Вирок № 126221869, 31.03.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/5172/25

Провадження №1-кп/523/1187/25

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

31.03.2025 року м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщені суду, у спрощеному порядку кримінальне провадження №12025164490000067 від 13 лютого 2025 року, із звинувачення

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, засудженого:

- вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 вересня 2023 року за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки;

- вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 листопада 2024 року за вчинення 29 лютого 2024 року злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади у сфері недоторканості державних кордонів, на строк 3 роки, звільненого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75-76 цього ж кодексу, з іспитовим строком 2 роки;

фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України,

в с т а н о в и в:

Органом дізнання встановлені наступні фактичні обставини кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 вересня 2023 року ОСОБА_3 було засуджено за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. Вирок набрав законної сили 19 грудня 2023 року.

О 05 годині 40 хвилин 31 грудня 2023 року ОСОБА_3 , діючи умисно та цілеспрямовано, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що він позбавлений права керування транспортними засобами, керував автомобілем марки «Ford Focus», н/з НОМЕР_1 , по Привокзальні площі, навпроти буд.№2 , в м. Одесі, та під час руху був зупинений працівниками УПП в Одеській області ДПП України.

Відповідно до інформації наданої Управлінням патрульної поліції в Одеській області, відносно ОСОБА_3 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №761715 від 31 грудня 2023 року за ч.1 ст.122 КУпАП.

Таким чином ОСОБА_3 , всупереч встановленому порядку відбуття покарання, в порушення вимог ч.1 ст.34 КВК України, в частині обов`язку засудженого виконувати судове рішення, будучи належним чином ознайомленим з умовами відбування додаткового покарання, порядком виконання вироку та покладених на нього обов`язків, діючи з прямим умислом, ухилився від відбування покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, чим спричинив шкоду інтересам правосуддя в частині забезпечення виконання покарання, не пов`язаного з позбавлення волі.

Прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду з обвинувальним актом про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку.

Обвинувачений, за згодою захисника адвоката ОСОБА_5 , також письмово звернувся до суду із заявою, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному порядку.

Суд погоджуєтьсяіз вищезазначеним та вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 наступного.

Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 вересня 2023 року ОСОБА_3 було засуджено за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. Вирок набрав законної сили 19 грудня 2023 року.

О 05 годині 40 хвилин 31 грудня 2023 року ОСОБА_3 , діючи умисно та цілеспрямовано, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що він позбавлений права керування транспортними засобами, керував автомобілем марки «Ford Focus», н/з НОМЕР_1 , по Привокзальні площі, навпроти буд.№2 , в м. Одесі, та під час руху був зупинений працівниками УПП в Одеській області ДПП України.

Відповідно до інформації наданої Управлінням патрульної поліції в Одеській області, відносно ОСОБА_3 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №761715 від 31 грудня 2023 року за ч.1 ст.122 КУпАП.

Таким чином ОСОБА_3 , всупереч встановленому порядку відбуття покарання, в порушення вимог ч.1 ст.34 КВК України, в частині обов`язку засудженого виконувати судове рішення, будучи належним чином ознайомленим з умовами відбування додаткового покарання, порядком виконання вироку та покладених на нього обов`язків, діючи з прямим умислом, ухилився від відбування покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, чим спричинив шкоду інтересам правосуддя в частині забезпечення виконання покарання, не пов`язаного з позбавлення волі.

Вищезазначене діяння ОСОБА_3 суд кваліфікує зач.1ст.389КК України, як ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю.

При призначенні покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття в якості обставини, яка пом`якшує покарання, а також констатує про відсутність обставин, які б його обтяжували.

Суд також враховує дані про ОСОБА_3 як про судиму особу, яка перебуває у фактичних шлюбних відносинах, утримує дитину співмешканки, неофіційно працює різноробочим, посередньо характеризується за місцем проживання, не перебуває на диспансерному обліку в медичних установах.

З урахуванням викладеного, даних про особу винуватого, а також суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого діяння, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі.

Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків (ч.1 та ч.3 ст.71 КК України).

Також, основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно (ч.3 ст.72 КК України).

Якщо особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Таке тлумачення закону про кримінальну відповідальність є усталеною практикою, оскільки суд, який призначає такій особі покарання за інший злочин, вчинений до постановлення вироку в першій справі, не може ревізувати міру покарання, призначену особі попереднім вироком. Натомість протилежний підхід ставив би даний суд у позицію суду вищої інстанції, що прямо суперечило би положенням кримінального процесуального закону (ст.24 КПК України) та підривало би презумпцію законності й обґрунтованості попереднього судового рішення (ч.2 ст.21 КПК України). Крім того, в більш широкому контексті така правова позиція є єдино можливою з огляду на ч.2 ст.19 Конституції України, яка вимагає від органів державної влади діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі №760/26543/17).

Керуючись ст.ст.368,374,382 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.389 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 та ч.3 ст.71 КК України до зазначеного покарання приєднати, призначене вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 вересня 2023 року, яким ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ч.3 ст.72 КК України вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 вересня 2023 року в частині засудження ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, до основного покарання у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів громадян виконувати самостійно.

Вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 листопада 2024 року, яким ОСОБА_3 засуджено за вчинення 29 лютого 2024 року злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади у сфері недоторканості державних кордонів, на строк 3 роки, звільненого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75-76 цього ж кодексу, з іспитовим строком 2 роки також виконувати самостійно.

Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, впродовж строку застосування якого покласти на зазначену особу наступні обов`язки: не виїжджати за межі Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого фактичного проживання.

Після набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання скасувати, а ОСОБА_3 доставити до установи відбування покарання.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його фактичного прибуття до установи відбування покарання.

Виконання вироку в частині доставлення засудженого до установи відбування покарання доручити начальнику Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Вирок можебути оскарженодо Одеськогоапеляційного судучерез Суворовськийрайонний судм.Одеси протягом30днів здня отриманнякопії вироку,з урахуваннямособливостей,передбачених ст.394КПК України,а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку негайно направити прокурору, засудженому та захиснику.

Головуючий ОСОБА_1