Рішення № 126161855, 26.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 рокуСправа №160/678/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

10.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-2), ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач-3), в якій, з урахуванням заяви представника позивача від 16.01.2025, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» від 26.11.2024 р. № 674, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , 1988 р.н. до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Військової частини НОМЕР_1 «Про зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення» № 352 від 26.11.2024 р. в частині ОСОБА_1 , 1988 р.н.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є працівником Акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД» перебуває на посаді начальника бюро «Бюро стрілочної продукції» з 18.06.2014. Відповідно до розпорядження начальника обласної адміністрації №106/0/527-24 від 08.03.2024 «Про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими для функціювання економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» АТ «ДнСЗ» визначено, таким, що відповідає критеріям, та є критично важливим для функціювання економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а саме є критично важливим підприємством. 26.11.2024 року ОСОБА_1 на шляху до роботи був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 для перевірки документів. Позивач пред`явив тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , електронний військово обліковий документ « ІНФОРМАЦІЯ_4 +» в якому відображається відстрочка до 24.01.2025р., додаток 3 до Порядку № 76 від 27.01.2023 р. «Щодо бронювання військовозобов`язаних на період військової мобілізації на воєнний час» та повістку ІНФОРМАЦІЯ_5 №0116603 від 25.10.2024р. для явки та оновлення даних 25.01.2025р. о 14.00. Проте, попри наявністьвідповідних копій документів щодо його бронювання, позивач був призваний на військову службу під час мобілізації та доставлений до Військової частини НОМЕР_1 . Позивачвважає такі дії та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 протиправними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві. З урахуванням викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Разом з позовом, 10.01.2024 року представник позивача Яворська Юлія Геннадіївна подала до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову у справі №160/678/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 12.02.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.01.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_1 з 26.09.2023 року перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_6 . та працює на посаді начальника бюро Акціонерного товариства «Дніпровський стрілочний завод». Останньому, відповідно до наказу Мінекономіки № 10382 від 24.04.2024 року, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців (до 24.10.2024 року). Повідомлення про бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 , датоване 02.05.2024 року від Акціонерного товариства «Дніпровський стрілочний завод» надійшло 11.05.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 (вх. № 5489). З набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16 травня 2024 р. № 560 змінився порядок оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Проте, від Акціонерне товариство «Дніпровський стрілочний завод» до ІНФОРМАЦІЯ_5 після 11.05.2024 року не надходило повідомлень про продовження строку дії відстрочки або заяв про оформлення відстрочки стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з бронюванням. Станом на 26.11.2024 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів були відсутні дані про наявність у військовозобов`язаного ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації як військовозобов`язаного працівника, який заброньований у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з чим, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26.11.2024 року №674 ОСОБА_1 , який за висновком ВЛК був визнаний придатним до військової служби та відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не мав права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період до військової частини НОМЕР_1 . 27.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло звернення АТ «Дніпровський Стрілочний Завод» щодо наявності у ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з бронюванням на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» від 7 травня 2024 р. № 516. Проте, на момент прийняття оскаржуваного наказу 26 листопада 2024 року, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів була відсутня інформація щодо наявності відстрочки/бронювання у позивача. Електронний військово-обліковий документ Позивача станом на 26 листопада 2024 року також не містив дані про наявність у нього відповідної відстрочки/бронювання.

06.03.2025 від Військової частини НОМЕР_1 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. Позивача було зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 наказом командира № 352 від 26.11.2024. З дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця. При цьому, оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.11.2024 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини. скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.11.2024 про зарахування позивача до списків особового складу частини та початку виконання обов`язків, який вичерпав свою дію фактом виконання з моменту вступу позивача на військову службу за призовом, не може мати правових наслідків у вигляді звільнення позивача з військової служби. за наявності підстав, визначених Законом №2232-XII, позивач має право звернутись із рапортом до командування військової частини в котрій проходить військову службу про звільнення з військової служби. Враховуючи вище наведене, підстави для задоволення взаємопов`язаних позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.11.2024 в частині визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 про призначення та зарахування позивача до Військової частини НОМЕР_1 , відсутні. Окрім того, відповідно до наказу №16 від 14.01.2025 р. ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_7 станом на 26.03.2025 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалам.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є працівником Акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 14367980) та перебуває на посаді начальника бюро «Бюро стрілочної продукції» з 18.06.2014.

Відповідно до розпорядження начальника обласної адміністрації №106/0/527-24 від 08.03.2024 «Про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими для функціювання економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» АТ «ДнСЗ» визначено, таким, що відповідає критеріям, та є критично важливим для функціювання економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а саме є критично важливим підприємством.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України про бронювання військовозобов`язаних за АТ «ДнЗС» від 24.04.2024 за №10382, на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у АТ «ДнСЗ», погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України реєстраційний номер 30/1/С/19521 від 19.04.2024, надано заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов`язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців.

Відповідно до витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного, ОСОБА_1 , що працює в Акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД» на посаді начальник бюро, відповідно до наказу Мінекономіки №10382 від 24.04.2024 надано відстроку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців (до 24.10.2024).

Відповідно до даних електронного військово-облікового документа позивача, сформованого 27.11.2024 за допомогою застосунку «Резерв+», відображається відстрочка до 24.01.2025.

Відповідно до витягу із наказу начальника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.11.2024р. за № 674 солдата ОСОБА_1 призвано та направленодля проходження військової служби під час мобілізації в особливий період до команди НОМЕР_1 .

На підставі наказу № 352 від 26.11.2024 позивача зараховано до списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону шкоди індивідуальної підготовки.

Позивач оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову заброньованого ОСОБА_1 на військову службу та просить його звільнити з військової служби.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2232-XIIвизначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовийобов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1статті 2 Закону №2232-XIIвизначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В силу вимог частини 6статті 2 цього Закону №2232-XIIодним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14статті 2 Закону №2232-XII).

Згідно з пунктом 20 частини 1статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VІІІ (далі - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Також, статтею 1 Закону №1932-XIIпередбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті102, пунктів 1,17,20частини першої статті106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Відповідно до вимог статей20,22 Закону №2232-XIIна військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).

Так, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Абзацом 4статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 3статті 3 Закону №3543-XII зміст мобілізаційної підготовки становить, зокрема, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до пункту 1 Положення "Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз. 2, 3 п.1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За змістом п.8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

За приписами п.15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний, серед іншого, організовувати проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов`язку.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону №3543-XII.

Згідно приписів частини 1статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані, серед іншого, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону №3543-XII).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (надалі по тексту також - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу`та цим Порядком.

При цьому, статтею 23 Закону №3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІне підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до ст.24 Закону №3543-ХІІ бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону №3543-ХІІ бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу, зокрема, на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень).

За змістом ч.2 цієї статті порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

Відповідно до ч.3 ст. 25 Закону №3543-ХІІорганидержавної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов`язаних, зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Відповідно до п.58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють: в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визначається Порядком бронювання військовозобов`язаних за сприсками військовозобов`язаних під час дії воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 за №76 (далі - Порядок №76).

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження начальника обласної адміністрації №106/0/527-24 від 08.03.2024 «Про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими для функціювання економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» АТ «ДнСЗ» визначено, таким, що відповідає критеріям, та є критично важливим для функціювання економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а саме є критично важливим підприємством.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України про бронювання військовозобов`язаних за АТ «ДнЗС» від 24.04.2024 за №10382, на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у АТ «ДнСЗ», погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України реєстраційний номер 30/1/С/19521 від 19.04.2024, надано заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов`язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців.

Відповідно до витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного, ОСОБА_1 , що працює в Акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД» на посаді начальник бюро, відповідно до наказу Мінекономіки №10382 від 24.04.2024 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців (до 24.10.2024).

Постановою Кабінету міністрів України від 07 травня 2024 року № 516встановлено, що «… строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов`язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно ізпостановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р.№ 76Деякі питання реалізації положень Закону УкраїниПро мобілізаційну підготовку та мобілізаціющодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час(Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940), які не закінчилися на день прийняття цієїпостанови, продовжуються автоматично на один місяць…».

Постановою Кабінету міністрів України № 642 від 04.06.2024внесені зміни допостанови КМУ від 07 травня 2024 року № 516.

Відтак, починаючи із 06.06.2024постанова Кабінету міністрів України від 07 травня 2024 року № 516діє у наступній редакції: «… Установити, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов`язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно ізпостановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р.№ 76Деякі питання реалізації положень Закону УкраїниПро мобілізаційну підготовку та мобілізаціющодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час(Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940), які не закінчилися на день прийняття цієїпостанови, продовжуються автоматично на три місяці…».

Із аналізу наведеної постанови слідує, що КМУ автоматично продовжив строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов`язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно ізпостановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року№ 76, які не закінчилися на день прийняття цієїпостанови, на три місяці.

Тобто для продовження дії відстрочок, остання мають відповідати наступним умовам:

- відстрочка має бути надана відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно ізпостановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р.№ 76Деякі питання реалізації положень Закону УкраїниПро мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- строк відстрочки не повинен закінчитись на день прийняття цієїпостановитобто на 07.05.2024.

Судом встановлено, що наказом Міністерства економіки України про бронювання військовозобов`язаних за АТ «ДнЗС» від 24.04.2024 за №10382, на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у АТ «ДнСЗ», погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України реєстраційний номер 30/1/С/19521 від 19.04.2024, надано заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов`язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців, в тому числі позивачу.

Відтак вказана постанова розповсюджується у тому числі і на позивача.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що строк дії відстрочки позивача продовжений автоматично на три місяці, тобто до 24.01.2025.

Відтак, на момент винесення наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №674 від 26.11.2024 про призов на військову службу під час мобілізації в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543-XII позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 24.01.2025 включно. Проте, відповідачем-1 не було вжито належних заходів щодо з`ясування таких обставин.

Як наслідок, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №674 від 26.11.2024 солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, суд зауважує, що строк дії наданої позивачу відстрочки на час його мобілізації не завершився, остання не анульована, не скасована, і була дійсною на час призову позивача на військову службу. Будь-яких доказів зворотного жодним з відповідачів суду не надано і матеріали справи не містять.

За сукупності встановленого, суд доходить висновку, що оскільки позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 24.01.2025, то в силу вимог п.1 ч.1ст.23 Закону №3543-XIIпозивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації до вказаної дати, позаяк є заброньованим у встановленому законом порядку на період мобілізації та на воєнний час.

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач, будучи обізнаним про наявність в нього відстрочки, погодився вступити до лав ЗСУ в добровільному порядку.

Оскільки дії щодо недотримання обов`язкових процедур щодо призову на військову службу та направлення позивача на військову службу виразилися у прийнятті наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №674 від 26.11.2024, яким солдата ОСОБА_1 призвано під час проведення загальної мобілізації та направлено у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 для проходження військової служби у Збройних Силах України, та саме цим наказом порушено права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати зазначений наказ, в частині що стосується позивача.

Щодо позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасувати наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 «Про зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення» № 352 від 26.11.2024 в частині ОСОБА_1 .

Згідно п. 30 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка затвердженанаказом Міністерства оборони України 15.09.2022№ 280, (далі - Інструкція 280) виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється: зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.

Зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця (п.32 розділу ІІ Інструкції 280).

Особи, які прибули без документів, обліковуються як тимчасово прибулий особовий склад у вкладці « ІНФОРМАЦІЯ_8 » електронного журналу обліку особового складу. Такі особи зараховуються до списків особового складу військової частини тільки після встановлення їх особистості і отримання відповідних документів, що підтверджують направлення їх у цю частину для проходження військової служби (п.36 розділу ІІ Інструкцції 280).

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції (п.2 розділу ХІІ Інструкції 280).

Командирам військових частин (з`єднань) забороняється:

1) направляти на виконання бойових завдань особовий склад із числа поповнення, який не зарахований до списків особового складу військової частини або зарахований у розпорядження відповідного командира;

2) зараховувати до списків особового складу військової частини військовослужбовців, які не прибули з інших військових частин. Військовослужбовці, які відстали від своїх військових частин, направляються до місця служби або до резервних військових частин (п.15 розлділу ХІІ Інструкції 280).

Як встановлено судом з наказу відповідача від 26.11.2024 року № 352 (по стройовій частині) підставою для його видання слугували поіменні списки та мобілізаційні розпорядження, облікові документи від ІНФОРМАЦІЯ_1 ; наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №674 від 26.11.2024 в частині призову позивача на військову службу під час проведення мобілізації визнано протиправним та скасовано даним рішенням суду.

За вказаних обставин командир Військової частини НОМЕР_1 не вправі був видавати наказ від 26.11.2024 року № 352 (по стройовій частині), оскільки позивач прибув до військової частини без документів від ІНФОРМАЦІЯ_1 (документи, які наявні скасовано судом).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними і скасувати накази командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.11.2024 року № 352 (по стройовій частині), який прийнято відносно позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби позивача, суд зазначає про таке.

У відповідності до вимог п. 2 ч.4ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували факт існування вказаних вище обставин, перерахованих у п. 2 ч.4ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент подання позову до суду.

Окрім того, станом на день розгляду справи ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Відповідно до ч. 1ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2ст. 73Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно дост. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідностатті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно дост. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2725,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №4217-2383-9196-5679 від 09.01.2025.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному у період з 10.03.2025 по 25.03.2025, рішення ухвалено першого робочого дня.

Керуючись ст.ст.2-10,11,12,47,72-77,94,122,132,139,193,241-246,250,251,257,262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправним та скасування наказ задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» від 26.11.2024 р. № 674, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Військової частини НОМЕР_1 «Про зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення» № 352 від 26.11.2024 р. в частині ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець