Ухвала суду № 126241892, 14.03.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10060/25-к

пр. 1-кс-10740/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням Начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна,- В С Т А Н О В И В:

04 04.03.2025 слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням Начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на майно яке тимчасово вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 і визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024000000001605, а саме: ноутбук марки «HP» EliteBook x360 із серійним номером: CND1111YDL та планшет марки «iPad» із серійним номером: DMPRJOWFH1MM. В судове засідання прокурор не зявився, лише надав письмове доповнення про те що ОСОБА_5 не є підозрюваним та її майно рахується, як майно третіх осіб та просив задовольнити клопотання з підстав виклдених в ньому. Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001605 від 01.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. Згідно з п.1 ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ зі змінами та доповненнями (далі - Закон України №361- IX) відносини, що виникають у сфері запобігання та протидії, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами. Відповідно до положень ст. 5 Закону України №361-ІХ до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов`язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом. Невстановлені особи, які входять до складу організованої групи в період часу з 2016 по 2023 рік, за попередньою змовою із керівництвом АТ «Запорізький завод феросплавів» (код ЄДРПОУ: 00186542), частина якого належить регіональній філії Держфондмайна та належить державі, погодили здійснення переробки відходів і вказаними вище підконтрольними СГД. Вказані СГД розпочали фіктивну господарську діяльність на території АТ «ЗФЗ», щодо обробки відходів та здобуття напівпродуктів металургійноговиробництва (сплави заліза з кремнієм, марганцем, хромом та іншими елементами, що використовуються при виплавці сталі) - феросплави, які в подальшому експортувались через фіктивні СГД. 07.12.2017 ОСОБА_6 звернулась до органів реєстрації, де останню було включено до складу учасників ТОВ «ТКМ» у зв`язку з придбанням нею в ОСОБА_7 частки у статутному капіталі вказаного товариства у розмірі 100 %, що становить 25 000 (двадцять п 'ять тисяч) гривень, 00 копійок та збільшила статутний капітал до 1 000 000 (один мільйон) гривень, 00 копійок за рахунок свого грошового внеску, отриманого від невстановлених осіб, з числа організованої групи за вказівкою її організатора. 02.04.2017 ОСОБА_6 , отримавши такі готівкові кошти від невстановлених осіб, які входять до складу організованої групи, в розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень, 00 копійок, збільшила статутний капітал ТОВ «ТКМ» до 5 000 000 (п`яти мільйонів) гривень, 00 копійок за рахунок грошових внесків. У подальшому, ОСОБА_6 в період часу з 03.04.2018 по 18.02.2019 отримала грошові кошти в сумі 18 793 411,00 (вісімнадцять мільйонів сімсот дев`яносто три тисячі чотириста одинадцять) гривень 00 копійок, готівкою внесла вказані грошові кошти на рахунок ТОВ «ТКМ» з призначенням платежу «внесок до статутного фонду». При цьому, відповідно до інформації Державної податкової служби України про доходи ОСОБА_6 , остання отримала від податкових агентів доходи в 1 кварталі 2010 року на загальну суму 2 395 787,07 грн., де, з урахуванням вказаної суми, органом досудового розслідування не встановлено офіційних джерел походження грошових коштів ОСОБА_6 в сумі 16 397 623,93 грн., необхідних для внесення їх на банківський рахунок ТОВ «ТКМ». Окрім цього, встановлено дохід ОСОБА_6 від ТОВ «ТКМ» в період 1 кварталу 2019 року по 3 квартал 2021 року на загальну суму 24 827 011,00 грн., де при аналізі банківських рахунків, які належать ТОВ «ТКМ» зазначених виплат не виявлено. У невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 01.03.2019, організатор надав вказівку особам, які входять до складу організованої групи, здійснити перереєстрацію права власності ТОВ «ТКМ» на підконтрольних йому осіб, які не усвідомлювали протиправні дії та наміри, а саме: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до інформації Державної податкової служби України про доходи ОСОБА_8 , останній отримав від податкових агентів доходи за період за період IV квартал 2014 року по 2022 рік (включно) в сумі 890 824,37 грн., де з урахуванням їх, органом досудового розслідування не встановлено офіційних джерел походження грошових коштів ОСОБА_8 в сумі 18 853 326 грн., необхідних для внесення їх на банківський рахунок ТОВ «ТКМ». ОСОБА_9 в період часу з 06.11.2019 по 30.12.2022 здійснив фінансові операції з призначенням платежу «внески до статутного фонду ТОВ «ТКМ» на загальну суму 8 333 611,00 грн. 15.05.2023 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 шляхом укладання договорів купівлі-продажу відступили ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , належні частки у статутному капіталі ТОВ «ТКМ» наступним чином:

