Рішення № 126216599, 31.03.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/2604/25

Справа №760/14793/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Усатової І.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В

У липні 2023 року АТ «Райффайзен Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованість, яка складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом: 64 104,00 гривень; заборгованості за недозволеним овердрафтом: 7 302,06 гривень.

В обґрунтування позову вказало, що АТ «Райффайзен Банк» є правонаступником АТ «Райффайзен Банк Аваль».

09.06.2021 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/2563/82/1118995, згідно умов якої кредитор зобов?язався надавати позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору в межах поточного ліміту на дату початку кредитування 50 000,00 гривень строком на 48 місяців під 45,0 % річних, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов?язання в порядку та строки, визначенні заявою-договором.

Згідно умов п. 1.3. заяви - договору, з дати початку кредитування, банк надав клієнту, в межах поточного ліміту, кошти у сумі: 50 000,00 гривень (кредит). Кредит надавався, шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР та/або шляхом договірного списання банком коштів кредиту КР у випадках, визначених договором.

Метою кредиту є: придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов?язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов?язків найманого працівника (копія виписки по картковому рахунку додається) (п. 1.1 заяви-договору).

У розрахунку заборгованості від 03.05.2023 відображено, що 30.08.2022 було збільшено кредитний ліміт з 50 000,00 грн. на 56 723,00 грн., 16.12.2022 відбулася зміна кредитного ліміту з 56 723,00 грн. на 64 104,00 грн.

Відповідно до умов п. 4.1. заяви - договору сторони погодили, що проценти за договором будуть нараховуватися в порядку, визначеному п. п. 2.5. 1- 2.5.4 п. 2.5. Статті 2 розділу 6 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно умов п. 4.2. заяви - договору клієнт зобов?язаний сплачувати банку обов?язковий щомісячний платіж за користування кредитом у розмірі 5 (п?ять) відсотків від власної заборгованості перед банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом в т.ч. недозволеного овердрафту визначається пунктами 2.5.5.-2.5.13. пункту 2.5. Статті 2 Розділу 6 Правил клієнт зобов?язався здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення строку кредиту, а у разі його подовження в останній робочий день строку користування кредитом.

Відповідно до умов п. 8.2 заяви - договору позичальник підтвердив, що він ознайомлений з чинною редакцією Правил. Клієнт визнав та підтвердив, що на взаємовідносини сторін за цією заявою - договором поширюється положення договору, Правил, в тому числі розділів 2, 6 Правил. Клієнт зобов?язався дотримуватись умов договору, правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування карткових рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї заяви - договору клієнт підтвердив, що до відносини сторін за цією заявою застосовуються всі положення договору, в тому числі розділів 2,6 Правил так само як би текст Правил був би власноруч підписаний клієнтом.

Проте, всупереч вимогам п. 4.2 заяви - договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов?язання, а саме: не здійснював сплату банку обов?язкового щомісячного платежу за користування кредитом та відсотків за користування кредитним коштами, у зв?язку з чим станом на 03.05.2023 заборгованість останнього перед АТ «Райффайзен Банк» за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна катка» № 010/2563/82/1118995 від 09.06.2021 становить 71 406,06 гривень, яка складається з:

- заборгованості за дозволеним овердрафтом: 64 104,00 гривень;

- заборгованості за недозволеним овердрафтом: 7 302,06 гривень;

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

04 липня 2023 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Усатову І.А.

11 липня 2023 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику(повідомлення) сторін.

23 серпня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме відповідачем підписано електронним цифровим підписом заяву про приєднання до умов, тарифів АТ «Райффайзен Банк».

Також, як зазначає сторона відповідача, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, їх розмір та порядок нарахування.

Позивачем, як вважає відповідач, не доведено, що при підписанні анкети-заяви від 10 січня 2022 року №014-RO-82-123216244 відповідач була обізнана, погодилася та приєдналася до умов і правил в редакції, на яку посилається позивач, як невід`ємні частини договору.

На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

Також, просив застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності, заначив, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог стягнення неустойки застосовується позовна давність один рік. Стягнути неустойку можна лише в межах спеціальної позовної давності, яка обчислюється за загальними правилами визначення строків, від дня порушення грошового зобов`язання. Позовна давність спливла до додаткової вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, відтак, не може бути стягнута неустойка, нарахована на суму заборгованості за вимогами, щодо яких позовна давність була пропущена.

