Постанова № 126181616, 27.03.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/249/25

3/154/325/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області

Лутай А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , командира 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.17215КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З 28.07.2023 року у військовій частині НОМЕР_2 проходить військову службу лейтенант ОСОБА_1 . Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України , відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 16, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, лейтенант ОСОБА_1 зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок , вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки , не допускати негідних вчинків і стимулювати від них інших військовослужбовців.

Проте , всупереч наведеним вимогам Статуту ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби, не проконтролював та не забезпечив належне виконання службових обов`язків підпорядкогованого особового складу відповідно до абз.6,9,10 ст.120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XVI.

Як наслідок, 09.01.2025 року близько 13.00 год підлеглий ОСОБА_1 солдат ОСОБА_2 перебуваючи після добового наряду у наметі УСТ-56 де проживав, намагаючись розпалити піч (буржуйку) для опалення та обігріву, в стані алкогольного сп"яніння ( результат на вміст алкоголю 1.7 проміле), знехтувавши заходами пожежної безпеки , використав для розпалу бензин, внаслідок чого отримав термічну травму тіла ( (опік тулуба), намет УСТ-56 разом з військовим майном згорів повністю.

В порушення вимог ст.11,16,120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України лейтенант ОСОБА_1 будучи командиром 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , неналежно виконав свої службові обов`язки , які повинен був виконати за своїм службовим становищем, хоча мав реальну

можливість виконувати їх належним чином, а саме: виховувати особовий склад взводу(групі,башті) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння , бойової техніки і майна взводу; неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі, їх зовнішнім виглядом , виконанням правил носія військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни; з повагою ставитись до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу; встановити у підрозділі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.

В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив. Вказав, що на поведінку солдата ОСОБА_2 не міг вплинути, оскільки той не перебував в полі його зору, здавши чергування добового наряду 09.01.2025 року о 10.00 год. та пішовши відпочивати. За вказане правопорушення йому було винесено догану командиром частини. Вважає, що виконував свої обов`язки військової служби належним чином.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно дост.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи вимагає від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні (ст. 251 КУпАП), здійснити всебічну й неупереджену оцінку цих доказів (ст. 252 КУпАП), встановити наявність обставин, що пом`якшують (ст. 34 КУпАП) чи обтяжують (ст. 35 КУпАП) відповідальність, з`ясувати чи здійснюється провадження в межах строків накладення адміністративного стягнення (ст.38 КУпАП), з`ясувати чи заподіяно майнову шкоду вчиненим правопорушенням, чи є можливість передати матеріали справи на розгляд громадських організацій чи звільнити від відповідальності через малозначність правопорушення (статті21,22 КУпАП).

Так, долученим до матеріалів справи наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.07.2023 №219 ОСОБА_3 призначено на посаду командира 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.ст.17, 65, 68 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України та кожен повинен додержуватися вимог Конституції та законів України.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551 (далі Дисциплінарний статут) військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна досягається шляхом: особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватисяКонституціїта законів України,Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Згідно п. 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженогоЗаконом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі -Статуту внутрішньої служби), командир зобов`язаний, зокрема проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).

Згідно п.119 Статуту внутрішньої служби, командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання,військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті).

Пунктом 120 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що командир взводу серед іншого зобов`язаний:виховувати особовий склад взводу (групи, башти) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки й майна взводу (групи, башти); неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни ; з повагоюставитися допідлеглих,дбати провиховання військовослужбовціврядового,сержантського (старшинського)складу тазгуртування військовогоколективу; тощо.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідно до довідки від 10.01.2025 року №77/09-06/3/2.25 наданої КП "Володимирське ТМО" Володимирської міської ради ОСОБА_2 09.01.2025 року було доставлено у приймальне відділення закладу та проведено огляд із використанням спеціального приладу алкотест Драгер 22447/результат 1.70 проміле/.

Долученим до матеріалів справи письмовими поясненнями самого солдата ОСОБА_2 від 10.01.2025 стверджується те, що 09.01.2025, близько 13.00 год, він знаходився на територіїї полігону військової частини НОМЕР_2 після зміни добового наряду в стані алкогольного сп`яніння. З метою розпалити піч та приготувати обід взяв до рук каністру вміст якої налив в сковорідку, рідиною виявився бензин, спалахнув вогонь, який він намагався затушити, проте в наметі не було вогнегасника чи інших засобів протипожежного захисту. Отримавши опіки він вибіг з намету, намет згорів. В подальшому звернувся до Володимирського ТМО за медичною допомогою.

Дані фактичні обставини також встановлені актом службового розслідування.

Диспозицією ч.2 ст.17215КУпАП передбачено відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення у формі недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Факти віднесення ОСОБА_1 до статусу військової службової особи, а також запровадження у державі правового стану у формі особливого періоду, сторонами не заперечувався.

Об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується необережністю у формі недбалості, тобто тим, що військова службова особа не виконує або неналежним чином виконує свої службові обов`язки.

Тобто, для наявності підстав притягнення особи до відповідальності за цією нормою слід встановити: коло обов`язків військової службової особи; чи виконувала вона їх, а якщо так, то чи належним чином; якщо виконувала свої обов`язки неналежним чином, то в чому полягала різниця між неналежним та належним їх виконанням.

За змістом протоколу № 21 від 10.012025 ОСОБА_1 неналежно виконав свої службові обов`язки, які повинен був виконати за своїм службовим становищем, а саме:

- виховувати особовий склад взводу (групи, башти) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки й майна взводу (групи, башти);

- неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни;

- з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу;

- встановити у підрозділі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.

Суд погоджується із твердженнями про те, що саме ці службові обов`язки згідно вказаних вище положень Статуту внутрішньої служби ЗСУ відносяться до обов`язків командира взводу, посаду якого займає ОСОБА_1 .

Cаме внаслідок недбалого ставлення ОСОБА_1 до своїх обов`язків військової служби, неналежного виховання особового складу взводу, незабезпечення підтримання військової дисципліни і внутрішнього порядку в підпорядкованому підрозділі солдат ОСОБА_2 перебував у наметовому містечку в/ч НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, отримав термічну травму тіла та спалив намет УСТ-56 разом з військовим майном.

За даних обставин суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.17215КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про його невинуватість суд вважає такими, що суперечать іншим доказам у справі.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд керується таким.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти на нього адміністративне стягненняу виді штрафу, у межах установлених у санкції ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.283,284 КУпАП, та на підставі ч.2ст. 17215КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.17215КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Роз`яснити, що згідно зі ст.307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАПбуде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя А.М.Лутай