Вирок № 126208760, 28.03.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/140/25

1-кп/189/207/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024041540000592 від 23.11.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівка Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, має повну загальну середню освіту, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2024 року ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел близько 14:00 години, з метою незаконної порубки дерев у полезахисних лісових насадженнях, а також з метою подальшого перевезення та збуту незаконно зрубаних дерев, на автомобілі марки ВАЗ, модель - 21011, номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору, належний ОСОБА_5 , до якого було приєднано причеп марки «ПА» моделі «004» номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , прибув у полезахисну лісосмугу, розташовану на березі р. Вовча, біля с. Катеринівка Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області на земельній ділянці орієнтовною площею 2 га, яка знаходиться у комунальній власності Покровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, де, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи дії всупереч:

- ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України, згідно якої до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного тип) площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі;

- п.п. 3 п. 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05,2007 №733, який до лісів відносить також захисні ліси; пп. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 року №733, відповідно до якого до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів);

- п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів;

- ч. 3 ст. 67 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети;

- ч. 4 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якої Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України;

- ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно;

- п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, згідно якого лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;

- п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 року, яким передбачено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;

- п. 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 року, згідно якого лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем,

не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев, заготівлю деревини, спеціальне використання лісових ресурсів, без проведення обліку уповноваженими органами дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, без встановлення йому строків здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строків і способів очищення лісосік від порубкових решток, а також без здійснення плати, яка нараховується за використання лісових ресурсів, діючи незаконно, умисно, з корисливого мотиву, усвідомлюючи протиправність своїх дій, які призведуть до настання суспільно - небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою подальшого перевезення та збуту лісових ресурсів, заздалегідь заготовленим знаряддям, яке було необхідне для здійснення порубки та розпилу стовбурів дерев, а саме за допомогою бензинової пилки марки «CRAFT-TEC СТ-5000», у період часу з «10» години «00» хвилин по «14» годину «00» хвилин (більш точного часу не встановлено) 22.11.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев у полезахисних лісових насадженнях, з метою подальшого перевезення лісових ресурсів, здійснив незаконну порубку 6 (шести) дерев породи «клен» з діаметрами стовбуру в місці спилу: 20 см., 19 см., 12 см., 26 см., 19 см., 30 см., та 6 (шести) дерев породи «акація» з діаметрами стовбуру в місці спилу: 11 см., 16 см., 17 см., 34 см., 34 см., 12 см., відділивши стовбури дерев від коріння, до стадії припинення росту, після чого, за допомогою вказаної пилки, відділив гілки дерев від їх стовбурів, розпиляв стовбури спиляних дерев на фрагменти, які завантажив до причепа марки «ПА» моделі «004» номерний знак НОМЕР_2 , та транспортував їх по території Покровської селищної ради, однак при цьому злочинні дії ОСОБА_4 були зупинені працівниками поліції.

Своїми протиправними діями, а саме, внаслідок незаконної порубки дерев породи «клен» та «акація» у загальній кількості 12 (дванадцяти) штук у полезахисному лісовому насадженні, що знаходиться на березі р. Вовча, біля с. Катеринівка Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 заподіяв Покровській селищній раді в особі виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, майнову шкоду, яка згідно висновку експерта №3347-24 від 03.12.2024 року становить 40 727,13 грн. (сорок тисяч сімсот двадцять сім гривень 13 копійок), що відповідно до примітки 1 ст. 246 КК України, у двадцять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є істотною шкодою.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 показав, що 22.11.2024 року, близько о 11:00 годині, він поїхав до р. Вовча в с. Катеринівка, де спиляв дерева, а саме, 6 кленів та 6 акацій, розпилявши їх на менші частини, після чого на автомобілі з причепом, які попросив у знайомих поїхав до селища Покровське, але по дорозі був зупинений працівниками поліції біля магазину в селі Цикове. У скоєному щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст.349КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст. ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений вчинив нетяжкий злочин.

Обставинами, які згідно зі ст.66КК України пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяннярозкриттю кримінальногоправопорушення.