1. частку ОСОБА_8 у статутному капіталі в розмірі 18 853 326 (вісімнадцять мільйонів вісімсот п`ятдесят три тисячі триста двадцять шість) гривень 00 копійок, що становить 26,22 % - ОСОБА_15 , де відповідно до акту прийому-передачі засвідчено про оплату останньою вказаної суми ОСОБА_8 за частку в статутному капіталі; 2. частку ОСОБА_9 у статутному капіталі в розмірі 19 268 611 (дев 'ятнадцять мільйонів двісті шістдесят вісім тисяч шістсот одинадцять) гривень 00 копійок, що становить 26,80 % - ОСОБА_12 , де відповідно до акту прийому-передачі засвідчено про оплату останнім вказаної суми ОСОБА_9 за частку в статутному капіталі; 3. частку ОСОБА_10 у статутному капіталі в розмірі 14 000 250 (чотирнадцять мільйонів двісті п`ятдесят.) гривень 00 копійок, що становить 19,47 % - ОСОБА_13 , де відповідно до акту прийому-передачі засвідчено про оплату останньою вказаної суми ОСОБА_10 за частку в статутному капіталі; 4. частку ОСОБА_11 у статутному капіталі в розмірі 19 782 037 (дев 'ятнадцять мільйонів сімсот вісімдесят дві тисячі тридцять сім) гривень 00 коп., що становить 27,51 % - ОСОБА_14 , де відповідно до акту прийому-передачі засвідчено про оплату останнім вказаної суми ОСОБА_11 за частку в статутному капіталі. 17.02.2025 в період часу з 06 год. 28 хв. по 08 год. 42 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, постановленої 07.02.2025 у справі № 757/5706/25-к, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в межах якого вилучено предмети, які не входили до переліку речей, дозвіл на відшукання яких прямо надано ухвалою слідчого судді, проте відносно яких у сторони обвинувачення існують обґрунтовані підстави вважати, що вони використовувалися як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як докази кримінальних правопорушень, а саме: ноутбук марки «HP» EliteBook x360 із серійним номером: CND1111YDL та планшет марки «iPad» із серійним номером: DMPRJOWFH1MM. Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що речі та документи, вилучені 17.02.2025 за результатами проведення обшуку, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. У зв`язку з вищевикладеним 17.02.2025 постановою слідчого наведені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024000000001605. Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України. Частиною другою статті 100 КПК України визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Положеннями статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Згідно з частиною першою статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. У частині 2 статті 173 КПК України вказано, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасово вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. У зв`язку з викладеним, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на предмети, вилучені 17.02.2025 за результатами проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Ненакладення арешту на вищезазначене майно перешкоджатиме встановленню істини у провадженні внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене, а також враховуючи, що вказані речі можуть містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 і визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024000000001605, а саме: ноутбук марки «HP» EliteBook x360 із серійним номером: CND1111YDL та планшет марки «iPad» із серійним номером: DMPRJOWFH1MM, з метою забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, - У Х В А Л И В: Клопотання слідчої слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням Начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити. Накласти арешт на тимчасово вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 і визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024000000001605, а саме: ноутбук марки «HP» EliteBook x360 із серійним номером: CND1111YDL та планшет марки «iPad» із серійним номером: DMPRJOWFH1MM. Ухвала підлягає виконанню слідчим/прокурором у кримінальному провадженні № 12024000000001605 від 01.08.2024. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1