Рішення № 126189653, 28.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 рокуСправа №160/34600/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , подана представником позивача адвокатом Чуприною Євгеном Андрійовичем, у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 певних видів грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 такі види грошового забезпечення: грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна в сумі 20586,00 грн, одноразову грошову допомогу мобілізованим 976,88 грн, грошову компенсацію за невикористані щорічну та додаткову відпустки 25772,95 грн, одноразову грошову допомогу при звільненні 41239,91 грн, грошову допомогу на оздоровлення 19359,80 грн, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань 20586,00 грн, неотримані виплати за поранення та грошову винагороду в сумі 508483,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 23.04.2022 до 21.07.2023 позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . 04.08.2022 він отримав поранення під час участі у бойових діях у Донецькій області, де перебував з 12.06.2022. У зв`язку з пораненням перебував на лікуванні до 26.08.2022. За період з 12.06.2022 до 27.08.2022, тобто за період участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з урахуванням періоду лікування, позивач має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі також Постанова № 168), у розмірі 100000,00 грн щомісячно. Однак за серпень 2022 року йому нараховано додаткову винагороду в сумі 68387,10 грн. У подальшому позивач перебував у зоні бойових дій у Донецькій області з 11.09.2022 до 11.01.2023. На початку січня 2023 року отримав поранення. Перебував на лікуванні з 12.01.2023 до 15.03.2023 у м. Дніпро, прооперований 11.03.2023, після чого йому було надано відпустку за станом здоров`я до 15.04.2023. За грудень 2022 року йому було нараховано додаткову винагороду в сумі 66129,03 грн. 16.04.2023 він повернувся у розташування військової частини у АДРЕСА_1 . У зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивача направили на лікування до м. Дніпро, 25.04.2023 проведено оперативне втручання. З 07.05.2023 до 05.06.2023 він перебував у відпустці за станом здоров`я. 06.06.2023 повернувся до м. Краматорська. Оскільки стан здоров`я позивача унеможливлював його участь у веденні бойових дій, він чекав на проходження військово-лікарської комісії, та його направили для проходження медичного огляду. За періоди з 16.04.2023 до 05.05.2023 та з 06.06.2023 до 21.07.2023 додаткова винагорода йому не нараховувалася. Попри перебування у зоні бойових дій у ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість грошового забезпечення в сумі 20586,00 грн позивач отримував менше 1000,00 грн. На рапорти про поновлення грошового забезпечення з лютого і травня 2023 року, адресовані командиру військової частини НОМЕР_1 , відповіді не отримав. У травні 2023 року звернувся до Міністерства оборони України з рапортом від 18.05.2023 про нарахування та виплату належних йому сум грошового забезпечення і додаткової винагороди, на який відповіді не отримав. 26.06.2023, одночасно з рапортом про звільнення з військової служби, він подав до військової частини НОМЕР_1 рапорт про виплату належних йому сум. З 21.07.2023 його виключено зі списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби, однак не проведено виплати належних йому сум, зазначених у наказі командира військової частини НОМЕР_1 . 14.12.2023 позивач звернувся до командира військової частини та Міністерства оборони України з рапортами про виплату належних йому сум грошового забезпечення, проте виплат не отримав, результати розгляду рапортів невідомі.

Одночасно з позовною заявою представником позивача було подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 03.01.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.01.2024 представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків, яка містить клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою від 22.01.2024 задоволено заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, поновлено позивачу такий строк, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у відповідача докази: належним чином засвідчені копії наказів (витягів з наказів) щодо проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (про зарахування до списків особового складу, призначення на посаду, вибуття у (прибуття із) відрядження, відпустки за період з 23.04.2022 до 21.07.2023), довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, за період з 23.04.2022 до 21.07.2023, пояснення із підтверджуючими доказами (довідку, картку особового рахунку) щодо обчислення та виплати позивачу ОСОБА_1 спірних виплат за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 із зазначенням складових грошового забезпечення, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, постановлено витребувані докази надати суду у строк для подання відзиву.

