Ухвала суду № 126189662, 27.03.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

27 березня 2025 року Справа №200/524/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Збройних сил України щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в період з 24.02.2022 року по 13.04.2022 року в розрахунку 100 000,00 грн. на місяць, в тому числі з 25.02.2022 року по 13.04.2022 року за період перебування його на стаціонарному лікуванні отриманої травми під час захисту територіальної цілісності України та щодо невиплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік в розмірі місячного грошового забезпечення;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Збройних сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, в розрахунку 100 000,00 грн. на місяць за період перебування його на стаціонарному лікуванні з 24.02.2022 року по 13.04.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Збройних сил України щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік в розмірі місячного грошового забезпечення;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Збройних сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік в розмірі місячного грошового забезпечення.

В позові зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 Збройних сил України в період з 25.08.2021 року по 14.04.2023 року на посаді радіотелеграфіст 3-ї радіостанції радіовзводу роти зв`язку тилового пункту польового вузла зв`язку ВЧ НОМЕР_2 у званні солдата.

В період перебував з 25.02.2022 року по 13.04.2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні через поранення, 14.03.2023 року був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення А0536.

До суду позивач звернувся 19.01.2025 року.

Щодо строку звернення до суду представник позивача зауважує, що станом на сьогодні відповідач так і не надав позивачу наказу про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні.

Таким чином представник вважає, що відлік часу на право звернення позивача з адміністративним позовом до суду цій справі ще не розпочався, просить поновити строк звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Водночас відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю (далі КЗпП України), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до п. 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі Порядок № 260), передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Відповідно наведеного про порушення своїх прав щодо недоотримання сум при звільненні позивач повинен був дізнатися в момент отримання грошового забезпечення у квітні 2023 року, а відтак тримісячний строк звернення до суду є пропущеним.

Щодо аргументів представника позивача з приводу обліку строку звернення до суду, то судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 31.03.2021у справі № 240/12017/19З дійшла висновку, що з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Відтак зазначений аргумент підлягає відхиленню.

При цьому суд звертає увагу на те, що прохальна частина позову містить клопотання про поновлення строку поряд з тим, що доводи описової частини зводяться до того, що строк звернення не розпочався.

Таким чином клопотання про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 01.06.2023 у справі № 300/4156/22 суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об`єктивну неможливість позивача у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову.

Як визначено у ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ч. 1 ст. 123 КАС України, суд наголошує, що позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати підстави для поновлення такого строку.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху і встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати підстави для поновлення такого строку.

При невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Стойка