Об”єднана справа № 1-9/10
В И Р О К
ІМ”ЯМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 РОКУ
ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
в складі: головуючого - судді МОЧУЛЬСЬКОЇ Л.Т.,
при секретарі БЕЛІНСЬКІЙ С.І.,
з участю прокурора ЖЕРЕБНЮКА А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Липовець кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, одруженого, раніше судимого:
- 12.09.2000 року вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ст..ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 81 ч.3, 17 ч.2, 140 ч.2, 42 КК України до 4 років позбавлення волі із конфіскацією майна; 18.09.2001 року звільненого умовно-достроково із невідбутим строком 2 роки 7 місяців 10 днів;
- 25.04.2002 року вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України, до 4 років позбавлення волі на підставі ст.. 71 КК України; 04.02.2005 року звільненого умовно-достроково із невідбутим строком 1 рік 2 місяці 28 днів;
- 03.09.2007 року вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ст.395 КК України, до штрафу в прибуток держави в сумі 510 грн.;
- 14.11.2008 року вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ст. 395 КК України, до 4 місяців арешту;
- 22.05.2009 року вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч.1 ст.296 КК України, до 2 місяців арешту;
-15.03.2010 року вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч.1 ст.186, ч.2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, відбуває покарання в Вінницькій виправній колонії № 86 УДДУПВП у Вінницькій області ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ст. 395 КК України;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_5, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, одруженого, судимого:
- 03.09.2003 року вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч.2 ст.185 КК України, до 2 років обмеження волі, на підставі амністії звільнений від покарання;
-18.05.2009 року вироком Калиновського районного суду Вінницької області за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України, тривалістю в два роки; 23.04.2010 року постановою Липовецького районного суду скасовано звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбуття покарання в місця позбавлення волі; відбуває покарання у Піщанській виправній колонії № 59 УДДУПВП у Вінницькій області,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та жителя АДРЕСА_6, українця, освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого
- 19.11.1999 року вироком Калинівського районного суду за ст. ст.. 229-6 ч.2, 229-2 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки, штраф 170 грн.;
- 03.05.2001 року вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч.2 ст. 206 КК України до 2 років позбавлення волі , на підставі постанов Надворнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.10.2001 року та 05.03.2002 року - ОСОБА_4 вважати засудженим за ч.1 ст. 296 КК України до 3 років обмеження волі, зарахувавши строк утримання в місцях позбавлення волі; звільненого 22.03.2002 року умовно-достроково із невідбутим строком 1 рік 4 місяці 29 днів;
- 09.07.2004 року вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ст. ст.185 ч.3, 395,70,81,71 КК України до 5 років позбавлення волі; 11.09.2007 року постановою Вінницького районного суду Вінницької області невідбуту частину строку покарання замінено на обмеження волі на 1 рік 6 місяців; звільненого 12.03.2008 року умовно-достроково із невідбутим строком 11 місяців 13 днів,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ст. 395 КК України
В С Т А Н О В И В:
05.04.2009 року біля 23 години, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6, маючи намір на таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, шляхом зривання навісного замка проникли в гараж ОСОБА_7, що розташований в смт.Турбів Липовецького району Вінницької області по вул. Кар'єрній 14/10 , звідки таємно викрали моторолер «Сузукі Адреса,» вартістю 2775 гривень.
Крім цього, ОСОБА_4, достовірно знаючи, що Липовецьким районним судом відносно нього 17 квітня 2009 року встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, згідно якої встановлені обмеження, пов'язані з забороною залишення постійного місця проживання, виїзду з території Липовецького району та відвідуванням кафе та барів , в період часу з 3 по 6 травня 2009 року самовільно залишив своє постійне місце проживання в АДРЕСА_6 з метою ухилення від адміністративного нагляду.
05 травня 2009 року біля 02.00 години ОСОБА_4 та ОСОБА_1, за попередньою змовою між собою, маючи намір на крадіжку чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом зриву металевої решітки на вікні тильної сторони проникли у приміщення магазину № 3, який належить СТ «Кооператор» та розташований по вул.. Миру, 61 в смт. Турбів, Липовецького району, Вінницької області, звідки викрали: жувальні гумки «Орбіт» в кількості 60 шт. вартістю 3 гривні 20 коп. на суму 192 гривні; морозиво «Каштан» в кількості 30 пачок вартістю 2 гривні 70 коп. за кожну, на суму 81 гривня; консерви «Шпроти» в кількості 12 банок вартістю 8 гривень за кожну, на суму 96 гривень; консерви «Сардина»» в кількості 8 банок вартістю 8 гривень 20 коп. за кожну, на суму 65 гривень 60 коп.; згущене молоко в кількості 8 банок вартістю 7 гривень 80 коп. за кожну, на суму 62 гривні 40 коп.; шампанське «Мускатне» в кількості 6 пляшок вартістю 24 гривні за кожну, на суму 176 гривень; коньяк «Шабо» в кількості 4 пляшки вартістю 44 гривні за кожну, на суму 176 гривень; коньяк «Херсонес» в кількості 3 пляшки вартістю 44 гривні за кожну, на суму 132 гривень; запальнички в кількості 45 шт. вартістю 2 гривні 80 коп. за кожну, на суму 126 гривень; анчоуси сушені в кількості 30 пачок вартістю 3 гривні за кожну, на суму 90 гривень; насіння соняшникове в кількості 60 пачок вартістю 1 гривня 30 коп. за кожну, на суму 78 гривень; горілка «Холодний яр» в кількості 8 пляшок, вартістю 24 гривні за кожну, на суму 192 гривні,;вино «Таврида» (1 л.) в кількості 12 пакетів вартістю 12 гривень за кожний, на суму 144 гривні; горілка «Немирів» в кількості 2 пляшки вартістю 23 гривні за кожну, на суму 46 гривень; морозиво «Ріжок» в кількості 16 пачок, вартістю 4 гривні 80 коп. за кожне на суму 76 гривень 80 коп.; шоколад «Корона з лісовим горіхом» в кількості 17 плиток вартістю 7 гривень 50 коп. за кожну, на суму 127 гривень 50 коп.; шоколад «Корона» в кількості 25 плиток вартістю 6 гривень 50 коп. за кожну, на суму 162 гривень 50 коп.; морозиво «Жара» в кількості 25 пачок, вартістю гривня 90 коп. кожне на суму 47 гривень 50 коп.; вино «Лідія» (0,7 л.) в кількості 4 пляшок вартістю 13 гривень 20 коп. за кожну, на суму 32 гривні 80 коп.; карамель «Гусячі лапки» в кількості 6 кг., на суму 22 гривні за кожен, на суму 132 гривні; жувальні гумки «Орбіт-професіонал» в кількості 20 шт. вартістю 4 гривні 24 коп. за кожну на суму 84 гривні 90 коп., а всього вчинили крадіжку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2310 гривень.