30.01.2024 надійшов поданий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відзив військової частини НОМЕР_1 , у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що бойове травмування ОСОБА_1 отримав 04.08.2022. У шпиталь вибув 07.08.2022 у зв`язку із захворюванням. З 12.08.2022 до 26.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні, не пов`язаному з бойовим травмуванням. 26.08.2022 був виписаний на амбулаторне лікування та приступив до виконання службових обов`язків. Повернувся з відпустки після лікування та з 13.09.2022 приступив до виконання службових обов`язків. 18.01.2023 вибув у шпиталь у зв`язку із загальним захворюванням за направленням начальника медичної служби підрозділу. З 30.01.2023 до 09.03.2023 та з 10.03.2023 до 15.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні, не пов`язаному з бойовим травмуванням. На підставі довідки ВЛК № 955 від 15.03.2023 перебував у відпустці 30 днів. З 24.04.2023 до 05.05.2023 перебував на стаціонарному лікуванні, не пов`язаному з бойовим травмуванням. З 06.05.2023 до 06.06.2023 перебував у відпустці у зв`язку з лікуванням, не пов`язаним із бойовим травмуванням. З 13.06.2023 вибув до шпиталю для лікування, не пов`язаного із бойовим травмуванням. 21.07.2023 ОСОБА_1 було звільнено за сімейними обставинами відповідно до підпункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Необхідною умовою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, є перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням. Безперервне лікування бойового травмування, отриманого ОСОБА_1 04.08.2022, закінчилося 26.08.2022. Після завершення лікування позивача було виписано на амбулаторне лікування, не було спрямовано до іншого лікувального закладу та він повернувся до військової частини для подальшого проходження військової служби. У подальшому його було направлено на лікування у зв`язку із загальними захворюваннями. Згідно з рапортами командира та на підставі відповідних наказів позивач отримав додаткову винагороду за червень-вересень 2022 року, грудень 2022 року, січень-лютий 2023 року у повному обсязі в розрахунку 100000,00 грн пропорційно дням участі у бойових завданнях, що підтверджується карткою особового рахунку ОСОБА_1 за 2022 та 2023 роки. Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту», мобілізовані військовослужбовці звільняються у запас у тій формі одягу, що була в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням вони можуть звільнятися в запас у власному цивільному одязі. Отже, під час звільнення військовослужбовець, призваний за мобілізацією, не має заборгованості за недоотримане речове майно, відповідно, грошова компенсація не нараховується. Згідно з карткою особового рахунку ОСОБА_1 за 2023 рік допомога при звільнені мобілізованим була виплачена позивачу у серпні 2023 року в сумі 12370,96 грн відповідно до чинного законодавства України. Грошову компенсацію за невикористані відпустки виплачено в повному обсязі у сумі 25772,95 грн. Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які звільняються з військової служби через сімейні обставини, одноразова грошова допомога при звільнені у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 календарних років і більше. Вислуга років ОСОБА_1 у Збройних Силах України становить 03 роки 02 місяці 02 дні. Грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік виплачено у червні 2022 року в сумі 13869,80 грн, за 2023 рік у травні 2023 року в сумі 22091,10 грн та у серпні 2023 року в сумі 1226,20 грн. Усього за період служби виплачено ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення в сумі 37187,10 грн. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачена у грудні 2022 року в сумі 6158,43 грн. До відзиву було додано витребувані докази.

30.01.2024 надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи картки особового рахунку позивача за 2022-2023 рр.

12.02.2024 надійшли подані через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» пояснення третьої особи - Міністерства оборони України, у яких зазначено, що грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника). Виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Отже, виплата грошового забезпечення позивачу, у тому числі додаткової винагороди, компенсацій, допомоги, належить до повноважень командира військової частини НОМЕР_1 . Доданими до відзиву документами підтверджується здійснення позивачу належних виплат.

12.02.2024 надійшла подана представником позивача відповідь на відзив, у якій він підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Висловив незгоду з доводами відповідача. Вказав, що перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у 2022 році протягом усього періоду пов`язано саме з отриманим пораненням. На початку січня 2023 року позивач повторно отримав поранення контузію, під дією вибухової хвилі впав та вдарився спиною. Фактично був госпіталізований внаслідок отриманої травми спини та перебував на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я.

Відповідь на відзив містить клопотання про поновлення строку на її подання, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 16.02.2024.

14.02.2024 надійшла подана представником позивача відповідь на пояснення, у якій зазначено про необґрунтованість позиції третьої особи.