Обставини, які згідно зі ст.67КК України обтяжують покарання обвинуваченому не встановлені.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, з місця проживання характеризується нейтрально, раніше не судимий.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 246 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Представник потерпілого Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 заявила цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яким просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 40727,13 гривень.

В судове засідання представник потерпілого не з`явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила задовольнити.

Цивільний позов представник потерпілого ОСОБА_7 обґрунтувала тим, що своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив Покровській селищній раді Синельниківського району Дніпропетровської області майнову шкоду в розмірі 40727,13 грн., яка підлягає відшкодуванню.

В судовому засіданні цивільний відповідач/обвинувачений ОСОБА_4 заявлений позов визнав.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.127КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч. 1 ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.11ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, що кореспондується з нормами ст. 1177 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

У даному випадку судом, справу, згідно ст. 337 КПК України, розглянуто у межах висунутого/пред`явленого обвинувачення та визнано доведеним, що внаслідок злочинних дій цивільного відповідача потерпіла сторона понесла матеріальні збитки, що підтверджується, зокрема, висновком експерта.

Суд, з урахуванням наданих йому у судовому засіданні доказів, вважає доведеним спричинення цивільним відповідачем ОСОБА_4 матеріальної шкоди цивільному позивачу в розмірі 40727,13 грн.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України, під час ухвалення судового рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів. Відповідно до пунктів 1, 2 вказаної норми конфіскуються гроші, цінності та інше майно, які були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або призначалися чи використовувалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, крім випадків коли власник чи законний володілець не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до частини 1 статті 96-1КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1ч.2ст.96-1КК Україниспеціальна конфіскаціязастосовується напідставі обвинувального вироку суду.

За положеннями п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України,спеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майнобули предметомкримінального правопорушення,крім тих,що повертаютьсявласнику (законномуволодільцю),а уразі,коли йогоне встановлено,-переходять увласність держави ; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Таким чином, з огляду на вказані законодавчі норми спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбачених КК України у випадках - до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання.

Вирішуючи питання про долю речового доказу бензопили зеленого кольору CRAFT-TEC CT-5000, яка належить обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, якими передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та вважає, що зазначені предмети підлягають конфіскації у власність держави.

У той же час, під час судового розгляду встановлено, що речові докази, а саме, автомобіль синього кольору марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 та причіп легковий-В синього кольору, номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , фактично перебували у тимчасовому користуванні обвинуваченого ОСОБА_4 та прокурором не було доведено, що законні власники зазначених речових доказів знали чи могли би знати про незаконне використання автомобіля та причіпу, що було б підставою для їх конфіскації.

Згідно з ч. 2 ст.124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст.100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, і визначити йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно ст. 76 КК України.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь бюджету Покровської селищної ради в особі фінансового відділу виконавчого комітету Покровської селищної ради грошові за заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 40727,13 грн. (сорок тисяч сімсот двадцять сім гривень 13 коп.) на рахунок UA 788999980333139331000004489. код ЄДРПОУ - 37988155, ГУК у Дн-кій обл/ТТсПокровс/24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судової економічної експертизи №3347-24 від 11.12.2024 року в сумі 3786,40 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 40 коп.).

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2КК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціальну конфіскацію майна, яке було використане як знаряддя вчинення злочину, в зв`язку з чим речовий доказ по справі: бензопилу зеленого кольору CRAFT-TEC CT-5000, яка належить обвинуваченому ОСОБА_4 - конфіскувати у власність держави.

Речові докази:

- автомобіль синього кольору марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_5 повернути законному власнику ОСОБА_5 ;

- причіп легковий-В синього кольору, номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 повернути законному власнику ОСОБА_6 ;

- близько 1,5 кубів розпиляних стовбурів дерев породи «клен» та «акація» у вигляді кругляків різних діаметрів від 34 см до 11 см передати за належністю Покровській селищній раді Синельниківського району Дніпропетровської області;

- СД диск з записом зберігати при матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394частини 2Кримінального процесуальногокодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_1