Також, в кінці жовтня 2009 року біля 18:00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_10, за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за відсутності власника у квартирі ОСОБА_11, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, маючи намір на крадіжку чужого майна, - викрали з даної квартири телевізор «Самсунг», вартістю 942,20 грн., завдавши таким чином ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
10 листопада 2009 року близько 15 години , ОСОБА_1 перебуваючи в смт. Турбів Липовецького району Вінницької області в стані алкогольного сп'яніння поблизу залізничної станції Турбів, вирішив вчинити крадіжку чужого майна.
Здійснюючи свій злочинний намір, він прийшов до підсобного приміщення , яке розташоване на 20 кілометрі ст. Турбів Південно-Західної залізниці , що належить Вінницькій дистанції колії і використовується для зберігання колійного інструменту та деталей верхньої будови колії, де впевнившись у відсутності інших осіб, підійшов до задньої стіни даного приміщення, - руками відірвав дошку під дахом і через отвір, який утворився в результаті відривання дошки, проник в приміщення та викрав з нього 20 метрів телефонного кабелю марки ТПП ЭП 50x2x0,4, вартістю 20 гривень за один погонний метр, який на праві приватної власності належить майстру Вінницької дистанції колії ОСОБА_12.
Забравши викрадене майно, ОСОБА_1 розпорядився ним на власний розсуд і таким чином своїми умисними діями спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_12 на загальну суму 400 гривень.
Крім цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, попередньо домовившись між собою, 06 січня 2010 року біля 21:00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на викрадення чужого майна, викрали з підсобного приміщення та території домогосподарства, яке належить ОСОБА_13, 1926 р.н., та розташоване за адресою: АДРЕСА_7, будівельну одноосьову тачку вартістю 290 грн., шість металевих листів загальною вартістю 48,60 грн., металеву сітку «рябіца» вартістю 100 грн., металеву сітку до ліжка вартістю 50 грн., дрова вартістю 4,15 грн. Викраденим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпорядились на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_13 матеріальний збиток на загальну суму 492,75 грн.
09 лютого 2010 року біля 14:00 год. поблизу базарної площі в м. Липовець, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1, попередньо домовившись між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на відкрите незаконне присвоєння чужого майна із застосуванням фізичної сили, нанесли удари по голові та тілу ОСОБА_14 та спричинили тілесні ушкодження, які не є небезпечні для життя та здоров'я, після чого, коли ОСОБА_14 не міг чинити опору, зняли з нього темно-коричневу шкіряну куртку вартістю 450,00 грн., чим завдав йому матеріальної шкоди на вказану суму.
Також, ОСОБА_2 23.12.2009 року постановою Липовецького районного суду був встановлений адміністративний нагляд із застосуванням обмежень пов'язаних із забороною залишення постійного місця проживання, виїзду з території Липовецького району та відвідуванням кафе та барів, проте ОСОБА_2, знаючи про встановлені заборони, маючи намір на порушення адміністративного нагляду, 04.03.2010 року біля 8:00 год. залишив територію Липовецького району та поїхав у м. Вінницю, де перебував та був відсутнім за постійним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_8, до моменту затримання його працівниками міліції - 08.03.2010 року.
Відносно ОСОБА_6 про його обвинувачення у вчиненні 05.04.2009 року злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та щодо ОСОБА_10 про його обвинувачення у вчиненні в жовтні 2009 року злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України матеріали справи виділені в окремі провадження в зв»язку з оголошенням їх розшуку.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні, не оспорюючи фактичних обставин по справі та зібраних доказів, вину свою у вчиненні всіх інкримінованих йому злочинів визнав повністю. Суду пояснив по епізоду від 05.05.2009 року, що 04 травня 2009 року біля 20.00 години він проходив через парк біля будинку культури в смт. Турбові Липовецького району. Проходячи біля будинку його знайомого ОСОБА_15, побачив на подвір'ї останнього ОСОБА_4 та зайшов до них. В цей час, вони вдвох заливали бетоном підмурок і їх робота уже йшла до кінця. Закінчивши роботу, ОСОБА_15 віршів взяти спиртного та подякувати за роботу. На автозаправочній станції він з ОСОБА_4 придбали 0,5 л. горіли і повернулись до ОСОБА_15 Прийшовши, ОСОБА_15 зготував поїсти і на лавці у парку вони розпили вказану горілку. ОСОБА_15 пішов додому, а він з ОСОБА_4 залишились на лавці та розмовляли. Біля 02.00 години 05 травня 2009 року під час розмови вони вирішили проникнути у магазин, який розташований по вул. Миру біля цукрового заводу в смт. Турбові та викрасти спиртні напої та продукти харчування. Прийшовши до приміщення магазину, вони зайшли з тильної сторони та вилізли на добудову до приміщення магазину. Підійшовши до одного з вікон, яке розташоване майже під дахом і має розмір приблизно 70X70 см. вдвох ногами вони почали вибивати металеву решітку на вікні, скла на ньому не було. Наносячи удари ногами, решітка вигнулась в середину приміщення і утворився отвір, через який хлопці проникли у підсобне приміщення магазину. З підсобного приміщення вони вибили двері у торгівельний зал магазину. Знайшовши поліетиленові пакети, почали їх наповнювати товаром. Брали в основному горілчані вироби, а саме: горілку, вино, коняк, пиво. Яку кількість взяли не пам'ятає. Наповнивши два пакети товаром, вони вилізли з магазину і даний товар понесли у парк через дорогу від магазину. Зупинились біля приміщення селищного спортивного залу. ОСОБА_1 залишився з викраденим, а ОСОБА_4 сказав, що мало викрали і пішов ще раз сам до приміщення магазину. Приблизно через пів години ОСОБА_4 повернувся і приніс ще два великі пакети. Що в них знаходилось він в той час ще не бачив. Залишивши викрадене, вони удвох пішли до ОСОБА_16, який проживає на АДРЕСА_9 неподалік від магазину. Прийшовши, побачили, що ОСОБА_16 разом з ОСОБА_17 вживали спиртні напої. Забравши ОСОБА_16 вони втрьох пішли за викраденим, при цьому ОСОБА_16 взяв дома сумку. Забравши викрадений товар, вони його принесли до ОСОБА_16 додому і оглянувши, він бачив, що там була велика кількість спиртного, консерви, цукерки, жувальні гумки, запальнички, смажене насіння, горіхи та інший товар. Вони зразу ж сіли та почали вживати спиртне. Полягали спати під ранок. Прокинувся ОСОБА_1 біля 07.00 години і пішов на вулицю, де знаходився до вечора. Вечері він знову прийшов до ОСОБА_16 Там знаходились господар, ОСОБА_17, та ОСОБА_4, які перебували в стані алкогольного сп'яніння. З викраденого товару уже значної кількості не було, а точніше спиртного. Вони сіли і знову почали вживати спиртні напої. Під час вживання спиртного між ним і ОСОБА_17 виникла суперечка і вони побились. Потім лягли спати.Вранці, 06 травня 2009 року прийшли працівники міліції і його забрали, а ОСОБА_4 утік.
