Рішення № 12613260, 16.11.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 листопада 2010 р. Справа 11/134-10

за позовом Прокурора міста Вінниці інтересах держави в особі Вінницької міської ради,

м. Вінниця

до приватного підприємства «Аміго», м. Вінниця

про припинення права користування земельною ділянкою та знесення

торгово-посадочного комплексу

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

прокурор - В. Мельниченко;

від позивача - В. Федчишин за довіреністю;

від відповідача - В. Руснак за довіреністю;

присутні - В. Жарун.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про припинення права користування земельною ділянкою площею 0,0084 га для комерційного використання, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська (зуп. трол. «Центральний автовокзал») за ПП «Аміго»та про знесення торгово-посадочного комплексу розміщеного на вказаній ділянці.

В процесі розгляду справи прокурор подав заяву про зміну предмету позову, в якій ставить вимогу про звільнення земельної ділянки площею 0,0084 га для комерційного використання, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська (зуп. трол. «Центральний автовокзал») ПП «Аміго», що позначено на викопіюванні плану міста, шляхом демонтажу торгово-посадочного комплексу розміщеного на земельній ділянці за адресою: м. Вінниця, вул. Київська (зуп. трол. «Центральний автовокзал») за рахунок ПП «Аміго».

Позов мотивовано тим, що на підставі рішення Вінницької міської ради № 2148 від 11.11.2008р., між Вінницькою міською радою та ПП. «Аміго»укладено договір оренди земельної ділянки, який 04.06.2009р. зареєстрований у Вінницькій філії ДП ДЗК при Держкомземі України під № 040900200043.

Згідно п. 9 договору, договір укладено на один рік з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою та діє до 11.11.2009р.

В подальшому, відповідно до п. 7 додатку № 4 до рішення Вінницької міської ради № 2654 від 25.12.2009р. міська рада вирішила укласти з ПП «Аміго»договір оренди згаданої земельної ділянки.

Рішенням Вінницької міської ради від 26.03.2010 № 2743, на підставі протесту прокурора, п. 7 додатку № 4 рішення № 2654 від 25.12.2009р. скасовано.

При цьому, зобов’язано відповідача в термін до 17.06.2010р. привести реконструйований МАФ у відповідність проектним рішенням, про що останньому направлено відповідне попередження. Однак, відповідачем вимоги попередження не виконано, що є порушенням положень Закону України «Про планування і забудову територій»та Правил забудови та використання територій м. Вінниці.

Відповідач пояснень відносно обставин викладених в позовній заяві та документів визначених ухвалами суду не надав. При розгляді справи його представник заперечував проти позову посилаючись зокрема на незаконність протесту прокурора та рішення Вінницької міської ради № 2743 від 26.03.2010р.

Перевіривши доводи учасників процесу доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення Вінницької міської ради № 2148 від 11.11.2008р. між Вінницькою міською радою (позивач, за договором Орендодавець) та приватним підприємством «Аміго»(відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 29.01.2009р..

За умовами договору Орендодавець надає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки площею 0,0084 га, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська (зуп. трол. «Центральний автовокзал») для комерційного використання.

Договір укладено терміном на 1 рік зі строком дії з дня його державної реєстрації до 11.11.2009р.. Вінницькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»договір зареєстровано 04.06.2009р. про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040900200043.

Земельну ділянку передано Орендарю згідно акту прийому-передачі від 04.06.2009р.

27 листопада 2009 року Вінницькою міською радою прийнято рішення № 2603, згідно п. 1 додатку 3 якого, вирішено укласти додаткову угоди про розірвання договору оренди у зв’язку з закінченням терміну його дії.

25 грудня 2009 року Вінницькою міською радою прийнято рішення № 2654, згідно п. 7 додатку 4 якого вирішено укласти з ПП «Аміго»договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська (зуп. трол. «Центральний автовокзал»), відповідно до умов інвестиційної угоди.

Як стверджується матеріалами справи, прокуратурою міста Вінниці винесено протест на п. 7 додатку № 4 до рішення Вінницької міської ради «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в оренду, постійне користування, власність»від 25.12.2009р. № 2654.

Рішенням Вінницької міської ради від 26.03.2010р. № 2743 протест прокурора задоволено, п. 7 додатку № 4 рішення Вінницької міської ради № 2654 від 25.12.2009р. скасовано.

При здійсненні інвентаризації МАФ - торгово-посадочних комплексів, по яких виконано реконструкцію, управлінням містобудування і архітектури Вінницької міської ради виявлено значні відхилення від погоджених архітектурних та конструктивних рішень встановленого ПП «Аміго»МАФу.

У зв’язку з чим, управлінням містобудування і архітектури Вінницької міської ради зобов’язано ПП. «Аміго» в термін до 17.06.2010р. привести реконструйований МАФ у відповідність проектним рішенням, про що направила відповідне попередження від 31.05.2010р. № 09-01-03-13021.

Як стверджується матеріалами справи, зокрема актом від 29.07.2010р., відповідачем вимоги попередження не виконано, не приведено у відповідність погодженим проектним рішенням торгово-посадочного комплексу. Поміж з тим, останній використовує згадану земельну ділянку для комерційних потреб і на даний час.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»з наступними змінами, територіальним громадам міст належить право комунальної власності на землю.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, що належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки, що перебувають за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Крім того, за умовами частини 4 вищезазначеної статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Слід також зазначити, що за статтею 417 вказаного Кодексу у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення. У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не має належного дозволу на реконструкцію МАФ, розташованого за адресою: м. Вінниця, просп. Коцюбинського (зуп. трол. «Залізнична лікарня»).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що в період з 11.11.2009р. відповідач користується земельною ділянкою без належного дозволу та з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 80, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Звільнити приватному підприємству «Аміго»(м. Вінниця, вул. І. Богуна, 186, код 32168873) земельну ділянку площею 0,0084 га для комерційного використання, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська (зуп. трол. «Центральний автовокзал»), що позначено на викопіюванні плану міста, шляхом демонтажу торгово-посадочного комплексу розміщеного на земельній ділянці за адресою: м. Вінниця, вул. Київська (зуп. трол. «Центральний автовокзал») за рахунок приватного підприємства «Аміго».

3. Стягнути з приватного підприємства «Аміго» (м. Вінниця, вул. І. Богуна, 186, код 32168873) до Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.11.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи