Ухвала суду № 126189536, 28.03.2025, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_________________

У Х В А Л А

28.03.2025 Справа № 905/75/25

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали

зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ, Донецька область

до відповідача Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м. Краматорськ, Донецька область

про визнання права власності на майно

в межах справи №905/75/25

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз, м.Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Донбасенерго, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 1 684 863 835,70грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ, Донецька область звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 1684863835,70грн, з яких: 1178934260,84грн - сума основного боргу, 308340279,62грн пеня, 45430955,53грн - 3 % річних, 152158339,71грн- інфляція.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором розподілу природного газу №040-СЛ від 04.01.2016 в частині своєчасної та повної оплати послуг оператора ГРМ (позивача) з розподілу природного газу (плата за замовлену потужність) та вартості за перевищення річної замовленої потужності за період 2022-2024рік. Вказаний договір укладений шляхом направлення на адресу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» заяви-приєднання від 04.01.2016р. №040-СЛ до умов типового договору розподілу природного газу, який є публічним, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/75/25, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк до 03.03.2025 включно для подання відзиву на позов.

03.03.2025 через систему «Електронний суд» від Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» надійшла зустрічна позовна заява б/н від 28.02.2025 (сформована в системі 28.02.2025) до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про визнання права власності на майно, у якій просить суд визнати за Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» право власності на газопровід середнього тиску, що поєднує ГРС на магістральному газопроводі Шебелинка - Слов`янськ та Слов`янську ТЕС.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 ГПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із вимогами частини 1 та 2 статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

За змістом частин 4 та 5 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 183 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 06.02.2025 встановлено строк на подання відзиву на позов до 03.03.2025 включно, в свою чергу зустрічний позов надійшов через систему «Електронний суд» до суду 03.03.2025 (сформований в системі 28.02.2025), у даному випадку зустрічний позов надійшов у строк, встановлений судом для подання відзиву. Відтак Публічним акціонерного товариством «Донбасенерго» додержані строки на звернення до суду з зустрічним позовом.

Суд відзначає, що висновки щодо наявності умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладалися Верховним Судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 45).

Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 конструкція частини 2 статті 180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 27, 28).

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Суд відзначає, що предметом первісного позову є стягнення 1684863835,70грн заборгованості, з яких: 1178934260,84грн - сума основного боргу, 308340279,62грн пеня, 45430955,53грн - 3 % річних, 152158339,71грн - інфляція.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті наданих позивачем послуг за договором з розподілу природного газу №040-СЛ від 04.01.2016.

При цьому предметом зустрічного позову є визнання за Публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» права власності на газопровід середнього тиску, що поєднує ГРС на магістральному газопроводі Шебелинка - Слов`янськ та Слов`янську ТЕС.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Донбасенерго» здійснює діяльність з виробництва електроенергії на виробничих потужностях Слов`янської теплової електричної станції (ТЕС), що знаходиться в м. Миколаївка Краматорського району Донецької області. Після початку повномасштабної агресії 24.02.2022 виробництво електроенергії на Слов`янській ТЕС здійснюється виключно з використанням природного газу. Для можливості отримання природного газу на Слов`янську ТЕС самою ТЕС в 1986 році було побудовано газопровід середнього тиску від газорозподільної станції (ГРС), розташованої на магістральному газопроводі Шебелинка - Слов`янськ. Цей газопровід є частиною технологічного комплексу Слов`янської ТЕС, що забезпечує надійність і безперервність виробництва електроенергії, з моменту його побудови знаходився на балансі Слов`янської ТЕС і наразі належить ПАТ «Донбасенерго». Посилаючись на затверджений Наказом Міністерства палива та енергетики України від 29.10.2003 №617 Перелік нерухомого майна, яке увійшло до статутного фонду ВАТ «Донбасенерго», останній стверджує, що газопровід середнього тиску від ГРС магістрального газопроводу Шебелинка - Слов`янськ (що належить ТОВ «Оператор ГТС України») до ГРП-2,3 (на території промислового майданчика Слов`янської ТЕС) було передано до статутного фонду ВАТ «Донбасенерго» і належить останньому на праві власності.

Газопровід поєднує Газотранспортну систему України, що належить ТОВ «Оператор ГТС України», і промисловий майданчик Слов`янської ТЕС. Оскільки газопровід не входить до газорозподільної системи позивача за первісним позовом, в свою чергу належить ВАТ «Донбасенерго», за твердженнями заявника послуги АТ Донецькоблгаз щодо розподілу природного газу фактично не надавались. Згідно із законодавством, що регулює ринок природного газу, послуги з розподілу природного газу надаються споживачам, що підключені до газорозподільної системи. Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, передбачає, що споживачі можуть бути приєднані не до газорозподільних мереж, а безпосередньо до газотранспортної системи (відповідно до п. 5 ч. 1 глави І Кодексу прямий споживач - споживач, об`єкти якого приєднані безпосередньо до газотранспортної системи). В цьому випадку оператор ГРС (відповідач за зустрічним позовом) не надає прямому споживачу послуг з розподілу природного газу та відповідно договір розподілу природного газу не укладається. Незважаючи на це, АТ «Донецькоблгаз» вимагає від ПАТ «Донбасенерго» плати за розподіл природного газу. Таким чином, за переконанням заявника зустрічного позову, відповідачем за зустрічним позовом не визнається (заперечується) право власності ПАТ «Донбасенерго» на вказаний газопровід і порушуються права останнього як власника газопроводу.

Аналіз змісту заявлених позивачем за зустрічним позовом вимог дає підстави зробити суду висновок, що первісний та зустрічний позови взаємно не пов`язані між собою, оскільки стосуються різних підстав виникнення та засобів доказування. Спір за первісним позовом виник щодо заборгованості за договором, а за зустрічним - щодо необхідності захисту права власності.

Також суд звертає увагу на те, що задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже задоволення або відмова в задоволенні зустрічного позову про визнання за ПАТ «Донбасенерго» права власності на газопровід не вплине на вирішення по суті вимог, які є предметом первісного позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за договором розподілу природного газу №040-СЛ від 04.01.2016. Зокрема, предмет зустрічного позову не доводить твердження про підключення споживача саме до газотранспортної системи.

Зі змісту первісного та зустрічного позовів вбачається, що позовні вимоги за ними ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами, що, в свою чергу, свідчить про відсутність повної взаємної пов`язаності первісного позову із зустрічним.

Суд також зазначає, що вимоги за зустрічним позовом виникли з правовідносин, які регулюються положеннями Закону України «Про власність» 1992 року, статтями 391, 392, 316, 317, 319, 321, 328 Цивільного кодексу України, тоді як правовідносини за первісним позовом - нормами зобов`язального права, що унеможливлює їх спільний розгляд.

Враховуючи викладене, первісні та зустрічні позовні вимоги не пов`язані підставами виникнення та поданими доказами, а задоволення вказаних вимог по зустрічному позову не вплине на вимоги за первісним позовом.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено та з матеріалів зустрічної позовної заяви не вбачається взаємопов`язаність первісного й зустрічного позову та доцільність їх спільного розгляду, зокрема, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, у зв`язку з чим зустрічна позовна заява не відповідає вимогам частини 2 статті 180 ГПК України.

З огляд на вищевикладене, суд вважає, що спільний розгляд первісного та зустрічного позову не є доцільним у даному випадку, оскільки це суттєво утруднить розгляд справи, у зв`язку з поєднанням у спорі позовних вимог, що виникають з різних підстав, а також з необхідністю дослідження значного обсягу необхідних доказів на підтвердження правових позицій учасників процесу. Отже у даному випадку доцільність розгляду первісного та зустрічного позовів в одному провадженні не спрямована на процесуальну економію, а навпаки може призвести до порушення строків розгляду справи та не сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 20.05.2024 у справі №925/1281/23 зазначив, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 6 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

При цьому суд відзначає, що заявник не позбавлений права у встановленому законодавством порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

Оскільки зустрічна позовна заява надійшла до суду у вигляді електронного документа через підсистему «Електронний суд», позивачу за зустрічним позовом надсилається лише копія ухвали про повернення зустрічної позовної заяви.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись статтями 180, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1.Повернути Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» зустрічну позовну заяву від 28.02.2025 про визнання права власності на майно.

2.Повернення вказаної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

3. Відповідно до статті 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 28.03.2025.

4. Ухвала прийнята враховуючи період знаходження судді у відпустці, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу.

Суддя Ю.В. Макарова