Ухвала суду № 1261229, 20.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 листопада 2007 року                                                              м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів             -  Кравченко О.О., Матолича С.В., Маринчак Н.Є., Шкляр Л.Т.

За участю секретаря – Кулеші А.О.

розглянувши у  судовому засіданні касаційну  скаргу ДПІ у Лисянському районі Черкаської області на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006р. у справі за позовом ТОВ « Торгова компанія «Дашуківські бентоніти» до ДПІ у Лисянському районі Черкаської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Справа №К-30949/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Дашуківські бетоніти», с. Дашуківка, Лисянський р-н, Черкаська область звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Державної податкової інспекції у Лисянському районі про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою господарського суду Черкаської області від 05.04.2006р. відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006р. апеляційна скарга ТОВ « Торгова компанія «Дашуківські бентоніти» задоволена, постанова господарського суду Черкаської області від 05.04.2006р. скасована, ухвалене нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006р,  ДПІ у Лисянському районі Черкаської області звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006р., залишити в силі постанову господарського суду Черкаської області від 05.04.2006р., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, у травні 2005 року відповідачем була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питання дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності з 01.04.2002 ку по 31.12.2004 року За результатами цієї перевірки був складений акт від .05.2005 року . № 418/26-2/30146245.

Перевіркою були встановлені такі обставини:

31 березня 2000 року позивач був зареєстрований Лисянською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.

14 квітня 2000 року позивач був взятий Лисянським відділенням Шполянської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є відповідач, на облік як платник податків.

11 травня 2000 року позивач був зареєстрований Лисянським відділенням Шполянської об'єднаної державної податкової інспекції як платник податку на додану вартість;

29    травня    2002    року    позивач    уклав    з    товариством    з    обмеженоювідповідальністю   „Подільський   граніт"   договір   про   маркетингові   послуги   № 05/44/2002, виконання якого підтверджується звітами товариства з обмеженою відповідальністю   „Подільський граніт" №1   „Маркетингові дослідження ринку бентонітової продукції", № 2 „Діагностика та аналіз проблем підприємства", № З «Характеристика   родовища",    складеними    сторонами    цього    договору    актами приймання результатів робіт від 26.06.2002 року № 1, від 26.07.2002 року№ 2 і від 26.08.2002 року № 3 та виписаними товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський граніт" для позивача податковими накладними від 26.06.2002 року а суму 180000 грн., у тому числі 30000 грн. податку на додану вартість, від 7.2002 року № 18 на суму 162000 грн., у тому числі 27000 грн. податку на додану  вартість і від 24.08.2002 року № 20 на суму 24000 грн., у тому числі 4000 грн. податку на додану вартість;

- витрати на оплату наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський граніт" маркетингових послуг у сумі 305000 грн. без урахування податку на додану вартість позивач включив до складу валових доходів четвертого кварталу 2002 року;

- витрати на сплату податку на додану вартість за надані товариством з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт" маркетингові послуги у сумі 30 грн. позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2002 року;

- розрахунки з товариством з обмеженою відповідальністю  „Подільський граніт" за надані ним маркетингові послуги позивач провів грошовими         коштами       у сумі 366000 грн. у листопаді 2003 року.

     17 січня2002 року позивач уклав із закритим акціонерним товариством «Астрон-Україна"   договір   про   надання   інформаційно-консультативних послуг   №  04 08/02;   03/99,   виконання   якого   підтверджується звітом         цього Товариства «.Розробка   критеріїв   оцінкиоптимальних        якостей      бентонітової сировини і бентонопорошків для ливарного виробництва і бурових розчинів       при селекційному видобутку сировини в умовах Дашуківського кар’єруЧеркаського родовища бентонітових глин. Аналіз стану виробництва і стабільності       показників якості, складеними сторонами цього договору актами прийманнярезультатів робітвід 30.06.2004 року і від 30.11.2004 року, та виписаними закритим акціонерним товариством «Астрон — Україна" для позивачаподатковими накладними від 20.06.2004 року № 22 на суму 600000 грн., у тому числі100000 грн. податку на дану вартість, від 15.11.2004р. № 33на суму 164000грн., у тому числі 27333, 35 грн. податку на додану вартість та віл 30.11.2004 року№ 34 на суму 636000 грн., у тому числі 106000 грн. податку на додаю, вартість;

-   витрати на оплату наданих закритимакціонерним товариством „Астрон-Україна"   інформаційно-консультативних  послуг у сумі 1166666 грн. 67 коп. без урахування податку на додану вартість позивач включив до складу валових витрат, у тому числі 5000 000 грн. у третьому кварталі 2004р. і 666666 грн. 67 коп. у четвертому кварталі 2004;

-  витрати  на  сплату  податку  на додану    вартість    за    надані    закритим акціонерним товариством „Астрон-Україна" інформаційно-консультативні послуги у сумі  13333, 35 грн. позивач включив до складу податкового кредиту, у тому числі ЗО грн. в червні 2004р., 106000 грн. в листопаді 2004 року, і 27333, 35 грн. у грудні 2004 року;

1 серпня 2003 року позивач уклав із закритим акціонерним товариством «Астрон - Україна" договір про надання інформаційно-консультативних послуг) № 1/03; 03/157, виконання якого підтверджується звітами цього товариства Бентоніт: класифікація, сфери використання, обробка, конкуренти, ринки збуту", характеристика придатності бентонітових глин Дашуківського відділення Черкаського родовища для використання в якості добавок", „Про результати вивчення технологічних особливостей використання бентоніту при виготовленні бурових розчинів в бурінні нафтових та газових свердловин", складеними сторонами о договору актами приймання результатів робіт від 29.08.2003 року № 1, віх 2.2003 року № 2 і від 31.12.2004 року № 3, та виписаними закритим акціонерним товариством „Астрон - Україна" для позивача податковими накладними від 29.08.2003 року № 1 на суму 390000 грн., у тому числі 65000 грн. податку на додану вартість та від 31.12.2003 року № 8 на суму 270000 грн., у тому числі  45000 грн. податку на додану вартість;

-витрати на оплату наданих закритим акціонерним товариством „Астрон -Україна" інформаційно-консультативних послуг у сумі 655000 грн. без урахування податку на додану вартість позивач включив до складу валових витрат,    у        тому числі 325 000 грн. у третьому кварталі 2003 року, 225000    грн.   у        четвертому           кварталі 2003 рокуі 105000 грн. у четвертому кварталі 2004 року;

- витрати   на   сплату   податку   на   додану   вартість   за   надані   закритим акціонерним    товариством    „Астрон-Україна"    інформаційно-консультативні послуги у сумі 110000 грн. позивач включив до складу податкового кредиту,  у           тому числі 65000 грн. на підставі податкової накладної від 29.08.2003р.      №1    в серпні 2003р.  і 45000 грн. на підставі податкової накладної від 31.12.2003 року № 8 у грудні 200З року; - станом   на   01.01.2005   року   розрахунки   із   закритим   акціонерним Товариством „Астрон-Україна" за надані ним інформаційно-консультативні послуги      на підставі договорів від 17.01.2002 року № 04/08/02;       03/99           і         від     01.08.2003 року № 50/03; 03/157 позивач провів грошовими коштами у сумі 1410000 грн. На решту їй боргу - 776000 грн. у позивача рахується кредиторська заборгованість перед Закритим акціонерним товариством „Астрон-Україна"; -     згідно з експертним висновком від 09.03.2005 року державного підприємства«Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи" звіти товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт" за 2002 року № 1 «Маркетингові дослідження ринку бентонітової продукції", № 2 „Діагностика та аналіз проблем підприємства", № 3 „Характеристика родовища", звіти закритого Акціонерного товариства „Астрон - Україна" за 2003 року „Бентоніт: класифікація, сфери   використання,    обробка,    конкуренти,    ринки   збуту"    не    відповідають положенням  Закону  України  „Про  наукову  і  науково-технічну діяльність"  та відповідним   стандартам   України.   Ці   роботи   не  реєструвалися   відповідно   до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1992 року № 162 „Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій", а самі   товариство  з  обмеженою  відповідальністю  „Подільський  граніт"  і  закрите Акціонерне товариство «Астрон - Україна" не є спеціалізованими науково-технічними організаціями, тому витрати понесені позивачем на оплату наданих йому казаними товариствами відповідно до Методичних рекомендацій Міністерства світи і науки, щодо віднесення витрат подвійного призначення, не можуть бути віднесені на валові витрати. При цьому у висновку зазначається, що звіт закритого Акціонерного товариства „Астрон-Україна" за 2003 року „Бентоніт: класифікація, сфери використання, обробка, конкуренти, ринки збуту" у розділі Характеристика родовища слово в слово повторює відповідний розділ звіту № З Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт" за 2002 рік вражає елективною інформацією та непрофесіоналізмом, що ніяким чином не пов'язані з темою, повторами, які подаються спочатку російською, а потім українською мовами.;

-    1    лютого   2004   року   позивач   уклав   з   товариством   з   обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія" м. Київ договір №     05/39/1        на             оренду складських  приміщень,  розташованих  по  вулиці Галицька, буд.157  м.              Бучач Тернопільської області, загальною площею 1555,52 м.кв., терміном до 31.12.2004р.,  з  щомісячною  орендною  платою у сумі 41454, 54 грн.       з              урахуванням податку на додану вартість. Цього ж дня сторонами був складений акт приймання - передачі вказаних складських приміщень від орендодавця орендарю; - ЗО грудня 2004 року позивач і товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія"  м. Київ  склали акт приймання  наданих    гідно          з договором від 01.02.2004 року № 05/39/1 послуг з        оренди       складських           приміщень, згідно з яким вартість цих послуг за увесь період оренди становить 456000 грн., у тому числі  76000  грн.  податку  на додану  вартість,  а також  акт  приймання-передачі складських приміщень від орендаря до орендодавця; - витрати на оренду складських приміщень у сумі 380000 грн. без урахування податку на додану вартість позивач включив до валових витрат         у         четвертомукварталі 2004р.;

-   станом 01.01.2005  року розрахунки за оренду  складських приміщень з Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія" позивач     не провів;

-    листом   від   24.04.2005   року   №   972/28-010   Бучацьке   відділення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції повідомило         відповідачу,             що товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія" м. Київ чи її філії  на   податковому   обліку   в   Бучацькому   відділенні   Козівської   міжрайонної державної податкової інспекції не перебувають, податки і інші платежі      від     нього             не надходили. За адресою вул. Галицька, буд.  157,     м.     Бучач,           Тернопільська      області знаходиться товариство  з  обмеженою відповідальністю  „Бучацький консервний завод", яке основним видом своєї діяльності на даний час не займається; -  листами віл 26.04.2005 року №44 і від 27.04.2005 року № 45 товариство з обмеженою     відповідальністю     „Бучацький     консервний     завод"     повідомило відповідачу, що 01.02.2005 року ним був укладений з товариством        з          обмеженою відповідальністю   „Агропромислова   компанія"          договір      на             оренду   складських приміщень  площею 1555,52   м.   кв.   Станом   на  26.04.2005   року  умови  цього договору   не   виконувалися,   складські   приміщення   не   використовувалися.            Акт приймання - передачі   складських   приміщень   згідно              з    договором          оренди       від 01.02.2004р. не складався. Від імені товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія «Дашуківські бентоніти" продукція на орендовані площі не завозилася і там не зберігалася;

-  на запит відповідача про мету оренди  складських  приміщень  адресою вул  Галицька, буд.   157, м. Бучач, Тернопільська області та стосовно того         ,           яка продукція там зберігалася і яким транспортом вона           туди завозилася            і звідти     вивозилася позивач відповіді не дав; -   1    грудня    2004    року   позивач   уклав   з   товариством    з    обмеженою відповідальністю »Агропромислова компанія" договір купівлі-продажу       №      01/1139/1, на виконання якого позивач придбав у товариства з         обмеженою         відповідальністю 309,036 тонн соди кальцинованої технічної вартістю  1005000 грн., у тому числі 57500 грн. податку на додану вартість, про що був складений акт приймання-передачі соди кальцинованої технічної від 02.12.2004 року та податкові            накладні від 02.12.2004 року № 1730 на суму 243000 грн., у тому числі 40500 грн. податку на здану вартість та № 1730а на суму 360000 грн., у тому числі 60000 грн. податку    на додану вартість; - витрати на придбання соди кальцинованої технічної у сумі 837500    грн.   без урахування податку на додану вартість позивач включив         до    валових          витрат     у четвертому кварталі 2004р.; - витрати на сплату податку на додану вартість за придбану соду кальциновану технічну у сумі 100500 грн. на підставі податкових накладних    від     02.12.2004р. №    1730, № 1730а позивач включив до складу податкового кредиту у грудні 2004р.;

-станом на 01.01.2005року розрахунки з товариством з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія" за соду кальциновану       технічну          не провів;

2 грудня 2004 року позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія" договір зберігання № 04/122, на виконання якого згідно актом приймання-передачі від 03.12.2004 року позивач передав товариству з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія", а останнє прийняло на зберігання 1009,036 тонн соди кальцинованої технічної вартістю 1005000 грн., у тому числі 167500 грн. податку на додану вартість;

- 28 грудня 2004 року позивач і товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія" склали акт приймання – передачі     1009,           036    тонн соди кальцинованої технічної вартістю 1005000 грн., у тому числі 167500 грн. податку на додану вартість, від зберігача позивачу і акт приймання-передачі наданих зберігачем послуг зберігання вартістю 32500 грн., у тому числі 5416,       67     грн. податку          на додану вартість; - згідно з актом уцінки від 24.12.2004р. позивач у зв'язку з попадання на соду атмосферних опадів, її окомкування і часткової втрати        фізико-хімічних   властивостей уцінив  1009.036 тонн соди кальцинованої технічної вартістю  837500 грн.          без урахування податку на додану вартість до вартості 502500 грн. без урахування податку на додану вартість;            27 грудня 2004р. позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю АІК" договір  купівлі-продажу соди кальцинованої технічної   №01/1157/1,      на виконання якого згідно з актом приймання-передачі від 28.12.2004 року № 1 позивач продав  товариству   з   обмеженою   відповідальністю   „АІК"   1009,036   тонн   соди кальцинованої  технічної вартістю 603000 грн., у тому числі 100500    грн.   податку на додану вартість: - вартість продажу соди кальцинованої технічної у сумі 502500 грн. без урахування податку на додану вартість позивач включив до складу валового доходучетвертому кварталі 2004 року:

-податок на додану вартість у сумі 100500 грн., нарахований у складі ціни проданої соди кальцинованої технічної, позивач включив до складу податкового зобов'язання з цього податку у грудні 2004 року. -на запит відповідач про місце зберігання соди кальцинованої технічної, особу, якій належить приміщення, у якому вона (сода) зберігалася, та транспорт, яким здійснювалося транспортування її транспортування, позивач відповіді не дав. Витрати позивача на оплату наданих товариством з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт" на виконання договору від 29.05.2002 року № 05/44/2002 та закритим акціонерним товариством „Астрон-Україна" на виконання договорів від 17.01.2002 року № 04/08/02;03/99 і від 01.08.2003 року № 04/60/03; 03/157 відповідач оцінив як витрати подвійного призначення, які позивач з огляду на експертний висновок від 09.03.2005р. державного підприємства „Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи" та вимоги пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.4.2 п.5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не мав права включати до складу валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість. Встановлені перевіркою обставини оренди позивачем у товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія" складських приміщень загальною площею 1555,52 м. кв., розташованих по вулиці Галицька, буд. 157 м. Бучач Тернопільської області, на підставі договору від 01.02.2004 року №05/39/1, за оцінкою відповідача означають, що відповідач фактично не отримував і не використовував ці складські приміщення в оренду, а тому відповідно до вимог п. 1.32 ст. 1 та п.5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не мав права на включення нарахованої суми орендної плати до складу валових витрат.

Здійснену позивачем у грудні 2004 року операцію з продажу товариству з обмеженою відповідальністю „АІК" 1009,036 тонн соди кальцинованої технічної вартістю 603000 грн., яка була придбана позивачем у товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислова компанія" за 1005000 грн., відповідач оцінив як таку, що не була спрямована на отримання доходу, у зв'язку з чим позивач відповідно до вимог п. 1.32 ст. 1 та п.5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" також не мав права на включення до валових витрат різниці між вартістю придбання і вартістю соди, що становить 335 000 грн. без урахуванням податку  на додану вартість.

На підставі акту позапланової перевірки був складений акт від 06.05.2005 року за № 418/26-2/30146245 відповідачем були видані і надіслані позивачу податкові повідомлення - рішення від 18.05.2005 року № 0000072600/0, № 0000102600/0, і № 0000092600/0.

За податковим повідомленням-рішеннямвід 18.05.2005 року № 00000726ОО/О відповідач відповідно до пп. „б"пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-Ш«Пропорядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетамита державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-Ш) визначив позивачуподаткове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1377854 грн., у томучислі 741925 грн. за основним платежем та 635929 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями.

За податковимповідомленням-рішенням від 18.05.2005 року № 0000102600 0 відповідач відповіднодо пп. „б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-Ш визначив позивачу  податковезобов'язання з податку на додану вартість у сумі  1052940 грн., у тому числі 701960 грн. за основним платежем i350980 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2005 року № 0000092600/0 відповідач відповідно до п. п. „б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-111 визначив позивачу суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2003 року у poзмipi9550 грн. та 4775 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем було пройдено вciстадії апеляційного узгодження у відповідності до норм Закону № 2181-Ш до Державної податкової адміністрації України включно. Рішенням Державної податкової адміністрації позивача була залишена без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення відповідача, з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації  в Черкаській області від 29.09.2005 року № 15840/25-010, без змін. Таким чином оспорюються податкові повідомлення - рішення відповідача від 10 жовтня 2005 року:

за податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2005р. №0000072600/2 відповідача відповідно до п п. „б" п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-111 визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у cyмі 463125 грн., у тому числ1 276250 грн. за основним платежем та 186875 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

за податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2005 року № 0000102600/2 відповідач відповідно до п.п. „б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-111 визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у cyмі 83175 грн., у тому числі 55450 грн. за основним платежем i27725 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

за податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2005 року № 0000092600/2 відповідач відповідно до п.п. „б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-111 визначив позивачу суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2003 року у pозмipi9550 грн. та 4775 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач вказує, що витрати на маркетингові та інформаційно-консультативні  послуги є витратами подвійного призначення, податкове регулювання яких повинно здійснюватись у відповідності до п.п. 5.4.2. п.5.4. ст. 5 закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". Підставою для визначення неправомірним включення до складу валових витрат вартості маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг, отриманих позивачем від зазначених підприємств, став експертний висновок від 09.03.2005 року державного підприємства „Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи" згідно з яким звіти товариства з обмеженою відповідальністю « Подільський граніт» за 2002 року № 1 „Маркетингові дослідження ринку бентонітової продукції", № 2 „Діагностика та аналіз проблем підприємства", № 3 „Характеристика родовища", а також звіт закритого акціонерного товариства „Астрон -Україна" за 2003 року „Бентоніт: класифікаі1я, сфери використання, обробка, конкуренти, ринки збуту" не відповідають положенням Закону України „Про наукову iнауково-технічну діяльність" та відповідним стандартам України. Також ці роботи не реєструвалися відповідно до постанови КМ України від 31.03.1992 року № 162 ..Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських po6iт iдисертацій".

            Відповідно до п. 5.3. ст. 5 закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" містить вичерпний перелік витрат, що не можуть бути віднесеними платником податку до складу валових витрат, зазначений пункт Закону не містить заборони включення до валових витрат, витрат на інформаційно-консультаційні та маркетингові дослідження, отриманих у межах відповідних договорів.

Витрати на маркетингові дослідження та інформаційно - консультаційні послуги віднесено позивачем до валових витрат на підставі п.п 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", як такі , що понесені у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням продажу продукції. Факти отримання маркетингових послуг та інформаційно - консультаційних послуг за зазначеними договорами підтверджуються відповідними актами виконаних робіт та податковими накладними. Звіти, надані виконавцями, не повинні розглядатися у якості наукових досліджень або наукових робіт. Це документи, що підтверджують певний обсяг роботи, здійсненої для позивача у межах укладених договорів, які задовольняють обидві сторони цивільно-правових відносин. Застосування експертного висновку від 09.03.2005 року державного підприємства ,Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи" призвело до неправильного застосування норм закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

  01.02.2004     року     позивач     уклав     з     товариством     з     обмеженоювідповідальністю   „Агропромислова  компанія"  договір   №   05/39/1   на   оренду складських приміщень, розташованих за адресою: Тернопільська область, м. Бучач, вул. Галицька, буд. 157, загальною площею 1555,52 м. кв., терміном до 31.12.2004 року, з щомісячною орендною платою у сумі 41454 грн. 54 коп. з урахуванням податку на додану вартість. Цього ж дня сторонами був складений акт приймання - передачі вказаних складських приміщень від орендодавця орендарю. ЗО. 12.2004 року позивачем  і  ТОВ  „Агропромислова компанія"  складено акт приймання-передачі   (повернення)   складських   приміщень   від   орендаря   орендодавцю   та приймання наданих, згідно з договором від 01.02.2004 року № 05/39/1, послуг з оренди складській приміщень. Вартість цих послуг за увесь період оренди становить 56000 грн., у тому числі 76000 грн. податку на додану вартість. Витрати на оренду складських приміщень у сумі 380000 грн. без урахування податку на додану  вартість  були  включені   позивачем  до  валових  витрат  у  четвертому кварталі 2004 року.

Пункт 5.1 ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» визначає валові витрати виробництва та обігу ( далі валові витрати) – сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів ( робіт, послуг), які придбаваються ( виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1.п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, яка діяла протягом 2002-2004 років, дозволялося включати до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажемпродукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7.цієї статті.

Згідно з ч.2 пп. 5.3.9. не підлягають віднесенню до складу валових витрат платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами нижчі ніж звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Необхідна наявність двох кваліфікуючих ознак - звичайні ціни разом із пов'язаними особами. Відповідачем ці факти не аналізувались, документально не доводились. Пункт 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначає валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Якщо основним видом господарської діяльності юридичної особи є купівля - продаж товарів, подальше використання повинно розглядатись, як подальша реалізація товарів.

До складу валових витрат було включено вартість придбаного товару. Вартість реалізованої продукції склала 603000 грн. в т.ч. ПДВ. Валовий дохід та податкове зобов'язання з ПДВ відображені позивачем у податковій звітності своєчасно та у повному обсязі. При продажу товарів, навіть за ціною, нижчою від ціни придбання, підприємство отримує (нараховує) доход. Отже, витрати на придбання товару, який продається за ціною нижчою від ціни придбання, - відповідають вимогам п. 5.1 Закону і підлягають включенню до складу валових витрат на цілком законних підставах. В даній ситуації, виникнення податкового кредиту не залежить від того, за якою ціною в майбутньому продадуть товари, а формується згідно вимог п. 7.4.3. закону України „Про податок на додану вартість" і повинне бути підтвердженим податковими накладними, наявність яких була підтверджена позивачем і не заперечувалась відповідачем.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість"  передбачає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв»язку з придбанням товарів ( робіт, послуг ), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва ( обігу ) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, суд апеляційної інстанції достовірно встановив, що витрати позивача на оплату послуг, наданих йому ЗАТ « Астрон-Україна», згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 29.08.2003р. № 1 та звітом за 2003р. «Бентоніт: класифікація, сфери використання, обробка, конкуренти, ринки збуту», є такими, що були придбані позивачем для використання у власній господарській діяльності, тобто висновок відповідача про неправомірність включення позивачем витрат на оплату цих послуг у сумі 325000 грн. до складу валових витрат і 65000 грн. витрат на оплату податку на додану вартість за ці послуги до складу податкового кредиту не відповідають обставинам справи.

Як встановлено судом, перевіркою документально не доведено факт незастосування для потреб господарської діяльності позивачем орендованих ним у ТОВ « Агропромислова компанія» складських приміщень площею 1555, 52 кв.м. Жоден із правочинів, укладених у межах цієї господарської операції, не визнано недійсним. Присутні усі документи, необхідні для бухгалтерського та податкового обліку.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано  дійшов висновку, що постанова господарського суду Черкаської області від 05.04.2006р. у зв»язку з неповним з»ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права  є незаконно і необгрунтованою, а тому підлягає скасування з ухваленням нового судового рішення,  яким задоволені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.  220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                               У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ДПІ у Лисянському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006р. - без змін.

Ухвала  набирає  чинності  з  моменту  проголошення  і оскарженню  не підлягає. 

Судді :