Також зазначає, що пеня, штрафні санкції можуть бути нараховані тільки за шість місяців, тому просить відмовити в задоволенні нарахованої пені по договору та штрафних санкцій нарахованих до ст. 625 ЦК України.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що 09 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Райффайзен Банк» і підписала заяву про акцепт Публічної пропозиції/Угоду №CMDPI-1548993.

Відповідно до цієї угоди відповідач прийняла публічну пропозицію банку про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у правилах банківського обслуговування фізичних осіб, що оприлюднені та знаходяться на сайті банку.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що 09 червня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/2563/82/1118995, згідно умов якої кредитор зобов?язався надавати позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору в межах поточного ліміту на дату початку кредитування 50 000,00 гривень строком на 48 місяців під 45,0 % річних.

Згідно умов п. 1.3. заяви - договору, з дати початку кредитування, банк надав клієнту, в межах поточного ліміту, кошти у сумі: 50 000,00 гривень (кредит). Кредит надавався, шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР та/або шляхом договірного списання банком коштів кредиту КР у випадках, визначених договором.

У розрахунку заборгованості від 03.05.2023 відображено, що 30.08.2022 було збільшено кредитний ліміт з 50 000,00 грн. на 56 723,00 грн., 16.12.2022 відбулася зміна кредитного ліміту з 56 723,00 грн. на 64 104,00 грн.

Відповідно до умов п. 4.1. заяви - договору сторони погодили, що проценти за договором будуть нараховуватися в порядку, визначеному п. п. 2.5. 1- 2.5.4 п. 2.5. Статті 2 Розділу 6 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно умов п. 4.2. заяви - договору клієнт зобов?язаний сплачувати банку обов?язковий щомісячний платіж за користування кредитом у розмірі 5 (п?ять) відсотків від власної заборгованості перед банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом в т.ч. недозволеного овердрафту визначається пунктами 2.5.5.-2.5.13. пункту 2.5. Статті 2 Розділу 6 Правил клієнт зобов?язався здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення строку кредиту, а у разі його подовження в останній робочий день строку користування кредитом.

Відповідно до умов п. 8.2 заяви - договору позичальник підтвердив, що він ознайомлений з чинною редакцією Правил. Клієнт визнав та підтвердив, що на взаємовідносини сторін за цією заявою - договором поширюється положення договору, Правил, в тому числі Розділів 2, 6 Правил. Клієнт зобов?язався дотримуватись умов договору, Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування карткових рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї заяви - договору клієнт підтвердив, що до відносини сторін за цією заявою застосовуються всі положення договору, в тому числі Розділів 2,6 Правил так само як би текст Правил був би власноруч підписаний клієнтом.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував - не здійснював щомісячними платежами погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, у зв`язку з чим станом на 03 травня 2023 року утворилась заборгованість відповідача перед АТ «Райффайзен Банк» за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна катка`в розмірі 71 406,06 грн.

АТ «Райффайзен Банк» надіслав позичальнику вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до змісту вимоги банк вимагав від ОСОБА_1 не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї вимоги здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі зі сплатою процентів у сумі 71 406, 06 грн. Якщо протягом встановленого вище строку боржником буде усунуто порушення умов Кредитного договору, в частині сплати простроченої кредитної заборгованості (за кредитом та відсотками), то дана вимога втрачає чинність.

Вказану вимогу АТ «Райффайзен Банк» направило за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей про вручення згідно трекінгу 0600026520387, поштове відправлення не вручене під час доставки.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 03 травня 2023 року заборгованість позичальника перед банком за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна катка» складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом - 64 104,00 гривень; заборгованості за недозволеним овердрафтом - 7 302,06 гривень; в тому числі прострочена заборгованість із щомісячного обов?язкового внеску - 2 499,55 гривень.

У статті 525 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині другій статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилом статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Крім того, згідно з ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Підписавши заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту "Кредит готівкою" електронним підписом, відповідач добровільно погодилась у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та відсотки за користування кредитом.

Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі № 284/157/20-ц та від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

Верховний Суд у постанові від 26 грудня 2019 року по справі № 467/555/19, враховуючи, що шляхом ознайомлення відповідача під підпис з паспортом споживчого кредиту між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до умов п. 1.4. заяви-договору сторони встановили, що у разі настання передбачених підпунктом 3.6.2. пункту 3.6. Статті 3 Розділу 6 Правил обставин дефолту, банк має право відмовити клієнту в наданні кредиту (з припиненням зобов`язання банка надати кредит) та/або вимагати дострокового виконання клієнтом зобов`язань за кредитом, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, пені та інших платежів за кредитом, про що направляє клієнту письмове повідомлення. На письмову вимогу банка, клієнт зобов`язаний здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитом у відповідності до умов, зазначених в письмовому повідомленні банка. У разі невиконання цієї вимоги, банк має право пред`явити вимогу поручителям та/або вжити заходи для стягнення заборгованості клієнта за кредитом, які не суперечать законодавству України (витяг з Правил Банківського обслуговування фізичних осіб в АТ "Райффайзен Банк Аваль").

Суд зазначає, що сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі питання дострокового повернення кредиту, тобто зміни строку виконання основного зобов`язання, та визначили умови такого повернення.

З аналізу вищенаведених пунктів кредитного договору слідує, що безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання є виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмової вимоги про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитом.

За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб`єкта - кредитора, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.

Враховуючи, що вимоги кредитора та взяті позичальником зобов`язання за кредитним договором в добровільному порядку не виконані на час ухвалення судом рішення, а також частину другу статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Тому непред`явлення повідомлення (вимоги) про дострокове виконання зобов`язання з повернення кредиту, чи в разі її направлення: до встановленої дати дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів, або до закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення, саме по собі не є необхідною умовою подальшого задоволення позову.

Направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Не направлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд - виконати боржником обов`язок з дострокового повернення кредиту.

Вказаний висновок міститься у постанові від 27 березня 2019 року Великої Палати Верховного Суду у справі № 521/21255/13-ц.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

Згідно пункту 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання, розрахункові рахунки.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Наявна в матеріалах справи виписка по рахунку, за яким обліковуються кошти клієнта банку, в сукупності з іншими доказами, зокрема, наданим розрахунком заборгованості, де вказано, що заборгованість за кредитом становить 71 406,06 грн, що складається з заборгованості за дозволеним овердрафтом - 64 104,00 гривень; заборгованості за недозволеним овердрафтом - 7 302,06 гривень; в тому числі прострочена заборгованість із щомісячного обов?язкового внеску - 12 499,55 гривень, підтверджує заборгованість відповідача за виданим кредитом.

Виписки з клієнтського рахунку, наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором, дають підстави для висновку, що банк правомірно звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення заборгованості, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідач по справі у повному обсязі здійснив погашення заборгованості за наданим кредитом.

Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, провадження № 61-20799св19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, провадження № 61-18967св20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, провадження № 61-2904св21.

Відповідач підписавши заяву-договір про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна катка» № 010/2563/82/1118995, за яким кредитор надав позичальнику кредит у сумі 50 000,00 грн. відповідач також був обізнаний про фіксовану процентну ставку в розмірі 45,0 % річних.

В своєму рішенні у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (RuizTorija v. Spai№) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, ЄСПЛ зазначив про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню.

Що стосується заперечень представника відповідача, які викладені у відзиві, судом до уваги не приймаються, оскільки стосуються анкети-заяви від 10 січня 2022 року №014-RO-82-123216244, що була предметом розгляду у цивільній справі №760/12200/23, як слідує з огляду Єдиного державного реєстру судових рішень.

Також представник відповідача у своєму відзиві зазначає про застосування строку позовної давності стосовно пені та штрафних санкцій нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, але у позові відсутні такі позовні вимоги.

За приписами ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивачем при подачі позову було понесено витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 220, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (адреса: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4а, ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/2563/82/1118995 від 09.06.2021 в сумі 83620,65 грн. 71 406,06 гривень, яка складається з: заборгованості за дозволеним овердрафтом - 64 104,00 грн.; заборгованості за недозволеним овердрафтом - 7 302,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (адреса: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4а, ЄДРПОУ 14305909) компенсацію понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, в розмірі суми судового збору 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Усатова