З приводу крадіжки телевізора ОСОБА_1 дав наступні показання. В кінці жовтня 2009 року біля 18:00 год. він разом із ОСОБА_10 пішов до їх знайомого ОСОБА_11. Прийшовши до його квартири за адресою: АДРЕСА_10, вони постукали у вхідні двері, які внаслідок цього самі відчинились. Чи були двері пошкоджені він не помітив. Вони думали, що господар є вдома, тому увійшли всередину. Коли вони виявили, що господаря немає дома, то домовились про спільне вчинення крадіжки телевізора «Самсунг». Вони обоє поклали телевізор на покривало та винесли його не вулицю. Він не бачив чи поклав ОСОБА_10 що-небудь в покривало крім телевізора. ОСОБА_1 викликав по телефону таксиста ОСОБА_18, який завіз їх разом із телевізором на вулицю ОСОБА_19. Потім він пішов до ОСОБА_20 та запропонував йому придбати у нього та ОСОБА_10 телевізор «Самсунг», на що той погодився та купив його за 300 грн. Отримані гроші ОСОБА_1 з ОСОБА_10 витратили на продукти харчування та спиртне.
По епізоду від 10.11.2009 року підсудний ОСОБА_1 пояснив, що 10 листопада 2009 року, знаходячись в смт. Турбів Липовецького району, він прийшов до свого односельця ОСОБА_21, який проживає в смт. Турбів за адресою: АДРЕСА_2. Коли він до нього прийшов, в нього дома перебували ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які разом з ОСОБА_21 розпивали горілку. Вони поспілкувались, і потім всі разом пішли до магазину, де купили ще 0,5 літра горілки, і знову повернулись додому до ОСОБА_21, в якого всі розпивали горілку. Потім ОСОБА_1 згадав, що забув купити цигарок і сказав, що піде до магазину купити цигарок, ОСОБА_22 сказав, що піде
разом з ним, після чого вони пішли до магазину, де купили цигарок. Біля 15 години, повертаючись додому до ОСОБА_21, вони проходили через залізничну станцію Турбів, де він поряд із цегляною будівлею помітив дерев'яну будівлю розмірами приблизно 3x4 метри, яка була побудована з дошок. Підсудний вирішив підійти до даної будівлі і подивитись що там знаходиться. До даної будівлі підійшов з тильної сторони, тобто із сторони глиняного кар'єру і через отвір між дахом і дошкою будівлі побачив, що зліва на стіні висить змотаний кабель в чорній ізоляції. Він вирішив викрасти його, з метою здачі на металобрухт, щоб отримати за нього гроші. Тоді ОСОБА_1 руками відірвав дошку даної будівлі і витягнув звідти змотаний кабель, який висів на стіні, та відволік його в сторону. ОСОБА_22 в цей час стояв неподалік від будівлі і бачив як він витягував кабель. Домовленості між ним і ОСОБА_22 про крадіжку кабелю не було, він коли йшов до даної будівлі сам не знав, що там є даний кабель і умисел на крадіжку в нього виник вже тоді, коли він його побачив через отвір між дахом та дошкою. Підсудний відволік даний кабель в яр, що поряд із кар'єром, і разом з ОСОБА_22 пішов додому до ОСОБА_21, в якого в цей час знаходився ОСОБА_23. Він повідомив, що в нього є кабель, який можна обпалити та здати в металобрухт. Де він взяв даний кабель - нікому не розповідав. Тоді ОСОБА_21 взяв в себе дома пів пляшки дизельного пального, щоб краще було обпалювати кабель, а також сокиру і вони пішли до яру, де ОСОБА_1 залишив кабель. Прийшовши до яру, вони порубали кабель на невеликі частини, розпалили багаття, в якому обпалили порубаний на шматки кабель. Кабелю було приблизно 20 метрів. Мідний провід який залишився від даного кабелю, коли він вистиг, склали в старий поліетиленовий пакет і понесли в пункт прийому металобрухту, що на залізничній станції Турбів, де ОСОБА_22 заніс мідний провід на ваги, і, повернувшись, повідомив, що мідний провід, тобто шматки мідного проводу заважили 3 кг. 200 грамм і приймальниця металу сказала трохи зачекати, що трохи пізніше дасть гроші за кабель. Коли вони чекали на гроші біля пункту прийому металобрухту, в цей час до них під'їхали працівники міліції, які забрали всіх чотирьох до лінійного відділення міліції на станції Вінниця .
Щодо грабежу куртки у ОСОБА_14 підсудний ОСОБА_1 пояснив, що 09 лютого 2010 року він вживав спиртні напої в кафе «Океан» разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_14. Біля 14:00 год. він з ОСОБА_2 вийшов з кафе та вони попрямували в сторону автобусної зупинки. Вони пройшли біля 100 м. і він чи ОСОБА_2, точно не пам'ятає хто саме, запропонував повернутись та попросити у ОСОБА_14 трохи грошей. Вони розвернулись та пішли назад, а ОСОБА_14 уже йшов їм на зустріч. Підсудний відійшов в сторону між кіосками до арки магазину, щоб не стояти у всіх на виду. ОСОБА_2 пішов назустріч ОСОБА_14, щоб попросити у нього гроші. ОСОБА_14 впав, а ОСОБА_2 допоміг йому піднятись і вони вдвох підійшли до нього. ОСОБА_14 сперся на стіну, адже був п'яний. ОСОБА_2 запитав у нього чи має він гроші. ОСОБА_14 сказав, що не має. Потім він перший вдарив ОСОБА_14 в область обличчя, ще один раз в область грудей, внаслідок чого ОСОБА_14 присів. Потім вони вдвох вирішили зняти з ОСОБА_14 куртку та зробили це. Після цього вони пішли на автобусну зупинку. Підсудний ніс в руках куртку, а ОСОБА_2 запропонував продати її таксистам. По дорозі їх наздогнала якась жінка та сказала, щоб повернули чоловікові куртку. ОСОБА_1 послухався, повернувся та віддав ОСОБА_14 куртку, а потім , після приїзду швидкої медичної допомоги, поїхав додому.
