Рішення № 12613085, 23.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2010Справа №2-22/4605-2010 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь, а/с 677

до відповідача ТОВ «Бутон», м. Сімферополь, вул. Ковильна, 72, кв. 28; м. Сімферополь, с. Комсомольське, вул. Зарічна, 1-б

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «АТБ Маркет», Дніпропетровська область, смт Ювілейне, вул. Радгоспна, 76

про стягнення 8576,96 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_2, представник, дов від 30.09.2010 року

від відповідача Стояновський О.Ф., представник, дов від 27.10.2010 року

від третьої особи не з'явилась

Обставини справи:

Позивач Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Бутон», просить суд стягнути з відповідача суму грошових коштів у розмірі 8576,96 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.09.2010 року позовну заяву прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Лагутіной Н.М., порушено провадження по справі № 5002-14/4605-2010, справу призначено до розгляду.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 24.09.2010 року за № 200 справу № 5002-14/4605-2010 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24.09.2010 року справу № 5002-14/4605-2010 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 5002-22/4605-2010, справу призначено до розгляду.

27.10.2010 року позивач надав суду додаткові пояснення по суті спору, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.11.2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено ТОВ «АТБ Маркет».

Третя особа в судове засідання не з'явилась, 22.11.2010 року до суду надійшла телеграма, відповідно до якої третя особа повідомила суду про те, що прибути в судове засідання не зможе, надати пояснення по суті спору третій особі не надається можливим у звязку з неотриманням нею копії позовної заяви.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

17 березня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 9, відповідно до предмету договору, організатор (позивач) діючи за дорученням перевізника (відповідач) здійснює надання послуг з пошуку власників вантажів та організує перевезення.

Відповідно до п. 3.1 відповідач зобов'язався своєчасно надати під завантаження транспортний засіб у стані, придатному для міжміського перевезення з урахуванням особливостей і характеру вантажу.

Крім того, відповідно до п. 3.5. договору ТОВ «Бутон» взяло на себе зобов'язання доставити вантаж у строк та за адресою, вказаною у транспортній заявці і товарно-транспортній накладній.

Відповідно до частини 2 статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Аналіз умов договору №9 від 17 березня 2010 року стосовно прав та обовязків сторін дозволяє дійти висновку, що він містить елементи договору перевезення вантажу автомобільним транспортом, а тому для регулювання відносин сторін за цим договором підлягає застосуванню норми цивільного та господарського законодавства, які регулюють відносини перевезення.

На виконання договору 17 березня 2010 року відповідачу було надано транспортну заявку, яку прийнято до виконання. В заявці були зазначені: тип вантажу, місце, дата і час доставки з відміткою «СТРОГО!» стосовно не тільки дати а й часту доставки вантажу, зазначена заявка підписана представником відповідача, скріплена його печаткою, що відповідач не заперечує.

Вранці 18.03.2010 ТОВ «Бутон» було надано транспортний засіб - автомобіль марки МАН державний номер НОМЕР_1 під завантаження та відповідно завантажено до зазначеного транспортного засобу продукцію ТОВ «Сонячний Берег» - вино торгівельної марки «Масандра» з метою доставки вказаної продукції ТОВ «АТБ Маркет» (м. Дніпропетровськ).

Факт надання та завантаження транспортного засобу підтверджується товарно-транспортною накладною, підписаною водієм відповідача та листом відповідача від 19.03.2010 року.

Проте, в ранці 19.03.2010 року за допомогою телефонного звязку відповідач повідомив позивача про поламку транспортного засобу та відповідним листом ТОВ «Бутон» повідомило про відмову від виконання прийнятих зобов'язань за транспортною заявкою від 17.03.2010 року та зобов'язалось сплатити штраф за відмову від перевезення вантажу.

В ході розгляду справи було встановлено, що між ТОВ «Сонячний Берег» та ТОВ «АТБ Маркет» було укладено договір поставки №20822 від 15 грудня 2009 року, відповідно до пунктів 2.1. та 2.1.1. якого товар постачається партіями; кількість, асортимент, ціна за одиницю товару вказується в товарно-транспортній накладній, складеної на підставі заявки покупця, яка оформлюється відповідно до Додатку №2 до договору («Форма заявки») і яке є його невідємною частиною. Заявка на постачання партії товару передається постачальнику з допомогою системи електронного обміну даними EDI, яка використовується сторонами в межах цього договору для подання та прийняття заявок покупця. У випадку постачання товару безпосередньо до магазинів покупця, заявка може також передаватись за допомогою електронної пошти, або вручається під розписку за підписом уповноваженої особи покупця. В заявці вказується: 1) повне найтування постачальника; 2) номер заявки; 3) дата та точний час надання заявки; 4) назва конкретної товарної позиції; 5) кількість конкретної товарної позиції; 6) дата і точний час поставки товару згідно заявки; 7) П.І.Б., посада особи, яка зробила заявку.

Одночасно, у додатку №4 до договору №20122 від 15.12.1999 р. передбачено графік поставок товарів РЦ-6 пятниця та вівторок до 13 годин 00 хвилин, РЦ-8 понеділок та четвер до 13 годин 00 хвилин.

В матеріалах справи також знаходяться копії замовлення ТОВ «АТБ-Маркет» №5013-1-1-163-40253-40256-7 від 16.03.2010 , в якому вказано дату та час доставки товару 19.03.2010 13 год. 18 хв.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «Бутон» прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної доставки вантажу, ТОВ «Сонячний Берег», яке є вантажовідправником, вимушено було сплатити на користь вантажоотримувача (ТОВ «АТБ- Маркет») штрафні санкції, а саме штраф у розмірі 8856,96 гривень за несвоєчасну поставку товару.

Розрахунок штрафної санкції та факт сплати ТОВ «Сонячний Берег» на користь ТОВ «АТБ Маркет» штрафу підтверджується звітом про виконання замовлень за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, листом ТОВ «АТБ Маркет» № ПШ - 0000538, платіжним дорученням №74 від 21 травня 2010 року.

Зазначена суму була відшкодована позивачем ТОВ «Сонячний Берег» в якості компенсації завданої матеріальної шкоди на підставі претензії від 07.06 2010 року.

Таким чином, з вини ТОВ «Бутон» позивачу було задано матеріальну шкоду у розмірі 8856,96 гривень.

Крім того, відповідач сплатив на користь позивача штрафні санкції за відмову від перевезення згідно транспортної заявки № 17/03 від 17.03.2010 року в розмірі 280,00 гривень, що підтверджується банківською випискою від 29.03.2010 року та рахунком № 20 від 19.03.2010 року.

Позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума фактично понесених збитків не покрита штрафними санкціями, тобто 8576,96 (8856,96 - 280,00) гривень.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 225 ЦК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно частини 2 статті 226 ГК України сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Як вбачається з пояснень працівника відповідача Корицкого М.О., водія а/м МАН №НОМЕР_1 завантаження автомобіля було завершено приблизно о 22 хв. 00 год. 18.03.2010, тобто з порушенням часу завантаження, вказаного у транспортній заявці №17/03 від 17.03.2010.

Однак, суд звертає увагу сторін на те, що згідно пояснень водія автомобіля, представників позивача та відповідача, поламка транспортного засобу МАН №НОМЕР_1 відбулась в період часу з 22 год. 00 хв. 18.03.2010 р. по 01 год. 00 хв. 19.03.2010 р., однак відповідач повідомив про це позивача лише вранці 19.03.2010 р., тобто порушив вимоги частини 2 статті 226 ГК України.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд звертає увагу відповідача на те, що ТОВ «Бутон» наводить заперечення проти заявлених вимог, стверджуючи, що воно змогло би виконати зобовязання щодо доставки вантажу, але з порушенням строку і це обумовлено виключено порушенням строку завантаження транспортного засобу з боку позивача, в той час як згідно його листа від 19.03.2010 р. він в односторонньому порядку взагалі відмовився виконувати зобовязання за транспортною заявкою №17/03 від 17.03.2010 р.

За таких обставин господарський суд виходить з того, що всі посилання відповідача на положення Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЕУТР) стосовно нормативно встановлених періодів керування транспортним засобом, періодів відпочинку та перерви водія не можуть прийматись до уваги, адже як вбачається з листа відповідача, він не мав наміру виконувати зобовязання в натурі, навіть із порушенням строку доставки.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ТОВ «Бутон» (м. Сімферополь, вул. Ковильна, 72, кв. 28; м. Сімферополь, с. Комсомольське, вул. Зарічна, 1-б, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 32234322) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (м. Сімферополь, а/с 677, рахунок № НОМЕР_2 в КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ІІН НОМЕР_3) суму грошових коштів у розмірі 8576,96 грн.

3.Стягнути з ТОВ «Бутон» (м. Сімферополь, вул. Ковильна, 72, кв. 28; м. Сімферополь, с. Комсомольське, вул. Зарічна, 1-б, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 32234322) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (м. Сімферополь, а/с 677, рахунок № НОМЕР_2 в КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ІІН НОМЕР_3) 102,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з ТОВ «Бутон» (м. Сімферополь, вул. Ковильна, 72, кв. 28; м. Сімферополь, с. Комсомольське, вул. Зарічна, 1-б, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 32234322) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (м. Сімферополь, а/с 677, рахунок № НОМЕР_2 в КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ІІН НОМЕР_3) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.11.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.