Рішення № 126217293, 25.03.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9382/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2025 року м. Львів.

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання Штогрині В.-Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону полку-2 Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Усатюка Сергія Леонідовича (адреса: 03048, м. Київ, вул. Св. Хороброго, 9), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, ЄДРПОУ:40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує наступним. Постановою серії ЕНА №3517473 від 20.11.2024 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що ОСОБА_1 «керував автомобілем, у якого задні покажчики повороту червоного кольору, що не відповідає вимогам ДСТУ 36:49:2010». Зазначає, що автомобіль FORD Escape державний номер НОМЕР_2 , VIN номер: НОМЕР_3 було придбано 08.02.2024 та зареєстровано в ТСЦ 4649 у встановленому порядку. При реєстрації було надано сертифікат відповідності № UA.014.7813-24, виданий 06.02.2024 призначеним органом із сертифікації КТЗ, їх частин та обладнання відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 03.12.2019 №841 (номер призначеного органу із сертифікації UA.CTR.014) ТОВ «КСЦ-Конкорд» (атестат акредитації №1О346 від 04.10.2019, код ЕДРПОУ 38708538), який підтверджує, що даний колісний транспортний засіб, «може бути зареєстровано і/або допущено до участі у дорожньому русі без виконання подальших процедур затвердження». На думку позивача постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною та необгрунтованою, так як відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності винесеної постанови. Тому вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення та просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.11.2024 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.12.2024 року відкрито провадження по справі.

28.01.2025 року до суду подано клопотання представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Чернеша О.Г. про залучення у справі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідно до вимог ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. У разі якщо позов подано до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, суд до ухвалення рішення у справі замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Суд вважає за можливим залучити до участі у справі другого відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

13.03.2025року наадресу Галицькогорайонного судум.Львова надійшоввідзив напозовну заяву,відповідно доякого представниквідповідача проситьсуд відмовитиу задоволенніпозовних вимог,так якпостанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам закону, не спростована належними та допустимими доказами.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Відповідач інспектор 2 взводу 1 роти 1 батальйону полку-2 Управління патрульної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції Усатюк С.Л. у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду шляхом скерування смс-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

У відповідності до положеньст. 1 КУпАП, завданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судом встановлено, що 20.11.2024 року інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону полку-2 Управління патрульної поліції у м. Києві старшим лейтенаном поліції Усатюком С.Л. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адмінстративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3517473, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 20.11.2024 року о 23 год. 37 хв. за адресою: м. Київ, Набережна Дніпровська, 33, ОСОБА_1 керував автомобілем, у якого задні покажчики повороту червоного кольору, що не відповідає вимогам ДСТУ 3649:2010, чим порушив п.31.1. ПДР - Технічний стан т/з та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст.9, ст.10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно дост. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2-4 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначенихчастиною другоюцієї статті,повинна міститивідомості про: дату,час імісце вчиненняадміністративного правопорушення; транспортнийзасіб,який зафіксованов моментвчинення правопорушення(марка,модель,номерний знак); технічнийзасіб,яким здійсненофото абовідеозапис (якщотакий записздійснювався); розмірштрафу тапорядок йогосплати; правовінаслідки невиконанняадміністративного стягненнята порядокйого оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначенихчастинами другоюітретьоюцієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення складена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адмінстративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3517473 від 20.11.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно з ч. 1 ст.121КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Згідно статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюютьПравила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001року №1306 (далі - ПДР).

Згідноп. 1.3 ПДРУкраїни, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДРУкраїни встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 20.11.2024 року о 23 год. 37 хв. за адресою: м. Київ, Набережна Дніпровська, 33, ОСОБА_1 керував автомобілем, у якого задні покажчики повороту червоного кольору, що не відповідає вимогам ДСТУ 3649:2010, чим порушив п.31.1. ПДР - Технічний стан т/з та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів

Відповідно до пункту 31.1 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Підпунктом «а)» пункту 31.4.3. ПДР України визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів у яких кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Статтею 1 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затвердженими наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 № 630 закріплено, що цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (надалі - КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси).

У відповідності до п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 кількість, колір та наявність приладу зовнішнього світлового на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1, зокрема: колір покажчику повороту передній, бічний, задній має бути - «Автожовтий».

Тобто чинним національним стандартом встановлено обов`язкову вимогу до кольору покажчика повороту, а саме він має бути автожовтим.

У свою чергу, частиною першою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).

Згідно частин першої та четвертої статті 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.

Відтак, транспортні засоби повинні мати зовнішні світлові прилади, які повинні відповідати вимогам конструкції транспортного засобу, у разі переобладання - вказані зміни повинні бути відображені у реєстраційних документах.

Керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою настання відповідальності, передбаченої частиною першою статті 121 КУпАП.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).

Відповідно до пункту 10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, перша державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України з метою вільного обігу, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов`язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 року №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин на обладнання», сертифікат відповідності видається: виробником або його уповноваженим представником - резидентом України на кожний транспортний засіб, тип якого відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу; уповноваженими органами або визначеними Міністерством інфраструктури України органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні.

Пунктом 1.2 наказу Мінінфраструктури від 17.08.2012 №521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання» передбачено, що на кожен колісний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

Суд не бере до уваги посилання позивача на ДСТУ UN/ECE R48-02:2002, оскільки наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.11.2016 № 392 з 01.01.2017 скасовано ДСТУ UN/ECE R 48-02:2004 "Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення пристроїв освітлення та світлової сигналізації». Тобто на момент притягнення позивача до відповідальності відповідний стандарт втратив чинність.

Позивач зазначає, що придбав транспортний засіб 08.02.2024 року та зареєстрував у встановленому порядку. При реєстрації було надано сертифікат відповідності № UA.014.7813-24, виданий 06.02.2024 року.

Однак, посилання позивача на сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження транспортного засобу № UA.014.7813-24, виданий 06.02.2024 року не може взяти до уваги, так як такий був складений 06.02.2024, в той час як позивача притягнуто до адміністративної відповідальності 20.11.2024. Сертифікат відповідності складений більш ніж за дев`ять місяців не спростовує обставин наявності покажчика повороту червоного кольору.

У відповідності до пункту 1 Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 №607 (далі - Порядок №607), цей Порядок визначає процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (далі - переобладнання транспортного засобу).

Пунктом 3 Порядку №607 передбачено, що переобладнання транспортного засобу проводиться суб`єктом господарювання, який має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, або власником такого засобу в індивідуальному порядку.

Згідно з п. 5 Порядку №607, для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу, в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання.

Пунктом 6 Порядку №607 визначено, що спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.7 Порядку №607, за результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.

Таким чином, нормами Порядку №607 чітко визначено процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що на момент події правопорушення, а саме 20.11.2024 року, покажчики повороту у транспортному засобі «FORD ESCAPE» д.н.з. НОМЕР_2 , не відповідали вимогам стандартів ДСТУ 3649:2010

При цьому, суд враховує, що Кодекс адміністративногосудочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами обставини, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач не спростував правомірності ухваленої постанови щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення пункту 31.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 121 КУпАП України.

Таким чином, підстави позову, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, останнім не спростовано.

Відповідно до ч. 1 ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.ч. 1-3 ст.73КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення винесена у відповідності до вимог чинного законодавства та за наявності обставин, що підтверджують вину особи.

Доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

При цьому, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, надав суду належні і допустимі докази, що свідчать про правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Таким чином,суд дійшоввисновку провідсутність підставдля задоволенняпозову,оскільки оскаржуванапостанова винесенауповноваженою особою,яка малаправо розглядатисправу проадміністративне правопорушеннята застосуватиадміністративне стягненняза вищевказанеправопорушення,доказів,які малиспростувати фактнаявності адміністративногоправопорушення таобставин,що виключаютьадміністративну відповідальністьу межахрозгляду даноїсправи наданоне булоі судомтаких обставинне встановлено.

У зв`язку із відмовою в позові судові витрати зі сплати судового збору до відшкодування позивачу не підлягають (ст.139 КАС України).

Керуючись ч. 3 ст.243, ст. 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону полку-2 Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Усатюка Сергія Леонідовича (адреса: 03048, м. Київ, вул. Св. Хороброго, 9), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, ЄДРПОУ:40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 28.03.2025 р.

Суддя В.Є. Радченко