Крім цього, підсудний ОСОБА_1 додав, що щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінив свою поведінку та зобов»язався в подальшому подібного не допускати. Цивільний позов, заявлений до нього ОСОБА_11 на суму 2000,00 грн. визнав у повному обсязі.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні, не оспорюючи фактичних обставин по справі та зібраних доказів, вину свою у вчиненні всіх інкримінованих йому злочинів визнав повністю. Суду пояснив по епізоду від 06.01.2010 року, що він в одну з перших неділь січня 2010 року біля 21:00 год., попередньо домовившись зі своїм товаришем ОСОБА_3 про вчинення крадіжки, проник на територію домогосподарства ОСОБА_13, що розташоване в АДРЕСА_7. Оскільки хвіртка була зачинена на навісний замок, вони перестрибнули через дерев'яний паркан. ОСОБА_3 взяв свої сані для перевезення дров для того, щоб вони могли вивезти викрадені речі. Вони обоє були в стані
алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 зафіксував замок вхідних дверей в будинок таким чином, щоб господарка не могла застати їх на місці вчинення злочину. А саме: він засунув на місце, де повинен бути замок - дерев'яну паличку із сторони дверей, що знаходилися на вулиці. Потім вони взяли шість листових кусків металу розмірами біля 1 кв.м. кожен і перенесли їх на сані, якими одразу ж завезли їх на територію занедбаного дитячого садка, де сховали біля будівлі. Після цього вони обоє повернулись та взяли на території господарства ОСОБА_13 ручну одноосьову тачку та перенесли її на дорогу. При цьому ОСОБА_3 переліз на сторону дороги, а ОСОБА_2 йому подав тачку, яку ОСОБА_3 поклав на сані. Вони хотіли везти її на санях, щоб не було видно від неї колії. Потім обидва підійшли до одного з підсобних приміщень, підсудний зірвав скобля, на якому кріпився замок і вони увійшли всередину. З даного приміщення вони викрали сітку «рябіцу», яка була нова, огорнута в папір та змащена. Також вони звідти взяли сітку від металевого дитячого ліжка і винесли дані речі на сані, якими вивезли їх до дитсадка, сховавши на тому ж місці, де й попередні речі. Потім ОСОБА_2 із ОСОБА_3 повернулись на те ж подвір'я та викрали ще мішок дров з хвойного дерева. ОСОБА_3 тримав мішок, а він клав у нього дрова. Даний мішок ОСОБА_2 забрав собі додому і вони одразу розійшлись по домах, домовившись зустрітись наступного дня та продати викрадене. Проте підсудний забув звільнити зачинені ним вхідні двері будинку. Позбавити власницю будинку волі він не мав умислу. На наступний день вони продали металеві листи та сітку жителю смт. Турбів ОСОБА_25, ручну тачку хтось викрав з дитсадка і він не знає де вона, а дрова він використав у себе дома.
З приводу грабежу куртки у ОСОБА_14 підсудний ОСОБА_2 дав наступні показання. 09 лютого 2010 року він приїхав в Липовецький районний суд на судове засідання по кримінальній справі по обвинуваченню його у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2, 186 ч.і1КК України. По дорозі в м. Липовець він зустрів знайомого ОСОБА_1, який теж їхав в суд на засідання по розгляду кримінальної справи про його обвинувачення. Вони вдвох біля 12:00 год. вийшли з Липовецького районного суду. Він запропонував ОСОБА_1 випити. Вони вирішили пошукати в кого можна дізнатись, де продається горілка. Біля базарної площі вони зустріли чоловіка на ім'я ОСОБА_14, в якого запитали, де можна придбати пляшку горілки. Зараз він знає, що це був ОСОБА_14, який сказав, що саме йде купувати горілку. Він дав йому 10 грн. і ОСОБА_14 зайшов у вуличку біля базару, де придбав дві пляшки горілки одну собі, а другу їм. Потім ОСОБА_14 запропонував розпити спиртне в кафе «Океан» і домовився з продавцем на ім'я ОСОБА_15. Вони приблизно за 40 хв. випили одну пляшку горілки, після чого вийшли надвір покурити. Потім зайшли і випили ще трохи. Закуску купував лише ОСОБА_14 і вони обоє бачили, що в нього є гроші. Через 10 хв. з кафе «Океан» вийшов ОСОБА_14, по якому було видно, що він сильно сп'янів, так як той нерівно йшов. Пройшовши трохи, він впав на землю і сидів. Вони вдвох підійшли і підняли його попід руки і ОСОБА_2 допоміг ОСОБА_1 завести його в прохід між кіосками. ОСОБА_1 одразу вдарив ОСОБА_14 в обличчя кулаком, а потім кілька раз долонею по голові, після чого ОСОБА_14 впав на землю, а ОСОБА_1 вдарив його два чи три рази ногами в область голови. Він стояв біля них. Коли ОСОБА_14 знепритомнів, то ОСОБА_1 почав шукати гроші в одній з кишень і в цей момент зайшла якась жінка, але побачивши їх, повернулась назад. . Після цього ОСОБА_1 сказав, щоб він знімав свою дублянку, а одягнув куртку ОСОБА_14. Він не погодився виконати це, тому ОСОБА_1 сам зняв коричневу шкіряну куртку з ОСОБА_14 і взяв її собі в руки. Він не мав наміру брати куртку, але якби були гроші, то можливо б взяв їх. Вони після цього швидко почали йти з того місця. Пішли до автобусної зупинки. Там якась жінка взяла ОСОБА_1 за руку і почала кричати, навіщо він роздягнув чоловіка. Він з ОСОБА_1 зупинились. ОСОБА_1 з цією жінкою повернувся до ОСОБА_26 та повернув йому куртку, а він придбав квиток до смт. Турбів і, почекавши автобуса біля 15 хв., поїхав додому.
Щодо ухилення від адміністративного нагляду, підсудний ОСОБА_2 суду пояснив, що Липовецький районний суд у зв'язку із порушенням ним громадського порядку встановив відносно нього адміністративний нагляд. ОСОБА_2 було повідомлено про те, що йому заборонено залишати місце проживання в період часу з 22:00 год. до 6:00 год., відвідувати кафе, бари та інші місця, де продасться спиртне на розлив, а також обов'язок повідомляти міліцію про зміну місця проживання чи роботи. Протягом усього часу він вчасно ходив відмічатись в міліцію та його періодично перевіряли дільничні інспектори міліції за місцем проживання. Також пояснив, що він був підсудним по кримінальній справі, яка слухалася в Липовецькому районному суді і знав, що швидше за все до нього невдовзі застосують покарання у виді позбавлення волі. Тому вирішив ухилитись від адміністративного нагляду та добре погуляти останні дні на волі. Так, 4 березня 2010 року зранку ОСОБА_2, не сказавши нікому про свій намір, залишив постійне місце проживання та території Липовецького району, та поїхав у м. Вінницю, де переховувався від міліції та вживав спиртні напої. Ночував на вокзалах. 8 березня 2010 року на останні гроші він повернувся в смт. Турбів, так як стомився ночувати на вокзалах. Коли він йшов додому, то в смт. Турбові його затримали працівники міліції та доставили в Липовецький РВ ГУ МВС.
