Рішення № 126174104, 06.03.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7232/23

Провадження № 2/185/66/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Преображенської К.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ

У червні2023 року позивачка звернувся до суду з позовом до ТОВ «Максимал-Агро» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в якому просив усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 1223584000:01:001:0211 площею 2,7423 га, яка знаходиться на території Вербківської (Кочережківської) сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, зобов`язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки №08-12/20 від 02.12.2020 року, який був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною Ольгою Вікторівною. А також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позов обґрунтовано тим, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 2,7423га для ведення сільськогосподарського виробництва. 20.03.2010 року між позивачем та ПП «Агрофірма «Старт» був укладений договір оренди землі строком на 15 років. У подальшому, позивачу стало відомо, що ПП «Агрофірма «Старт`визнано банкрутом. Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про інше речове право, 08 грудня 2020 року державним реєстратором було здійснено запис № 39631680 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, площею 2,7423 га, де зазначено, серія та номер: 08-12/20, від02.12.2020 року, орендар: ТОВ «Максимал-Агро», орендодавець: ОСОБА_1 , зі строком дії оренди на 15 років, а саме, до 02.12.2035 року. Проте, позивачка не укладала з ТОВ «Максимал-Агро» будь-яких договорів оренди своєї земельної ділянки, з кадастровим номером: 1223584000:01:001:0211.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 червня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, відповідачу надано строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання копії вказаної ухвали, для подання відзиву на позов. Також судом за клопотанням представника позивача було витребувано у ТОВ «Максимал-Агро» (кодЄДРПОУ 43411091) оригінал договору оренди землі № 08-12/20 від 02.12.2020р., який був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною Ольгою Вікторівною від 10.12.2020р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55621916, та у виконавчого комітетуМежівської селищноїради Дніпропетровськоїобласті витребувано належним чином завірену копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 122358400:01:001:0211 площею 2,7423 га.

08.11.2023 р. Відповідач надав письмові пояснення в яких зазначив, що відповідно до договору щодо надання послуг від 01.12.2020 р., укладеного між ТОВ «Максимал-агро» та ОСОБА_2 , останній виконував обов`язки передбачені зазначеним договором серед яких є підписання договорів оренди земельних ділянок та зберігання їх. Оригінал договору № 08-12/20 від 02.12.2020р. на сьогоднішній день знаходиться у ОСОБА_2 , місце знаходження якого невідомо, за місцем реєстрації не проживає у зв`язку з чим надати оригінал договору суду не має можливості.

14.11.2023 р. відповідачем був наданий відзив на позовну заяву. У відзиві на позов представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, оскільки договір оренди №08-12/20 укладено 02.12.2020 року особисто ОСОБА_1 та ТОВ «Максимал-агро» в особі директора Косса О.Г. та ОСОБА_1 особисто підписала акт приймання-передачі земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки №08-12/20 укладено 02.12.2020 року з врахуванням всіх істотних вимог та дотриманням всіх необхідних вимог зазначеного договору та чинного законодавства України. Воля орендодавця була направлена на реалізацію прав та виконання обов`язків за договором оренди земельної ділянки. На виконання вимог спірного договору оренди позивачка отримувала орендну плату за 2021-2022 р. вгрошовій формі у розмірі 7453,42 грн. за 2021 р. та 6000,00 грн. за 2022 р. та долучає відомість про видачу коштів в рахунок оренди земельних паїв за 2021 р. та за 2022 р.

Відповідач надав письмові пояснення від 08.11.2023 р. в яких зазначив, що відповідно до договору щодо надання послуг від 01.12.2020 р., укладеного між ТОВ «Максимал-агро» та ОСОБА_2 , останній виконував обов`язки передбачені зазначеним договором серед яких є підписання договорів оренди земельних ділянок та зберігання їх. Оригінал договору № 08-12/20 від 02.12.2020р. на сьогоднішній день знаходиться у ОСОБА_2 , місце знаходження якого невідомо, за місцем реєстрації не проживає у зв`язку з чим надати оригінал договору суду не має можливості.

