Рішення № 12611317, 10.11.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2010 р.Справа № 8/78-1593 Господарський суд Тернопільської області

          у складі судді Гирили І. М.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку", вул. Білецька, 11, м. Тернопіль, 46000           

до Дочірнього підприємства ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт", вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500                     про усунення перешкод в користуванні майном

За участю представників сторін від:

Позивача: Никитюка Р.І.- представника, довіреність №619/01-01 від 10.08.10р.

Відповідача: Данилюк Т.Т. –представника, доручення від 12.08.2010р.

В судових засіданнях представникам сторін роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Комунальне підприємство "Об'єднання парків культури і відпочинку", вул. Білецька, 11, м. Тернопіль, надалі –позивач, звернулось до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт", вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, наділі –відповідач, про усунення перешкод в користуванні приміщенням, шляхом звільнення орендованого дерев'яного кіоску, площею 10,4 кв.м, що знаходиться в м. Тернопіль, парк "Топільче" та передання його позивачу згідно акту прийому-здачі у десятиденний термін з дня набрання судовим рішення законної (з врахуванням поданих позивачем та прийнятих судом уточнень від 27.10.2010р.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди №63 від 27.05.2008 року, зокрема, в частині повернення орендованого майна - дерев’яного кіоску, площею 10,4 кв.м, що знаходиться на території парку "Топільче", у зв`язку із закінченням строку дії договору, на який його було укладено,- до 09.06.2009р., що є порушенням вимог ст. ст. 611, 623 ЦК України та ст. 216 ГК України. Окрім того, зазначив, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати, яка утворилась внаслідок неналежного виконання зобов’язань по сплаті орендних платежів була стягнута в судовому порядку згідно рішень господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року по справі № 13/13-267 та від 05.10.2009 року по справі № 7/80-1487.

В підтвердження викладеного додає: договір оренди №63 від 27 травня 2008 року; акт приймання передачі від 10.06.2008 року; наказ господарського суду від 25 березня 2009 року по справі №13/13-267, наказ господарського суду від 10 листопада 2009 року по справі №7/80-1487, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 11:30 год. 13.10.2010 року, в порядку статті 77 ГПК України, був відкладений на 10:15 год. 27.10.2010р. та, відповідно, на 11:10 год. 20.11.2010 року, з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 10.11.2010 р. представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов, підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 10.11.2010 року, вимоги позивача визнав повністю.

Розглянувши матеріалі справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

27.05.2008 року між КП "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя", - Орендодавець, з однієї сторони та ДП ЗАТ "Українська енергетична група" "Бережаниагропродукт", - Орендар, з другої сторони, укладено Договір оренди № 63, за умовами якого Орендодавець зобов’язався передати Орендареві у строкове платне користування дерев'яний кіоск, площею 10,4 м2, що знаходиться на території парку "Топільче", а Орендар –сплачувати орендну плату у розмірі і в строки встановлені цим Договором (п.п1.1 р.1).

Відповідно до п.п.3.1-3.2 Договору передача об’єкта оренди у користування здійснюється представниками обох сторін, про що складається Акт передачі-приймання та вважається переданим Орендареві після підписання такого акта.

Згідно р.7 Договору повернення об’єкта оренди Орендодавцеві здійснюється представниками сторін про що складається акт передачі-приймання. Об'єкт оренди має бути переданий Орендодавцеві у тому самому стані, в якому він був переданий в оренду з усіма покращеннями, які не можуть бути відокремлені.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов’язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч.1 ст.2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.п.3.1-3.2 Договору Орендодавцем передано, а Орендарем прийнято в строкове платне користування орендоване майно: дерев'яний кіоск, площею 10,4 кв.м., що знаходиться в парку "Топільче", про що свідчить долучений до матеріалів справи підписаний повноважними представникам сторін та скріплений печатками юридичних осіб Акт приймання-передачі дерев'яного кіоску 10.06.2008р.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст.762 ЦК України).

Відповідно до п.п.6.1 р.6 Договору, Орендар зобов’язався своєчасно вносити орендну плату

В судовому засіданні встановлено, що відповідач взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного внесення орендної плати виконував не належним чином, у зв’язку з чим рішенням господарського суду від 05.10.09 року у справі №7/80-1487 та рішенням суду від 03.03.09 року у справі №13/13-267 з останнього стягнуто заборгованість по орендній платі в загальній сумі 4816,67грн., про що судом винесено відповідні накази від 10.11.2009р. та, відповідно, від 25.03.2009р. Зазначені накази органом ДВС виконано, в примусовому порядку з відповідача стягнуто кошти на рахунок позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки.

В силу ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі представники.

Разом з тим, статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", визначено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

П. 8.1 Договору сторони, зокрема, визначили, строк його дії –один рік з 10.06.2008 року по 09.06.2009 року.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна“ термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви від однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же термін і на тих же самих умовах, які були передбачені договором.

10.06.2009р. позивач направив відповідачу повідомлення № 162/04 про те, що договір оренди припинив свою дію 09.06.2009р., у зв’язку з чим просив останнього звільнити орендоване приміщення та передати його Об'єднанню парків згідно акту передачі-приймання (належним чином засвідчені копії повідомлення та поштової квитанції про його направлення знаходяться в матеріалах справи).

Однак, дане повідомлення відповідачем залишено без належного реагування та задоволення.

Факт отримання від позивача вищезазначеного повідомлення та припинення 09.06.2009р. дії договору № 63 від 27.05.2008р. підтверджено в судовому засіданні 10.11.2010р. повноважним представником відповідача.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Станом на дату розгляду справи відповідачем на подано, а судом не здобуто доказів повернення відповідачем орендованого майна.

Окрім того, в судовому засіданні 10.11.2010 року представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі та зобов’язався передати позивачу згідно акту –прийому передачі орендоване майно (письмове визнання долучене до матеріалів справи).

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Ч. 1,5 ст. 78 ГПК України, зокрема, визначено, що визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи; у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги КП "Об'єднання парків культури і відпочинку", про усунення перешкод в користуванні приміщенням шляхом звільнення орендованого дерев'яного кіоску, площею 10,4 кв.м., що знаходиться в м. Тернопіль, парк "Топільче" та передання його згідно акту прийому-здачі позивачу підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та визнані відповідачем.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., згідно ст. 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись 1,2,4,12,22,32,33,34,43,44-49,69,77,78,82,84,85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Дочірнє підприємство ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт", вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, (ідентифікаційний код 30916393) звільнити орендований дерев'яний кіоск, площею 10,4 кв.м., що знаходиться в м. Тернопіль, парк "Топільче" та передати його Комунальному підприємству "Об'єднання парків культури і відпочинку", вул. Білецька, 11, м. Тернопіль, (ідентифікаційний код 02220059) згідно акту прийому-здачі, у десятиденний термін з дня набрання судовим рішення законної сили.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства ЗАТ "Українська енергетична група "Бережаниагропродукт", вул. Золочівська, 4, корпус 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, (ідентифікаційний код 30916393) на користь Комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку", вул. Білецька, 11, м. Тернопіль, (ідентифікаційний код 02220059) 321 грн. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.          Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання 15.11.2010р.), через місцевий господарський суд. Суддя