ОСОБА_2 додав, що щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінив свою поведінку. Цивільний позов, заявлений до нього та ОСОБА_3 ОСОБА_13 на суму 2000,00 грн. визнав у повному обсязі.
Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні, не оспорюючи фактичних обставин по справі та зібраних доказів, вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Суду пояснив, що в першій половині січня 2010 року біля 21-22:00 год., він, попередньо домовившись про вчинення крадіжки з ОСОБА_2., пішов із останнім до домогосподарства, що належить ОСОБА_13 та розташоване в смт. Турбів по вул Коцюбинського. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на той час обоє були у стані алкогольного сп'яніння. Підійшовши до даного домогосподарства, вони перелізли через паркан, адже хвіртка була зачинена на металевий ланцюг та навісний замок. Коли вони потрапили на територію домогосподарства, то ОСОБА_2 зачинив чимось вхідні двері у будинок, щоб господарка не змогла застати їх на місці вчинення злочину.
Потім вони вдвох перенесли шість листових куски металу ( бляху) на сані, що стояли на дорозі та які він взяв, щоб ними вивезти викрадені речі. Даний метал вони завезли на територію занедбаного дитячого садка, де й заховали. Потім повернулись, щоб ще щось викрасти, адже не могли все вивезти за один раз. Повернувшись, ОСОБА_3 залишився на дорозі, а ОСОБА_2 передав йому через паркан одноосьову ручну тачку, яку він одразу поклав на сані. Потім вони обоє підійшли до одного з підсобних приміщень, щоб викрасти з нього ще що-небудь. ОСОБА_2 взяв якогось металевого прута та зірвав ним скобля з дверей, таким чином вони зайшли в середину, звідки викрали та поклали на сані металеву сітку «рябіцу» та сітку від дитячого ліжка. Ці речі вони також завезли та заховали у дитячому садку. Потім повернулись назад і підсудний допоміг ОСОБА_2 набрати мішок дров хвойної породи, які ОСОБА_2 забрав до себе додому. Після цього вони розійшлись по домівках.
Наступного дня він та ОСОБА_2 продали викрадені металеві сітки жителю смт. Турбів ОСОБА_25. Тачку ОСОБА_3 продав невідомому йому чоловіку за 20 грн.
ОСОБА_3. додав, що щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінив свою поведінку. Цивільний позов, заявлений до нього та ОСОБА_2 ОСОБА_13 на суму 2000,00 грн. визнав у повному обсязі.
Приймаючи до уваги думку учасників судового процесу, та враховуючи, що підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю визнавали свою вину як на досудовому, так і під час судового слідства, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, оскільки зазначені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а розміри цивільних позовів визнані підсудними у повному обсязі. При цьому судом роз”яснено відсутність у сторін по справі права подальшого оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні, не оспорюючи фактичних обставин по справі та зібраних доказів, вину свою у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які стосуються крадіжки скутера у ОСОБА_7 та ухилення від адміністративного нагляду - визнав повністю. Суду по епізоду від 05.04.2009 року ОСОБА_4 пояснив, що неподалік від нього проживав його знайомий товариш ОСОБА_6, з яким він товаришував. Так, у вечірню пору 05.04.2009 року підсудний пішов до будинку його знайомого ОСОБА_6 . Вони посиділи, повечеряли, випили по чарці горілки і ОСОБА_4 сказав, що у їхнього сусіда ОСОБА_27 є моторолер і його можна викрасти. Цю ідею ОСОБА_6 підтримав і вони з ним у нього дома взяли сокиру і біля 23 години пішли до гаража розташованого по АДРЕСА_11. Підсудний сокирою збив навісний замок, після чого вони увійшли у гараж і викотили скутер чорного кольору марки «Сузукі» та попхали його до домогосподарства ОСОБА_6, де він вирвав проводи з коробки запалення і ними завів моторолер, також він відірвав два дзеркала із скутера, так як вони хиталися і їм заважали, дзеркала він викинув на город своєму сусідові. Після цього вони сіли разом та поїхали кататися по смт.Турбів. Потім вирішили поїхати до батька ОСОБА_28 , ОСОБА_29, який дав ОСОБА_6 100 гривень на бензин та питав його, де він взяв скутер, але він йому не сказав. Вони переночували в ОСОБА_6 батька і ОСОБА_6 зрізав з скутера задній багажник, так як він заважав їм у двох їхати на скутері . Уранці 06.04.2009 року вони з ОСОБА_6 поїхали в с.Брицьке до його тітки, так як у його троюрідної сестри був день народження. У тітки вони перекусили, випили по чарці горілки і поїхали додому в смт.Турбів. Весь час за кермом скутера знаходився ОСОБА_6 і скутер він забрав з собою, що він з ним зробив ОСОБА_4 не знає, т.я. він пішов додому відпочивати. Наступного дня підсудний дізнався, що ОСОБА_6 залишив скутер неподалік гаражів, з яких вони здійснили крадіжку.
Щодо ухилення від адміністративного нагляду, підсудний ОСОБА_4 суду пояснив, що Липовецьким районним судом відносно нього 17 квітня 2009 року було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, із застосуванням обмежень пов'язаних із забороною залишення постійного місця проживання, виїзду з території Липовецького району та відвідуванням кафе та барів, заборони виходу з будинку з 22.00 до 6.00 години наступного дня. Однак, в період часу з 3 по 6 травня 2009 року ОСОБА_4 набридло, що його контролюють працівники міліції і він самовільно залишив своє постійне місце проживання в АДРЕСА_6 з метою ухилення від адміністративного нагляду та переховувався у своїх друзів.
ОСОБА_4 додав, що щиро розкаюється у вчиненні зазначених вище злонів, критично оцінив свою поведінку.
Приймаючи до уваги думку учасників судового процесу, та враховуючи, що підсудний ОСОБА_4 повністю визнавав свою вину у вчиненні злочинів, пов»язаних із крадіжкою з домогосподарства ОСОБА_30 та ухиленням від адміністративного нагляду, як на досудовому , так і під час судового слідства, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи по цих епізодах та розміру цивільного позову, оскільки зазначені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а цивільний позов до ОСОБА_4 не зявлявся. При цьому судом роз”яснено відсутність у сторін по справі права подальшого оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.
По епізоду від 05.05.2009 року про крадіжку з СТ «Кооператор», підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав частково. Суду пояснив, що дійсно такий факт мав місце того дня, за обставин, описаних у обвинувальному висновку, однак він таку велику кількість товарів, яка ставиться йому в обвинувачення не викрадав.