На адресу суду від представника позивача надійшло заперечення на письмові пояснення, в якому зазначається, що посилання відповідача на те, що оригінал оспорюваного договору оренди земельної ділянки № 08-12/20 від 02.12.2020р. укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» у них відсутній через те, що він знаходиться у ОСОБА_2 , місце знаходження якого невідомо, є сумнівними, а тому є підстави для застосування наслідків, передбачених ст.84 ЦПК України

01.12.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву де зазначено, що у зв`язку з тим, що позивачка не підписувала спірний договір, не погоджував його умови, тобто, правочин є таким, що не вчинений, а тому у відповідача відсутні будь-які правові підстави в користуванні земельною ділянкою. Позивачка зазначає, що орендну плату вона не отримувала та додані відповідачем копії платіжних відомостей з виплати орендної плати за 2021 р. не можуть бути доказом отримання позивачкою орендної плати за договором № 08-12/20 від 02.12.2020 р., оскільки такі документи не містять даних про те, що позивачка взагалі отримувала кошти, користування орендарем належної їй земельної ділянки згідно нібито укладеного договору оренди № 08-12/20 від 02.12.2020 р., не містять відомостей про підстави, на яких здійснювалася виплата коштів, не містять ні печатки Відповідача ні дати видачі цих нібито виданих коштів.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2024 року по справі було призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

16 січня 2025 року на адресу суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 1151-24 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 185/7232/23.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2025 року було поновлено провадження у цивільній справі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю за наступних підстав.

Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 2,7423га, кадастровий номер 1223584000:01:001:0211, що розташована на території Вербківської (Кочережківської) сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є власністю ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯБ№876146, виданий 13.07.2006 р., видавник: Павлоградська райдержадміністрація, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку.

20.03.2010 року ОСОБА_1 з однієї сторони та ПП «Агрофірма «Старт», з другої сторони, уклали договір оренди б/н земельної ділянки, площею 2,7423 га, яка заходиться за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, Кочережківська сільська рада, кадастровий номер: 1223584000:01:001:0211, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 15 років.

Згідно акту прийому-передачі від 20 березня 2010 рокуроку вбачається, що ОСОБА_1 передала вказану вище земельну ділянку ПП «Агрофірма «Старт».

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 13.01.2022 року ПП «Агрофірма «Старт» знаходиться в стані припинення, підстава: внесення СР про визнання ЮО банкрутом, номер запису: 1002321410013002994.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право міститься інформація, що 08 грудня 2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області Капліною О.В. було здійснено запис про інше речове право № 39631680 про реєстрацію речового права, а саме, договору оренди земельної ділянки площею 2,7423 га, серія та номер: 08-12/20, від 02.12.2020 року, де зазначено, орендар: ТОВ «Максимал-Агро», орендодавець: ОСОБА_1 ,зі строком дії оренди на 15 років, а саме, до 02.12.2035 року, з автоматичним продовженням дії договору.

В своїх поясненнях позивачка зазначила, що договір оренди № 08-12/20, від 02.12.2020 року не підписувала, та на підтвердження своїх доводів просила призначити почеркознавчу експертизу підпису.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи №1151-24від 03.10.2024 р., проведеної експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у розділі "Реквізити та підписи сторін" в графі "Орендодавець" договору оренди землі № 08-12/20 від 02.12.2020 року, виконаний не позивачкою, а іншою особою. Аналогічно підпис на акті приймання передачі цієї земельної ділянки також виконано іншою особою.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Вимогами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Сумнівів з приводу достовірності вищезазначеного висновку почеркознавчої експертизи представником відповідача суду не заявлялось, як то передбачено ч. 11 ст. 83 ЦПК України суду, а тому у суду відсутні підстави для виключення зазначеного висновку із числа доказів по зазначеній цивільній справі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

На підставі ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України, до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є, те, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За ч.1 ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяла на укладення договорів оренди землі та оспорених договорів, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Під час розгляду справи в суді позивачка зазначила, що жодного повідомлення від ПП «Агрофірма «Старт» про розірвання договору оренди від 20 березня2010 року не надходило, договір оренди № 08-12/20 від 02грудня 2020 року не підписувала, на підтвердження своїх доводів була проведена судово-почеркознавча експертиза №1151-24.

Оскільки позивачка стверджує про неукладення договору оренди земельної ділянки, то саме на відповідача покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення вищевказаних договорів.

Згідно з ч. 4 cт. 81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події, а у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що доказів про укладення спірного договору оренди земельної ділянки №08-12/20 від 02 грудня 2020 року відповідач не надав.

Після вивчення представлених доказів суд приходить до висновку, що доводи представника відповідача щодо інформованості позивача про укладений договір оренди землі №08-12/20 від 02.12.2020 року потребують критичної оцінки.

Відповідач долучив до матеріалів справи відомості про видачу коштів у рахунок оренди земельних паїв за 2021 та 2022 роки. Однак, з матеріалів справи не вбачається, що зазначені виплати є саме орендною платою, отриманою від ТОВ "Максимал Агро" за договором оренди №08-12/20 від 02.12.2020 року.

