Рішення № 12613364, 26.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2010 р. Справа № 8/143-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області, місцезнаходження: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 5-а, в інтересах держави в особі: 1) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, ідентифікаційний код: 35670785, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2, та 2) Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, ідентифікаційний код: 04362489, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1-а,

до відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 03179, АДРЕСА_1,

про заборону експлуатації приміщення

за участю представників сторін:

прокурор: помічник Києво-Святошинського прокурора Київської області Набок Ю.В., яка діє на підставі посвідчення від 06.11.2008 року за №196;

від позивача - 1: головний спеціаліст відділу правового забезпечення та кадрової роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Гринько Л.Б., яка діє на підставі довіреності від 03.11.2010 року за № 7/10-2415, та Чекомасова Н.Б., яка діє на підставі довіреності від 14.10.2010 року за № 7/10-2222;

від позивача 2: не зявився;

від відповідача: не зявився, -

Обставини справи:

25.10.2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі за текстом: Позивач - 1) та Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради (далі за текстом: Позивач - 2) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про заборону експлуатації приміщення.

Позивач свої вимоги з приводу заборони експлуатації приміщення обґрунтовує тим, що Відповідач самочинно збудував обєкт нерухомості у вигляді майстерні шино монтажу, який без введення в експлуатацію почав використовувати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2010 року порушено провадження у справі №8/143-10 та призначено розгляд останньої на 03.11.2010 року.

03.11.2010 року в судове засідання зявилися прокурор та Позивач -1. Позивач 2 та Відповідач в судове засідання не зявились, вимог ухвали суду від 25.10.2010 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили, пояснення або відзив на позов не надали. Прокурор та Позивач-1 дали свої пояснення у справі, виконали в повному обсязі вимоги ухвали суду від 25.10.2010 року, позов підтримали і просили його задовольнити в повному обсязі. У звязку з цим, ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2010 року розгляд справи відкладено на 10.11.2010 року.

10.11.2010 року в судове засідання зявилися прокурор та Позивач -1. Позивач 2 та Відповідач в судове засідання не зявились, вимог ухвали суду від 25.10.2010 року та від 03.11.2010 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили, пояснення або відзив на позов не надали. Прокурор та Позивач-1 дали свої пояснення у справі, позов підтримали і просили його задовольнити в повному обсязі. У звязку з цим, ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2010 року розгляд справи відкладено на 26.11.2010 року.

26.11.2010 року в судове засідання зявилися прокурор та Позивач -1. Позивач 2 та Відповідач в судове засідання не зявились, вимог ухвали суду від 25.10.2010 року та від 03.11.2010 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили, пояснення або відзив на позов не надали. Прокурор та Позивач-1 дали свої пояснення у справі, позов підтримали і просили його задовольнити в повному обсязі. У звязку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представників сторін, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 26.11.2010 року.

Згідно з розясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він би посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши Прокурора та представника Позивача-1, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

прокуратурою Києва-Святошинського району Київської області із залученням спеціалістів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено перевірку щодо додержання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства при будівництві майстерні шино монтажу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 16.

Предметом позову є заборона експлуатації Відповідачем обєкту нерухомості у вигляді майстерні шиномонтажу, розмір якої 18,21 х 10,71 м, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 16, яка з позиції Позивача самочинно збудована Відповідачем і в експлуатацію не вводилась.

У ході вищевказаної перевірки, проведеної органами прокуратури, встановлено, що відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Крім того, Цивільний кодекс України в п. 6 ст. 4 передбачає, що цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Господарський кодекс України у ст. 7 передбачає, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно із вимогами ст.ст. 2, 3 Закону України «Про основи містобудування», головними напрямами містобудівної діяльності при будівництві будинків, споруд, їх комплексів або комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури є захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально-побутових факторів, небезпечних природних явищ, забезпечення високих архітектурно-планувальних, функціональних і конструктивних якостей об'єктів містобудування, формування і реконструкція містобудівних ансамблів, кварталів, районів і ландшафтних комплексів.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: - розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; - розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; - урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; - урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Закон України «Про основи містобудування»в ч.ч. 1, 2 ст. 16 передбачає, що будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини. Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

Крім того, Закон України «Про основи містобудування»в ч.ч.1, 2 ст.22 передбачає, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією та правилами забудови.

Також, згідно з вимогами ст. 31 Закону України «Про планування та забудову територій», ст.ст. 15, 24 Закону України «Про основи містобудування»та ст. 2 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»спеціально уповноваженим органом у сфері містобудування, який здійснює державний нагляд за додержанням вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування та будівельних робіт, є Державна архітектурно-будівельною інспекція України та її територіальні органи на місцях, якими являються інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до вимог ст.ст. 2, 5, 14 Закону України «Про пожежну безпеку», забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві, розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації. Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники) зобов'язані забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил. Пожежна охорона створюється з метою захисту життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах. Основними завданнями пожежної охорони є здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог та запобігання пожежам і нещасним випадкам на них.

Згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про пожежну безпеку», державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється відповідно до чинного законодавства державною пожежною охороною в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України. На об'єктах приватної власності органи державного пожежного нагляду контролюють питання пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян. Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань: - розробляють з участю заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій та громадян; - погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила.

Закон України «Про пожежну безпеку»у ст.ст. 16, 25, 31 передбачає, що державний пожежний нагляд здійснюють існуючі воєнізовані та професійні підрозділи, частини та управління пожежної охорони, які входить до системи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку», виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, що вводяться в дію чи в експлуатацію після завершення будівництва або реконструкції, повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки. Забороняється будівництво, реконструкція, об'єктів виробничого та іншого призначення без попередньої експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об'єктів та об'єктів іншого призначення, здійснюються після видачі на це дозволу органу державного пожежного нагляду. Дозвіл видається урядовим органом державного нагляду у сфері пожежної безпеки та територіальними органами державного пожежного нагляду в районах, містах, районах у містах безоплатно. Дозвіл не оформлюється у разі прийняття в експлуатацію об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту державною комісією, утвореною за участю представника органу державного пожежного нагляду у встановленому порядку. Підставами для відмови у видачі дозволу є виявлення за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення порушень правил пожежної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі або створення перешкод у її гасінні та евакуації людей. Експертиза проектної та іншої документації на відповідність нормативно-правовим актам з пожежної безпеки та видача дозволів проводяться органами державного пожежного нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Органи державного пожежного нагляду також беруть участь у прийнятті об'єктів в експлуатацію.

Згідно із вимогами ст. 2 Закону України «Про планування та забудову територій», основними завданнями планування і забудови територій є урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій, визначення і раціональне розташування територій житлової та громадської забудови, промислових, природоохоронних та інших територій і об'єктів.

Одночасно, відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про планування та забудову територій», врахування державних інтересів під час планування і забудови територій здійснюється шляхом виконання відповідних вимог до розроблення містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за забудовою. Вимоги до планування, якими забезпечуються державні інтереси під час розроблення містобудівної документації, визначаються згідно з законом відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури спільно з іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Закон України «Про планування та забудову територій»у ст. 20 передбачає, що нормативне регулювання забудови та іншого використання територій полягає у прийнятті нормативно-правових актів, зокрема державних будівельних норм, відомчих нормативних документів і правил забудови. Державні будівельні норми щодо планування і забудови та іншого використання територій розробляє та затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади з питань, які належать до їх повноважень. Державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Відповідно до вимог ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: - проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; - акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об'єкт застрахований). Розгляд заяви, прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову в його видачі, реєстрація виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі здійснюються інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється. Сертифікат відповідності є підставою для укладання договорів про постачання на ці об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про цей об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на цей об'єкт.

Відповідно до вимог ст.ст. 24, 29 Закону України «Про планування та забудову територій», дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Закон України «Про планування та забудову територій»у ст. 23 передбачає, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації. Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

За наслідками дослідження матеріалів справи судом встановлено, що Відповідачем не введено в експлуатацію обєкт нерухомості у вигляді майстерні шиномонтажу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 16, який будувався без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт і при відсутності проектно-кошторисної документації, та Відповідачем не надано суду жодного доказу, який свідчить про прийняття цього обєкту в експлуатацію або отримання дозволу на виконання будівельних робіт для його будівництва та розробку проектно-кошторисної документації. На підставі вищезазначених норм вказаних нормативно-правових актів та встановленого судом факту відсутності проектно-кошторисної і дозвільної документації, яка є підставою для введення в експлуатацію обєкта будівництва, обєкт нерухомості у вигляді майстерні шиномонтажу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 16, є самочинно збудованим.

В ході розгляду справи судом встановлено, що самочинне будівництво Відповідачем вищезазначеного обєкту нерухомості здійснювалось в порушення вимог ст.ст. 2, 23, 24, 29, 30-1 «Про планування та забудову територій», ст.ст. 2, 5, 10, 14 Закону України «Про пожежну безпеку»та ст.ст. 5, 16, 22 Закон України «Про основи містобудування»без розробки і затвердження проектної документації, без отримання дозволу на будівництво та без введення цього обєкту нерухомості в експлуатацію з одночасним отриманням у органів державного пожежного нагляду дозволу на його експлуатацію.

У звязку з цим, суд приходить до висновку про те, що самочинне будівництво Відповідачем будівлі майстерні шиномонтажу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 16 , здійснено без врахування державних та громадських інтересів та інтересів користувачів будівель, які розташовані поруч із самочинно збудованою будівлею, в галузі пожежної безпеки, які полягають в забезпеченні за допомогою обовязковості нормативів і стандартів, зокрема при будівництві, пожежної безпеки.

Крім того, суд приходить до висновку про те, що самочинно збудовані Відповідачем об»єкти нерухомості порушують суспільні інтереси в сфері будівництва та права на пожежну безпеку користувачів споруд, розташованих поруч із самочинно збудованою спорудою.

Самочинне будівництво Відповідачем будівлі майстерні шино монтажу здійснювалось за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 16, на земельній ділянці, площею 0,0446 га, цільове призначення якої: для розміщення шино монтажної майстерні.

Крім того, суд бере до уваги пояснення прокурора та представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, який є офіційним спеціалістом в галузі будівництва, уповноваженим робити висновки щодо відповідності або невідповідності будівлі нормативам та стандартам в галузі будівництва, і який просив суд позов прокурора задовольнити в повному обсязі шляхом заборони Відповідачу експлуатувати не введений в експлуатацію обєкт нерухомості у вигляді майстерні шиномонтажу до офіційного введення останнього в експлуатацію. Свою позицію Позивач-1 обґрунтовував тим, що експлуатація не введеної в експлуатацію будівлі до її введення в експлуатацію не дозволяється з метою забезпечення безпеки оточуючих та виконання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, складовими якого є норми містобудівного законодавства України.

Судом приймається до уваги те, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області неодноразово вживались заходи до Відповідача з метою припинення експлуатації останнім не введеної в експлуатацію майстерні шиномонтажу до офіційного введення майстерні в експлуатацію. Про такі заходи свідчать припис від 19.03.2010 року за №14, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 19.03.2010 року за №1036, протокол по справі про адміністративне правопорушення від 19.03.2010 року за №94, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Проте Відповідач на ці заходи не відреагував та не припинив експлуатацію не веденої в експлуатацію майстерні шиномонтажу.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем не заперечувались. Відповідачем не подано суду жодного доказу законного будівництва з послідуючим введенням в експлуатацію обєкта нерухомості у вигляді майстерні шиномонтажу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 16.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують введення в експлуатацію самочинно збудованої будівлі майстерні шино монтажу або її відповідності будівельним нормам та стандартам.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 246 Господарського кодексу України, здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку , встановленому законом. До підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг , що неодноразово допустили реалізацію недоброякісних товарів або систематично порушують встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг або умови зберігання і транспортування товарів, крім господарських та адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, можуть застосовуватися також спеціально передбачені законом про захист прав споживачів адміністративно-господарські санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів та зупинення діяльності зазначених суб'єктів у встановленому законом порядку .

Цивільний кодекс України в п.п. 1, 2 ст. 16 передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: - припинення дії, яка порушує право ; - відновлення становища, яке існувало до порушення; - примусове виконання обов'язку в натурі; - зміна правовідношення; - припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Беручи до уваги викладене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами посилання Позивача на те, що Відповідач грубо порушив вимоги ст.ст. 2, 23, 24, 29, 30-1 «Про планування та забудову територій», ст.ст. 2, 5, 10, 14 Закону України «Про пожежну безпеку»та ст.ст. 5, 16, 22 Закон України «Про основи містобудування», внаслідок того, що експлуатує без офіційного введення в експлуатацію нежитлове приміщення самочинно збудованої будівлі, в звязку з чим позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду те, що його самочинно збудований обєкт нерухомості у вигляді майстерні шино монтажу відповідає будівельним нормам та стандартам і не порушує громадські та державні інтереси в галузі будівництва і пожежної безпеки.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що додані до позову копії документів, зокрема припис від 19.03.2010 року за №14, постанова по справі про адміністративне правопорушення від 19.03.2010 року за №1036, протокол по справі про адміністративне правопорушення від 19.03.2010 року за №94, можуть вважатися письмовим доказом невідповідності самочинно збудованого Відповідачем вищевказаного обєкту нерухомості державним і громадським інтересам, вимогам будівельних норм і стандартів, які спрямовані на забезпечення безпеки громадян, зокрема пожежної безпеки, та гарантування прав інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита в сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заборону експлуатації нежитлового приміщення - задовольнити повністю.

2. Заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 03179, АДРЕСА_1, експлуатувати нежитлове приміщення самочинно збудованої будівлі майстерні шиномонтажу, розташованого за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 16, до введення в експлуатацію цього приміщення шляхом офіційного введення в експлуатацію цієї будівлі.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 03179, АДРЕСА_1, в доход державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення підписано 30.11.2010 року