Враховуючи, що ОСОБА_4 визнав свою вину частково у вчиненні крадіжки з магазину, що належить СТ «Кооператор», посилаючись на те, що в обвинуваченні зазначено значно більше майна, ніж він викрадав, суд вирішив провести повне дослідження фактичних обставин справи та наявних доказів по даному епізоду.
Так, свідок ОСОБА_31 , яка працювала продавцем у магазині № 3, який належить СТ «Кооператор» по вул.. Миру 61 в смт. Турбові, Липовецького району, суду пояснила, що 04 травня 2009 року вона на протязі дня знаходилась на робочому місці. Біля 19.00 годин вона закрила вхідні двері приміщення магазину на металеву штабу та навісний замок і пішла додому. 05 травня 2009 року ОСОБА_31 магазин не відкривала так як цілий день знаходилась у м. Липовець , оскільки її викликали до голови правління та вони робили звіт по здійсненню торгівлі у магазині. Потім, 06 травня 2009 року біля 8.00 години вона прийшла на роботу, відкрила приміщення магазину та не виявила на полицях значної кількості спиртних напоїв і зрозуміла, що з магазину здійснено крадіжку товару. Свідок одразу повідомила голову правління СТ «Кооператор» ОСОБА_32 та викликала працівників міліції. Коли приїхали працівники міліції, при огляді місця події було виявлено, що невідомі особи проникли у приміщення магазину зірвавши металеву решітку на вікні з тильної сторони магазину.При проведенні ревізії у магазині було виявлено, що викрадено значну кількість товару, а саме: спиртні напої, рибні консерви, морозиво, жувальні гумки, запальнички, кондитерські вироби та інший товар. Загальна сума викраденого становила 2310 гривень.
На підставі п.2ч.1ст.. 306 КПК України, суд оголосив показання свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які вони давали під час досудового слідства, що проводилось по даній справі, оскільки вказані особи в даний час відбувають покарання у виді позбавлення волі у тюрмі, що унеможливлює їх присутність в судовому засіданні.
Згідно з показаннями ОСОБА_16 , 04 травня 2009 року до нього прийшов знайомий ОСОБА_17. У магазині вони придбали пляшку горілки, яку удвох розпили і ОСОБА_17 залишився у нього ночувати. Розбудили його вночі. У будинок зайшли ОСОБА_4 та ОСОБА_1. ОСОБА_16 побачив, що у будинок вони принесли дві пляшки горілки, які вони вчотирьох випили. Потім ОСОБА_4 сказав, щоб він ішов з ними. Вони прийшли до парку та біля спортивного залу забрали поліетиленові пакети, в яких знаходилась велика кількість спиртних напоїв: коньяк, горілка та вино. Також були продукти харчування: консерви, згущене молоко, цукерки, смажене насіння, жувальні гумки та морозиво. Принесли усе до нього додому. Де взялись вказані спиртні напої та продукти харчування він не знав і вони йому не пояснювали. Випивши добряче, вони усі полягали спати. Коли ОСОБА_16 проснувся, то ОСОБА_1 не було. Вони у трьох: він, ОСОБА_17 та ОСОБА_4 цілий день вживали спиртні напої. Ввечері, 05 травня 2009 року прийшов ОСОБА_1 і вони знову почали вживати спиртні напої. Між ОСОБА_17 та ОСОБА_1 виникла сварка і вони побились, після чого знову полягали спати. Вранці, 06 травня 2009 року ОСОБА_16 прокинувся і його з ОСОБА_1 забрали працівники міліції, а ОСОБА_4 утік. В той же день він дізнався від працівників міліції, що ОСОБА_4 з ОСОБА_1 проникли у магазин та вчинили крадіжку спиртних напоїв та продуктів харчування.
Із показань свідка ОСОБА_17, даних ним під час розслідування даної справи, судом з»ясовано , що 04 травня 2009 року він прийшов до свого знайомого ОСОБА_16, який проживає в АДРЕСА_9, біля каолінового заводу. У магазині вони придбали пляшку горілки, яку вдвох розпили і він залишився у ОСОБА_16 ночувати. Розбудили його вночі. У будинку були ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_16. Він побачив, що у будинку знаходились поліетиленові пакети, в яких була велика кількість спиртних напоїв: коньяк, горілка та вино. Також були продукти харчування: консерви, згущене молоко, цукерки, смажене насіння, жувальні гумки та морозиво. Також ОСОБА_4 дав йому три запальнички, у нього їх було біля 30-ти штук. Коли вони його розбудили, то всі сіли за стіл та почали розпивати принесені ними спиртні напої. Де взялись вказані спиртні напої та продукти харчування ОСОБА_17 не знав і вони йому не пояснювали. Випивши добряче, вони усі полягали спати. Коли ОСОБА_17 проснувся, то ОСОБА_1 не було. Вони втрьох: він, ОСОБА_16 та ОСОБА_4 цілий день вживали спиртні напої. Ввечері, 05 травня 2009 року прийшов ОСОБА_1 і вони знову почали вживати спиртні напої. Між ним та ОСОБА_1 виникла сварка і вони побились, після чого знову полягали спати. Вранці, 06 травня 2009 року він прокинувся та у будинку уже нікого не було. Потім він дізнався, що ОСОБА_1 та ОСОБА_16 забрали працівники міліції, а ОСОБА_4 утік. В той же день він дізнався від працівників міліції що ОСОБА_4 з ОСОБА_1 проникли у магазин та вчинили крадіжку спиртних напоїв та продуктів харчування.
06 травня 2009 року голова правління СТ «Кооператор» звернувся до міліції із заявою про викрадення з магазину №3 товарно- матеріальних цінностей на суму 2310 гривень ( т.1 а.с.95).
Відповідно до інвентаризаційного опису в магазині №3 СТ «Кооператор» в смт.Турбові від 06.05.2009 року та акту ревізії цінностей від цієї ж дати, в результаті крадіжки виявлена нестача товарів на суму 2310 гривень, яка складається з: жувальні гумки «Орбіт» в кількості 60 шт.; морозиво «Каштан» в кількості 30 пачок; консерви «Шпроти» в кількості 12 банок ; консерви «Сардина»» в кількості 8 банок ; згущене молоко в кількості 8 банок ; шампанське «Мускатне» в кількості 6 пляшок; коньяк «Шабо» в кількості 4 пляшки; коньяк «Херсонес» в кількості 3 пляшки ; запальнички в кількості 45 шт.; анчоуси сушені в кількості 30 пачок ; насіння соняшникове в кількості 60 пачок ; горілка «Холодний яр» в кількості 8 пляшок; вино «Таврида» (1 л.) в кількості 12 пакетів ; горілка «Немирів» в кількості 2 пляшки; морозиво «Ріжок» в кількості 16 пачок; шоколад «Корона з лісовим горіхом» в кількості 17 плиток ; шоколад «Корона» в кількості 25 плиток ; морозиво «Жара» в кількості 25 пачок,; вино «Лідія» (0,7 л.) в кількості 4 пляшок ; карамель «Гусячі лапки» в кількості 6 кг.; жувальні гумки «Орбіт-професіонал» в кількості 20 шт. ( т.1 а.с.111-119).
