Постанова № 126241889, 04.03.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2141/25-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань у м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Наіональної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу з питань культури та етнонаціональної політики Управління гуманітарної політики Департаменту гуманітарної та соціальної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 1 частини 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» та абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 04.04.2023 року припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 02.10.2024 о 16:43 несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнала. Одночасно з тим, від її захисника - адвоката Ощепкової В.І. надійшла на адресу суду письмові пояснення, у яких остання просила закрити провадження у справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків , передбачених ст. 38 КУпАП.

Прокурор надав висновок в порядку ч. 1 ст. 250 КупАП, у якому просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ст. 172-6 КУпАП та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідності до ст. 1 Закону України Про запобігання корупції визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

В примітці до статті 172-6 КУпАП зазначено що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в-г» пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно- правових актів.

З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу II Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз`яснення від 13.11.2023 № 4.

Так, дані роз`яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових норм і відображають правозастосовну практику.

НАЗК надає роз`яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб`єкта декларування, а саме:

1)щорічна декларація декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

2)декларація при звільненні декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов`язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

3)декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено.

Згідно з цим Роз`ясненням днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено. що особи, зазначені у пункті 1. підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи. уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою. що визначається Національним агентством.

Абзацом 1 частини 27 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено. що особи. які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи. уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб. уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. в умовах воєнного стану». подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування. зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону). Строк подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування становить не пізніше 31.01.2024.

Тобто, у ОСОБА_1 , виник обов`язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) до 31.01.2024 включно.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 02.10.2024 об 16 год. 43 хв. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні).

Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, слід врахувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП повністю доведена та підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом корупцією № 119 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 16.01.2025 року, наказом про призначення № 224 від 17.03.1993 року, наказом про переведення № 619-К від 11.11.2020 року, наказом про звільнення № 146-К від 28.03.2023 р., наказом про присвоєння рангів державних службовців № 624-К від 14.10.2013 року, поясненнями ОСОБА_1 від 10.01.2025 року, в яких остання в повному обсязі визнала вину.

Таким чином, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП вірно, протокол складено у відповідності до вимог законодавства, а вина особи безумовно, "поза розумним сумнівом", доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі і повністю встановлена під час судового розгляду.

Відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім буде адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 176-2 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП , судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч.1 ст.172-6, 280, 283-285,287 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя А.М. Гридасова