Ухвала суду № 126132259, 26.03.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5806/25

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

26 березня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Львові заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівські області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Шох Кристина Антонівна, звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівські області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 110531 від 26.02.2025, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф.

Представник позивача 24.03.2025 (вх. № 24962) одночасно з позовною заявою подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 110531 від 26.02.2025 є виконавчим документом, є тому є ризики пред`явлення такого виконавчого документа до виконання.

Зазначає, що ані Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, ані статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 не передбачено зупинення дії та виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт у разі її оскарження у судовому порядку.

Вказує, що проведення виконавчих дій з примусового виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу може призвести до негативних наслідків для позивача і у зв`язку з цим для відновлення порушеного права, у тому числі щодо повернення примусово стягнутих коштів, існуватиме необхідність ініціювання інших судових проваджень.

Заявник вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову існує загроза накладення арешту на майно, внесення до Єдиного реєстру боржників, застосування інших обмежувальних заходів, що матиме негативний вплив на нього, тому до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам.

Таким чином, на думку заявника, у цій справі існують підстави, визначені пунктом першим частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 110531 від 26.02.2025, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівські області, до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівські області про визнання протиправною та скасування постанови.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, відповідно до якого позов може бути забезпечено шляхом:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді такої заяви покладається виключно на заявника.

Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, керується такими мотивами.

Зі змісту заяви про забезпечення позову на стадії відкриття провадження у справі суд не встановив очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень. Встановлення правомірності/протиправності постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 110531 від 26.02.2025 можливе за наслідками судового розгляду справи по суті. Тому суд не встановив підстав для забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

На підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди своїм правам, яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду заявник не надав будь-яких доказів. Заявник обмежився твердженням про те, що пред`явлення до виконання оскаржуваної постанови призведе до блокування банківських рахунків, внесення до Єдиного реєстру боржників. Представник позивача стверджує, що застосування обмежувальних заходів органами державної виконавчої служби безпосередньо вплине на матеріальний стан позивача, у разі скасування оскаржуваної постанови він зазнає необґрунтованих втрат, повернення яких вимагатиме додаткових судових та виконавчих процедур, витрат та значного часу. Вважає, що це може унеможливити повне та ефективне відновлення порушених прав позивача. При цьому заявник не зазначає, яким чином ймовірні негативні наслідки в майбутньому зроблять неможливим захист прав підприємця або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позов.

Суд враховує, що сам по собі факт оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до адміністративного суду в силу закону не зупиняє її виконання.

Водночас сплата заявником штрафу (у добровільному чи примусовому порядку) сама по собі не свідчить про неможливість чи істотне ускладнення виконання рішення суду, адже у цьому випадку (за умови задоволення позовних вимог та набрання законної сили судовим рішенням про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу) заявник має можливість скористатися цілком дієвими та реально функціонуючими правовими механізмами повернення коштів з Державного бюджету України. З огляду на це суд висновує, що заявник не пояснив та не довів того, яким чином стягнення з нього штрафу зробить неможливим або суттєво ускладнить виконання рішення суду - адже у випадку прийняття судом та набрання законної сили рішенням про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 110531 від 26.02.2025, суму сплаченого штрафу буде повернуто у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що заявник не надав до суду належних та достатніх доказів (наприклад, відомостей про стан банківських рахунків заявника, його фінансову та податкову звітність, тощо) на підтвердження тієї обставини, що штраф, накладений оскаржуваною постановою, є для ФОП ОСОБА_1 настільки обтяжливим, що його сплата матиме негативний вплив на матеріальний стан фізичної особи-підприємця.

За відсутності будь-яких доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам ФОП ОСОБА_1 у суду нема підстав вважати, що сплата штрафу до набрання законної сили судового рішення у справі за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 про скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, що у майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду.

Викладене в сукупності зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні заяви представника позивача від 24.03.2025 про вжиття заходів забезпечення позову у зв`язку з необґрунтованістю цієї заяви.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівські області про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О. П. Хома