Рішення № 12613350, 29.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2010 р. Справа № 4/163-10

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса", м. Одеса

до Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт", м. Бориспіль-7

про стягнення 4 671 847,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Фарик С.В. –предст. за довіреністю;

від відповідача: Данилюк Д.М. –предст. за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" до Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" про стягнення 4 671 847,61 грн. боргу, які складаються з 4509873, 62 грн. суми основного боргу, 98839, 68 грн. пені, 19195, 77 грн. інфляційних втрат, 18202, 54 грн. 3%, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо здійснення розрахунку за отримані послуги за Стандартною угодою по наземному обслуговуванню спрощена процедура № 1079/06 від 01.01.2007 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.10.2010 року. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.

В судовому засіданні 11.10.2010р. було оголошено перерву до 01.11.2010р.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2010р. розгляд справи було відкладено на 22.11.2010р., у зв’язку з неявкою представника позивача.

22.11.2010р. було оголошено перерву на 29.11.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.2010р. подав уточнення до позову в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, нараховані станом на 22.11.2010р., які за своєю суттю є збільшенням позовних вимог та відповідно до яких просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 5641011,35 грн., 210352,10 грн. пені, 100723,87 грн. інфляційних втрат, 39785,59 грн. 3% річних.

          В даному судовому засіданні представником відповідача було подано заяву про розстрочку виконання рішення рівними частинами на 12 місяців до 25.12.2011року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

01 січня 2007 року між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Одеса" (аеропорт, обслуговуюча компанія) та Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" (авіакомпанія, перевізник) було укладено Стандартну угоду по наземному обслуговуванню спрощена процедура №1079/06, відповідно до умов якого перевізник використовує аеропорт Одеса для виконання регулярних, чартерних рейсів і при посадці на запасний.

Відповідно до умов угоди (Параграф 4), перевізник справляє на розрахунковий рахунок обслуговуючої компанії плату за фактично надані послуги по аеропортовому та наземному обслуговуванню за цінами, вказаними в цій Угоді.

Після виконання перевезення складається «Картка на обслуговування рейсу в аеропорту Одеса», яка підписується представниками Сторін (з боку перевізника-представником перевізника, який має довіреність на їх підписання, з боку обслуговуючої компанії - начальником зміни ДСА).

На підставі підписаних сторонами «Картки на обслуговування рейсу в аеропорту Одеса»складається акт виконаних робіт і виписуються рахунки, які направляються перевізнику 20 числа поточного місяця і 5 числа місяця, наступного за звітними. Перевізник на підставі отриманого рахунку та акту виконаних робіт здійснює платіж на протязі 15-ти банківських днів з моменту отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок обслуговуючої компанії, а також висилає на адресу обслуговуючої компанії, підписаний і скріплений печаткою акт виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, взяті на себе зобов’язання аеропорт виконав належним чином та в повному обсязі, надавши авіакомпанії послуги, про що свідчать карти на обслуговування рейсу в аеропорту Одеса, а також рахунки-фактури про сплату.

Однак, відповідач в порушення умов угоди, свої зобов’язання належним чином не виконав, у зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 5641011, 35 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати суду не надав, доводів позивача не спростував.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті неоспорений відповідачем.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5641 011, 35 грн. є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Крім суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача також пеню, яка за його уточненим розрахунком, який міститься в матеріалах справи, становить 210352,10 грн.

Відповідно до умов п. 4.6 Угоди, при невчасній сплаті рахунків за надані послуги нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд здійснивши власний розрахунок пені встановив, що поданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам вищезазначених нормзаконодавства, а тому вимога про стягнення 210 352,10 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 100723, 87 грн., 3% річних –39785,59 грн.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 3% річних з простроченої суми в розмірі 39785,59 грн. та 100723, 87 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню суму основного боргу в розмірі 5641011,35 грн., 210352,10 грн. пені, 100723,87 грн. інфляційних втрат, 39785,59 грн. 3% річних.

Відповідач подав заяву в порядку ст. 121 ГПК України, в якій просить розстрочити виконання рішення терміном на 12 місяців, обґрунтовуючи свою заяву тим, що Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» є господарським товариством, одним із акціонерів якого є держава в особі Фонду державного майна України, яка володіє 96830 штук акцій, що підтверджується статутом авіакомпанії.

Крім того, авіакомпанія є підприємством, яке має забезпечувати безперервний виробничий процес по виконанню міжнародних та внутрішніх авіарейсів, обслуговуванню пасажирів в аеропортах, що пов’язане з міжнародним іміджем України як держави, оскільки лише ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»здійснює міжнародні перевезення прямими рейсами з України.

До того ж, для забезпечення та підтримання господарської діяльності, дотримання норм авіаційної безпеки при підготовці та виконання рейсів авіакомпанія має фінансувати витрати пов’язані з оплатою послуг, які безпосередньо впливають на стан авіаційної безпеки та гарантують належне забезпечення виконання польотів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок виконання рішення.

Враховуючи матеріальний інтерес сторін, фінансовий стан відповідача, а також відсутність заперечення позивача з приводу розстрочення, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України терміном до 25.12.2011р. рівними частинами.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт” (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора; пошт.адр.: 08307, Київська обл., м. Бориспіль-7, Аеропорт, код ЄДРПОУ 20048090) на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" (65054, м. Одеса-54, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 30441902) 5641011 (п’ять мільйонів шістсот сорок одну тисячу одинадцять) грн.. 35 коп. суми боргу, 210352 (двісті десять тисяч триста п’ятдесят дві) грн.. 10 коп. пені, 100723 (сто тисяч сімсот двадцять три) грн.. 87 коп. інфляційних втрат, 39785 (тридцять дев’ять тисяч сімсот вісімдесят п’ять) грн.. 59 коп. 3% річних, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та розстрочити виконання рішення за наступним графіком погашення:

- до 25.01.2010р. –501467,40 грн.;

- до 25.02.2011р. –501467,40 грн.;

- до 25.03.2011р. –501467,40 грн.;

- до 25.04.2011р. –501467,40 грн.;

- до 25.05.2011р. –501467,40 грн.;

- до 25.06.2011р. –501467,40 грн.;

- до 25.07.2011р. –501467,40 грн.;

- до 25.08.2011р. –501467,40 грн.;

- до 25.09.2011р. –501467,40 грн.;

- до 25.10.2011р. –501467,40 грн.;

- до 25.11.2011р. –501467,45 грн.;

- до 25.12.2011р. –501467,46 грн.;

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата складання повного тексту рішення: 02.12.2010р.