Рішення № 126144066, 26.03.2025, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1219/24

Провадження № 2/379/51/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючої судді - Разгуляєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мовчан М.С.,

розглянувши увідкритому судовому засіданнів залісуду №4цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

У С ТА Н О В И В:

04.10.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення їй додаткового строк, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 .

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки ОСОБА_1 . ОСОБА_2 . Вказано, що померлий ОСОБА_2 був зареєстрований і до моменту смерті проживав в Ольшаницькому психоневрологічному інтернаті за адресою: АДРЕСА_1 . Місцем відкриття спадщини є с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області. Дане підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке 18.07.2024 повторно видане Рокитнянським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно. Вона як сестра померлого є спадкоємцем другої чарги після смерті ОСОБА_2 .. Інших спадкоємців які претендують на отримання спадщини не має. Встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини вона пропустила через необізнаність про смерть брата. Зважаючи на відмову державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки, нею пропущено строк для прийняття спадщини і не надано доказів на підтвердження постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті останнього, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Разгуляєву О.В.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

24.12.2022 ухвалою суду витребувано від державного нотаріуса Таращанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міністерства юстиції України Савчук С.А. копію спадкової справи № 76/2024 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14.01.2025 на адресу суду надійшла витребувана спадкова справа.

Ухвалою суду від 11.02.2025 підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник адвокат Якименко О.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивачки подав до суду заяву з проханням розглядати справу без участі позивачки та його, як представника, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника Таращанської міської ради. Не заперечують проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотань сторін по справі про проведення судового розгляду за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивачки ОСОБА_2 (а.с.6.). До дня смерті він проживав в Ольшаницькому психоневрологічному інтернаті та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Після його смерті залишилося спадкове майно, в тому числі і частка на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.03.1997.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , її батьком в свідоцтві зазначений ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_4 .

Копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_3 , виданого 17 лютого 1985 року встановлено, що ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , прийнявши прізвище чоловіка « ОСОБА_7 » (а.с.7).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00047155354 від 24.09.2024 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьком зазначений ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_4 (а.с.8).

Як вбачається з копії паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 06.08.2014 року (а.с.9-10).

Позивачкою було виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, який зареєстрований в реєстрі за № 3587 кн 21-77, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Власниками будинку вказано: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в рівних частках (а.с.15-18).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не подавав, спадкова справа відкрита за заявою позивачки ОСОБА_1 та відповідно, окрім позивачки інші спадкоємці відсутні, що вбачається з копії спадкової справи № 76/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 (а.с.107-124).

Постановою державного нотаріуса Таращанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міністерства юстиції України Савчук С.А. № 391/02-31 від 14.09.2024 ОСОБА_8 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та у проведенні будь-яких дій, пов`язаних з видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 встановленого строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутністю спільної з померлим реєстрації (а.с.11).

Згідно довідки від 16.11.2024 № 1215/30.6-21 Таращанського ВДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області, в архіві відділу актового запису про шлюб складеного відносно ОСОБА_2 , 1966 року народження , не виявлено (а.с.50).

Через неможливість вирішення питання щодо визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини в позасудовому порядку, остання звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положень про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Положеннями ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п.24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі»; п.32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п.32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Як роз`яснено у п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.3,8,9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Суд визнає поважними наведені позивачем причини пропуску визначеного законом строку для прийняття спадщини, адже позивачка проживала із спадкодавцем за різними адресами, пропустила строк для прийняття спадщини в силу об`єктивних обставин, про факт смерті брата дізналася тільки в липні 2024 року, тому не змогла своєчасно подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, інші спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 до двох місяців.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.4,5,89, 264,265,268,354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_8 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Ольшаниця Білоцерківського району Київської області, тривалістю два місяці з дати набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 26 березня 2025

Головуючий: О. В. Разгуляєва