Ухвала суду № 126251062, 17.03.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа 760/3055/25

1-кп/760/2683/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді- ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі сторін та інших учасників провадження:

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

прокурора- ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження № 12024100050002395 від 19.07.2024 відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194, ч.2 ст.28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 113, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.2 ст. 194, ч.2 ст.28 ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченоих ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.2 ст. 194, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Солом`янського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12024100050002395 від 19.07.2024 відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194, ч.2 ст.28 ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 113, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.2 ст. 194, ч.2 ст.28 ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.113, ч.2 ст.28 ч.2 ст. 194, ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

До початку судового розгляду в судовому засіданні представником потерпілого ОСОБА_6 в інтересах Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ: 40081221) подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо прийняття та долучення цивільного позову до матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 , вважає за необхідне прийняти цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 в інтересах Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ: 40081221), з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.07.2018 у справі № 713/1275/16-к, судом установлено, що згідно з пунктом 6 частини 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом. Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.

Судом встановлено, що цивільний позов поданий представником потерпілого ОСОБА_6 в інтересах Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ: 40081221). відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, підстав для відмови у прийнятті позову суд не вбачає.

Крім того, прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики неналежної поведінки обвинуваченого, а саме: може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_11 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Захисник наполягав на необґрунтованості обвинувачення, а також на непідтвердженості ризиків, заявлених прокурором.

Крім того, прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики неналежної поведінки обвинуваченого, а саме: може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_12 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою. Захисник наполягав, що ризики які заявлені прокурором не доведені та не містять жодного фактичного підтвердження.

Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів зазначає наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

ОСОБА_11 , обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як особливо тяжкя, і за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі із конфіскацією майна, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також продовжуючи строк дії стосовно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів зазначає, що будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Обставини, зазначені захисником ОСОБА_8 , не можуть бути підставою для відмови в продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосуванні щодо ОСОБА_11 більш м`якого запобіжного західу, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

Тому, зважаючи на те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, щодо обвинуваченого слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як особливо тяжкі, і за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі із конфіскацією майна.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства (рішення ЄСПЛ у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993). Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії»)

У ч.1 ст. 178 КПК наведено перелік обставин, які суд має оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Так суд бере до уваги, що ОСОБА_10 офіційно не працевлаштований, отже , без постійного джерела доходів, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні (які судом ще не допитувались), відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

При цьому суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_12 , має досить високий ступінь суспільної небезпечності, наявність якої, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Обставини, зазначені захисником ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_12 , не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заміни на більш м`який запобіжний захід, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в підготовчому судовому засіданні не встановлено, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого щодо нього слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_11 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком 60 днів, тобто до 10.05.2025 включно.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_12 , задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком 60 днів, тобто до 10.05.2025 включно.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу, закінчується 10.05.2025.

Цивільний позов АТ «Українська залізниця» до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти до розгляду про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Визнати потерпілого АТ «Українська залізниця» цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні.

Визнати обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цивільним відповідачем.

Визначити цивільному відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Встановити цивільному позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої, п`ятої статті 178 ЦПК України, копії якої одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані іншим учасникам справи.

Встановити цивільному відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копії якої одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані іншим учасникам справи.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головучий суддя ОСОБА_13

Судді ОСОБА_14

ОСОБА_15