Ухвала суду № 126161915, 26.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 березня 2025 року Справа 160/6835/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро клопотання ОСОБА_1 про колегіальний розгляд справи №160/6835/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів: 1 Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерство охорони здоров`я України», 2 Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», за участі 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1- Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;2- Народного депутата Верховної Ради України Скороход Анни Костянтинівни про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6835/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: 1 Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерство охорони здоров`я України», 2 Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», за участі 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1- Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2- Народного депутата Верховної Ради України Скороход Анни Костянтинівни про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

25.03.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи.

В обґрунтування клопотання позивач вказав, що є військовим у розумінні вимог Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", що безпосередньо зумовлює необхідність детального дослідження обставин щодо порушення відносно нього або пов`язане з не правильним застосуванням або розумінням вимог вимоги цього Закону № 2961-IV, наявності чи відсутності причинно- наслідкового зв`язку між порушенням та застосуванням до нього негативних наслідків, а також, мотивів керівників що зумовили застосування таких заходів.

Позивач вважає, що призначення колегіального розгляду справи, сприятиме всебічному та об`єктивному розгляду даного спору.

При вирішенні клопотання суд виходить з наступного:

За приписами ст. 32 Кодексу адміністративного судочинства України, всі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово

Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів ( ч.1ст. 33 КАС України).

Суд зауважує, що вказана справа не належить до справ, предметом оскарження якої є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму).

Частиною 2 ст. 33 КАС України встановлено, що будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Тобто, умовою для розгляду цієї справи у колегіальному складі має бути особлива складність справи та її категорія.

Особлива складність може полягати у великій кількості обставин у справі та складності їх правової кваліфікації, суперечливості та неясності законодавства, що регулює спірні відносини, в існуванні прямого чи непрямого тиску на суддю тощо. При цьому слід зазначити, що особлива складність справи - це суто оціночне поняття, тому визначення ступеня складності справи не може обмежуватися вичерпним переліком критеріїв і має визначатися судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи, наприклад: предмет спору, кількісний склад учасників судового розгляду, обсяг необхідних для вирішення справи доказів, правові підстави позову, великий суспільний інтерес до справи та інше.

Отже, посилання позивача на складність справи не приймається судом до уваги, оскільки складність справи визначається судом, а не сторонами справи, з урахуванням сукупності обставин (важливості справи для сторін, об`єму зазначених аргументів та наданих доказів, необхідності вчинення процесуальних дій, витребування доказів, допиту свідків, проведення експертиз тощо).

У даному випадку, враховуючи предмет спору, категорію справи, обсяг та характер доказів у справі, підстави для призначення колегіального розгляду справи відсутні.

Щодо посилання позивача на всебічний і об`єктивний розгляд спору, то суд звертає увагу на те, що за ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 4 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

До того ж посилання позивача на всебічний і об`єктивний розгляд спору також не є підставою для призначення колегіального розгляду справи, оскільки збільшення кількості суддів жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача.

Керуючись ст.ст.32, 33248 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про колегіальний розгляд справи №160/6835/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідачів: 1 Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерство охорони здоров`я України», 2 Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», за участі 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1- Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;2- Народного депутата Верховної Ради України Скороход Анни Костянтинівни про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбаченіст. 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Врона