Рішення № 126190593, 17.03.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 368/1611/24

пр. № 2-о/759/148/25

17 березня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Корецької М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Дванадцята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин,

УСТАНОВИВ:

І. Позиції учасників справи

Аргументи заявників

09 жовтня 2024 року до Кагарлицького районного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подана адвокатом Матюшенковим Д.В., заінтересована особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин.

21 жовтня 2024 року Кагарлицький районний суд Київської області постановив ухвалу про передачу зазначеної справи до Святошинського районного суду міста Києва за підсудністю.

Справа надійшла до Святошинського районного суду міста Києва 27 листопада 2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 25.12.2024.

Заява обґрунтована тим, що:

- ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є братом та сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- до складу спадщини серед іншого увійшла квартира АДРЕСА_1 ;

- спадщину після ОСОБА_3 заявники прийняли;

- оформити право на спадщину після сестри заявники не можуть, оскільки наявні в них документи не підтверджують родинні відносини зі спадкодавицею;

- встановлення факту постійного проживання необхідне заявникам для реалізації права на спадкування

У судовому засіданні, що відбулося 10 лютого 2025 року, заявники та їх представник, адвокат Матюшенков Д.В., вимогу про встановлення факту родинних відносин підтримали з підстав, викладених у заяві, просили заяву задовольнити.

У судове засідання, призначене на 17 березня 2025 року заявники та їх представник не з`явилися. 17 березня 2025 року, до початку судового засідання, представник заявників через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подав заяву про розгляд справи без його участі та участі заявників.

Позиція Київської міської ради

Київська міська рада проти задоволення заяви заперечила.

07 лютого 2025 року представник Київської міської ради Ліснюк Н.Д. через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подала пояснення щодо заяви, в яких зазначила, що:

- заявники не надали беззаперечних доказів родинних відносин зі спадкодавицею;

- заявники не подавали нотаріусу заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину, тому звернення до суду є передчасним.

У судові засідання представник Київської міської ради не з`явилася. У поясненнях представник Київської міської ради просила розглядати справу за її відсутності.

Позиція Дванадцятої київської державної нотаріальної контори

Представник Дванадцятої київської державної нотаріальної контори в судові засідання не з`явився. У листві № 520/02-14 від 31.01.2025, що надійшов до суду 04.02.2025, завідувачка Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. просила розглядати справу за її відсутності.

ІІ. Процесуальні дії суду

06 січня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій залучив до участі у справі Київську міську раду як заінтересовану особу, призначив судове засідання на 10 лютого 2025 року.

У заяві адвокат Матюшенков Д.В. заявив клопотання про витребування у Дванадцятої київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_3 , у Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяги з актового запису про смерть, укладення та розірвання шлюбу ОСОБА_3 .

Зазначені клопотання суд задовольнив, про що зазначив в ухвалі про відкриття провадження у справі від 06 січня 2025 року.

05 лютого 2025 року представник заявників через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Зазначене клопотання суд задовольнив, про що зазначив в ухвалі від 06 лютого 2025 року.

05 лютого 2025 року представник заявників через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подав клопотання про допит ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 як свідків.

10 лютого 2025 року у судовому засіданні представник заявників зазначене клопотання підтримав частково, просив допитати як свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Зазначене клопотання суд задовольнив, про 10 лютого 2025 року у судовому засіданні постановив ухвалу без оформлення окремого документа.

З метою подання заявниками додаткових доказів судове засідання, призначене на 10 лютого 2025 року, суд відклав на 17 березня 2025 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою в судове засідання, призначене на 17 березня 2025 року, всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Обставини, які встановив суд

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка народилася в селі Софіївка Хмільницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 20.08.2024, актовий запис № 411 (а.с. 34,77).

Згідно з актовим записом про смерть № 411, складеним Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 20.08.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Вінницька область, Хмільницький район, село Софіївка, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 72)

На підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Карою О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21.12.2022 за р. № 913, ОСОБА_3 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 (а.с. 16-17, 85).

Право власності ОСОБА_3 на вказану квартиру зареєстроване 21.12.2022, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 318302002, виданим державним реєстратором прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карою О.О., 21.12.2022, номер запису про право власності 48772929 (а.с. 10, 86).

26 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 76).

26 серпня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 76, зворот).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 зареєстрована у Спадковому реєстрі 26.08.2024 за № 72891662, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 78129013, номер справи у нотаріуса 900/2024 (а.с. 11, 83).

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва № 118147622 від 29.08.2024 за адресою: АДРЕСА_2 станом на 19.08.2024 була зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 87).

Згідно з довідкою, виданою Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою 24.02.2025 за № 817/02-14, заяву про прийняття спадщини за законом подали: рідна сестра - ОСОБА_2 , рідний брат - ОСОБА_1 . Інші спадкоємці по спадковій справі № 900/2024, номер у спадковому реєстрі 72891662 не звертались (а.с. 136).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно бюро запису актів громадянського стану Виконкому Терешпільської сільської Ради депутатів трудящих Хмільницького району Вінницької області 17.02.1959, актовий запис № 19 від 12.03.1949, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (а.с. 30, 81).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Виконкомом Терешпільської сільської Ради депутатів трудящих Хмільницького району Вінницької області 12.02.1959, актовий запис № 10, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (а.с. 28, 81, зворот).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Виконкомом Терешпільської сільської Ради депутатів трудящих Хмільницького району Вінницької області 07.10.1953, актовий запис № 27 від 03.09.1953, батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (а.с. 29, 81, зворот).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Радянської районної ради народних депутатів міста Києва 22.03.1986, актовий запис № 155 шлюб укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_11 » (а.с. 36, 81).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 , виданого відділом запису актів громадянського стану міста Джетигора Кустанайської області 05.08.1981, актовий запис № 109 шлюб розірваний між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с. 31).

Відповідно до листа Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 23/30.20-27 від 23.01.2025 за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлений актовий запис про шлюб № 37, складений 25 грудня 1987 року Виконавчим комітетом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області щодо ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 70).

Згідно з записом акта про розірвання шлюбу № 16, складеним відділом запису актів громадянського стану Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області 17.02.1993 шлюб розірваний між ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 71).

Диплом серії НОМЕР_7 виданий ОСОБА_1 про те, що вона в 1967 році закінчила Кустанайське медичне училище за спеціальністю медична сестра. Диплом виданий 15.07.1968 за р. № 456 (а.с. 12-13).

Згідно з довідкою, виданою Виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області 18.09.2024 за № 227, ОСОБА_2 поховала свою сестру ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , за власні кошти померлої (а.с. 14).

Допитані в судовому засіданні як свідки заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили, що ОСОБА_3 дійсно була їх старшою сестрою. Додатково повідомили, що всі вони народилися у селі Софіївка Хмільницького району Вінницької області, де тоді проживали разом з батьками. У 15 років ОСОБА_15 поїхала до Казахстану навчатися в медичному училищі. У Казахстані вона вийшла заміж за ОСОБА_12 , проте стосунки у них не склалися, і шлюб згодом був розірваний. Приблизно у 1986 році ОСОБА_15 повернулася до Києва, працювала в санаторії Академії аграрних наук. У 1987 році вона вийшла заміж за ОСОБА_14 , з яким також пізніше розлучилася. Дітей в ОСОБА_15 не було. Останні роки життя проживала в Києві, у 2022 році купила квартиру. Померла в селі Слобода Кагарлицького району, вдома у рідної сестри.

ІV. Мотиви суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (пункт перший частини першої статті 315 ЦПК України).

Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до частини першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти (підпункти 4.3., 4.4. пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012).

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Оцінка і висновки суду

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з метою підтвердження права на спадкування звернулися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавицею.

Матеріали справи підтверджують, що єдиними спадкоємцями, які прийняли спадщину після ОСОБА_3 , є заявники.

Суд зауважує, що для позасудового оформлення права на спадщину заявникам не вистачає єдиного документу - свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_12 і ОСОБА_1 , який був укладений на території сучасної Республіки Казахстан. Відтак отримати дублікат такого свідоцтва заявники об`єктивно не можуть.

Інші письмові докази, а також показання заявників як свідків є належними, допустимими і достовірними, а тому з урахуванням принципу розумності з достатнім ступенем переконливості підтверджують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є братом та сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Твердження представника Київської міської ради про недоведеність факту родинних відносин є необґрунтованим. Якби заявники мали беззаперечні докази родинних відносин зі спадкодавицею, вони не мали би перешкод для оформлення права на спадщину в позасудовому порядку і їхнє звернення до суду не мало би жодного сенсу.

Аргументи представника Київської міської ради про відсутність у матеріалах справи постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії суд відхиляє. Копія спадкової справи та довідка нотаріуса про склад спадкоємців беззаперечно підтверджують, що єдиними спадкоємцями, які прийняли спадщину після ОСОБА_3 , є заявники. Будь-які інші особи спадщину після ОСОБА_3 не прийняли.

Очевидно, що відсутність у заявників свідоцтва про перший шлюб спадкодавиці унеможливлює отримання ними свідоцтв про право на спадщину.

Суд акцентує, що в ситуації коли оформлення права на спадщину об`єктивно неможливе через недоведеність факту родинних відносин, відсутність постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії не впливає на право спадкоємців на звернення до суду. Протилежний підхід ставить у залежність право на судовий захист від попереднього звернення до інших суб`єктів, що не сприяє ефективному виконанню завдань цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд задовольняє заяву повністю.

VІ. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ОСОБА_1 при поданні заяви сплатила судовий збір у сумі 484,48 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 3249-4921-9462-8333 від 09.10.2024 (а.с. 8).

ОСОБА_2 при поданні заяви сплатила судовий збір у сумі 484,48 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 5781-8948-7378-8829 від 09.10.2024 (а.с. 9).

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

За таких обставин, судовий збір відшкодуванню на користь заявників не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 315, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Дванадцята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, задовольнити повністю.

Установити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Установити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ).

Заявниця: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ).

Заінтересована особа: Київська міська рада (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22883141).

Заінтересована особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02883185).

Повне рішення суду складене 24 березня 2025 року.

Суддя Ю.В. Кравченко