Постанова № 12612706, 03.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2010 р.Справа № 2-а-7097/08/1570 Категорія:2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Корінному С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Приватного підприємства «36,5»та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «36,5»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси, за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство «Майстер Бух»про визнання нечинними податкові повідомлення рішення №0000472301/0 від 20.02.2008 року та №0001312301/1 від 25.04.2008 року та про стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И Л А:

21 травня 2008 року Приватне підприємство «36,5»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси та просило суд визнати нечинним податкове повідомлення рішення №0000472301/0 від 20.02.2008 року ДПІ у Київському районі м. Одеси, визнати нечинним податкове повідомлення рішення №0000472301/0 від 20.02.2008 року ДПІ у Київському районі м. Одеси та податкове повідомлення рішення №0001312301/1 від 25.04.2008 року ДПІ у Київському районі м. Одеси.

29 травня 2009 року представник Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив суд у задоволенні адміністративного позову ПП «36, 5»відмовити в повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року адміністративний позов приватного підприємства «36,5»задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення рішення №0001312301/1 від 25.04.2008 року ДПІ у Київському районі м. Одеси про визначення суми податкового зобов»язання по податку на прибуток за основним платежем 34 397 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 17198 гривень, а всього 51595 гривень.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ПП «36,5»23 листопада 2009 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року змінити в частині суми відшкодовуваних за рахунок державного бюджету судових витрат, стягнувши на користь ПП «36,5»судові витрати в сумі 15003, 40грн. В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року залишити без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси 27 листопада 2009 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року, прийняти нову постанову, якою у позові ПП «36,5»відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представників позивача та відповідача в підтримку своїх апеляційних скарг та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 15.01.2008 року по 01.02.2008 року працівниками державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-ХІІ, проведена виїзна планова перевірка ПП „36,5" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2007 року, про що складено акт від 08.02.2008 року № 256-23-01-30380049/22.

В висновках цього акту, зазначено, що перевіряючи ми встановлені порушення:

·п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 55256 грн.., в тому числі 3-й квартал 2007 р. - 16457 грн., в т.ч. 4 кв. 2005 року - 2621 грн., 1 кв. 2006 року - 8533 грн., 2 кв. 2006 року - 8254 грн., 3 кв. 2006 року - 10374 грн., 4 кв. 2006 року - 2709 грн., 1 кв. 2007 року - 6507 грн., 2 кв. 2007 року - 7658 грн., 3 кв. 2007 року - 8500 грн.

·п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 2044 грн.;

·п. 2.1 ст. 2, п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8, ст 17, п. 22.3 ст. 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями у наслідок чого нарахована пеня у розмірі - 38,92 грн.

Приватне підприємство „36,5" не погодилось з цими висновками акту перевірки і 12 лютого 2008 року подало до ДПІ у Київському районі м.Одеси свої заперечення, за результатами розгляду яких, відповідачем направлено лист від 15.02.2008 року за вих. №3811/256/22/2301, де зазначено, що до уваги прийняті лише заперечення позивача щодо порушень:

Шп. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким встановлено, що до складу валових доходів включаються - Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді списання товарів, а саме 4 кв. 2006року. Валові доходи занижено на суму 114,51 грн.;

Шп. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким встановлено, що до складу валових доходів включаються - ПП „36,5"не включило до складу валових доходів вартість послуг по оренді не житлового приміщення за адресою: вул. Тираспольська, 4, безоплатно отриманих ПП „36,5" від пов'язаної особи у сумі 69856 грн; Шп.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" - підприємство до складу валових витрат віднесло вартість послуг не зв'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Сума завищених валових витрат по цьому порушенню складає 10865 грн.; Шп.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість" - підприємство до складу податкового кредиту віднесло суму податку по витратам не пов'язаним з господарською діяльністю підприємства, а саме: по сплаті за послуги зв'язку, вартість яких було включено до складу валових витрат у сумі 2044 грн. Також, в даному листі зазначено, що акт перевірки №256-23-01-30380049/22 від 08.02.2008 року підлягає частковому скасуванню, а саме: зменшення валового доходу у сумі 69971 грн.; збільшення валових витрат у сумі 10865 грн; зменшення податку на прибуток у сумі 18394 грн.; зменшення податку на додану вартість у сумі 2044 грн.; та частково залишається без скасування: збільшення валового доходу у сумі 134120 грн.; зменшення валових витрат у сумі 6067 грн.; збільшення податку на прибуток у сумі 36862 грн.

В подальшому, за результатами вищевказаної перевірки, ДПІ у Київському районі м.Одеси 20 лютого 2008 року було винесено податкове повідомлення - рішення №0000472301/0, яким визначено за порушення - п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, ПП „36,5" суму податкового зобов'язання з податку на прибуток - за основним платежем у сумі 36862 грн., та застосовані штрафні санкції у сумі 18431 грн., а всього - 55293 гривен.

Позивач з прийнятим ДПІ податковим повідомленням-рішенням не погодився та 28.02.2008 року подав до ДПІ у Київському районі м. Одеси скаргу в порядку п.5.2.2 ч.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

25 квітня 2008 року, після продовження строку розгляду первинної скарги ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги на податкове повідомлення - рішення ДПІ від 20.02.2008 року №0000472301/0, де зазначено, що, ПП „36,5" в порушення п.5.9 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" занижено валовий дохід на загальну суму 137120 грн.; та завищено валові витрати на загальну суму 466,66 грн., у тому числі на 233,33 грн., у 2 кв. 2007 року, на 233,33 грн., у 3 кв. 2007 року, оскільки не надано актів виконаних робіт між ПП „36,5" та ТОВ „СП „Охорона-Спостереження-Одеса". Всього ж занижено податок на прибуток на суму 34397 грн., а також, що ДПІ скасовує податкове повідомлення - рішення від 20.02.2008 року № 0000472301/0 в частині 2465 грн., основного платежу по податку на прибуток підприємств та 1233 грн., застосованої фінансової санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга директора ПП „36,5" задовольняється частково.

25 квітня 2008 року ДПІ у Київському районі м.Одеси винесено податкове повідомлення - рішення № 0001312301/1, в якому, в свою чергу, не зазначено які ж саме положення Закону та якого саме Закону порушено ПП „36,5". В зазначеному податковому повідомленні - рішенні було визначено ПП „36,5" суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, за основним платежем у сумі 34397 грн., та застосовані штрафні санкції у сумі 17198 грн., всього 51595 грн.

Відповідно до положень п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Положеннями п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В п. 2.15.8 розділу „Загальні положення" Акту перевірки від 08.02.2008 року, зазначено, що облік товарів ведеться на балансовому рахунку 281 „Товари на складі", 2821 „Товари в торгівлі", 285 „Націнка", відповідно до вимог П(С) БУ 9 „Запаси"

ПеріодРах. 281Рах. 2821Рах. 285

На 01.10.2005 року136513,21147736,0411222,83

На 01.01.2006 року114943,60127950,0113006,41

На 01.04.2006 року150700,16161205,7010505,54

На 01.07.2006 року143328,24154843,1811514,94

На 01.10.2006 року135142,99149234,6814091,69

На 01.01.2007 року142184,74156684,4414499,7

На 01.04.2007 року177303,62191689,3014385,68

На 01.07.2007 року326878,80343411,116532,3

На 30.09.2007 року291293,18302522,2111229,03

На підприємстві ведеться бухгалтерський облік приросту та убутку балансової вартості запасів та товарів, відповідно до п.5.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

В подальшому в п.2 п.п. 3.1.1 «Валовий дохід»розділу 3.1 Акту перевірки перевіряючими зазначено, що в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року підприємством:

§ у 1 кв. 2006 року занижено валовий дохід по р.01.2 „приріст балансової вартості запасів" по декларації за 1 кв. 2006 року наданої до ДПІ у Київському районі м. Одеси від 04.05.2006 року № 22147 у сумі 23430 грн., а саме за даними бухгалтерського обліку залишки товарно - матеріальних цінностей на початок року складають у сумі 127950 грн., на кінець 1 кв. 2006 року складають у сумі 184636 грн., приріст складає 56686 грн., але за даними декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2006 року від 04.05.2006 року № 22147 по р. 01.2 „приріст балансової вартості запасів" підприємством відображено приріст товарно-матеріальних цінностей у сумі 33256 грн.;

§ у 2 кв. 2006 року занижено валовий дохід по р.01.2 „приріст балансової вартості запасів" по декларації за півріччя 2006 року наданої до ДПІ у Київському районі м. Одеси від 09.08.2006 року № 47804 у сумі 26126 грн., а саме за даними бухгалтерського обліку залишки товарно-матеріальних цінностей на початок року складають у сумі 127950 грн., на кінець 2 кв. 2006 року складають у сумі 180969 грн., приріст складає 53019 грн., але за даними декларації з податку на прибуток за півріччя 2006 року від 09.08.2006 року №47804 по р. 01.2 „приріст балансової вартості запасів" підприємством відображено приріст товарно - матеріальних цінностей у сумі 26893 грн.;

§ у 3 кв. 2006 року занижено валовий дохід по р.01.2 „приріст балансової вартості запасів" по декларації за 9 міс. 2006 року наданої до ДПІ у Київському районі м. Одеси від 06.11.2006 року № 70017 у сумі 30200 грн., а саме за даними бухгалтерського обліку залишки товарно - матеріальних цінностей на початок року складають у сумі 127950 грн., на кінець 3 кв. 2006 року складають у сумі 179435 грн., приріст складає 51485 грн., але за даними декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2006 року від 06.11.2006 року № 70017 по р. 01.2 „приріст балансової вартості запасів" підприємством відображено приріст товарно - матеріальних цінностей у сумі 21285 грн.;

§ у 1 кв. 2007 року занижено валовий дохід по р.01.2 „приріст балансової вартості запасів" по декларації за 9 міс. 2007 року наданої до ДПІ у Київському районі м. Одеси від 08.05.2007 року № 24711 у сумі 15335 грн., а саме за даними бухгалтерського обліку залишки товарно - матеріальних цінностей на початок року складають у сумі 156684 грн., на кінець 1 кв. 2007 року складають у сумі 207024 грн., приріст складає 50340 грн., але за даними декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2007 року від 08.05.2007 року № 24711 по р. 01.2 „приріст балансової вартості запасів" підприємством відображено приріст товарно - матеріальних цінностей у сумі 35005 грн.;

§ у 2 кв. 2007 року занижено валовий дохід по р.01.2 „приріст балансової вартості запасів" по декларації за півріччя 2007 року наданої до ДПІ у Київському районі м. Одеси від 07.08.2007 року № 49351 у сумі 19372 грн., а саме за даними бухгалтерського обліку залишки товарно - матеріальних цінностей на початок року складають у сумі 156684 грн., на кінець 2 кв. 2007 року складають у сумі 362783 грн., приріст складає 206099 грн., але за даними декларації з податку на прибуток за півріччя 2007 року від 07.08.2007 року №49351 по р. 01.2 „приріст балансової вартості запасів" підприємством відображено приріст товарно - матеріальних цінностей у сумі 186727 грн.;

§ у 3 кв. 2007 року занижено валовий дохід по р.01.2 „приріст балансової вартості запасів" по декларації за 9 місяців 2007 року наданої до ДПІ у Київському районі м. Одеси від 30.10.2007 року № 73204 у сумі 22657 грн., а саме за даними бухгалтерського обліку залишки товарно - матеріальних цінностей на початок року складають у сумі 156684 грн., на кінець 3 кв. 2007 року складають у сумі 325179 грн., приріст складає 168495 грн., але за даними декларації з податку на прибуток за 3 кв., 2007 року від 30.10.2007 року № 73204 по року 01.2 „приріст балансової вартості запасів" підприємством відображено приріст товарно - матеріальних цінностей у сумі 145838 грн.

Дослідивши всі матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права виходячи з наступного.

По-перше, треба зазначити, що судова колегія не погоджується з посиланням ДПІ у Київському районі м.Одеси в рішенні про результати розгляду первинної скарги на податкове повідомлення рішення від 20.02.2008 року щодо не підтвердження позивачем валових витрат - витрат по послугам ТОВ «СП «Охорона Спостереження Одеса»по охороні приміщень у сумі 466, 66грн., у тому числі на 233, 33грн., у 2 кв. 2007 року, на 233, 33 грн., у 3 кв. 2007 року, оскільки в рішенні ДПІ у Київському районі м. Одеси №10468/10/25-007, відповідачем зазначено, що до скарги надані завірені копії актів здачі прийняття робіт по послугам за спостереження за допомогою ПЦС між ПП „36,5" та ТОВ „СП „Охорона - Спостереження - Одеса". Серед перелічених актів вбачається, що до ДПІ надавалися акти:

Шза 2 кв. 2007 року: ОУ № 0000718 за квітень 2007 року на 233,36 грн. (без ПДВ); ОУ №0000916 за травень 2007 року на 233,36 грн. (без ПДВ); ОУ № 0001110 за червень 2007 року на 233,36 грн. (без ПДВ);

Шза 3 кв. 2007 року: ОУ № 0001304 за липень 2007 року на 233,36 грн. (без ПДВ); ОУ №0001506 за серпень 2007 року на 233,36 грн. (без ПДВ); ОУ № 0001705 за вересень 2007 року на 233,36 грн. (без ПДВ).

Положеннями п.п. 2.3.2 п.2.3 розділу 2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого в МЮ України 25.08.2005р. за N 925/11205), передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

В п.п. 2.3.4 п.2.3 розділу 2 цього Порядку (затвердженого Наказом ДПА № 327 від 10.08.2005р.) також зазначено, що не допускається відображення в акті перевірки не обгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад: „приховування об'єкта оподаткування", „розкрадання", „привласнення", „описка" тощо).

Порушуючи приписи «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», в акті перевірки № 256-23-01-30380049/22 від 08.02.2008 року не зазначені (надані) усі належні докази, що достовірно підтверджують наявність фактів порушень та не зазначено (перелічено) первинні документи, на підставі яких вчинено запис в акті про порушення позивачем Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", також в акті відсутні посилання перевіряючих на факти відмови посадових осіб ПП „36,5" від надання письмових пояснень щодо встановлених порушень чи ненадання первинних та інших документів, що свідчить про те, що всі бухгалтерські та податкові документи були надані перевіряючим до перевірки, як зазначав позивач в запереченнях на акт перевірки та скарзі на податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, судова колегія, дослідивши всі матеріали справи та перевіривши їх правомірність, приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в цій частині є цілком обгрунтованним, заснованим на Законі та відповідає чинному законодавству.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України. суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Водночас, позивач в своїй позовній заяві просив визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0000472301/0 від 20.02.2008 року № 0001312301/1 від 25.04.2008 року.

Так, відповідно ч.5 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року N 29 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 02.03.2001 року № 82) Зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 18 грудня 1996 року за N 723/1748), у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій), раніше надіслане податкове повідомлення - вважається відкликаним від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення що містить нову суму податкового зобов'язання.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог ПП «36,5», шляхом скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси від 25.04.2008 року №0001312301/1 (з урахуванням ч.2 ст.11 КАС України) та відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000472301/0 від 0.02.2008 року, оскільки воно фактично є відкликаним у відповідності із приписами ч.5 п.9 «Положення…», затвердженого наказом ДПА України № 9 від 11.12.1996 року.

Що ж стосується апеляційної скарги представника ПП «36,5»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року в частині визначення розміру судових витрат, які реально поніс, то судова колегія вважає за необхідне задовольнити її частково з наступних підстав.

Так, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови, суд 1-ї інстанції дійсно не в повному обсязі вирішив питання про відшкодування усіх судових витрат по справі, а саме: не прийняв рішення по витратам, повязаним із оплатою позивачем правової допомоги в сумі 15 000 грн.

На підтвердження вказаної суми, представник позивача, як суду 1-ї інстанції, так і суду 2-ї інстанції, надав договір-доручення №136-2 від 15.05.2008р., укладений між юридичною фірмою «Істина»та ПП «36,5»на надання правової допомоги по даній справі, згідно з яким, позивач сплатив ЮФ «Істина»за юридичні послуги 15000грн., що, в свою чергу, підтверджується платіжним дорученням №4688 від 16.05.2008р., яке мається в матеріалах справи.

Таким чином, представник позивача в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на вимоги ст.90 КАС України, просить змінити постанову суду 1-ї інстанції в частині суми відшкодовуваних за рахунок державного бюджету судових витрат, додатково стягнувши на користь ПП «36,5»ці судові витрати в сумі 15000грн.

Однак, зі змісту ч.3 ст.90 КАС України вбачається, що законом встановлюється граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу.

В даному конкретному випадку, цей граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Постановою КМ України №590 від 27.04.2006р. (зі змінами та доповненнями), згідно з якою, особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 % розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

На вимогу суду, представник позивача надав звіт про виконання договору-доручення (розрахунок), з якого вбачається, що він займався даною адміністративною справою 621 день і йому, згідно із приписами Постанови КМУ №590 від 27.04.2006р., необхідно сплатити навіть не 15000грн., а взагалі аж 21646грн.10коп.

Але, колегія суддів не може погодитись із цим розрахунком (звітом) з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 21.05.2008 року ПП «36,5»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом. При цьому, судом 1-ї інстанції по цій справі було проведено 9 судових засідань (29.05.2008р., 9.10.2008р., 19.12.2008р., 3.03.2009р., 6.04.2009р., 30.04.2009р., 25.06.2009р., 23.07.2009р., 15.09.2009р.) і 27.10.2009 року було ухвалено постанову. Тому, з урахуванням цих данних, а також 2-х с/засідань апеляційного суду, 2-х днів подачі позову і апеляційної скарги, 2-х днів оформлення позову (3 арк.) і апеляційної скарги (1 арк.), судова колегія вважає за можливе стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «36,5»витрати повязані із оплатою правової допомоги лише в сумі 450 грн.15 коп.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Одеси без задоволення, а постанову окружного суду без змін.

Апеляційну ж скаргу Приватного підприємства «36,5», судова колегія вважає за необхідне задовольнити частково та, відповідно до п.2 ч.1 ст.201 КАС України, змінити постанову окружного суду, доповнивши абзац 3 резолютивної частини постанови реченням про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «36,5»витрат повязаних із оплатою правової допомоги в сумі 450 грн.15 коп.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси - залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «36,5»- задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009р. - змінити.

Доповнити абзац 3 резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року наступним реченням:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «36,5»витрати повязані із оплатою правової допомоги в сумі 450 грн.15 коп.»

В іншій частині Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2009р. залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.