26.02.2025 до суду надійшла подана представником позивача заява про збільшення позовних вимог, у якій він просив: поновити строк подання такої заяви; задовольнити позов; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 певних видів грошового забезпечення військовослужбовців; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 такі види грошового забезпечення: грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна в сумі 20586,00 грн, одноразову грошову допомогу мобілізованим 976,88 грн, грошову компенсацію за невикористані щорічну та додаткову відпустки 25772,95 грн, одноразову грошову допомогу при звільненні 41239,91 грн, грошову допомогу на оздоровлення 19359,80 грн, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань 20586,00 грн, неотримані виплати за поранення та грошову винагороду в сумі 610096,00 грн.

Ухвалою від 28.03.2025 заяву про збільшення розміру позовних вимог повернуто позивачеві.

Станом на час розгляду справи інших заяв по суті справи до суду не надійшло. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

У витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.04.2022 № 113 зазначено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» вважати нижчепойменованих резервістів такими, що з 23.04.2022 прибули для проходження до військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , зарахувати на продовольче забезпечення з 24.04.2022, у тому числі сержанта ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 , на посаду сержанта резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою № 2420 від 28.06.2023, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 12.06.2022 до 13.07.2022 та з 13.07.2022 до 27.08.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у м. Бахмут Донецької області; ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

До позовної заяви додано копію виданої ОСОБА_1 04.08.2022 первинної медичної картки, у якій зазначено діагноз: «ЖКХ, отруєння парами ракетного палива».

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.08.2022 № 227 ОСОБА_1 вибув у шпиталь з 07.08.2022 у зв`язку із захворюванням.

У період з 12.08.2022 до 26.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному підприємстві «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпропетровської обласної ради». У виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1458 від 26.08.2022 у графі повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладення) зазначено серед іншого «МВТ. ЗЧМТ. СГМ. Акубротравма (21.07.2022 під час бойових дій)».

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.08.2022 № 241 ОСОБА_1 вважається таким, що з 12.08.2022 до 22.08.2022 перебував у шпиталі, до військової частини прибув 26.08.2022.

08.09.2022 видано довідку № 1202 ВЛК військової частини НОМЕР_2 про те, що ОСОБА_1 є придатним до військової служби.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.09.2022 № 256 ОСОБА_1 вважається таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків, зарахований на продовольче забезпечення з 13.09.2022.

До позовної заяви додано копію первинної медичної картки, виданої ОСОБА_1 11.01.2023, у якій зазначено діагноз: «Хр. вертеброгенна люмбалгія».

18.01.2023 ОСОБА_1 вибув із військової частини НОМЕР_1 у шпиталь до військової частини НОМЕР_3 (наказ № 17 від 17.01.2023).

27.01.2023 військовою частиною НОМЕР_3 було видано направлення ОСОБА_1 в Обласний СРЦ «Солоний лиман» на стаціонарне лікування.

У період з 30.01.2023 до 09.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні відновного лікування хворих з ураженням спинного та головного мозку Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний спеціалізований центр «Солоний лиман» Дніпропетровської обласної ради» (виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 340/122).

З 10.03.2023 до 15.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні (виписний епікриз № 1936 із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення військового медичного клінічного центру СР (в/ч НОМЕР_3 )).

15.03.2023 видано довідку ВЛК № 955 військової частини НОМЕР_4 про те, що ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров`я на 30 днів.

З 24.04.2023 до 05.05.2023 перебував на стаціонарному лікуванні (виписка № 0700123 від 05.05.2023 із медичної карти стаціонарного хворого проктологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради).

05.05.2023 видано довідку ВЛК № 258 Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради про те, що ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров`я на 30 днів.

З 06.06.2023 ОСОБА_1 прибув з відпустки за станом здоров`я до військової частини НОМЕР_1 (наказ № 158 від 07.06.2023).

14.06.2023 ОСОБА_1 вибув із військової частини НОМЕР_1 у шпиталь до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) (наказ № 164 від 13.06.2023).

20.07.2023 військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку № 4150 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) сержанту ОСОБА_1 , у якій зазначено відомості про отриману ним 04.08.2022 травму під час виконання бойового завдання з відбиття збройного нападу, захисту Батьківщини в населеному пункті Верхньокам`янське Донецької області: «Мінно-вибухова травма. Закрита черепно-мозкова травма. Акубаротравма. Отруєння парами ракетного палива».

Відповідно до витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 1263 від 11.08.2023) травма ОСОБА_1 , підтверджена довідкою про обставини травми № 4150 від 20.07.2023, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 , військово-медичними документами та документами лікувальних закладів МОЗ України:

Травма: «Наслідки мінно-вибухової травми (04.08.2022) закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку. Акубаротравма» - травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини.

Травма: «Стан після перенесеної мінно-вибухової травми (07.2022) закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді астено-вегетативного синдрому, наслідки акубаротравми у вигляді підгострої правобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови до 3 метрів на кожне вухо» - травма, так, пов`язана з проходженням військової служби.

Захворювання: «Легко виражений астено-вегетативний синдром змішаного ґенезу з виходом у стійку компенсацію» - захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.07.2023 № 202 сержанта ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.07.2023 № 158-РС у запас за підпунктом «г» (за сімейними обставинами) - у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи відповідно до підпункту 2 частини четвертого статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 21.07.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення - з 22.07.2023. Вислуга років у Збройних Силах України (календарна) становить 03 роки 02 місяці 02 дні. Щорічна основна відпустка за 2022, 2023 рр. не використана. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, не отримав. Цим наказом також визначено виплатити: 1) надбавку в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01 до 21 липня 2023 року; 2) грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік; 3) відповідно до абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік та 15 діб за 2023 рік; 4) допомогу при звільненні в розмірі 4% від місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних місяців служби згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 460 від 17.09.2014.

У довідці № 1202 від 16.08.2022 про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 23.04.2022 до 21.07.2023, виданій військовою частиною НОМЕР_1 , містяться такі відомості щодо спірних виплат:

2022 рік: винагорода за участь в ООС: квітень 8000,00 грн, травень 56129,03 грн, червень 100000,00 грн, липень 90967,74 грн, серпень 68387,10 грн, жовтень 30000,00 грн, листопад 200000,00 грн, грудень 170000,00 грн; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 6158,43 грн (листопад); грошова допомога на оздоровлення 13869,80 грн (травень);

2023 рік: винагорода за участь в ООС 66129,03 грн (січень); грошова допомога на оздоровлення 22091,10 грн (квітень), 1226,20 грн (липень); компенсація за невикористані відпустки 25772,95 грн (липень); одноразова грошова допомога при звільненні мобілізованим 12370,96 грн (липень).

Картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2022, 2023 рр. містять відомості про нарахування вказаних сум та проведені з них утримання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Позивач вважає, що відповідачем не нараховано та невиплачено йому в повному обсязі додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену Постановою № 168, за періоди з 12.06.2022 до 27.08.2022 (згідно з довідкою № 2420 від 28.06.2023), з 01.01.2023 до 15.03.2023, з 16.04.2023 до 05.05.2023, з 06.06.2023 до 21.07.2023.

Статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє станом на час розгляду даної справи.

Статтею 4 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 вирішено Кабінету Міністрів України невідкладно:

1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова № 168) у редакції зі змінами, внесеними Постановою № 793 від 07.07.2022, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абз. 4 п. 1 Постанови № 168).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (абз. 5, 6 п. 1 Постанови № 168 у редакції Постанови № 793 від 07.07.2022).

У подальшому до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни.

Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 20.01.2023 абзац шостий пункту першого Постанови № 168 після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,».

Постанову доповнено пунктом 1-2 згідно з Постановою КМУ № 836 від 09.08.2023, яка у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року. За змістом цього пункту виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260 в редакції, яка діяла на час спірних відносин).

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.

За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі № 340/5387/22 вказав, що додаткова винагорода до 100 000 грн на місяць виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їхнього здійснення.

Також у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100 000 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), за формою, наведеною у додатку 5 Положення № 402, яка видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що обов`язково містить: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо). Отже, додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва). Умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання, пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), який містить об`єктивні дані та висновки службового розслідування, які це підтверджують.

Під час судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 04.08.2022 отримав травму. 20.07.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 видано довідку № 4150 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) з інформацією про травму, отриману 04.08.2022.

Відповідно до витягу з протоколу № 1263 від 11.08.2023 засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол) травма ОСОБА_1 , підтверджена в тому числі довідкою про обставини травми № 4150 від 20.07.2023, «Наслідки мінно-вибухової травми (04.08.2022) закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку. Акубаротравма» - травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини.

За серпень 2022 року позивачеві нараховано додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у сумі 68387,10 грн. Беручи до уваги відомості про вибуття ОСОБА_1 у шпиталь з 07.08.2022, та перебування з 12.08.2022 до 26.08.2022 на стаціонарному лікуванні не у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, судом не встановлено протиправності у діях відповідача щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за серпень 2022 року.

Додана до позовної заяви в копіях медична документація (виписки з медичних карт) не містить відомостей про перебування ОСОБА_1 саме у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

У довідках ВЛК від 15.03.2023 № 955, 05.05.2023 № 258 зазначено про потребу ОСОБА_1 у відпустці за станом здоров`я у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням військової служби, а не для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та зобов`язання виплатити таку винагороду в сумі 508483,87 грн, відсутні.

Щодо позовних вимог в частині виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).

Пунктами 2, 3 Порядку № 178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Відповідно до абзаців першого, третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання, а також, на день виключення зі списків особового складу військової частини, має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Завдання, організація та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці), визначаються Інструкцією про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за № 767/28897 (далі - Інструкція № 232).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції № 232 військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Разом з тим, згідно з пунктом 17 розділу ІІІ зазначеної Інструкції № 232 мобілізовані звільняються в запас у тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням вони можуть звільнятися в запас у власному цивільному одязі.

За приписами абзацу 11 пункту 29 розділу V Інструкції № 232 у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, прибув до військової частини НОМЕР_1 з ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, підстави для виплати військовою частиною НОМЕР_1 позивачеві грошової компенсації вартості за неотримане речове майно відсутні.

Відповідно до абз. 7 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

За змістом пункту 4 цього Порядку допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.

Позивача призвано на військову службу за мобілізацією у квітні 2022 року, 23.04.2022 він прибув до військової частини НОМЕР_1 , звільнений з військової служби у липні 2023 року в запас за сімейними обставинами.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні було нараховано в розмірі 4% від місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних місяців служби в сумі 12370,96 грн та виплачено в серпні 2023 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.07.2023 № 202.

Позивачем у позовній заяві не обґрунтовано, в чому полягає неправомірність дій відповідача щодо нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 12370,96 грн.

До спірних правовідносин не застосовуються положення абз. 2 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з п. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів.

Абз. 1 п. 14 ст. 10-1 цього Закону передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення.

Відповідно до абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.07.2023 № 202 було передбачено здійснення виплати позивачу грошової компенсації за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік та 15 діб за 2023 рік, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік.

З матеріалів справи встановлено, що нарахована позивачеві у липні 2023 року компенсація невикористаної щорічної основної відпустки становить 25772,95 грн, виплата якої здійснена у серпні 2023 року. Грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік нараховано у загальній сумі 23317,30 грн: 22091,10 грн (квітень), 1226,20 грн (липень).

Наказ від 21.07.2023 № 202 не містить відомостей про наявність у позивача невикористаної додаткової відпустки. У позовній заяві не вказано і не додано до неї доказів на підтвердження наявності у позивача права на отримання щорічної додаткової відпустки за період військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

Також позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплатити одноразову грошову допомогу мобілізованим у сумі 976,88 грн, не наведено підстав, за яких, на думку позивача, відповідач мав обов`язок виплатити йому таку допомогу.

Пунктом 4 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації. У матеріалах справи відсутні відомості про його прийняття на військову службу за контрактом.

Пунктом 1 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 7 розділу XXIV цього Порядку розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 9 розділу XXIV Порядку № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Позивачеві у грудні 2022 нараховано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 6158,43 грн, що підтверджується довідкою № 1202 від 16.08.2023.

У наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.07.2023 № 202 зазначено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, ОСОБА_1 не отримав.

Підпунктом 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

До позовної заяви додано копію рапорту ОСОБА_1 від 26.06.2023, адресованого командиру військової частини НОМЕР_1 , про виплату йому в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Однак відомості про подання/направлення такого рапорту адресату та його отримання у матеріалах справи відсутні.

На підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Матеріали справи не містять документального підтвердження понесення позивачем інших судових витрат, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 28.03.2025.

Суддя В.В. Рянська