З протоколу огляду місця події, яким було домогосподарство ОСОБА_16, та фото таблиць до нього, встановлено наявність великої кількості залишків від викрадених з магазину товарів . ( т.1 а.с. 98-108).
06 травня ОСОБА_4 та ОСОБА_33 добровільно видали працівниками міліції жувальні гумки та запальнички, які були викрадені з магазину.( протоколи добровільної видачі, т.1 а.с.109,110).
Підсудний ОСОБА_1, який вчиняв крадіжку разом із ОСОБА_4, в своїх показаннях також підтвердив викрадення ними того, що зазначено в обвинуваченні.
Таким чином , судом здобуто достатньо доказів вини ОСОБА_4 у вчиненні викрадення з магазину №3 СТ «Кооператор» товарів, зазначених в обвинуваченні.
Вина підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчинені всіх інкримінованих їм злочинів також підтверджується іншими матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні:
- заявою ОСОБА_7 /Т1 а.с. 3/;
- протоколом огляду місця події /Т1 а.с.4-5/;
- протоколами добровільної видачі /Т1 а.с. 6-7/;
- висновком спеціаліста по проведеному судово-товарознавчому дослідженні №818 від 10.04.2009 року /Т1 а.с.20-21/;
- протоколом огляду предметів із фототаблицею /Т1 а.с. 32-36/;
- рапортом працівника міліції /Т1 а.с. 94/;
- списком викраденого товару/Т1 а.с.119 /;
- протоколом огляду предметів /Т1 а.с.139 /;
- рапортом працівника міліції /Т1 а.с. 143/;
- постановою про встановлення ОСОБА_4 адміністративного нагляду /Т1 а.с.148-149 /;
- листком контролю за дотриманням ОСОБА_4 установлених обмежень /Т1 а.с. 150/;
- рапортами працівників міліції /Т1 а.с. 151-155 /;
- рапортами працівників міліції /Т2 а.с. 3-4/;
- протоколами огляду місця події /Т2 а.с. 5-7/;
- заявою ОСОБА_12 /Т2 а.с. 8/;
- протоколом огляду речових доказів /Т2 а.с. 81-82/;
- рапортом працівника міліції /Т3 а.с. 3/;
- заявою ОСОБА_14 /Т3 а.с. 4/;
- явками з повинними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /Т3 а.с.5,7/;
- протоколом огляду місця події /Т3 а.с. 12/;
- висновком товарознавчої експертизи № 476 від 22.02.2010 року /Т3 а.с. 32-35/;
- протоколом очної ставки /Т3 а.с. 51/;
- протоколом пред»явлення особи для впізнання /Т3 а.с. 62/;
- протоколом огляду предметів /Т3 а.с. 83/;
- заявою ОСОБА_11 /Т3 а.с. 87/;
- протоколом огляду місця події /Т3 а.с. 88/;
- протоколом добровільної видачі та огляду /Т3 а.с. 91/4
- висновком товарознавчої експертизи № 407 від 15.02.2010 року /Т3 а.с. 97-101/;
- протоколом огляду предметів /Т3 а.с. 107/;
- протоколом усної заяви про злочин /Т3 а.с. 159/;
- протоколом огляду місця події /Т3 а.с. 160/;
- довідками вартості /Т3 а.с. 165-169/;
- рапортами працівників міліції /Т3 а.с. 207, 210/;
- постановою про встановлення ОСОБА_2 адміністративного нагляду /Т3 а.с. 211/;
- адміністративними матеріалами на ОСОБА_2 /Т3 а.с. 212-215/;
- протоколом очної ставки /Т3 а.с. 250/.
Дії підсудного ОСОБА_1 по епізоду від 05.05.2009 року суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна \крадіжка\, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло. По епізоду від 10.11.2009 року суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна \крадіжка\, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, вчинена повторно, поєднана із проникненням у приміщення. В даному випадку має місце повторність злочинів, яка потребує самостійної кваліфікації кожного злочину за відповідною статтею КК України, причому наступний злочин кваліфікується за ознакою повторності. Також, суд дії ОСОБА_1 по епізоду щодо викрадення телевізора з квартири ОСОБА_11 кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна \крадіжка\, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб. Дії підсудного ОСОБА_1 по епізоду від 09.02.2010 року суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, як , відкрите викрадений чужого майна ( грабіж), кваліфікуючою ознакою якого є грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудного ОСОБА_2 по епізоду від 06.01.2010 року суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна \крадіжка\, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднана із проникненням у приміщення. По епізоду від 09.02.2010 року суд кваліфікує дії останнього за ч.2 ст. 186 КК України як , відкрите викрадений чужого майна ( грабіж), кваліфікуючою ознакою якого є грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб. Також дії ОСОБА_2 судом кваліфіковані за ст. 395 КК України, як порушення правил адміністративного нагляду, а саме: самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна \крадіжка\, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб та поєднана із проникненням у приміщення.
Дії підсудного ОСОБА_4 по епізоду від 05.04.2009 року суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна \крадіжка\, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у сховище. По епізоду від 05.05.2009 року суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна \крадіжка\, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у приміщення. В даному випадку має місце повторність злочинів, яка потребує самостійної кваліфікації кожного злочину за відповідною статтею КК України, причому наступний злочин кваліфікується за ознакою повторності. Також дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ст. 395 КК України, як порушення правил адміністративного нагляду, а саме: самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
При обранні міри покарання підсудним суд, керуючись положеннями ст.ст. 65-67 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого діяння, їх особи, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до ст.12 КК України, злочини, передбачені ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185, КК України відносяться до тяжких злочинів, а санкції цих статей передбачають лише покарання у виді позбавлення волі. Злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України за ступенем тяжкості віднесено до злочинів середньої тяжкості, санкція цієї статті передбачає три види альтернативних покарань, серед яких також є позбавлення волі. А злочин, передбачений ст.. 395 КК України - належить до злочинів невеликої тяжкості.
При обранні міри покарання ПІДСУДНИМ суд враховує наступне.
ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 раніше судимі. Негативно характеризуються за місцем проживання.
Обтяжуючими покарання всіх підсудних обставинами , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особами, які перебували у стані алкогольного сп»яніння.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що всі підсудні заслуговують покарання у виді позбавлення волі.
При цьому суд враховує й інші обставини.
Так, обставинами, які пом»якшують покарання ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину (добровільно надавали допомогу в з»ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мали істотне значення для повного його розкриття ), готовність нести кримінальну відповідальність.
ОСОБА_1 до 05 травня 2009 року вів законослухняний спосіб життя, проблем із законом не мав. В 2005-2006 роках проходив військову службу в Збройних Силах України. За цей період, згідно із службовою характеристикою, зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, сумлінно вивчав військову справу, зразково виконував свої службові обов»язки, засвоїв все, чого навчали командири та був готовим до виконання завдань, пов»язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України; є хоробрим і дисціплінованим, не допускав негідних вчинків і стримував від них інших військовослужбовців. Під час перебування поза розташуванням військової частини поводився з гідністю і честю, не допускав порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Згідно з характеристиками з місця проживання за 2009 та 2010 роки характеризується задовільно. Його батько ОСОБА_34 є інвалідом армії 3 групи. По даній справі підсудний знаходиться під вартою з лютого 2010 року.
Голова правління СТ «Кооператор» надав суду довідку, що по факту крадіжки з магазину правління споживчого товариства до ОСОБА_1 претензій не має. (т.2 а.с. 137).
Враховуючи зазначені обставини та молодий вік ОСОБА_1 (23 роки) - суд дійшов до висновку про можливість виправлення його без відбування покарання . І тому, на підставі ст.75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням.
До ОСОБА_4 жоден з потерпілих претензій не має, цивільні позови не заявлено. Під вартою знаходиться з 06 травня 2009 року. Враховуючи пом»якшуючі його покарання обставини, суд вважає можливим не застосовувати максимальні строки покарання, встановлені в санкції ч.3 ст185 та ст. 395 КК України.
ОСОБА_2 - одружений, має на утриманні малолітнього сина, якому 3 роки. ОСОБА_3 також одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_34, якій 1,5 роки та сина ОСОБА_7, якому 5 місяців.
Враховуючи вказані обставини, а також наявність у них пом»якшуючих покарання обставин, суд вважає можливим призначити їм покарання, наближене до мінімального, встановленого в санкціях статей, за якими вони обвинувачуються, та при призначенні покарання за сукупністю злочинів і вироків застосувати відповідно принципи поглинення менш суворого покарання більш суворим та часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком ( щодо підсудного ОСОБА_2).
Підсудний ОСОБА_3 вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 18.05.2009 року був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК до позбавлення волі строком на 2 роки, звільнений від відбування покарання, на підставі ст.75 КК, з іспитовим строком тривалістю в 2 роки; 23.04.2010 року на підставі постанови Липовецького районного суду звільнення від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю в 2 роки було скасовано і засуджений направлений в місця позбавлення волі для відбування покарання;
Тому при призначенні остаточного покарання, йому слід застосувати правила ст.. 71 КК України.
Оскільки ОСОБА_2 вчинив злочини, в яких він обвинувачується по даній справі, до винесення вироку Липовецького районного суду від 15.03.2010 року, при призначенні йому остаточного покарання, необхідно застосовувати правила ч.4 ст.70 КК України.
Суд вважає призначені покарання необхідними та достатніми для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів.
Також, судом встановлено, що по справі заявлено два цивільних позови:
- ОСОБА_13 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розмірі 2000 грн. за заподіяну їй моральну шкоду та
- ОСОБА_11 до ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн.: 942 грн. матеріальної шкоди, що відповідає сумі викраденого телевізору, та 1058 грн. за заподіяну маральну шкоду.
Підсудні, до яких заявлено цивільні позови, визнали у їх розміри повному обсязі.
Суд вважає безспірним факт заподіяння злочином потерпілим по кримінальній справі моральної шкоди, оскільки остання являється постійним супутником кожної протиправної поведінки щодо фізичної особи..
Розмір відшкодування за моральну шкоду залежить від характеру злочину, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди.
Тому, враховуючи вимоги розумності та справедливості, судову практику по подібних справах, ґрунтуючись на встановлених обставинах, суд вважає, що позови про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню у розмірі, визначеному потерпілими. Сума матеріальної шкоди, визначена ОСОБА_11 в своєму цивільному позові, також обґрунтована та відповідає встановленим обставинам справи, оскільки є співрозмірним із вартістю викраденого у нього майна, що підтверджено висновкам товарознавчої експертизи № 407 від 15.02 .2010 року, згідно якого ринкова вартість телевізора « SAMSUNG» з урахуванням зносу становить 942 грн. 20 коп.
По справі є речові докази (викрадені у потерпілих підсудними речі), які підлягають поверненню їх законним володільцям після набрання вироком законної сили.
За матеріалами справи, на проведення судових експертиз по справі затрачено 2666, 76 грн., що є судовими витратами і відповідно до ст.. 93 КПК України підлягають стягненню із засуджених відповідно : з ОСОБА_1 . 1333, 38 грн. та солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1333, 38 грн.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:
- ч.2 cт. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного ) року обмеження волі ;
- ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;
- ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Відповідно до ст. 70 КК України, остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України , наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід, до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти із залу суду.
Цивільний позов ОСОБА_11 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_11 2 (дві) тисячі гривень заподіяної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області ( код -24525055, рахунок - 31250272210172, МФО -802015, банк одержувача ГУДКУ у Вінницькій області, індивідуальний податковий № 245250502286, свідоцтво платника ПДВ № 01833465)за рахунком № 407 від 15.02.2010 року - 1333 грн. 38 коп. судових витрат за проведену товарознавчу експертизу.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:
- ч.2 cт. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі ;
- ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;
- ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (два) місяці арешту.
Відповідно до ст. 70 КК України, остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_2 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів ОСОБА_2 , визначити шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 15.03.2010 року та призначити остаточне покарання у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 08 березня 2010 року.
Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід, до набрання вироком законної сили залишити попередній : утримання під вартою.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області ( код -24525055, рахунок - 31250272210172, МФО -802015, банк одержувача ГУДКУ у Вінницькій області, індивідуальний податковий № 245250502286, свідоцтво платника ПДВ № 01833465)за рахунком № 476 від 22.02.2010 року -13 33 грн. 38 коп. судових витрат за проведену товарознавчу експертизу.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст.. 71 КК України, до покарання, призначеного за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 18.05.2009 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з 29.05.2010 року.
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід, до набрання вироком законної сили , залишити попередній : утримання під вартою
Цивільний позов ОСОБА_13 задовольнити повністю. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_13 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:
- ч.3 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
- ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п»яти) місяців арешту.
Відповідно до ст. 70 КК України, остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
В строк відбуття покарання зарахувати строк перебування під вартою з 06.05.2009 року.
Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід, до набрання вироком законної сили залишити попередній : утримання під вартою.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили повернути їх законним володільцям.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб. А для підсудних, які знаходяться під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.
СУДДЯ Л.Т.МОЧУЛЬСЬКА
Судове рішення № 12620208, Липовецький районний суд Вінницької області було прийнято 28.10.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-9/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: