Ухвала суду № 126193649, 28.03.2025, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/381/25

Провадження № 1-кс/147/84/25

У Х В А Л А

тримання під вартою

28 березня 2025 року с-ще Тростянець

Слідчий суддя Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Липівка Томашпільського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого, у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12025020120000033 від 10.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в:

28 березня 2025 року слідчий СВ відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим начальником Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання мотивує тим, що 12.03.2025 у денну пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи в с. Ободівка Гайсинського району Вінницької області, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, діючи умисно, з корисливих мотивів, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, в с. Ободівка Гайсинського району Вінницької області, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, після чого зберігав наркотичний засіб при собі в одязі, приніс його до місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . У подальшому, реалізуючи свій злочинний намір на збут наркотичного засобу - канабісу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, ОСОБА_5 12.03.2025 близько 14.35 години, в приміщенні житлового будинку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу, незаконно збув ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними) наркотичний засіб - канабіс, масою 8,34 г (у перерахунку на висушену речовину), що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, за що отримав грошові кошти в сумі 1000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 27.03.2025 у вечірню пору доби час (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи в с. Ободівка Гайсинського району Вінницької області, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, діючи умисно, з корисливих мотивів, за невстановлених обставин, у невстановленому місці, в с. Ободівка Гайсинського району Вінницької області, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», повторно незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, після чого зберігав наркотичний засіб при собі в одязі, а в подальшому 27.03.2025 у вечірню пору добу близько 19 год. 40 хв., реалізуючи свій злочинний намір на збут наркотичного засобу - канабісу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, знаходячись на вулиці Призаводська в с. Ободівка Гайсинського району Вінницької області, шляхом продажу, повторно незаконно збув ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними) наркотичний засіб - канабіс, масою 10,321 г (у перерахунку на висушену речовину), що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, за що отримав грошові кошти в сумі 1000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно.

28.03.2025 за вищевказаним фактом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Липівка Томашпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Слідчий стверджує, що в ході досудового розслідування кримінального провадження зібрано достатньо доказів, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ОСОБА_5 згідно із ч. 3 ст. 88 КК України рахується таким що немає судимості, однак підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів. Так, на даний час існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_5 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду, оскільки санкції інкримінованих йому статтей вчинених злочинів є такими, що спроможні в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, тому думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

В обґрунтування ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слід зазначити, що вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів, які містять інформацію про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень. Зокрема, в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що підозрюваний спілкується з певним колом осіб, з якими з`ясовуються питання щодо продажу наркотичних засобів. Так, органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою зібрання інформації та підтвердження факту збуту наркотичних засобів ОСОБА_5 жителям села. Враховуючи вищевикладене, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити дії направлені на знищення та приховування інформації, яка може містити сліди вчинення ним кримінальних правопорушень.

Також, ОСОБА_5 може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показів для уникнення кримінальної відповідальності, так як підозрюваний може знати їх, оскільки свідки проживають на території села, де проживає ОСОБА_5 . Також, враховуючи те, що ОСОБА_5 здійснює свою протиправну діяльність конспіративно, скритний та водночас хитрий, недовірливий, має обмежене коло знайомих, тому перебуваючи на волі він може вживати усіх заходів з метою встановлення особи яка придбала наркотичні засоби зі зміненими анкетними даними та після встановлення його, здійснювати вплив з метою зміни показів, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім цього, на даному етапі судового розгляд не розпочатий, свідки не допитані судом, тому вважаю, що більш м`який запобіжний захід сприятиме впливу на свідків підозрюваним ОСОБА_5 .

Також, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, що підтверджується протоколами про результати проведення негласних слідчих дій, згідно яких ОСОБА_5 протягом значного часу спілкується з обмеженим колом осіб з метою збуту наркотичних засобів. Також зазначений ризик обґрунтовується тим, що у ОСОБА_5 є необхідність в отриманні доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки він не працевлаштований, не одружений, міцних соціальних зв`язків не має.

При визначенні розміру застави слідчий просить звернути увагу на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, має задовільний стан здоров`я, власну нерухомість, тому вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні максимальний розмір застави у вигляді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатнім для підозрюваного.

В зв`язку з цим, на думку слідчого, є достатні підстави вважати, що запобіжний захід у виді тримання під вартою при фактичних обставинах викладених у клопотанні та пред`явленій ОСОБА_5 підозрі, з урахуванням наведених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його честь і гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, дозволить досягти мети застосування запобіжних заходів, визначеної статтею 177 КПК України.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні, клопотання підтримав, обґрунтовуючи його належними доказами, наполягав на його задоволенні. Зазначив також, що в матеріалах кримінального провадження наявні всі докази і щодо зберігання і щодо повторності вчинення ОСОБА_5 злочину, тому кваліфікація його дій правильна.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримала і зазначила, що наркоепідемія є болючою проблемою суспільства, що впливає на молодь, і ця проблема стає можливою завдяки людям, які розповсюджують такі засоби. Також вказала, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, і більш м`який запобіжний захід застосовувати недоцільно. Додала, що підозрюваний відповідно до консультаційного висновку спеціаліста може перебувати та утримуватися в умовах ІТТ та придатний до конвоювання.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив пустити його додому. Вину категорично заперечив: він не продавав, не придбавав і не зберігав наркотичних засобів. Повідомив, що у нього немає життєво важливого органу, хворе серце та селезінка і він потребує належного лікування.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Зазначив, що в силу ст.89 КК України ОСОБА_5 вважається несудимим. Вказав, що положення ч. 1 ст. 309 КК України не передбачає мети збуту, а тому не можна стверджувати, що його підзахисний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів. Стверджує, що відсутня кваліфікація кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України, оскільки в ході обшуку не було вилучено жодних наркотичних засобів. У його підзахисного відсутній внутрішній орган і він потребує лікування та постійного медичного супроводу. З огляду на ці обставини захисник просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Щодо розміру застави не погодився з позицією обвинувачення, оскільки вони клопочуть про максимально можливу суму.

Вислухавши думку всіх учасників процесу, дослідивши письмові докази слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025020120000033 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України (а.с. 6-7).

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.03.2025, цього ж дня в с. Ободівка о 19 годині 58 хвилин було затримано ОСОБА_5 на підставі п.2 ч.1 ст. 208 КПК України (а.с. 37-38).

28 березня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України (а.с. 52-53).

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В клопотанні зазначено, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п.2, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; запобігання спробам незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявок до слідчого, прокурора та суду, чи іншим шляхом, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозра пред`явлена ОСОБА_5 обґрунтована доказами, зібраними під час досудового розслідування, які досліджені слідчим суддею під час розгляду клопотання, а саме: протоколом огляду та вручення від 12.03.2025, відповідно до якого особі зі зміненими анкетними даними вручено грошові кошти для придбання наркотичного засобу - канабісу; протоколом огляду від 12.03.2025, відповідно до якого особа зі зміненими анкетними даними видала працівникам поліції полімерний пакетик з речовиною рослинного походження, яку придбала у ОСОБА_5 ; протоколами допиту свідків, які були залучені в якості понятих під час проведення закупки наркотичного засобу у ОСОБА_5 ; висновком експерта №СЕ-19/102-25/5643-НЗПРАП від 18.03.2025 відповідно до якого надана на експертизу речовина рослинного походження є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу становить 8,34 г (у перерахунку на висушену речовину); протоколом огляду та вручення від 27.03.2025 відповідно до якого особі зі зміненими анкетними даними вручено грошові кошти для придбання наркотичного засобу - канабісу; протоколом огляду від 27.03.2025 відповідно до якого особа зі зміненими анкетними даними видала працівникам поліції полімерний пакетик з речовиною рослинного походження, яку придбала у ОСОБА_5 ; висновком експерта №СЕ-19/102-25/7051-НЗПРАП від 28.03.2025 відповідно до якого надана на експертизу речовина рослинного походження є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу становить 10,321 г (у перерахунку на висушену речовину); матеріалами, що характеризують особу ОСОБА_5 .

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З наданих матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя має достатні підстави вважати, що громадянин ОСОБА_5 причетний до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час досудового розслідування, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та суду), полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 згідно із ч. 3 ст. 88 КК України вважається таким що немає судимості, однак підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, кримінальне провадження закрито у зв`язку із дійовим каяттям. Так, на даний час існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_5 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від органу досудового розслідування, суду, оскільки санкції інкримінованих йому статтей вчинених злочинів є такими, що спроможні в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування.

В обґрунтування ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), варто зазначити, що на даний час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів, які містять інформацію про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень. Зокрема, в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що підозрюваний спілкується з певним колом осіб, з якими з`ясовуються питання щодо продажу наркотичних засобів. Так, органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою зібрання інформації та підтвердження факту збуту наркотичних засобів ОСОБА_5 жителям села. Враховуючи вищевикладене, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити дії направлені на знищення та приховування інформації, яка може містити сліди вчинення ним кримінальних правопорушень.

Також, є обґрунтованим ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КІІК України (незаконно впливати на свідків чи інших учасників досудового розслідування), який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показів для уникнення кримінальної відповідальності, так як підозрюваний може знати їх, оскільки свідки проживають на території села, де проживає ОСОБА_5 . Також, враховуючи те, що ОСОБА_5 здійснює свою протиправну діяльність конспіративно, скритний та водночас хитрий, недовірливий, має обмежене коло знайомих, тому перебуваючи на волі він може вживати усіх заходів з метою встановлення особи яка придбала наркотичні засоби зі зміненими анкетними даними та після встановлення його, здійснювати вплив з метою зміни показів.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється), зокрема, полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, що підтверджується протоколами про результати проведення негласних слідчих дій, згідно з якими ОСОБА_5 протягом значного часу спілкується з обмеженим колом осіб з метою збуту наркотичних засобів. Також зазначений ризик обґрунтовується тим, що у ОСОБА_5 є необхідність в отриманні доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки він не працевлаштований, не одружений, міцних соціальних зв`язків не має.

Відповідно до норм чинного законодавства право на свободу та особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини.

Відповідно до ст.29 ч. 2 Конституції України та ст. 5 пункту 1 підпункту «с» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи його вік, стан здоров`я, відсутність офіційної роботи відсутність у нього усталених здорових соціальних зв`язків, підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, які свідчать про те, що зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 може бути спроба переховування від органів досудового розслідування, та суду, знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливу на свідків, продовження вчинення кримінальних правопорушень, що відповідно до п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України є наявними ризиками.

Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність у даному випадку виключних обставин, передбачених ч. 4 ст.183 КПК України, які дають підстави не визначати розмір застави, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, визначає розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його тяжкість, майновий і сімейний стан ОСОБА_5 та вказані вище ризики.

Враховуючи викладене, на переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_5 варто визначити розмір застави у межах передбаченого законом за підозрою у вчиненні тяжкого злочину, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчим суддею враховано практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо доводів підозрюваного та його захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, то на переконання слідчого судді, цілі і завдання запобіжного заходу не будуть дотримані при обранні ОСОБА_5 домашнього арешту.

З наданого слідчому судді консультаційного висновку спеціаліста КНП «Тростянецька лікарня» від 28.03.2025 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 може перебувати та утримуватися в умовах ІТТ та придатний до конвоювання (а.с. 55).

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Водночас слідчий суддя не може погодитись з доводами сторони захисту щодо необґрунтованості ризиків, оскільки ризик це подія, яка імовірно може настати за наявності певних підстав. Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей.

Розглянувши клопотання, перевіривши матеріали справи, враховуючи думку слідчого та прокурора, які вважають необхідним застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та є підстави для його задоволення, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Керуючись ст. 176-178, 183, 193-194, 196-197, 205, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 травня 2025 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , а саме з 19 години 58 хвилин 27 березня 2025 року.

Виконання ухвали покласти на уповноважену особу Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та скерувати начальнику ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» для відома та виконання.

Визначити термін дії ухвали про застосування щодо ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1» шістдесят днів - до 25 травня 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов`язки: прибувати на виклики уповноважених осіб органу досудового розслідування та суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 08 годині 45 хвилин 31 березня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1