Після аналізу доданих відповідачем копій відомостей про виплату орендної плати за 2021 та 2022 роки, суд вважає, що такі документи не можуть бути належним доказом отримання позивачем орендної плати за договором №08-12/20 від 02.12.2020 року. Вказані документи не містять достатньої інформації, яка б підтверджувала факт отримання позивачем коштів саме за вказаним договором оренди землі.

Таким чином, відповідачем не підтверджено, що саме за договором оренди землі №08-12/20 від 02.12.2020 року позивачка отримувала орендну плату, а інших належних доказів на підтвердження даної обставини відповідачем не подано.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка, яка є власником спірної земельної ділянки має перешкоди в користуванні свою земельною ділянкою, оскільки відповідач користується земельною ділянкою позивачки.

При цьому суд вважає, що позивачкою доведено ту обставину, що відповідач здійснює користування земельною ділянкою позивачки без належної правової підстави, оскільки договір оренди земельної ділянки №08-12/20 від 02.12.2020 року є не укладеним, враховуючи, що позивачкайого не підписувала.

16.06.2020 року Великою Палатою Верховного Суду (далі - ВП ВС) ухвалено постанову у справі № 145/2047/16-ц, в якій ВП ВС висловила думку про необхідність відступлення від наведеного вище висновку Верховного Суду України, висловленого в постанові від 22.04.2015 у справі № 6-48цс15, із тих мотивів, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено (не підписано)), не підлягає визнанню недійсним. ВП ВС дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів, позаяк цей спосіб захисту є неефективним. Натомість ефективним способом захисту права, в контексті фактичних обставин справи № 145/2047/16-ц є усунення перешкод у користуванні належним власнику майном, тобто негаторний позов.

Таким чином, зі змісту вказаної правової позиції ВП ВС убачається, що залежно від фактичних обставин справи, належними способами захисту прав власника майна, що є предметом неукладеного (непідписаного) договору, слід розглядати звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, або про повернення такого майна як безпідставно набутого.

Враховуючи те, що спірний правочин оренди земельної ділянки є нікчемним, суд вважає за необхідне зобов`язати ТОВ «Максимал-Агро» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,7423 га, яка заходиться за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, Кочережківська сільська рада, кадастровий номер: 1223584000:01:001:0211, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Щодо вирішення позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Враховуючи те, що судом було встановлено факт неукладення спірного договору оренди, відомості про який були внесені до державного реєстру, суд вважає що вимоги про скасування реєстрації такого договору є обґрнутованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі договору оренди землі та інших документів, які підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Державна реєстрація прав на землю є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав власності, користування, зокрема права оренди землі, що супроводжуються внесенням даних про зареєстровані права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи те, що договір оренди спірної земельної ділянки № 08-12/20 від 02.12.2020 року не був підписаний ОСОБА_1 та не відповідав її волевиявленню, а підписаний іншою особою (нікчемний правочин), то реєстрація такого правочину підлягає скасуванню шляхом скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право від 08 грудня 2020 року № 39631680.

Відповідно ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладається на відповідача. Представниця позивача на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу надала докази, а саме договір про надання правничої допомоги, додаток до договору про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі 1-4 наданої допомоги до договору про надання правничої допомоги. Суд вважає що сума зазначеного гонорару цілком обґрунтована. Отже, оскільки позов підлягає задоволенню, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме кошти, сплачені за судовий збір - 2147,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 15000,00 грн. Доводи відповідача щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу зводяться до власної суб`єктивної оцінки відповідача.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивачка понесла витрати на проведення експертизи у розмірі 18356,47 грн., які також підлягають стягненню з відповідача відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.2,12,13,81,89,259,265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванніземельною ділянкою, що належить Позивачу - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кадастровий номер 1223584000:01:001:0211 площею 2,7423 га, яка знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, зобов`язати Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро» (Україна, 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ(з), вул.Гетьманська, будинок 53, квартира 10, Код ЄДРПОУ 43411091) повернути Позивачу - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку кадастровий номер 1223584000:01:001: 0211 площею 2,7423 га.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 08-12/20 від 02.12.2020 р., між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимал Агро» (Україна, 51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ(з), вул.Гетьманська, будинок 53, квартира 10, Код ЄДРПОУ 43411091), який був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної рад Дніпропетровської області Капліною Ольгою Вікторівною, від 10.12.2020 р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:55621916.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати у розмірі 35 503,37 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот три гривнi 37 копiйок) грн, які складаються з 2147,20 грн - сплачений судовий збір, 15000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 18356,47 грн - витрати на проведення експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимал-Агро", ідентифікаційний код: 43411091, місцезнаходження: вул. Гетьманська, 53/10, м.Новомосковськ, Дніпропетровська область.

Суддя: В. О. Головін