Рішення № 126154611, 20.03.2025, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3195/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

судді Козирського Є.С.,

секретаря Лепешенкової В.А.,

за участю:

представника позивача Дідуренко С.В.,

представника відповідача Маломуж-Корнієнко Т.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смт.Овідіопольв режимівідео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна,

ВИРІШИВ:

24.05.2024р. представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Дідуренко С.В. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.03.2019р. Біляївським районним судом Одеської області був виданий дублікат виконавчого листа №2-633/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №014/0077/74/72405 від 29.03.2007р. на загальну суму 884721,55грн.

15.10.2020р. приватним виконавцем Шипковим Є.О. було відкрито ВП №63317574 за вищезгаданим дублікатом виконавчого листа, після чого 15.02.2021р. належне позивачці іпотечне майно у складі житлового будинку загальною площею 100,2кв.м та земельної ділянки площею 0,10га, КН:5123755300:02:005:0199, за адресою: АДРЕСА_1 , було продано переможцю аукціону за ціною 188892,80грн. і оформлено протоколом №526057.

05.03.2021р. на підтвердження виникнення у переможця торгів і відповідача у справі права власності на придбане майно приватним виконавцем Шипковим Є.О. був складений акт про проведені електронні торги.

11.03.2021р. ПН ОРНО Одеської області Могила М.М. було видано свідоцтво №195 про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, на підставі якого було прийнято рішення про державну реєстрацію прав №57037881, про що до Державного реєстру прав на нерухоме майно був внесений відповідний запис.

Дізнавшись про відкриття виконавчого провадження після проведення електронних торгів, не погодившись з видачею дубліката виконавчого листа при повній необізнаності, позивачка звернулась до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27.03.2019р. у справі №2-633/11.

19.10.2021р. постановою Одеського апеляційного суду у справі №2-633/11 було частково задоволено апеляційну скаргу і скасовано ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27.03.2019р. у частині задоволення заяви Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-633/11, виданого 19.08.2011 року Біляївським районним судом Одеської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором у розмірі 884 721,55 грн., державного мита у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн., та видачі дублікату виконавчого листа по цивільній справі №2-633/11, виданого 19.08.2011 року Біляївським районним судом Одеської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором у розмірі 884 721,55 грн., державного мита у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн.

Також згаданою постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2021р. у справі №2-633/11 було відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-633/11, виданого 19.08.2011 року Біляївським районним судом Одеської області.

У своєму позові позивачка зазначає, що у справі №509/1175/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О., державного підприємства Сетам, ОСОБА_2 , за участю третіх осіб акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль, приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могили М.М. про визнання недійсним результатів електронних торгів, акту приватного виконавця про проведені торги, свідоцтва про придбання з прилюдних торгів арештованого нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29.02.2024р.

Як зазначив апеляційний суд, позивачка обрала неправильний спосіб захисту своїх прав, а відмова у поновленні строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, на підставі якого проведено електронні торги, після проведення торгів, не має наслідком визнання торгів недійсними.

У касаційному порядку вказана справа не переглядалась.

Посилаючись на норми ч. 1 ст. 1212 ЦК України, згідно яких особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, позивачка звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи позовні вимоги постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2021р. у справі №2-633/11.

24.06.2024р. від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він посилався на те, що на момент вчинення приватним виконавцем виконавчих дій, виконавчий документ, на підставі якого приватний виконавець відкрив виконавче провадження про звернення стягнення на належне позивачу майно, наклав арешт на зазначене майно, здійснив його оцінку та передав на реалізацію на прилюдних торгах, був чинним, такої підстави недійсності не існувало в момент проведення публічних торгів, то позов не підлягає задоволенню.

11.07.2024р. від представника позивачки адвоката Дідуренко С.В. надійшло клопотання про приєднання доказів, а саме: постанови приватного виконавця Шипкова Є.О. від 31.05.2024р. про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63317574 від 15.10.2020р., про скасування постанови від 16.11.2020р. про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №63317574, а також повідомлення на адресу АТ Райффайзен Банк Аваль про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Вказані нові докази були приєднані до матеріалів справи, після чого 28.09.2024р. представник позивачки адвокат Дідуренко С.В. подала заяву про зміну підстав позову, посилаючись на те, що скасування процесуальних документів виконавчого провадження не породжує жодних правових наслідків від моменту їх прийняття.

На заяву про зміну підстав позову відзиву не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до наступного.

Статтями77,81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками справи, а предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що 27.03.2019р. Біляївським районним судом Одеської області був виданий дублікат виконавчого листа №2-633/11 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №014/0077/74/72405 від 29.03.2007р. на загальну суму 884721,55 грн.

15.10.2020 р. приватним виконавцем Шипковим Є.О. було відкрито ВП №63317574 за вищезгаданим дублікатом виконавчого листа, після чого 15.02.2021р. належне позивачці іпотечне майно у складі житлового будинку загальною площею 100,2кв.м та земельної ділянки площею 0,10га, КН:5123755300:02:005:0199, за адресою: АДРЕСА_1 , було продано переможцю аукціону за ціною 188892,80грн. і оформлено протоколом №526057.

05.03.2021р. на підтвердження виникнення у переможця торгів і відповідача у справі права власності на придбане майно приватним виконавцем Шипковим Є.О. був складений акт про проведені електронні торги.

11.03.2021р. ПН ОРНО Одеської області Могила М.М. було видано свідоцтво №195 про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, на підставі якого було прийнято рішення про державну реєстрацію прав №57037881, про що до Державного реєстру прав на нерухоме майно був внесений відповідний запис.

19.10.2021р. постановою Одеського апеляційного суду у справі №2-633/11 було частково задоволено апеляційну скаргу і скасовано ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27.03.2019р. у частині задоволення заяви Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-633/11, виданого 19.08.2011 року Біляївським районним судом Одеської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором у розмірі 884 721,55 грн., державного мита у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн., та видачі дублікату виконавчого листа по цивільній справі №2-633/11, виданого 19.08.2011 року Біляївським районним судом Одеської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором у розмірі 884 721,55 грн., державного мита у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30,00 грн.

Також згаданою постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2021р. у справі №2-633/11 було відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-633/11, виданого 19.08.2011 року Біляївським районним судом Одеської області.

Як встановлено при розгляді справи, у позивачки були наявні підстави для звернення до суду з віндикаційним позовом.

Так, нормами ч. 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суперечлива практика Верховного Суду по різному вирішувала спори щодо продажу іпотечного майна з прилюдних торгів до того, як згодом право звернення стягнення на іпотечне майно визнавалось недійсним.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.09.2024р. у справі №201/9127/21 визначила, що з моменту встановлення рішенням суду преюдиційних обставин про порушення прав боржника при продажу майна з аукціону, переможець торгів дізнається про володіння чужим майном без достатньої правової підстави і про обов`язок повернути це майно іншій особі.

Вказаною постановою Велика Палата Верховного Суду, змінивши лише мотивувальну частину, залишила без змін рішення судів нижчих ланок про задоволення позову, яким було визнано незаконними та скасовано результати електронних торгів, а також витребувано з незаконного володіння переможця аукціону квартиру.

З урахуванням наведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду відповідач у даній справі, дізнавшись про постанову Одеського апеляційного суду від 19.10.2021р. у справі №2-633/11, якою було відмовлено у поновленні строку для видачі дубліката виконавчого листа, на підставі якого проводились електронні торги, дізнався про володіння спірним майном без достатньої правової підстави і, як наслідок, про обов`язок повернути це майно позивачці.

Окрім того, що правова підстава для відкриття виконавчого провадження і проведення електронних торгів відпала на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 19.10.2021р. у справі №2-633/11, як було встановлено судом, 31.05.2024р. на підставі тої самої постанови Одеського апеляційного суду від 19.10.2021р. у справі №2-633/11 приватним виконавцем Шипковим Є.О. були винесені постанови про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63317574 від 15.10.2020р., про скасування постанови від 16.11.2020р. про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №63317574, а також було спрямовано повідомлення на адресу АТ Райффайзен Банк Аваль про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Скасовуючи процесуальні документи виконавчого провадження приватний виконавець скористався повноваженнями, передбаченими п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження, згідно яких у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Відповідно до положень чинного законодавства України приватний виконавець є суб`єктом владних повноважень (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі №520/7497/2020).

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №320/2796/23 вказано, що нормативно-правовий акт на відміну від індивідуального акту не скасовується з моменту його прийняття, а визнається нечинним повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду і, відповідно, не передбачає відновлення прав, які були порушені під час дії такого акта.

У пункті 10.2 постанови Пленуму Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі судам надані роз`яснення, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

У пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Отже, у межах даної справи судом встановлено скасування постановою Одеського апеляційного суду від 19.10.2021р. у справі №2-633/11 ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 27.03.2019р. у частині задоволення заяви Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-633/11, виданого 19.08.2011 року Біляївським районним судом Одеської області, з подальшою відмовою у задоволенні заяви Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-633/11, виданого 19.08.2011 року Біляївським районним судом Одеської області.

Також у межах даної справи судом встановлено скасування індивідуальних актів приватного виконавця без породження юридичних наслідків, на підставі яких спірне майно перейшло у власність відповідача на виконання дубліката виконавчого листа, у поновленні строку для видачі якого судом було відмовлено.

Таким чином, у межах даної справи з урахуванням конкретних обставин і досліджених доказів суд погоджується з позовними вимогами позивачки в частині витребування спірного нерухомого майна, придбаного відповідачем з електронних торгів, з незаконного володіння відповідача.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 27 Постанови ПленумуВСУ №14від 18.12.2009року «Просудове рішенняуцивільнійсправі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судовогорішення вимагає,аби такірішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються.Межі такогообов`язкуможуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такогорішення.Таким чином,суди маютьдослідити основнідоводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністюзмагальні документ, що стосуються правта свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер: 5123755300:02:005:0199 за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на ній житловий будинок загальною площею 100,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2309955651237.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 27.03.2025 року.

Суддя: Є. С. Козирський