Рішення № 126179628, 28.03.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2025м. ДніпроСправа № 904/631/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер", 45200, Волинська область, м.Ківерці, вул.Ярослава Мудрого, 33/11, код ЄДРПОУ 32328478

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Горького, буд.2, код ЄДРПОУ 14309787

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 56 850,00грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 справу № 904/631/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

24.02.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначає, що 01.01.2025 відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» від 13 квітня 2017 р. № 2021-VIII закінчився термін, у який підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях (крім рішень про виплату заробітної плати та інших виплат, передбачених соціально-трудовими відносинами), а справи про банкрутство державних вугледобувних підприємств не порушуються. Також 01.01.2025 закінчився термін мораторію сплати боргів Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", термін дії мораторію продовжено на 1 рік: з 01.01.2025 до 01.01.2026. Відповідач звертає увагу, що на момент пред`явлення позову до суду на адресу підприємства не надходила вимога про стягнення коштів. Згідно наказу Міністерства енергетики України від 07.09.2022 № 1-ДСК ДП «СхідГЗК» внесено до переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, яке забезпечує потреби в ядерному паливі для атомних електростанцій, що в свою чергу створює ризики для енергетичної безпеки країни.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер" (далі позивач, постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі відповідач, покупець) був укладений договір № 227/13/108ВО про закупівлю товару (а.с.4-11).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п.1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Постачальник зобов`язується поставити гумові вироби, код ДК 021:2015-1951 (гума сира) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2. договору).

У разі, якщо постачання товару у вказаній кількості у договорі є неможливим з технічних причин (неподільний обсяг, відхилення ваги, тощо), постачальник повідомляє про це покупця. Покупець має право, після повідомлення постачальника, прийняти рішення про поставку товару з відхиленням ±5%, про що повідомляє постачальника. Вважається, що покупець погодив постачання товару із вказаним відхиленням у разі, якщо він прийняв товар із відхиленням (пункт 1.3. договору).

Сума (ціна) договору, відповідно до специфікації № 1 становить 541 990,00грн, крім того податок на додану вартість 20 % - 108 398,00грн. Загальна сума становить 650 388,00грн з урахуванням ПДВ 20 % (пункт 3.1. договору).

Товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України (пункт 4.1. договору).

Покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 30-ти календарних днів (пункт 4.2. договору).

Поставка товару здійснюється партіями. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару протягом 10-ти робочих днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказану в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов`язковим) (пункт 5.1. договору).

Поставка товару здійснюється на умовах DDP (склад покупця, вул.Залізнична, 13, м.Жовті, Дніпропетровська область) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 (пункт 5.2. договору).

При поставці партії товару постачальник надає документ що підтверджує якість товару, рахунок фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи (пункт 5.3. договору).

Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (пункт 5.4. договору).

Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, перед прийняттям товару здійснити його огляд та в разі невідповідності товару найменуванню, зазначеному в специфікації № 1 відмовитися від його одержання (підпункти 6.1.1., 6.1.3. пункту 6.1. договору).

Покупець має право у разі невиконання постачальником умов та строків поставки товару, встановлених даним договором, або невиконання умов договору відносно якості, кількості, асортименту, тари та упаковки товару розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це постачальника (підпункт 6.2.1. пункту 6.2. договору).

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (підпункт 6.3.1. пункту 6.3. договору).

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (підпункт 6.4.1. пункту 6.4. договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несусь відповідальність визначену цим договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов`язань (пункт 7.1. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2024р, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.1. договору).

21.03.2024 року сторонами підписано специфікацію № 1 до договору № 227/13/108ВО про закупівлю товару від 21.03.2024 на загальну суму 650 388,00грн, у тому числі ПДВ 20 % - 108 398,00грн (додаток № 1) та технічні, якісні характеристики товару (додаток № 2) (а.с.12-13).

Договір та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до нього.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору № 227/13/108ВО про закупівлю товару від 21.03.2024, строк дії договору, умови поставки, факт поставки/непоставки товару, загальна вартість поставленого/непоставленого товару, наявність прострочення поставки товару, правомірність заявленої до стягнення основної заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 ГК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів того, що договір № 227/13/108ВО про закупівлю товару від 21.03.2024 визнавався недійсними у судовому порядку.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 розділу ІІІ книги п`ятої Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Приписом частини другої статті 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 ЦК України).

На виконання умов пункту 5.1. договору відповідачем листом від 10.09.24 № 13-14/2449 направлено заявку позивачу на поставку відповідачу товару (а.с.14).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер" поставлено товар Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на загальну суму 56 850,00грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-2024.09.17-2 від 17.09.2024 (а.с.15).

Листом від 10.12.2024 № 553 позивач вимагав від Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити заборгованість за договором № 227/13/108ВО про закупівлю товару від 21.03.2024 у розмірі 56 850,00грн (а.с.17).

Позивачем не додано до позовної заяви доказів направлення згаданого листа на адресу відповідача.

Водночас факт наявності заборгованості за договором № 227/13/108ВО про закупівлю товару від 21.03.2024 не спростовується документами, наявними у матеріалах даної справи.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень сторін стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг. Жодних заперечень з приводу отримання товару сторонами не надано.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Отже інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором № 227/13/108ВО про закупівлю товару від 21.03.2024 складає 56 850,00грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (56 850,00грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00грн, про що свідчить платіжна інструкція № 154 від 14.02.2025.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 3 028,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, Дніпропетровська область. м.Жовті Води, вул.Горького, буд.2, код ЄДРПОУ 14309787 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер", 45200, Волинська область, м.Ківерці, вул.Ярослава Мудрого, 33/11, код ЄДРПОУ 32328478 заборгованість у розмірі 56 850,00грн (п`ятдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) та судовий збір у розмірі 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 28.03.2025

Суддя О.В. Перова