд проекту рішення Київської міської ради від 07 липня 2021р. №08/231-2357, однак, зазначений проект суперечить положенням ст. 121 Земельного кодексу України. Вказані обставини встановлені ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2021р.

З огляду на викладені обставини, заявники просили суд задовольнити вимоги заяви у повному обсязі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2022р. призначено вказану заяву до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Заперечення на вказану заяву Київською міською радою та Департаментом до суду не подавались.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, встановив наступне.

Згідно ч.ч. 2, 4, 5 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст. 118 ЗК України, згідно ч.ч. 1, 2 якої (в редакції, чинній на момент подачі заявниками заяв від 25 листопада 2003р. та від 06 червня 2005р.) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Статтею 121 ЗК України (в редакції, чинній на момент подачі заявниками заяв від 25 листопада 2003р. та від 06 червня 2005р.) встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, за якими громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільсько господарських підприємств, розташованих на територіїсільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільсько господарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014р., у справі №2610/3926/2012 адміністративні позови третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_5 , ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

-визнано відповідь Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за № 03-20/1576 від 19 січня 2004р. надану ОСОБА_1 , такою, що суперечить нормам земельного законодавства;

-визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради, щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 від 25 листопада 2003р., ОСОБА_5 від 06 червня 2005р. про безоплатну приватизацію земельної ділянки, по АДРЕСА_1 ;

-зобов`язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київську міську раду у місячний строк з часу набрання постанови суду законної сили, розробити проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 та розглянути на пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 від 25 листопада 2003р., ОСОБА_5 від 06 червня 2005р., про приватизацію вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин ОСОБА_1 і ОСОБА_5 в домоволодінні АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (ч. 3 ст. 14 КАС України).

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950р. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2021р., яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021р., серед іншого, було зобов`язано Київську міську раду та Департамент подати до суду звіт про вжиті заходи щодо виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

07 грудня 2021р. на адресу суду надійшов звіт Київської міської ради (поданий до суду 29 листопада 2021р.) про виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2021р. у справі №2610/3926/2012.

У вказаному звіті зазначено, що на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2021р. по зазначеній справі та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2021р. по справі №826/5426/16 Департаментом підготовлено проект рішення, що складається з настуних документів:

-проект рішення Київської міської ради «Про безоплатну передачу ОСОБА_5 , ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 загальною площею 0,2768 га, за нормами ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва і обслуговування житлового будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 ;

-пояснювальна записка №ПНЗ-23291 від 24 червня 2021р. до вищезгаданого проекту рішення.

09 грудня 2021р. на адресу суду надійшов ідентичний звіт від Департаменту, який поданий до суду 01 грудня 2021р.

Як вбачається із звіту, поданого до суду Департаментом, технічні матеріали, документи, що підтверджують розмір земельної ділянки по вул. Федора Максименка, 34 в м. Києві до проекту вказаного рішення Київської міської ради про безоплатну передачу ОСОБА_5 , ОСОБА_1 земельної ділянки до звіту не додано.

Таким чином, Департаментом було підготовлено неповний пакет документів, що є порушенням процедури Регламенту Київської міської ради.

Як вбачається із звіту, поданого до суду Київською міською радою, проект вищезгаданого рішення, підготовленого Департаментом, було включено до порядку денного та розглянуто на пленарних засіданнях Київської міської ради 23 вересня 2021р., 07 жовтня 2021р. (повторно) та 21 жовтня 2021р. (повторно), однак, рішення за результатом розгляду не було прийнято у зв`язку із недостатністю кількості голосів депутатів.

Враховуючи вищенаведені обставини, зважаючи на те, що Департаментом підготовлено проект рішення, який суперечить Регламенту Київської міської ради (з неповним пакетом документів), а Київською міською радою, було включено до порядку денного та поставлено на розгляд зазначений проект рішення, який підготовлений з порушенням норм чинного законодавства, а отже, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014р., у справі №2610/3926/2012 залишається не виконаною протягом понад 11 років, суд приходить до висновку, що звіти Київської міської ради (поданий до суду 29 листопада 2021р.) та Департаменту (поданий до суду 01 грудня 2021р.) про виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2021р., яка набрала законної сили 03 листопада 2021р., не підтверджують виконання постанови постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р.

Зворотного відповідачами протягом розгляду заяви судом не доведено.

При цьому, судом також враховано, що під час розгляду справи №826/5426/16, Окружним адміністративним судом м. Києва було надано оцінку відповідності вимогам чинного законодавства проекту рішення Київської міської ради та наданої Департаментом пояснювальної записки №ПНЗ-23291 від 24 червня 2021р., та за наслідком розгляду, винесено ухвалу суду від 14 грудня 2021р., яка набрала законної сили, якою було визнано звіт Департаменту від 12 липня 2021р. про виконання рішення суду (ухвали) Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021р. у справі №826/5426/16 таким, що не підтверджує виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021р.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26 квітня 2005р., та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), N 1811/06, від 19 лютого 2009р.).

Згідно ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

В даному випадку за наслідками судового розгляду цієї справи суд не вбачає передбачених статтею 249 КАС України підстав для постановлення окремої ухвали, а тому вимоги заявника про винесення окремої ухвали, не підлягають задоволенню.

Крім того, суд не вбачає правових підстав для накладення штрафу на директора Департаменту та голову Київської міської ради.

Виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, які містяться в матеріалах справи, враховуючи тривале невиконання відповідачами судового рішення у цій справ (понад 11 років), що порушує права та законні інтереси заявників, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви. При цьому судом враховано, що відповідачами, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України (в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі) протягом розгляду вказаної заяви не було спростовано належними та допустимими доказами доводи сторони заявників.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 249, 250, 255, 382, 383 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 та його представників: Малиновської Елли Станіславівни, Туріна Дмитра Володимирвовича про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України; накладення штрафу по справі №2610/3926/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які заявляють самостійні вимоги, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» про визнання дій/бездіяльності незаконною; зобов`язання вчинити дії; відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями/бездіяльністю - задовольнити частково.

Визнати звіт Київської міської ради від 29 листопада 2021р. у справі №2610/3926/2012 таким, що не підтверджує виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012.

Визнати звіт Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 грудня 2021р. у справі №2610/3926/2012 таким, що не підтверджує виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012.

Зобов`язати Київську міську раду та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати до суду звіт про вжиті заходи щодо виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили, з урахуванням висновків, викладених у цій ухвалі суду.

В решті вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: